Постанова

від 23.11.2021 по справі 240/16949/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/16949/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова О.Г.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

23 листопада 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л. В.,

представника позивача - Горопашина С.С.,

третьої особи - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатокварирного будинку "Скорик" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатокварирного будинку "Скорик" до Житомирської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2020 року Об`єднання співвласників багатокварирного будинку "Скорик" звенулося до суду з адміністративним позовом у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської міської ради № 1851 «Про надання суб`єктам земельних відносин дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині п.5 Додатку 3 до вказаного рішення, яким Житомирській міській об`єднаній територіальної громаді в особі Житомирської міської ради надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою формування земельної ділянки пл.0,07 га за адресою АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (03.07).

В обґрунтування адміністративного позову позивач вказував, що 03 квітня 2020 року Житомирською міською радою прийнято рішення № 1851 «Про надання суб`єктам земельних відносин дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» за яким надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земель комунальної власності Житомирської міської об`єднаної територіальної громади в особі Житомирської міської ради з метою формування земельних ділянок для подальшого оформлення права користування земельними ділянками згідно додатку. Згідно п.5 Додатку 3 до вказаного рішення Житомирській міській об`єднаній територіальної громаді в особі Житомирської міської ради надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою формування земельної ділянки пл.0,07 га за адресою АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (03.07). Позивач вважає, що вказане цільове призначення суперечить Генеральному плану м.Житомира. Крім того призначення земельної ділянки 03.07, як вказано у рішенні є цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Тобто іншим цільовим призначенням, ніж вказано у рішенні. Позивач вважає, що зазначення цільового призначення ділянки 03.07 свідчить про дійсні наміри відповідача сформувати ділянку для будівництва та обслуговування торгівлі та продати її. Позивач зазначає, що ОСББ «Скорик» розташоване по вул.Михайлівській, 11/2 у м.Житомирі користується 1376 кв.м прибудинкової території, що призначені для утримання та обслуговування нашого будинку. Цю територію перекриває земельна ділянка, яка планується для відведення за оспорюваним рішенням. Позивач з огляду на вищезазначене стверджує, що оскаржуване рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скорик" зареєстроване як юридична особа 28.12.2017 року, код 41839348, місцезнаходження: Україна, 10014, Житомирська обл., місто Житомир, вул.Михайлівська, будинок 11/2 (а.с.113).

03.04.2020 року Житомирською міською радою прийнято рішення № 1851 «Про надання суб`єктам земельних відносин дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» за яким надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земель комунальної власності Житомирської міської об`єднаної територіальної громади в особі Житомирської міської ради з метою формування земельних ділянок для подальшого оформлення права користування земельними ділянками згідно додатку (а.с.109-112).

Згідно п.5 Додатку 3 до вказаного рішення Житомирській міській об`єднаній територіальної громаді в особі Житомирської міської ради надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою формування земельної ділянки пл. 0,07 га за адресою м.Житомир, пров.Скорульського, 6а у м.Житомирі із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (03.07).

Не погодившись із даним рішення відповідача, позивач звернувся до суду.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 81 Земельного кодексу України (далі ЗК України), громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Підпунктом «а» частини другої статті 83 ЗК України встановлено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до частин першої, третьої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 1-3 статті 128 ЗК України, продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (надалі - Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» .

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини п`ятої статті 46 Закон № 280/97-ВР, сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Отже, чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проекту землеустрою на погодження або затвердження тощо). Оскільки останні являються частинами єдиного процесу відведення земельних ділянок, а тому охоплюються терміном "питання відведення земельних ділянок".

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР, рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Із викладеного слідує, що питання щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, розглядаються виключно на пленарних засіданнях, а рішення з цих питань приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Судом встановлено, що 03.04.2020 року Житомирською міською радою прийнято рішення № 1851 «Про надання суб`єктам земельних відносин дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» яким Житомирській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Житомирської міської ради надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою формування земельної ділянки пл.0,07 га за адресою АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (03.07).

Як вказує позивач, ОСББ «Скорик» розташоване по вул.Михайлівській, 11/2 у м.Житомирі користується 1376 кв.м прибудинкової території, що призначені для утримання та обслуговування нашого будинку, яку перекриває земельна ділянка, яка планується для відведення за оспорюваним рішенням (м.Житомир, пров.Скорульського, 6а у м.Житомирі). У зв"язку з чим позивач вважає, що відповідача прийнявши спірне рішення порушує права та інтереси позивача.

Колегія суддів зазначає, що ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції позивачем не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.

Особа, яка звертається до адміністративного суду з позовом має довести наявність порушення оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкту владних повноважень саме її прав, свобод або законних інтересів у сфері публічно-правових відносин, які потребують судового захисту. Пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень та дії/бездіяльність, які передують його прийняттю.

В даному випадку позивач оскаржує рішення, яке стосується питання надання відповідачем суб`єктам земельних відносин дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема надання Житомирській міській об"єднаній територіальній громаді в особі Житомирської міської ради дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою формування земельної ділянки площею 0,07 га за адресою АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (03.07).

Суд зазначає, що вирішення питання надання відповідачем суб`єктам земельних відносин дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в даному випадку, відноситься до виключної компетенції Житомирської міської ради, та не створює для позивачів обов`язків чи правових наслідків за результатами його прийняття.

Як слідує з матеріалів справи, на момент прийняття оскаржуваного рішення спірна земельна ділянка не перебували у власності або користуванні фізичних чи юридичних осіб.

Також, у суду відсутні докази користування позивачем земельною ділянка, яка планується для відведення за оспорюваним рішенням (м.Житомир, пров.Скорульського, 6а у м.Житомирі) як прибудинкової території, що призначена для утримання та обслуговування будинку по АДРЕСА_2 .

Щодо посилання позивача на рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 27.08.1954 року, яке стосується будинку розташованого за адресою АДРЕСА_3 (а.с.148-151), колегія суддів зазначає наступне.

В матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документу на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 . Таких доказів позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.38 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм (ст.39 Земельного кодексу України).

У відповідності до ст.42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

В силу вказаних положень Земельного кодексу України, використання земельних ділянок під багатоквартирні будинки здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, а розміри таких ділянок визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Суд бере до уваги, що відповідно до науково - проектної документації "Історико - архітектурний опорний план м.Житомира з визначенням історичного ареалу" та "Зони охорони пам`яток архітектури м.Житомира", що затверджена наказом Міністерства культури України від 21.01.2016 № 18 "Про затвердження науково - проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м. Житомир", земельна ділянка за адресою пров.Скорульського, 6-а знаходиться в межах історичного ареалу м.Житомира, в межах зони суворого регулювання забудови, в межах території об`єкта культурної спадщини, пропонованого до щойно виявленого, за видом містобудування.

Відсутні докази про прийняття будь-яких рішень про затвердження проекту землеустрою та фактичне відведення спірної земельної ділянки ОСББ "Скорик".

У правовідносинах, що є предметом цієї адміністративної справи, у позивача - ОСББ "Скорик" відсутнє суб"єктивне право, яке б було прямо порушене оскаржуваним рішенням. Позивач не був і не є учасником правовідносин, що склалися у процедурі прийняття оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним. У даному випадку ще не здійснюється передача (надання) позивачу у власність земельної ділянки, а відбувається лише перша стадія земельно-правової процедури, що полягає в отриманні дозволу на розробку проекту землеустрою відносно спірної земельної ділянки. В свою чергу, позивач не позбавлений можливості звернутись до органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади з відповідним клопотанням щодо передачі спірної земельної ділянки у користування (власність), що передбачено статтями 118, 122, 123 ЗК України.

Суд не вважає за можливе скасування рішення Житомирської міської ради № 1851 «Про надання суб`єктам земельних відносин дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині п. 5 Додатку 3 на підставі вимог особи, якої прямо це рішення не стосується, і яка не приймала участі у правовідносинах, пов"язаних з розробкою та прийняттям вказаного рішення.

Метою адміністративного судочинства, як вже зазначалося, є захист порушених прав особи у сфері публічно-правових відносин.

Публічно-правові відносини між позивачем та відповідача на момент розгляду вказаної справи відсутні.

Таким чином, позивачем не обґрунтовано, як оскаржуване рішення Житомирської міської ради № 1851 «Про надання суб`єктам земельних відносин дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині п. 5 Додатку 3 до вказаного рішення порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем процедури прийняття рішення, а саме: порушення строків оприлюднення проекту рішення, чим обмежив право позивача на своєчасне та повне отримання публічної інформації, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.3 ст.15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

18.02.2020 на офіційному веб-сайті Житомирської міської ради був оприлюднений проект рішення «Про надання суб`єктам земельних відносин дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» з подальшим внесенням правок у додаток до рішення.

Тобто, процедуру оприлюднення проекту рішення згідно ч.3 ст.15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» Житомирською міською радою дотримано.

Разом з тим, варто зауважити, що при дослідженні правомірності винесення рішення значення має тільки наявність чи відсутність фактів порушення вимог законодавства при його прийнятті, у зв`язку з чим наявність цього формального порушення відповідачем не може бути єдиною та безумовною підставою для його скасування.

Враховуючи встановлені обставини справи та надані докази сторонами, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Житомирської міської ради № 1851 «Про надання суб`єктам земельних відносин дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині п.5 Додатку 3.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатокварирного будинку "Скорик" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 25 листопада 2021 року.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.