Ухвала

від 25.11.2021 по справі 380/698/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 380/698/20

адміністративне провадження № К/9901/40522/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Львівської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби (правонаступник Галицької митниці Держмитслужби), на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі № 380/698/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фескор , Товариства з обмеженою відповідальністю Інстайл до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2021 до суду всьоме надійшла касаційна скарга Львівської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби (далі - Держмитслужба, скаржник), направлена до суду поштою 05.11.2021.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 26.01.2021, повний його текст складено 05.02.2021, відповідно останнім днем його оскарження було 09.03.2021 з урахуванням вихідних та святкових днів, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 05.11.2021, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

Держмитслужба заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі подавалася 05.03.2021, проте Верховний Суд ухвалою від 21.10.2021 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень. Звертає увагу, що копію зазначеної ухвали суду від 21.10.2021 про повернення касаційної скарги Держмитслужба отримала 26.10.2021 і в межах тридцятиденного строку подала повторно касаційну скаргу. Оскільки повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення, і митницею усунуто недоліки, які стали підставою для повернення касаційної скарги, скаржник просить поновити пропущений строк.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Суд встановив, що вперше касаційна скарга Держмитслужби у цій справі надійшла до суду 05.03.2021, проте, Верховний Суд ухвалою від 22.03.2021 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Копію цієї ухвали Держмитслужба отримала 30.03.2021.

Вдруге касаційна скарга надійшла до суду 06.04.2021, однак зміст якої був ідентичним до тієї, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою. Ухвалою від 19.04.2021 Верховний Суд повернув вдруге подану касаційну скарга на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Копію цієї ухвали Держмитслужба отримала 28.04.2021.

Наступні касаційні скарги у цій справі, які подавалися Держмитслужбою 21.05.2021, 09.07.2021, 12.08.2021, 04.10.2021 Верховний Суд повернув ухвалами від 27.05.2021, 28.07.2021, 02.09.2021, 21.10.2021 оскільки зміст касаційних скарг був ідентичним, тобто, так і не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Копії зазначених ухвал Держмитслужба отримала 07.06.2021, 04.08.2021, 21.09.2021, 26.10.2021 відповідно.

Всьоме касаційну скаргу направлено до суду засобами поштового зв`язку 05.11.2021, проте, обґрунтування якої є ідентичним до попередніх касаційних скарг, тобто яка так і не відповідає роз`ясненням, наданим Верховним Судом щодо обов`язкових умов, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні судових рішень на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень Держмитслужба не зазначає обставин, які позбавляли її можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав.

Посилання скаржника на те, що повторну касаційну скаргу подано в межах тридцятиденного строку з дня отримання копії ухвали Верховного Суду від 21.10.2021 є безпідставними, оскільки строк у тридцять днів встановлений КАС України для оскарження судового рішення і він обчислюється з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг у цій справі та є підставою для залишення без руху всьоме поданої.

Водночас, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, строк у дев`ять місяців після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, що сплинув на момент подання касаційної скарги всьоме, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення Держмитслужбою необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції помилково враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.04.2020 у справі №804/16271/15, оскільки правовідносини у такій справі не є подібними до правовідносин у справі № 380/698/20, у якій подано касаційну скаргу.

Однак, такі доводи суперечать правовому змісту пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки він передбачає підставу для оскарження судових рішень у випадку необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права саме у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Колегія суддів звертає увагу, що відкриття касаційного провадження на цій підставі можливе у тому випадку, коли скаржник обґрунтує, що висновок, який викладений у постанові Верховного Суду, не відповідає правильному тлумаченню і застосуванню конкретної норми. Обов`язковою умовою для цього є подібність умов її застосування з огляду на конкретні обставини справи та позиції сторін у справі. Тобто, висновок, який викладено у постанові Верховного Суду, і висновок, який, на переконання заявника, має бути здійснений за результатами відступу від правової позиції, повинен стосуватися одних і тих самих норм права (їх сукупності) в ідентичних редакціях.

Тому у випадку, якщо скаржник вважає, що судами застосовано висновки Верховного Суду, які сформульовані у правовідносинах, які не є подібними, скаржник, обґрунтовуючи неправильне застосування судами норм матеріального права, повинен поряд із аргументами про застосування висновку Верховного Суду у неподібних правовідносинах зазначити або висновок Верховного Суду, який наявний у подібних правовідносинах, або обґрунтувати відсутність такого висновку у подібних правовідносинах.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з викладеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням таких мотивів.

3. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Проте скаржник до касаційної скарги не додав платіжний документ про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (21020 грн).

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону № 3674-VI у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Зі змісту судових рішень та доводів касаційної скарги неможливо встановити пропорційність позовних вимог ТОВ Фескор і ТОВ Інстайл щодо оскарження сімнадцяти рішень відповідача на загальну суму 555111,37 грн. Тому суд касаційної інстанцій позбавлений можливості розрахувати суму судового збору, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, як наслідок, вказати конкретну суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі.

У випадку, якщо кожен з позивачів оскаржує сімнадцять рішень Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів, за подання касаційної скарги у цій справі сплаті підлягає судовий збір в сумі 33306,68 грн ((8326,67 грн + 8326,67 грн) * 200%).

Водночас, якщо кожен із позивачів оскаржує певні (а не всі 17) рішення Львівської митниці ДФС, то при розрахунку судового збору за подання касаційної скарги в частині майнових вимог кожного з позивачів слід виходить з такої формули: (ціна позову кожного з позивачів окремо х 1,5%, але не менше 2102 грн) х 200%, але не більше 45400 грн). Ціну позову складає різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні. У такому випадку скаржникові разом із наданням документа про оплату судового збору слід надати докази та/або пояснення щодо здійсненого розрахунку, зокрема, із зазначенням конкретних рішень, які були предметом оскарження ТОВ Фескор та ціну його позову, а які із рішень, були предметом оскарження ТОВ Інстайл та ціну його позову.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Львівської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби (правонаступник Галицької митниці Держмитслужби), на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі №380/698/20 залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко