Постанова

від 26.01.2021 по справі 380/698/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/698/20 пров. № А/857/13669/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А.,

за участю секретаря судових засідань - Михальської М. Р.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року (головуючий суддя: Москаль Р.М., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фескор , Товариства з обмеженою відповідальністю Інстайл до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фескор , Товариства з обмеженою відповідальністю Інстайл , 23.01.2020 звернулися до суду з позовом, в якому просили:

- визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201682/2 від 28.10.2019;

- визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201885/2 від 02.12.2019;

- визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201849/2 від 26.11.2019;

- визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201856/2 від 27.11.2019;

- визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201854/2 від 27.11.2019;

- визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201852/2 від 27.11.2019;

- визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201853/2 від 27.11.2019;

- визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201850/2 від 27.11.2019;

- визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201848/2 від 26.11.2019;

- визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201827/2 від 25.11.2019;

- визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201812/2 від 21.11.2019;

- визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201798/2 від 19.11.2019;

- визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201793/2 від 18.11.2019;

- визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201792/2 від 18.11.2019

- визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201778/2 від 15.11.2019;

- визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201740/2 від 09.11.2019;

- визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/201741/2 від 09.11.2019.

Обґрунтовує позов тим, що декларант надав митному органу для підтвердження задекларованої митної вартості товару усі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Оскільки ці документи не містили будь-яких розбіжностей щодо кількості, найменування, якості та ціни задекларованих товарів та повністю відображали задекларовану митну вартість, в митного органу не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Вказують, що митна вартість товару визначалась декларантом на підставі положень контракту та відповідних інвойсів; такі ж суми (в валюті країни відправлення) відображені експортером (постачальником) в митних деклараціях країни відправлення. Звертають увагу, що митний орган здійснив коригування заявленої митної вартості та визначив таку за резервним методом, використавши відомості про митну вартість аналогічних товарів на підставі інших ВМД, відібраних за невідомими критеріями. Відповідач на обґрунтування правомірності проведеного коригування зазначив лише номер та дату митних декларацій, які ним використані, без зазначення докладної інформації про підстави та зміст джерел інформації, які використовував митний орган при прийнятті оскаржених рішень. Стверджують, що такий підхід митниці до формування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості прямо суперечить положенням законодавства та є самостійною підставою для скасування таких рішень.

Позивачі наполягають, що поданий в пакеті документів для митного оформлення товару висновок експерта був актуальним та таким, що додатково підтверджував задекларовану вартість товару, оскільки стосується тотожних товарів, що ввозились за одним контрактом, а цінова ситуація на ринку не змінювалась у зв`язку із стабільним курсом гривні. Наявність розбіжностей в числових значеннях ціни товару в інвойсах та деклараціях країни походження товару є очевидною та обґрунтованою, оскільки в інвойсах така зазначена в євро, а в митних деклараціях країни відправлення - в національній валюті експортера (польських злотих), при конвертації суми є ідентичними. Той факт, що сертифікат дезінфекції виданий пізніше інвойсу жодним чином не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості та ніяк не впливає на числові значення заявленої до митного оформлення митної вартості товарів. Вважає безпідставним покликання митниці на недоліки заповнення СМR, оскільки номер інвойсу не є обов`язковим реквізитом вантажної декларації. Відсутність заявки на перевезення, в пакеті документів для митниці, нічого не доводить і не спростовує, в контексті, підтвердження заявленої митної вартості, а подання такого документа не передбачено нормами статті 53 МК України.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року позов задоволено повністю.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що митним органом правомірно прийнято оскаржені рішення. Оскільки, відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Вказує, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Зазначає, що джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні оскаржених рішень використано дані митних декларацій № UA209140/2019/167765 від 07.08.2019, № UA209140/2019/186802 від 01.10.2019, № UA209140/2019/206966 від 26.11.2019, № UA205090/2019/136296 від 27.11.2019. На вимогу митниці надати додаткові документи на підтвердження достовірності числових значень заявленої митної вартості позивачем таких надано не було.

Представник позивачів, 30.12.2020 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача Саган Ю.В., у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, пояснення надав аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просить апеляційну скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати.

Представник позивача Жиравецький Т.М., у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що дочірнє підприємство Інстайл та товариство з обмеженою відповідальністю Фескор уклали договір комісії № 21 ФК-ІН від 21.10.2019, відповідно до якого ТОВ Фескор /Комісіонер зобов`язується за дорученням ДП Інстайл /Комітента здійснювати від свого імені та за рахунок комітента за обмовлену цим Договором винагороду такі дії: - придбання у нерезидентів України вживаних: одягу, взуття, речей (далі - товар). Асортимент, кількість, ціна та інші характеристики зазначеного товару визначаються в Додатках до Договору, що є невід`ємною його частиною; укладення імпортних зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу товару (далі - контракти) з нерезидентами України (далі- Продавці). Істотні умови Контракту, а саме: асортимент, кількість, якість і максимальна ціна купівлі товару, умови (базисні) поставки, а також інші умови та вказівки Комітента обумовлюються сторонами в Додатках до цього Договору, які є його невід`ємного частиною; - збереження та транспортування товару відповідно до базису поставки за Контрактом; - укладати необхідні договори митного оформлення Товару та за необхідності виконувати всі необхідні митні платежі (том 1 а. с. 225-227).

На виконання зазначеного договору комісії ТОВ Фескор /Покупець та компанія НМР Group /Продавець (Рига, Латвія) уклали контракт № 1HMP-FS від 19.10.2018 та додаткову Угоду № 3 від 22.10.2019. За умовами цього контракту Продавець продає, а Покупець в інтересах ДП Інстайл купляє одяг, взуття, речі, що були у використанні (секонд-хенд). Кількість і асортимент Товару вказуються в інвойсах.

Згідно з пунктом 2.1 Контракту ціна товару визначається в доларах США та зазначається в інвойсі (том 3 а. с. 107-111). Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № 397/10/2019 від 24.10.2019 (том 1 а. с. 45) значено асортимент, кількість та вартість придбаного товару: - одяг, що був у користуванні, несортований, кількість 18 606, тариф 1,20 дол. США, загальна сума 22 327,20 дол. США; взуття, що було у користуванні, дезінфіковане, кількість 1000, тариф 1,22 дол. США, загальна сума 1220,00 дол. США; одіяла, штори, постільна білизна, що були у користуванні, несортовані, кількість 294, тариф 1,20 дол. США загальна сума 352,80 дол. США; зазначені в інвойсі умови поставки - СРТ Львів.

На виконання зазначеного контракту ТОВ Фескор подало до митного оформлення митну декларацію МД ІМ 40 ДЕ: № UA209140/2019/196354 (том 3 а. с. 84-86) за такими кодами товарів: - 6309000020 Одяг, що був у використанні, для подальшого використання з текстильних матеріалів (SecondHand) - 3-ї, 2-ї, 1-ї категорії: футболки, сорочки, блузки, светри, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг. Ступінь зношеності не перевищує 28% , задекларована митна вартість за одиницю 1,2 дол. США); - 6309000010 Взуття, що було у користуванні , для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє -1-ї, 2-ї, 3-ї категорії. Ступінь зношення не перевищує 28% , задекларована митна вартість за одиницю 1,22 дол. США; - 6309000090 Речі вживані несортовані , з текстильних матеріалів в асортименті: ковдри, дорожні пледи, білизна, скатертини, фіранки та ін. Ступінь зношеності не перевищує 28% , задекларована митна вартість за одиницю 1,20 дол. США. До цієї митної декларації позивач додав такі документи на підтвердження митної вартості товарів: зовнішньоекономічний договір/контракт № 1HMP-FS від 19.10.2018 з доповненням до нього; сертифікат якості; рахунок-фактуру (інвойс); автотранспорту накладну; декларації походження товару, висновок про вартісні характеристики товару № 19-09/394 від 27.11.2018; заяви про включення товарів до зеленого переліку відходів.

Заявлену митну вартість декларант визначив згідно з пунктом 1 частини першої статті 57 МК України за основним методом (ціна договору). Задекларована митна вартість визначалась на підставі положень контракту № 1HMP-FS від 19.10.2018 та інвойсу; вартість доставки включена у вартість товару.

На виконання договору комісії ТОВ Фескор /Покупець та компанія Interclot SP.Z.о.о. (Познань, Польща) уклали контракт № 4FS-1NT від 21.08.2019, із відповідними змінами, викладеними в Додатковій угоді № 2 до контракту № 4FS-INT від 01.11.2019. За умовами цього контракту Продавець продає, а Покупець в інтересах ДП Інстайл» купляє одяг, взуття, речі, що були у використанні (секонд хенд). Кількість і асортимент Товару вказуються в інвойсах. Так, додатковою угодою № 1 до контракту № 4FS-1NT від 21.08.2019 визначено, що ціна товару, яка підлягає поставці встановлюється в євро (ЕUR) та зазначається в інвойсі; зазначені в інвойсі умови поставки - EXW Познань (том 1 а. с. 228-229, 230). Відповідно до рахунків-фактур (інвойсів) № 61/11/209 від 28.11.2019 (том 1 а. с. 56), № 36/11/2019 від 18.11.2019 (том 1 а. с. 67), № 53/11/209 від 25.11.2019 (том 1 а. с. 78), № 52/11/209 від 25.11.2019 (том 1 а. с. 89), № 49/11/209 від 21.11.2019 (том 1 а. с. 99), № 47/11/2019 від 21.11.2019 (том 1 а. с. 101), № 41/11/209 від 20.11.2019 (том 1 а. с. 122), № 43/11/209 від 20.11.2019 (том 1 а. с. 133), № 44/11/209 від 20.11.2019 (том 1 а. с. 144); № 33/11/209 від 18.11.2019 (том 1 а. с. 155), № 32/11/209 від 18.11.2019 (том 1 а. с. 166), № 27/11/209 від 14.11.2019 (том 1 а. с. 177), № 29/11/209 від 15.11.2019 (том 1 а. с. 188), № 23/11/209 від 13.11.2019 (том 1 а. с. 198), № 10/11/209 від 06.11.2019 (том 1 а. с. 209), № 11/11/2019 від 06.11.2019 (том 1 а. с. 220) придбано товари (одяг вживаний, взуття вживане дезінфіковані (категорія 1,2,3), речі вживані з текстильних матеріалів/ковдри, скатертини, фіранки дезінфіковані). Ці інвойси містять інформацію щодо кількості придбаного товару, його вагу та ціну за одиницю.

На виконання описаних контрактів ТОВ Фескор з метою ввезення придбаного товару на митну територію України та його митного оформлення подав в електронній формі такі митні декларації: МД ІМ 40 ДЕ: № UA209140/2019/209074 від 02.12.2019, № UA209140/2019/206637 від 25.11.2019, № UA209140/2019/207060 від 26.11.2019, № UA209140/2019/207100 від 26.11.2019, № UA209140/2019/206912 від 26.11.2019, № UA209140/2019/206922 від 26.11.2019, № UA209140/2019/206895 від 26.11.2019, № UA209140/2019/206840 від 26.11.2019, № UA209140/2019/206246 від 25.11.2019, № UA209140/2019/205268 від 21.11.2019, № UA209140/2019/204147 від 19.11.2019, № UA209140/2019/203822 від 18.11.2019, № UA209140/2019/203779 від 18.11.2019, № UA209140/2019/203018 від 15.11.2019, № UA209140/2019/200961 від 09.11.2019, № UA209140/2019/200962 від 09.11.2019 (том 3 а. с. 112-114, 129-131, 149-151, 165-167, 172-174, 190-193, 202-205, 213-215, 224-226, 244-246, том 4 а. с. 1-3, 12-14, 24-26, 33-35, 42-44, 61-63).

Ці декларації стосувалися митного оформлення товарів за кодами: - 6309000020 Одяг, що був у використанні, для подальшого використання з текстильних матеріалів (SecondHand) - 1-ї, 2-ї, 3-ї категорії: футболки, сорочки, блузки, светри, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг. Ступінь зношеності не перевищує 25 % , щодо декларації UA209140/2019/196354 від 28.10.2019 - 28 % ; - 6309000010 Взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, 1-ї, 2-ї, 3-ї категорії. Ступінь зношеності не перевищує 25 % , щодо декларації UA209140/2019/196354 від 28.10.2019 - 28 % ; - 6309000090 Речі вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортименті: ковдри, дорожні пледи, білизна, скатертини, фіранки та ін. Ступінь зношеності не перевищує 25 % , щодо декларації UA209140/2019/196354 від 28.10.2019 - 28 % . Задекларована вартість за одиницю 1,02 ЕUR.

З метою виконання вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України ТзОВ Фескор надав митному органу документи, зазначені в графі 44 митних декларацій Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи та у доповненнях до графи 44, а саме: договір комісії 21ФК-ІН, зовнішньоекономічний договір/контракт № 1HMP-FS або № 4FS-1NT та доповнення до них; рахунки-фактури (інвойси), митні декларації країни походження товару, сертифікати дезінфекції; автотранспортні накладні, висновок експертного товарознавчого дослідження № 19/1/397 від 14.11.2019, заяву у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які включені до Зеленого переліку відходів.

Відповідно до приписів частини першої 57 МК України митну вартість декларованого товару декларант визначив за основним методом (1) за ціною договору, щодо взуття за резервним (6) методом, тобто 1,02 ЕUR за вживаний одяг, вживане взуття, вживані речі з текстильних матеріалів.

Митниця скерувала декларанту електронні повідомлення про необхідність подання додаткових документів. З вимогою митниці ознайомився директор ТзОВ Фескор Васюта В.А. та на повідомленнях здійснив запис що додаткових документів надати не може, просив завершити митне оформлення на підставі наданих документів (том. 2 а. с. 129,139,150, 158, 164, 171, 178, 185, 195, 202, 213, 223, 229, 236, 245, том 3 а. с. 6, 11).

Митним органом здійснено коригування митної вартості декларованого товару та прийнято рішення № UA209000/2019/201682/2 від 28.10.2019; № UA209000/2019/201885/2 від 02.12.2019; № UA209000/2019/201849/2 від 26.11.2019; № UA209000/2019/201856/2 від 27.11.2019; № UA209000/2019/201854/2 від 27.11.2019; № UA209000/2019/201852/2 від 27.11.2019; № UA209000/2019/201853/2 від 27.11.2019; № UA209000/2019/201850/2 від 27.11.2019; № UA209000/2019/201848/2 від 26.11.2019; № UA209000/2019/201827/2 від 25.11.2019; № UA209000/2019/201812/2 від 21.11.2019; № UA209000/2019/201798/2 від 19.11.2019; № UA209000/2019/201793/2 від 18.11.2019; № UA209000/2019/201792/2 від 18.11.2019; № UA209000/2019/201778/2 від 15.11.2019; № UA209000/2019/201740/2 від 09.11.2019; № UA209000/2019/201741/2 від 09.11.2019, відповідно до яких визначено митну вартість імпортованого товару (за кодами товару 6309000020, 6309000010, 6309000090) за резервним (6) методом, а саме 1,4401 доларів США за одиницю товару (том 1 а. с. 40, 50, 61, 72, 83, 93, 103, 115, 127, 138, 149, 160, 171, 182, 192, 203, 214).

Прийняті рішення мотивовано тим, що в митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки:

- відсутня заявка на перевезення (рішення № UA209000/2019/201885/2; № UA209000/2019/201856/2; № UA209000/2019/201854/2; № UA209000/2019/201852/2; № UA209000/2019/201740/2);

- в декларації країни відправлення вартість товару вища, ніж в інвойсах (рішення № UA209000/2019/201885/2; № UA209000/2019/201856/2; № UA209000/2019/201852/2; № UA209000/2019/201853/2; № UA209000/2019/201850/2; № UA209000/2019/201848/2; № UA209000/2019/201827/2; № UA209000/2019/201798/2; № UA209000/2019/201793/2; № UA209000/2019/201792/2; № UA209000/2019/201740/2; № UA209000/2019/201741/2);

- в декларації країни відправлення вартість товару зазначено одяг вживаний та інші речі текстильні (без зазначення взуття) (рішення № UA209000/2019/201885/2; № UA209000/2019/201852/2; № UA209000/2019/201853/2; № UA209000/2019/201850/2; № UA209000/2019/201848/2; № UA209000/2019/201827/2; № UA209000/2019/201798/2; № UA209000/2019/201793/2; № UA209000/2019/201792/2; № UA209000/2019/201740/2; № UA209000/2019/201741/2);

- дата видачі сертифікату дезінфекції передує даті складення інвойсів (рішення № UA209000/2019/201885/2; № UA209000/2019/201798/2; № UA209000/2019/201741/2);

- не заповнені графи 5 та 21 CMR (рішення № UA209000/2019/201885/2; № UA209000/2019/201849/2; № UA209000/2019/201856/2; № UA209000/2019/201854/2; № UA209000/2019/201852/2; № UA209000/2019/201853/2; № UA209000/2019/201850/2; № UA209000/2019/201848/2; № UA209000/2019/201827/2; № UA209000/2019/201812/2; № UA209000/2019/201798/2; № UA209000/2019/201793/2; № UA209000/2019/201792/2; № UA209000/2019/201740/2; № UA209000/2019/201741/2);

- відсутня інформація щодо ступеня зносу товару (рішення № UA209000/2019/201885/2; № UA209000/2019/201856/2; № UA209000/2019/201854/2; № UA209000/2019/201852/2; № UA209000/2019/201740/2; № UA209000/2019/201741/2);

- в інвойс не містить конкретизації по позиціях щодо ціни товару та вагових показників (рішення № UA209000/2019/201885/2; № UA209000/2019/201854/2; № UA209000/2019/201852/2);

- висновок експерта стосується іншої партії товарів (рішення № UA209000/2019/201682/2; № UA209000/2019/201849/2; № UA209000/2019/201853/2; № UA209000/2019/201850/2; № UA209000/2019/201848/2; № UA209000/2019/201827/2; № UA209000/2019/201812/2; № UA209000/2019/201798/2; № UA209000/2019/201793/2; № UA209000/2019/201792/2);

- у контракті № 1HMP-FS від 19.10.2018 (пункт 5.2) визначено, що оплата повинна здійснюватися на умовах передоплати або за фактично переданий товар. Інвойс не містить відомостей щодо умов оплати; у висновок експерта вказано, що ціни є актуальними станом на листопад 2018 року (рішення № UA209000/2019/201778/2 від 15.11.2019).

В рішеннях про коригування митної вартості зазначено, що:

- неможливо застосувати метод визначення митної вартості 2а (стаття 59 Митного кодексу України) та 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності в органу доходів та зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а також метод 2в (стаття 62 МК України) та 2г (стаття 63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органах доходів і зборів;

- джерелом інформації для коригування митної вартості слугували такі митні декларації № UA209140/2019/167765 від 07.08.2019, № UA209140/2019/186802 від 01.10.2019, № UA209140/2019/206966 від 26.11.2019, № UA205090/2019/136296 від 27.11.2019 (том 3 а. с. 15-26).

За результатами розгляду поданих уповноваженою особою декларанта митних декларацій № UA209140/2019/196354 від 28.10.2019, № UA209140/2019/209074 від 02.12.2019, № UA209140/2019/206637 від 25.11.2019, № UA209140/2019/207060 від 26.11.2019, № UA209140/2019/207100 від 26.11.2019, № UA209140/2019/206912 від 26.11.2019, № UA209140/2019/206922 від 26.11.2019, № UA209140/2019/206895 від 26.11.2019, № UA209140/2019/206840 від 26.11.2019, № UA209140/2019/206246 від 25.11.2019, № UA209140/2019/205268 від 21.11.2019, № UA209140/2019/204147 від 19.11.2019, № UA209140/2019/203822 від 18.11.2019, № UA209140/2019/203779 від 18.11.2019, № UA209140/2019/203018 від 15.11.2019, № UA209140/2019/200961 від 09.11.2019, № UA209140/2019/200962 від 09.11.2019 та доданих до них документів, митний орган відмовив у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю з такої причини - неможливо завершити митне оформлення у зв`язку з невірно заповненими графами 12,45,43,44 ВМД (відповідно до Рішень про коригування митної вартості товарів). Зазначено, що декларантом порушено умови декларування передбачені п.1 п. 8 статті 257, статті 55 МК України та постанови КМ України № 450 від 21.05.2012.

Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2019/02317, № UA209140/2019/02569, № UA209140/2019/02529, № UA209140/2019/02537, № UA209140/2019/02533, № UA209140/2019/02534, № UA209140/2019/02532, № UA209140/2019/02531, № UA209140/2019/02528, № UA209140/2019/02502, № UA209140/2019/02480, № UA209140/2019/02461, № UA209140/2019/02458, № UA209140/2019/02457, № UA209140/2019/02442, № UA209140/2019/02397, № UA209140/2019/02398 (том 1 а. с. 43, 53, 64, 75, 86, 96, 107, 119, 130, 141, 152, 163, 174, 185, 195, 206, 217).

З метою отримання товару у вільний обіг позивачі сплатили фінансову гарантію на загальну суму 555111,37 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, а надані під час митного оформлення товару документи були достатніми для ідентифікації товару та підтверджували заявлену декларантом митну вартість, у свою чергу, відповідач не довів правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару в розмірі 1,4401 доларів США за одиницю товару.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч. 6 ст. 54 МК України).

Так, ч. 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 15.05.2018 № 809/1260/17.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що заявник визначив митну вартість товарів за ціною договору/контракту, яка зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі). На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу документи, визначені частиною другою статті 53 МК України (серед іншого: договір комісії 21ФК-ІН від 21.10.2019, зовнішньоекономічний договір/контракт № 1HMP-FS або № 4FS-1NT з доповненнями; рахунки-фактури (інвойси), митні декларації країни походження товару, сертифікати дезінфекції, автотранспортні накладні; висновки експертного товарознавчого дослідження № 19-09/394 від 27.11.2018 або № 19/1/397 від 14.11.2019 тощо).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що Галицька митниця Держмитслужби, засобами електронного зв`язку, надсилала пропозицію позивачу, відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Так, відповідачем пропонувалося надати, зокрема: 1) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи); 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та або інформацію про вартість товару або стривони.

Однак, позивач подав заяву, що додаткових документів подано не буде та просив прийняти рішення відповідно до поданих документів.

У свою чергу, на думку суду апеляційної інстанції, наведені правові норми дають підстави для висновку, що митний орган при реалізації своїх повноважень, щодо контролю за правильністю обчислення митної вартості декларантом, мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, однак лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей через неповноту поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідність характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Разом з тим, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою з огляду на те, що саме із цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування ним додаткових документів у декларанта та вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребунню підлягають не всі документи, що передбачені приписами статті 53 МК, а лише ті, що надають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Відтак, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митним органом іншої митної вартості лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що митний орган зобов`язаний зазначати конкретні обставини, що викликали обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, а також причини неможливості її перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувавши як необхідність перевірки спірних відомостей, так і вказавши конкретні документи, надання яких може усунути такі сумніви.

Крім цього, сам факт ненадання позивачем додатково затребуваних документів, які підтверджують митну вартість товару, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за обраним декларантом методом на підставі поданих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для її коригування митним органом.

Проаналізувавши надані декларантом документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті (а. с. 58-61 том 3).

Крім цього, проаналізувавши зміст інвойсів № 397/10/2019 від 24.10.2019, № 61/11/209 від 28.11.2019, № 36/11/2019 від 18.11.2019, № 53/11/209 від 25.11.2019, № 52/11/209 від 25.11.2019, № 49/11/209 від 21.11.2019, № 47/11/2019 від 21.11.2019, № 41/11/209 від 20.11.2019, № 43/11/209 від 20.11.2019, № 44/11/209 від 20.11.2019; № 44/11/209 від 20.11.2019, № 33/11/209 від 18.11.2019, № 32/11/209 від 18.11.2019, № 27/11/209 від 14.11.2019, № 29/11/209 від 15.11.2019, № 23/11/209 від 13.11.2019 № 10/11/209 від 06.11.2019, № 11/11/2019 від 06.11.2019, суд апеляційної інстанції зазначає, що у них чітко вказано ціну, що була сплачена за товари (одяг вживаний, взуття вживане дезінфіковані (категорія 1,2,3), речі вживані з текстильних матеріалів/ковдри, скатертини, фіранки дезінфіковані); зазначені інвойси містять інформацію щодо кількості товару, його вагу та ціну за одиницю, а тому посилання відповідача на те, що інвойси не містить конкретизації по позиціях щодо ціни товару та вагових показників не беруться до уваги.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що митний орган не вказав на будь-які розбіжності чи ознаки підробки зазначених документів, або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до контракту № 4FS-INT від 21.08.2019 та додаткової угоди № 1 від 21.08.2019 до цього контракту, сторони погодили, що ціна товару, що підлягає поставці, встановлюється в євро та зазначається у інвойсі (том 1 а. с. 230).

В митних деклараціях країни погодження ціна товару зазначена в національній валюті країни відправлення Польщі (польських злотих). Згідно детального розрахунку конвертування валюти щодо кожної поданої митної декларації злотого до євро (том 3 а. с. 53-56), числові значення підтверджують відповідність заявленої митної вартості товарів.

Отже, вартість товару, яка зазначена в інвойсах у валюті євро відповідала вартості товарів у митних деклараціях країни відправлення, зазначеній у польських злотих. При цьому назви товарних позиції в інвойсах відповідають опису товару в поданих відповідачу митних деклараціях.

Відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження № 19-09/394 від 27.11.2018, вартість товару (одяг, що використовувався (вживаний І,ІІ,ІІІ кат.); взуття що використовувалося (вживане І,ІІ,ІІІ кат.); вживані ковдри, фіранки, білизна, скатертини) за одиницю виміру станом на листопад 2018 року (на час проведення експертизи) при ввезенні на митну територію України без врахування митних платежів та зборів, що поступає на адресу ТзОВ Фескор від фірми HMP Group по договору № 1HMP-FS від 19.10.2018 може складати: - одяг, що використовувався (вживаний І,ІІ,ІІІ кат.) від 0,644 дол. США; - взуття, використовувалося (вживане І,ІІ,ІІІ кат.) від 0,586 дол. США; вживані ковдри, фіранки, білизна, скатертини від 0,567 дол. США (том 3 а. с. 90-105).

Відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження № 19/1/397 від 14.11.2019, ринкова вартість об`єктів дослідження: одяг, що був у вжитку; взуття, що було у вжитку; ковдри, штори, постільна білизна, що були у вжитку за одиницю виміру станом на листопад 2019 року (на час проведення експертизи) при ввезенні на митну територію України без врахування митних платежів та зборів, що поступає на адресу ТзОВ Фескор від фірми Interclot SP.Z.о.о. по контракту № 4FS-1NT від 21.08.2019, з врахуванням витрат до кордону України може складати: - одяг, що був у вжитку; взуття, що було у вжитку від 0,835 євро; - взуття, що було у вжитку від 0,690 євро; - ковдри, штори, постільна білизна, що були у вжитку від 0,795 євро (том 4 а. с. 72-88).

Таким чином, надані митному органу висновки експертного товарознавчого дослідження підтверджують, що задекларована митна вартість товарів відповідає рівню ринкових цін.

Щодо покликання митного органу на те, що дата видачі сертифікату дезінфекції передує даті складення інвойсів, то суд апеляційної інстанції не бере такі до уваги, оскільки проведення дезінфекції товару, як і поставка товару здійснювалась одними і тими ж фірмами, а саме HMP Group Ltd, що є стороною контракту № 1HMP-FS від 19.10.2018 та Interclot Sp. Z o.o., що є стороною контракту № 4FS-INT від 21.08.2019. Тобто, вказані постачальники здійснювали попередню підготовку товару до поставки, його дезінфекцію та оформляли сертифікат дезінфекції. Видача інвойсу та присвоєння йому номеру здійснюється після досягнення домовленостей щодо поставки з конкретним покупцем, при цьому такі дії жодним чином не пов`язані часовими рамками із здійсненням дезінфекції партії товару та оформлення сертифікату дезінфекції. Отже, та обставина, що сертифікат дезінфекції виданий пізніше, аніж виписано інвойс, жодним чином не стосується визнання задекларованої митної вартості за основним методом, а також не впливає на визначення числових значень митної вартості товару.

Крім цього, відповідно до положень статті 53 МК України, заявка на перевезення не є тим обов`язковим документом, що повинен подаватись до митного оформлення, а тому суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання відповідача про ненадання декларантом, разом із митною декларацією, заявок на перевезення.

Стосовно покликання митного органу, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугували митні декларації № UA209140/2019/167765 від 07.08.2019, № UA209140/2019/186802 від 01.10.2019, № UA209140/2019/206966 від 26.11.2019, № UA205090/2019/136296 від 27.11.2019, то суд апеляційної інстанції вважає, що такий підхід для формування рішень про коригування митної вартості прямо суперечать положенням законодавства та є самостійною підставою для їх скасування.

Суд апеляційної інстанції, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення, дійшов висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем поданих документів для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Таким чином, надані документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, ціну та його оплату, а отже у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом, отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, а оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів скасувати.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.

Апеляційна скарга Галицької митниці Держмитслужби не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року у справі № 380/698/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш Повне судове рішення складено 05.02.2021.