Ухвала

від 24.11.2021 по справі 240/9800/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 листопада 2021 року

м. Київ

справа №240/9800/19

адміністративне провадження № К/9901/6935/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 240/9800/19

за позовом ОСОБА_1 до Заболотненської сільської ради Крижопільського району Вінницької області (Заболотненська сільрада) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2019, ухвалене у складі головуючого судді Горовенко А.В.

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Іваненко Т.В., суддів Сторчака В.Ю., Граб Л.С.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 05.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Заболотненської сільради, яка виявилася у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 на території Заболотненської сільради;

зобов`язати Заболотненську сільраду затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 на території Заболотненської сільради.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви у спосіб, передбачений Законом України від 21.05.1997 № 280/97-ВР Про місце самоврядування в Україні не зазначивши жодної причини неприйняття рішення про затвердження технічної документації .

2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 16.10.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020, задовольнив позовні вимоги.

3 . 05.03.2020 ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, оскільки ними в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020, а провадження у справі № 240/9800/19 - закрити.

4. Верховний Суд ухвалою від 19.03.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5 . Суди встановили, що ОСОБА_1 на підставі заповіту успадкував від ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований в с.Заболотне Крижопільського району Вінницької області , жилою площею 50 кв.м.

Згідно із витягом з рішення Заболотненської сільради від 19.12.2017 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,3300 га, в тому числі для будівництва і обслуговування жилого будинку , господарських будівель і споруд площею 0, 2500 га для ведення особистого селянського господарства 0,08 га розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із актом (протоколом) погодження меж земельної ділянки від 13.02.2019 Заболотненська сільрада на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 у справі №240/5287/18, та приймаючи до уваги те, що межі земельної ділянки суміжного землекористувача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 є визначеними, погодили встановлені межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , без погодження суміжного землекористувача ОСОБА_2 , земельна ділянка якого приватизована .

Окрім того Заболотненська сільрада погодила встановлені межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та АДРЕСА_2 , що встановилися станом на 19.12.2017.

Після розроблення вказаної технічної документації із землеустрою ОСОБА_1 звернувся до Заболотненської сільради із заявою від 19.06.2019 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 на території Заболотненської сільради.

Листом від 17.07.2019 №263 Заболотненська сільрада повідомила позивача, що технічна документація на приватизацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 не затверджена у зв`язку з тим, що з 12 депутатів сільської ради на сесії були присутні - 11 депутатів, з них за затвердження технічної документації проголосували - 6 депутатів, проти - 3 депутати, утримались - 2 депутати, що виявилось недостатнім для прийняття рішення. Згідно із пунктом 7 статті 16 Регламенту роботи Заболотненської сільради, рішення вважається прийнятим, якщо за нього подано більшість голосів від загального складу депутатів.

Не погоджуючись із зазначеною бездіяльністю відповідача щодо неприйняття рішення про затвердження технічної документації із землеустрою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6 . Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що бездіяльність відповідача, яка виявилася у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (па місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 на території Заболотненської сільради, є протиправною. При цьому суд апеляційної інстанції вказав на те, що з огляду на предмет та підставу позову, характер спірних правовідносин, обставини, встановлені при розгляді справи, враховуючи суб`єктний склад учасників справи, цей спір є публічно-правовим, а тому підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7 . Касаційну скаргу ОСОБА_2 мотивував зокрема, тим, що в оскаржуваних рішеннях судом першої та апеляційної інстанцій статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, без урахування, зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 455/856/16-а, у якій зроблено висновок про те, що спір з приводу суміжного землекористування не є публічно-правовим.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8 . Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

9. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

10. Такі виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

11. Отже, законодавець чітко визначив які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

12. Відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:

суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;

спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

13. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

14. У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

15 . Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС України презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

16. Так у справі № 455/856/16-а, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у якій ОСОБА_2 посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України спір виник щодо бездіяльності органу місцевого самоврядування щодо підписання акта встановлення та узгодження меж земельних та акта межових знаків на зберігання з огляду на наявність невирішеного спору щодо меж земельних позивача у тій справі та земель комунальної власності, які знаходяться у віданні цього ж органу місцевого самоврядування, у зв`язку iз чим Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим, оскільки є спором з приводу землекористування.

17. У справах № 21-493а14 та № 21-308а14, на постанови Верховного Суду України від 11.11.2014 та від 09.12.2014, відповідно, та на висновки у яких також посилається ОСОБА_2 на підтвердження підстав для касаційного оскарження судових рішень у справі, яка розглядається, Верховний Суд України виходив iз того, що в орендних відносинах, які склалися між сторонами, відповідачі у відповідних справах як власники землі вільні у виборі суб`єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому вони не владних управлінських функцій.

18. Haтомість, у справі, яка розглядається спір виник щодо бездіяльності відповідача у затвердженні позивачу технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства. При цьому питанню погодження меж земельних ділянок між позивачем, який реалізує свої право на отримання земельної ділянки у власність, та ОСОБА_2 , який є суміжним землекористувачем, було надано оцінку Житомирським окружним судом під час розгляду справи № 540/5287/18, рішення від 18.12.2018 у якій набрало законної сили та на виконання якого згідно з актом (протоколом) погодження меж земельної ділянки від 13.02.2019 Заболотненською сільрадою було погоджено встановлені межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з урахуванням того, що земельної ділянки суміжного землекористувача ОСОБА_2 , є визначеними, а земельна сформована.

19. Аналіз зазначених ОСОБА_2 постанов Верховного суду України від 11.11.2014 у справі № 21-493а14 та від 09.12.2014 у справі № 21-308а14, а також постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 455/856/16-а, на які зроблено посилання у касаційній скарзі як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваних судових рішень не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах правовідносини у яких є подібними, що виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України за цією касаційною скаргою.

20. При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що спір у справі, яка розглядається не є спором між позивачем та третьою особою з приводу землекористування, а відтак з огляду на предмет та підставу позову, характер спірних правовідносин, обставини, встановлені при розгляді справи, враховуючи суб`єктний склад учасників справи, суди попередніх інстанцій, як суд, встановлений законом в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод 04.11.1950 правильно визначили цей спір як публічно-правовий та розглянули в порядку адміністративного судочинства. У зв`язку iз чим відсутні підстави, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судових рішень.

21. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

22. З урахуванням наведеного, касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, підлягає закриттю.

23. З огляду на викладене, керуючись статтями 345, 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі №240/9800/19 за позовом ОСОБА_1 до Заболотненської сільської ради Крижопільського району Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, з підстави, встановленої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

Л.Л. Мороз

Л.В. Тацій,

Судді Верховного Суду