Справа № 201/11897/20
Провадження № 2/201/1042/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2021 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Шумейко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне підприємство Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації Дніпровської міської ради, Дніпровська міська рада про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності,-
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 15 грудня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне підприємство Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації Дніпровської міської ради, Дніпровська міська рада про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності.
В обґрунтування позовних вимог з урахуванням їх уточнень, позивач посилалася на те, що її бабусі ОСОБА_3 на праві постійного користування, згідно державного акту належала земельна ділянка площею 0,1470 га по АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона вирішила приватизувати дану земельну ділянку.
21 жовтня 2020 року їй було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 площею 0,10 га. Дана земельна ділянка розташована між домоволодінням по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 . До квітня 2019 року зазначена земельна ділянка входила до складу земельної ділянки, яка знаходилась у користуванні її бабусі ОСОБА_3 , що підтверджується державним актом на право постійного користування від 15 вересня 2000 року серія ДП № 031576 на земельну ділянку, площею 0,1470 га.
Під час складання проекту землеустрою землевпорядною організацією було здійснено виїзд на спірну земельну ділянку, встановлено, що вона вільна від забудови, проведено геодезичні вимірювання, але в процесі подальшого погодження проекту було з`ясовано, що земельній ділянці вже присвоєно кадастровий номер: 1210100000:03:075:0036.
Даний кадастровий номер за заявою ОСОБА_2 було присвоєно, ще за життя ОСОБА_3 яка користувалась фактично вказаною земельною ділянкою на підставі державного акту та з порушенням територіальної юрисдикції в Дніпровському районі Дніпропетровської області. За відповідачкою ОСОБА_2 на підставі її заяви було здійснено державну реєстрацію права власності на домоволодіння АДРЕСА_2 .
Окрім того зазначила, що довідка № 358 від 11 червня 2008 року, на підставі якої було зареєстровано право власності За ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_2 , Комунальним підприємством Земград не видавалось, а тому даний документ не може бути підставою для проведення державної реєстрації права власності.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1214891982020 від 04 грудня 2020 року земельна ділянка за кадастровим номером 1210100000:03:075:0036, загальною площею 0,10га по АДРЕСА_2 є комунальною власністю з цільовим призначенням: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Оскільки дії відповідача стосовно реєстрації права власності на будинок порушують права позивача просила суд скасувати державну реєстрацію право власності за ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_2 припинивши право власності за відповідачем (а.с.1-10, 93-95, 243-245).
12 лютого 2021 року від представника Дніпровської міської ради надійшли письмові пояснення в яких просили позовні вимоги позивача задовольнити, оскільки відповідач шляхом фіктивної реєстрації права власності намагається заволодіти земельною ділянкою, власником якої є територіальна громада міста в особі Дніпровської міської ради (а.с. 137-139).
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 15 грудня 2020 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.65).
15 грудня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання про забезпечення позову (а.с. 67- 71) , яке протоколом передачі заяви раніше визначеному складу суду передано для розгляд у судді Демидовій С.О. (а.с. 75).
Ухвалою суду від 18 грудня 2020 року клопотання про забезпечення залишено без задоволення (а.с. 76-78).
Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с. 79).
Ухвалою суду від 18 грудня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне підприємство Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації Дніпровської міської ради, Дніпровська міська рада про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності (а.с. 80-81).
До суду 12 січня 2021 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача (а.с.83).
Представником позивача 22 січня 2021 року подано клопотання про витребування доказів (а.с. 87- 88), яке ухвалою суду від 03 березня 2021 року задоволено (а.с. 159-160).
17 лютого 2021 року представником позивача повторно подано клопотання про забезпечення позову (а.с. 109-114), яке протоколом передачі заяви раніше визначеному складу суду передано для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с. 128) та ухвалою суду від 23 лютого 2021 року клопотання про забезпечення залишено без задоволення (а.с. 131-134).
Через канцелярію суду 02 березня 2021 року представником позивача подано заяву про відвід судді (а.с. 150-155), яка 03 березня 2021 року в судовому засіданні ухвалою суду залишена без задоволення (а.с.156-158).
Ухвалою суду від 19 квітня 2021 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів (ас. 172-173).
26 травня 2021 року позивачем в черговий раз подано заяву про забезпечення позову (а.с. 180), яка протоколом передачі заяви раніше визначеному складу суду передано для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с. 183) та ухвалою суду від 27 травня 2021 року залишена без задоволення (а.с. 184-185).
Ухвалою суду від 13 липня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляд у по суті (а.с. 197-198).
07 листопада 2021 року представником позивача в порядку ст. 49 ЦПК України було збільшено позовні вимоги.
24 листопада 2021 року винесено ухвалу про повернення до з`ясування обставин у цивільній справі.
Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, від представника позивача 24 листопада 2021 року надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала.
Представник відповідача через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явися про день та час повідомлені належним чином, просили слухати справу за їх відсутності
Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Фактичні обставини встановленні судом
На підставі державного акту на право постійного користування землею серія ДП Д* № 031576 ОСОБА_3 надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,1470 га, яка розташована в АДРЕСА_1 (опис меж АДРЕСА_5 ; землі міськради; АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 ) (а.с. 51).
Дана земельна ділянка тривалий час знаходилась в користуванні ОСОБА_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла (а.с. 19).
Відповідно до технічного паспорту ОСОБА_3 є власником домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 52-53).
Після смерті ОСОБА_3 , яка є бабусею ОСОБА_1 позивач 09 червня 2020 року звернулася з клопотанням до міського голови про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,10 га, яка розташована в Соборному районі за адресою АДРЕСА_6 , цільове використання ділянки будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 25).
21 жовтня 2020 року рішенням Дніпровської міської ради за № 376/62 Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд громадянам у м. Дніпрі надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, зобов`язано замовити у суб`єктів господарювання, що є розробниками документації із землеустрою, згідно з вимогами, передбаченими чинним законодавством, розроблення проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок та після їх погодження відповідно до чинного законодавства подати ці проекти до міської ради для прийняття відповідного рішення (а.с. 21-24).
Під час підготовки до складання проекту землеустрою ОСОБА_1 стало відомо, що земельна ділянка яку вона планувала приватизувати, після смерті померлої бабусі ОСОБА_3 , має кадастровий номер 1210100000:03:075:0036 (а.с. 27).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:075:0036, площа 0,1, яка розташована за адресою АДРЕСА_6 має цільове призначення 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, та віднесена до комунальної власності (а.с. 44-49).
В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна міститься інформація, що за адресою: АДРЕСА_6 17 грудня 2018 року державним реєстратором КП ДМБТІ ДОР зареєстровано право власності на домоволодіння, загальною площею 40,7 кв.м, житлова 29,1 кв.м. за ОСОБА_2 на підставі: акту, серія та номер: б/н виданий 10 квітня 2016 року: фізична особа підприємець ОСОБА_4 ; технічного паспорта серія та номер: 1553, виданий 10 квітня 2016 року, видавник: фізична особа-підприємець ОСОБА_4 ; довідки, серія та номер: 358, виданий 11 червня 2008 року видавник: Комунальне підприємство Земград державним реєстратором Усмановим С.В, Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпровської міської ради, рішення про державну реєстрацію право та їх обтяжень індексний номер 44762359 від 21 грудня 2018 року (а.с. 37).
08 грудня 2020 року складено акт, щодо відсутності будь- яких будівельних споруд з 1991 року на земельній ділянці площею 0,470 га по АДРЕСА_1 яка має кадастровий номер 1210100000:03:075:0036 та адресу АДРЕСА_6 , яка на праві постійного користування належала ОСОБА_3 (а.с. 57).
19 січня 2021 спеціалістами департаменту по роботі з активам Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:075:0036 за адресою: АДРЕСА_6 за результатами якого складено Акт обстеження земельної ділянки № 7/3-0121, в якому зазначено, що земельна ділянка вільна від забудови (а.с. 124-127).
21 грудня 2020 року на запит адвоката головне архітектурно - планувальне управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради повідомило, що згідно даних інформаційної бази служби містобудівельного кадастру відсутня інформація стосовно надання Міським комунальним підприємством Земград Дніпропетровської міської ради довідки від 11 серпня 2008 року № 358, на підставі якої було проведено реєстрацію права власності на домоволодіння АДРЕСА_6 за ОСОБА_2 (а.с. 90).
Листом Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 01 лютого 2021 № 4/16-234 повідомлено, що за даними містобудівного кадастру та Адресному плану міста адреса - АДРЕСА_6 жодному об`єкту нерухомого майна на території міста не присвоювалась, відповідний розпорядчий документ відсутній (а.с. 123)
27 травня 2021 року за № 4/3-394 Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради надано інформацію згідно якої в базі департаменту не виявлено клопотань та документів із землеустрою ОСОБА_2 щодо оформлення прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:075:0036, площею 0,1 га. по АДРЕСА_6 , окрім того повідомили що рішенням 21 жовтня 2020 року Дніпровська міська рада прийняла рішення за № 376/62 Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд громадянам у м. Дніпрі де у додатку за номером 8 значить ся ОСОБА_1 (а.с. 195).
Відділом реєстрації майнових прав управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради на виконання ухвали суду про витребування копії реєстраційної справи на домоволодіння по АДРЕСА_6 надано копії електронних документів які додавались до заяви про державну реєстрації прав та їх обтяжень № 31811141 від 17 грудня 2018 року за адресою АДРЕСА_6 а саме:
Довідка № 358 від 11 червня 2008 року Комунального підприємства Земград видана ОСОБА_2 в тім що об`єкт домоволодіння розташований в АДРЕСА_6 (а.с. 204);
Відповідь КП ДМБТІ державному реєстратору від 28 грудня 2018 року, що державна реєстрація права власності та технічна інвентаризація по АДРЕСА_6 КП ДМБТІ не проводилась (а.с. 205);
Акт від 10 квітня 2016 року фізичної особи підприємця ОСОБА_4 в тім що здійснено технічну інвентаризацію садибного будинку АДРЕСА_6 , який не є самочинним (а.с. 206)
План земельної ділянки АДРЕСА_6 , (а.с. 209) та план будинку загальною площею 40,7 кв.м. (а.с. 210-212).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (пункт 34 частини першої статті 26) органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їх компетенції, є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб`єкт владних повноважень орган місцевого самоврядування Дніпровська міська рада вирішує в межах закону питання в галузі земельних відносин.
Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю.
Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування, із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно вимог частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель комунальної власності на підставі рішення органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях міської ради.
Отже, правовою основою виникнення права користування земельною ділянкою є рішення органу місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частини 2 статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав (пункти 8, 9 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв`язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення
Статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено перелік підстав для держаної реєстрації права власності, в якому відсутній акт, на підставі якого проведено реєстрацію права власності на домоволодіння АДРЕСА_6 за ОСОБА_2 .
Частиною 1 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.
Стаття 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема: державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Крім того, Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553) визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав.
Отже, як на момент виникнення спірних правовідносин так і на момент вирішення справи законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.
Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19).
Оцінюючи надані у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв`язку у сукупності, враховуючи, що право власності на домоволодіння АДРЕСА_6 було зареєстровано на підставі довідка № 358 від 11 червня 2008 року, яка Комунальним підприємством Земград не видавалось, з урахуванням відсутності на земельній ділянці будівель та споруд, об`єктів незакінченого будівництва, а також того, що жодному об`єкту нерухомого майна на території міста адреса: АДРЕСА_6 не присвоювалась, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Доходячи до такого висновку, суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Судові витрати розподілити на підставі ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне підприємство Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації Дніпровської міської ради, Дніпровська міська рада про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власностізадовольнити.
Скасувати державну реєстрацію права власності № 29588748 від 17 грудня 2018 року за ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_6 , здійснену Комунальним підприємством Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпровської міської ради, Дніпропетровської області.
Припинити право власності на домоволодіння АДРЕСА_6 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 748,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_7
Відповідач : ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_8
Треті особи: Комунальне підприємство Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації Дніпровської міської ради, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 9
Дніпровська міська рада, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75
Повний текст рішення виготовлено 25 листопада 2021 року
Суддя С.О. Демидова
Суд | Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2021 |
Оприлюднено | 26.11.2021 |
Номер документу | 101373172 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Демидова С. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні