Постанова

від 25.11.2021 по справі 761/18520/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2021 року м. Київ

Унікальний номер справи № 761/18520/18

Апеляційне провадження № 22-ц/824/15984/2021

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Немировської О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ГЛОБАЛ ПРОПЕРТІЗ ІНВЕСТМЕНТС КОРП. (Global Properties Investments Corp.) та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Барвінок-3000 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року, постановлену під головуванням судді Савицького О.А., по справі заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Барвінок-3000 , Товариства з обмеженою відповідальністю Данконі Інвест , ОСОБА_4 , Обслуговуючого кооперативу Ідея , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Леончук Ірина Аркадіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бєлломі Олена Віталіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щадко Оксана Іларіївна про поділ майна подружжя, визнання договорів удаваними та недійсними, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Товариства з обмеженою відповідальністю Арена Сіті, ЛТД , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, визнання договорів частково недійсними та переведення прав покупця, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання майна особистою приватною власністю, визнання боргу спільним боргом подружжя та визнання солідарним боржником, та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності та поділ майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Барвінок-3000 , Товариства з обмеженою відповідальністю Данконі Інвест , ОСОБА_4 , Обслуговуючого кооперативу Ідея , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Леончук Ірина Аркадіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бєлломі Олена Віталіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щадко Оксана Іларіївна про визнання майна особистою приватною власністю, -

в с т а н о в и в :

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ Барвінок-3000 , ТОВ Данконі Інвест , ОСОБА_4 , ОК Ідея , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус КМНО Леончук І.А., приватний нотаріус КМНО Бєлломі О.В., приватний нотаріус КМНО Щадко О.І. про поділ майна подружжя, визнання договорів удаваними та недійсними (т. 1 а.с. 1-10).

У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності та поділ майна подружжя (т. 1 а.с. 49-52).

У травні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ТОВ Арена Сіті, ЛТД , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, визнання договорів частково недійсними та переведення прав покупця, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання майна особистою приватною власністю, визнання боргу спільним боргом подружжя та визнання солідарним боржником (т. 1 а.с. 22-40).

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ Барвінок-3000 , ТОВ Данконі Інвест , ОСОБА_4 , ОК Ідея , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус КМНО Леончук І.А., приватний нотаріус КМНО Бєлломі О.В., приватний нотаріус КМНО Щадко О.І. про визнання майна особистою приватною власністю (т. 1 а.с. 61-63).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ Барвінок-3000 , ТОВ Данконі Інвест , ОСОБА_4 , ОК Ідея , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Леончук І.А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бєлломі О.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щадко О.І., про поділ майна подружжя, визнання договорів удаваними та недійсними, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ТОВ Арена Сіті, ЛТД , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , про поділ майна подружжя, визнання договорів частково недійсними та переведення прав покупця, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання майна особистою приватною власністю, визнання боргу спільним боргом подружжя та визнання солідарним боржником, а також первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності та поділ майна подружжя, зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ Барвінок-3000 , ТОВ Данконі Інвест , ОСОБА_4 , ОК Ідея , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Леончук І.А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бєлломі О.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щадко О.І., про визнання майна особистою приватною власністю (т. 1 а.с. 64-67).

У вересні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Оксенюк М.М. подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на нежитлові приміщення АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 894989880382, які належать на праві власності ТОВ Барвінок-3000 ; та на 18/100 частин нежитлового приміщення, загальною площею 139.4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 148256180000, які належать на праві власності ТОВ Барвінок-3000 .

Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що вказане нерухоме майно є спільним майном подружжя та водночас предметом спору. Вказувала, що ОСОБА_2 вчиняє дії щодо незаконної перереєстрації спільного майна подружжя на ТОВ Барвінок-3000 , директором та єдиним учасником якого він є. Вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно є співмірним заходом забезпечення позову, невжиття якого може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду (т. 1 а.с. 68-70).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 - Оксенюк М.М. про забезпечення позову. Накладено арешт на нерухоме майно, а саме:

- нежитлові приміщення АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 894989880382, які належать на праві власності ТОВ Барвінок-3000 ;

- 18/100 частин нежитлового приміщення, загальною площею 139.4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 148256180000, які належать на праві власності ТОВ Барвінок-3000 (т. 1 а.с. 79-81).

Не погодившись з ухвалою суду, 28 вересня 2021 року представник ГЛОБАЛ ПРОПЕРТІЗ ІНВЕСТМЕНТС КОРП. (Global Properties Investments Corp.), яке не брало участі у справі - адвокат Берьозкіна Ю.В. звернулась до суду з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити (т. 1 а.с. 82-109).

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, що компанія ГЛОБАЛ ПРОПЕРТІЗ ІНВЕСТМЕНТС КОРП. (Global Properties Investments Corp.) є іпотекодержателем нерухомого майна - нежитлових приміщень АДРЕСА_1 , на які накладено арешт. Вказувала, що між апелянтом та ТОВ Барвінок-3000 , яке є позичальником, було укладено договір позики № 27/10/20 на суму 50 000 євро та договір іпотеки, за яким вказане нерухоме майно було передано в іпотеку. Таким чином, оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, порушує права заставодержателя на задоволення своїх грошових вимог до ТОВ Барвінок-3000 в позасудовому порядку. Звертала увагу на постанову Касаційного господарського суду від 27 лютого 2019 року у справі № 903/825/18, в якій вказано, що накладення арешту на заставне майно боржника очевидно та безпосередньо впливає на майновий інтерес заставодержателя цього майна, який у такому випадку позбавляється можливості реалізувати набуте за договором застави та іпотеки пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок цього майна.

Не погодившись з ухвалою суду, 28 вересня 2021 року директор ТОВ Барвінок-3000 ОСОБА_10 звернулася до суду з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити (т. 1 а.с. 139-147).

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а судом першої інстанції не з`ясовано чи існувала реальна загроза невиконання можливого рішення суду та чи відповідають заходи забезпечення позовним вимогам. Вважає, що позивачем у заяві про забезпечення позову не доведено належними та допустимими доказами необхідності накладення арешту на 18/100 частин нежитлового приміщення, загальною площею 139.4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , а судом у порушення положень ЦПК України задоволено таку заяву та постановлено незаконну ухвалу. Вказувала, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки ТОВ Барвінок-3000 не було повідомлено про розгляд справи та порушено строки розгляду заяви про забезпечення позову. У зв`язку з неналежним повідомленням товариство не мало змоги подати до суду заяву про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову.

22 листопада 2021 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Муравського О.В., у якій просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ГЛОБАЛ ПРОПЕРТІЗ ІНВЕСТМЕНТС КОРП. (Global Properties Investments Corp.), а ухвалу залишити без змін (т. 1 а.с. 194-196).

Також 22 листопада 2021 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Муравського О.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ Барвінок-3000 , у якому просив залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін (т. 1 а.с. 217-219).

У судовому засіданні представник компанії ГЛОБАЛ ПРОПЕРТІЗ ІНВЕСТМЕНТС КОРП. (Global Properties Investments Corp.) - адвокат Берьозкіна Ю.В. та представник ОСОБА_2 - адвокат Солдаткін О.І. підтримали подані апеляційні скарги компанії ГЛОБАЛ ПРОПЕРТІЗ ІНВЕСТМЕНТС КОРП. (Global Properties Investments Corp.) та ТОВ Барвінок-3000 і просили їх задовольнити. ОСОБА_1 та її представник - адвокат Муравський О.В. заперечували проти скарг і просили їх відхилити.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені повідомленнями на зазначені ними адреси електронної пошти та телефонограмами із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень, тобто належним чином, про що у справі є докази. Приватний нотаріус Київського МНО Леончук І. подала заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності. Повідомлення іншого апелянта ТОВ Барвінок-3000 повернулось із відміткою працівників пошти про відсутність адресата за зазначеною ним адресою. Повідомлення приватного нотаріуса Київського МНО Бєлломі О.В., ОСОБА_7 , ТОВ Данконі Інвест , ОСОБА_4 повернулось із відміткою працівників пошти про відсутність адресатів за зазначеними ними адресами. Факт належного сповіщення ОСОБА_2 його представник - адвокат Солдаткін О.І. в суді апеляційної інстанції не заперечував про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 1 а.с. 162-193 т. 2 а.с. 5-6).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. При цьому, участь сторін та їх представників в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою (частина 2 ст. 372 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого Гуржій проти України , заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, Олександр Шевченко проти України , № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Зважаючи на вищезазначене та положення ч.ч. 9, 11 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд визнав повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає розглядові справи.

Розглянувши копії наданих матеріалів справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що предметом заявлених вимог ОСОБА_1 є, серед іншого, поділ спільного сумісного майна подружжя, а саме нежитлових приміщень АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 894989880382, які належать на праві власності ТОВ Барвінок-3000 ; 18/100 частин нежитлового приміщення, загальною площею 139.4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 148256180000, які належать на праві власності ТОВ Барвінок-3000 .

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 02 вересня 2021 року нежитлові приміщення АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 894989880382, належать на праві приватної власності ТОВ Барвінок-3000 (т. 1 а.с. 71-73).

Вбачається, що згідно договору іпотеки від 28 жовтня 2020 року нежитлові приміщення АДРЕСА_1 є предметом іпотеки, іпотекодержатель ГЛОБАЛ ПРОПЕРТІЗ ІНВЕСТМЕНТС КОРП. (Global Properties Investments Corp.).

Також з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 29 липня 2021 року, 02 вересня 2021 року вбачається, що 18/100 частин нежитлового приміщення, загальною площею 139.4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 148256180000, належать на праві власності ТОВ Барвінок-3000 (т. 1 а.с. 71-75).

На обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначала, що між сторонами виник спір щодо поділу майна подружжя, визнання договорів удаваними та недійсними, а відповідачі можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову шляхом відчуження спірного нерухомого майна, а тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

За роз`ясненнями, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року № ETS № 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини нагадує, що стаття 13 Конвенції гарантує наявність на національному рівні засобу правового захисту для реалізації прав і свобод, визначених у Конвенції, у якій би формі вони не забезпечувались у національному правовому полі.

Сфера зобов`язань Договірних держав за статтею 13 коливається в залежності від природи скарги заявника; проте засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як на практиці, так і за законом (порівняйте: Кудла проти Польщі [GC], N 30210/96, п. 157, ECHR 2000-XI). Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності (див., крім іншого, Міфсуд проти Франції [GC], N 57220/00, ECHR 2002-VIII) (Рішення від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України , заява N 11901/02 Страсбург).

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З огляду на вищевказане, суд апеляційної інстанції відхилив посилання апелянта на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 лютого 2019 року у справі № 903/825/18. При цьому, колегія суддів зауважила, що касаційний суд у господарській справі зробив правові висновки, що помилковою є ухвала про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою іпотеко держателя на ухвалу про забезпечення позову з підстав відсутності порушення прав апелянта. Проте у цивільній справі, що переглядається апеляційним судом, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГЛОБАЛ ПРОПЕРТІЗ ІНВЕСТМЕНТС КОРП. (Global Properties Investments Corp.). Крім того, вказана постанова Верховного Суду стосується вирішення питання про наявність у заставодержателя права на оскарження ухвали про забезпечення позову, а не підстав для її скасування.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності відповідачу ТОВ Барвінок-3000 , суд першої інстанції виходив з того, що вид забезпечення є співмірним з заявленими позовними вимогами та наявні підстави вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З таким висновком колегія суддів погодилась та вважає його правильним, з огляду на предмет позову у даній справі, яким є поділ майна подружжя, зокрема, й нежитлових приміщень АДРЕСА_1 ; 18/100 частин нежитлового приміщення, загальною площею 139.4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Такий захід забезпечення позову, як арешт нерухомого майна, є співмірним із заявленими позивачем вимогами позовної заяви.

Крім того, спірне нерухоме майно належить відповідачу ТОВ Барвінок-3000 на праві приватної власності, що підтверджується виділеними матеріалами справи та відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, відповідно до якої позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому, негативним наслідком незабезпечення позову про поділ майна подружжя є можливість реалізації належного відповідачу нерухомого майна.

Тому у випадку набрання законної сили можливим рішенням суду про задоволення заявлених у цій справі позовних вимог, примусове виконання такого набравшого законної сили рішення суду може бути утруднено або визнано неможливим у зв`язку з відсутністю у відповідача рухомого або нерухомого майна достатнього для його виконання.

Таким чином, суд першої інстанції встановивши, що між сторонами у справі виник спір щодо поділу спірного майна подружжя, обґрунтовано вважав, що існує необхідність тимчасового обмеження відповідача у реалізації права на розпорядження майном, а тому дійшов правильного висновку про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Слід зазначити, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Доводи апеляційної скарги, що оскаржуваною ухвалою порушено права компанії ГЛОБАЛ ПРОПЕРТІЗ ІНВЕСТМЕНТС КОРП. (Global Properties Investments Corp.), яка є іпотекодержателем нерухомого майна - нежитлових приміщень АДРЕСА_1 , колегія суддів відхилила з огляду на те, що накладення арешту на майно відповідача ТОВ Барвінок-3000 є тимчасовим заходом, а нерухоме майно у разі задоволення позову може бути поділено у порядку поділу майна подружжя. При цьому, існують ризики відчуження відповідачем спірного майна, а тому не накладення арешту на таке майно в порядку забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

Так, апелянтом не доведено, що метою позивача під час звернення до суду з заявою про забезпечення позову було перешкоджання компанії звернути стягнення на нерухоме майно, на яке позивач просив накласти арешт. Крім того, компанія не підтвердила, що наразі у неї є підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, що мало місце порушення основного зобов`язання, чи що компанія здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки.

Незважаючи на те, що компанія ГЛОБАЛ ПРОПЕРТІЗ ІНВЕСТМЕНТС КОРП. (Global Properties Investments Corp.) є іпотекодержателем та оскаржувана ухвала стосується її майнового інтересу, оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та забезпечує дотримання балансу інтересів позивача, відповідача ТОВ Барвінок-3000 та компанії ГЛОБАЛ ПРОПЕРТІЗ ІНВЕСТМЕНТС КОРП. (Global Properties Investments Corp.), а тому не підлягає скасуванню.

Накладення арешту на заставлене майно не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги в майбутньому і не скасовує для нього правил пріоритетності, передбачених Законом України Про іпотеку , оскільки відповідно до статті 1 зазначеного Закону іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Зазначений висновок викладено Верховним Судом у постановах від 04 листопада 2020 року у справі № 761/31581/19 (провадження № 61-8963св20), від 27 листопада 2019 року у справі № 331/3944/18 (провадження № 61-11311св19), від 10 лютого 2021 року у справі № 686/1953/13-ц і підстав відступати від зазначеного висновку судом не встановлено.

Посилання представника ТОВ Барвінок-3000 на неналежне повідомлення про розгляд справи є неспроможними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті, яких у цій справі не встановлено.

Обов`язкових підстав для застосування заходів зустрічного забезпечення судом не встановлено, крім того, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком.

Інші доводи апеляційної скарги ТОВ Барвінок-3000 , що стосуються порушень судом норм процесуального права щодо строків розгляду справи апеляційний суд визнав неспроможними та відхилив, оскільки порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. 2 ст. 376 ЦПК України).

Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно вирішено питання про забезпечення позову у цій справі виходячи з того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому ухвала є законною та не підлягає скасуванню.

Згідно вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ГЛОБАЛ ПРОПЕРТІЗ ІНВЕСТМЕНТС КОРП. (Global Properties Investments Corp.) та Товариства з обмеженою відповідальністю Барвінок-3000 - залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 26листопада 2021 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Немировська

В.М. Ратнікова