Постанова

від 16.11.2021 по справі 910/9110/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2021 р. Справа№ 910/9110/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Коробенка Г.П.

Кравчука Г.А.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Адамчука Н.В. за довіреністю;

від відповідача: Баранова М.С. самопредставництво;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 (повний текст складено 07.12.2020)

у справі №910/9110/20 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "НЕСТ-ХАННЕР"

до Київської міської ради

про визнання договору оренди землі поновленим,

УСТАНОВИВ:

У червні 2020 року Приватне акціонерне товариство "НЕСТ-ХАННЕР" (далі - позивач, орендар) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач, орендодавець) та просило суд:

- визнати поновленим договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:88:147:0001) від 19.08.2013, зареєстрований за №242 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (далі - догові оренди), укладений між позивачем та відповідачем на п`ять років на тих самих умовах з дати набрання чинності цього рішення;

- визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:88:147:0001) від 19.08.2013, зареєстровану за №242 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, укладену між позивачем та відповідачем, в редакції, яка наведена у прохальній частині позову.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, дотримуючись порядку, визначеного ст. 33 Закону України "Про оренду землі", вчинив передбачені дії та вчасно подав відповідачу необхідні документи для поновлення договору оренди, однак відповідач не повідомив позивачу про наявність заперечень та про прийняте рішення з цього питання. Тому, враховуючи викладене, а також те, що позивач і після закінчення строку дії договору оренди надалі належно виконує свої обов`язки за договором оренди та продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою, він звернувся з даним позовом.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач послався на те, що відсутні підстави для про продовження дії договору оренди землі, оскільки позивач неналежним чином виконував умови договору оренди. Зокрема, відповідач зазначав, що позивач не отримав дозволу на виконання робіт та не завершив будівництво, і згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельній ділянці знаходяться павільйон торгово-виставкового центру, кафе, гаражний бокс, а не об`єкт, який мав бути побудований згідно з договором (торговельно-розважальний комплекс, концертний зал, готель та підземний паркінг), що явно не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03 грудня 2020 року позов задоволено повністю.

Визнано поновленим Договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:88:147:0001) від 19.08.2013 та визнано укладеною Додаткову угоду про поновлення договору земельної ділянки в редакції, наведеній у резолютивній частині рішення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Київська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки після отримання відповідачем скарги ГО "Стоп корупція" було вирішено скасувати рішення про поновлення договору і прийняти рішення про відмову у поновленні, оскільки позивач неналежним виконував умови Договору (не отримав дозвіл на виконання будівельних робіт, не здійснив будівництво, використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням).

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що позивач належним чином виконував свої обов`язки за договором оренди землі і ним було дотримано процедуру, необхідну для поновлення договору на новий строк, а доводи відповідача не відповідають фактичним обставинам справи.

У письмових поясненнях, поданих 24.03.2021, позивач вказує, що згідно правових позицій Верховного Суду (справи №918/321/18 та №910/3788/18) на спірні правовідносини не поширюються положення статей Цивільного і Земельного кодексу України щодо суперфіцію.

Провадження у справі, за клопотанням представника відповідача, зупинялось на період з 29.04.2021 по 12.10.2021 у зв`язку із розглядом Великою Палатою Верховного Суду справи №903/1030/19, в якій вирішувалось питання щодо усунення неоднозначного застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві і поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 19 серпня 2013 року між Приватним акціонерним товариством "НЕСТ-ХАННЕР", як орендарем, та Київською міською радою, як орендодавцем, було укладено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований за №242 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди, орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 29.11.2012 №622/8906, за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - Об`єкт оренди або Земельна ділянка), визначену цим договором, яка перебуває у комунальній власності згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованим 11.06.2013 за індексним номером 4669789, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 794651180000.

Згідно з п. 2.1 Договору оренди, об`єктом оренди відповідно до цього договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками: місцерозташування - вул. Златоустівська, 11, просп. Перемоги, 6, 8, 8 (літ. А), 8 (літ. Б) у Шевченківському районі м. Києва; розмір - 3,0986 (три цілих дев`ятсот вісімдесят шість десятитисячних) га; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу, концертного залу, готелю та підземного паркінгу; кадастровий номер - 8000000000:88:147:0001.

Пунктом 3.1 Договору оренди визначено, що Договір укладено на 5 (п`ять) років.

19.08.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пасічник С.Г. зареєстровано право оренди Приватного акціонерного товариства "НЕСТ-ХАННЕР" на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:88:147:0001, що підтверджується інформаційною довідкою №212721718.

Таким чином, строк дії Договору оренди розпочався з дати державної реєстрації права оренди - 19.08.2013 та закінчився 19.08.2018.

16.05.2018 позивач направив на адресу Київської міської ради лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки, до вказаного листа-повідомлення долучив проект додаткової угоди.

Відповідач не спростував того факту, що позивач долучив до листа-повідомлення проект додаткової угоди.

Питання щодо поновлення Договору оренди було розглянуто постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування. Постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури на засіданні 30.10.2018 вирішила:

- поновити Приватному акціонерному товариству "НЕСТ-ХАННЕР" на 5 років Договір оренди земельної ділянки від 19.08.2013 №242 площею 3,098 га на вул. Златоустівській, 11, пр. Перемоги, 6, 8, 8а, 8б у Шевченківському районі м. Києва;

- Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготувати додаткову угоду щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 19.08.2013 №242 на 5 років та привести умови договору у відповідність до законодавства.

У подальшому, враховуючи інформацію, що надійшла до Комісії від Громадської організації "Стоп корупції" від 08.11.2018, на засіданні постійної комісії 13.11.2018 було вирішено скасувати рішення Комісії від 30.10.2018 та прийняти нове, про відмову позивачу у поновленні на 5 років Договору оренди, а також доручено Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготувати проект рішення Київської міської ради про відмову у поновленні Позивачу Договору оренди.

Однак, у матеріалах справи відсутнє рішення Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яким би позивачу було б відмовлено у поновленні Договору оренди.

У зв`язку із викладеними обставинам позивач звернувся до суду із даним позовом та просив визнати поновленим договір оренди землі та визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди на той самий строк на тих самих умовах у редакції, наведеній у позовній заяві.

Заперечуючи проти позову, як у суді першої інстанції, так і у апеляційній скарзі, відповідач посилався на те, що позивач неналежним чином виконував умови договору оренди, тому відсутні підстави для його поновлення на новий строк.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими і позивач має право на поновлення договору оренди у відповідності до положень ст.33 Закону України "Про оренду землі", а доводи відповідача є безпідставними.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Предметом спору в даній справі є поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих же умовах після закінчення строку договору оренди.

За змістом частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Законом України "Про оренду землі" (далі - Закон) визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 цього Закону передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що дія договору оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено у статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Вказана стаття неодноразово змінювалась, тому її зміст наводиться в редакції, яка була чинна станом на 19.08.2018 (дата закінчення строку дії укладеного між сторонами договору оренди).

Так, частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено, що:

- по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі (ч.1);

- орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (ч.2);

- до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.3);

- при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4);

- орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.5).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для застосування положень частин 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

У свою чергу, орендодавець зобов`язаний у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди та вчинити інші дії, визначені зазначеними нормами.

У пункті 11.7 договору оренди сторони домовились, зокрема, що орендар не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повинен письмово повідомити орендодавцю про намір продовжувати його дію.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач, на виконання частин 2-3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та пункту 11.7 договору оренди 16.05.2018, тобто, більш ніж за три місяці до закінчення строку дії договору, подав відповідачу лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Однак, відповідачем не надано доказів вчинення ним жодних із дій, які визначені частиною 5 вказаної статті.

Частинами 6-8,11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було визначено, що:

- у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч.6);

- керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч.7);

- додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч.8);

- відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.11).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, після закінчення строку договору оренди позивач продовжив користуватися земельною ділянкою, і при цьому у справі відсутні докази того, що протягом одного місяця після закінчення строку договору (до 19.09.2018) відповідач направляв позивачу заперечення у поновленні договору оренди.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд неодноразово викладав висновки щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі", та, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі №903/1030/19, містяться наступні висновки щодо застосування норм вказаної статті:

- незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі;

- частини п`ята та шоста статті 33 Закону встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

- за загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду;

- спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленням договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення;

- порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18);

- без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону, є "автоматичною" пролонгацією орендних правовідносин;

- за правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18);

- єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме, шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Таким чином, як вірно встановив суд першої інстанції, позивачем, на відміну від відповідача, було повністю дотримано вимоги статті 33 Закону щодо поновлення договору оренди, тому, враховуючи наведені норми чинного законодавства та правові позиції Верховного Суду, позивач мав право розраховувати на поновлення договору оренди на той же строк і на тих же умовах.

При цьому, відповідачем факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору не спростовано.

Посилання відповідача на протокол засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 13.11.2018, як на "заперечення орендодавця проти поновлення договору оренди", обґрунтовано відхилені судом першої інстанції з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 9.6 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року №241/2463 (далі - Порядок) рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки або відмову у поновленні договору розглядається в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.

Пунктом 9.7 Порядку закріплено, що рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки або про відмову в його поновленні видається у порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради, орендарю або уповноваженому ним представнику, а засвідчені копії рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки надсилаються до Департаменту земельних ресурсів та Департаменту містобудування та архітектури і територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у місті Києві. Разом з копією рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки до Департаменту земельних ресурсів передається відповідна кадастрова справа.

Відтак, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що відмова від поновлення договору оренди оформляється виключно рішенням Київської міської ради.

Однак, матеріали справи відповідного рішення Київської міської ради не містять.

Згідно вищенаведених правових позицій Верховного Суду при розгляді спорів про поновлення договору оренди судам необхідно, у тому числі, перевіряти, чи орендар належно виконував свої обов`язки за договором.

Відповідач посилався на те, що позивач неналежним чином виконував умови договору оренди, а саме:

- не отримав дозволу на виконання робіт та не завершив будівництво;

- згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельній ділянці знаходяться павільйон торгово-виставкового центру та кафе, гаражний бокс, а не об`єкт, який мав бути побудований згідно з договором (торговельно-розважальний комплекс, концертний зал, готель та підземний паркінг), що явно не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки.

Також, відповідач, посилаючись на ст. 416 ЦК України, 102-1 ЗК України та висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №910/5963/17 та від 04.04.2018 у справі №910/8011/17, зазначав, що право оренди позивача припинилось у зв`язку з невикористанням останнім спірної земельної ділянки протягом більш як трьох років підряд.

Обов`язки орендаря визначені у пункті 8.4 договору оренди, згідно якого орендар зобов`язаний:

- приступати до використання Земельної ділянки в строк, встановлений цим договором, та після підписання цього Договору і акта приймання-передачі Земельної ділянки та державної реєстрації права оренди Земельної ділянки;

- завершити забудову Земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку;

- використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення;

- своєчасно вносити орендну плату;

- при зміні функціонального використання об`єкта нерухомості, що розташований на Земельній ділянці, у десятиденний термін в письмовій формі замовити у Головному управлінні Держземагентства у м. Києві Державного агентства земельних ресурсів України витяг з технічної документації про нову нормативну грошову оцінку Земельної ділянки або її частини з урахуванням зазначених змін та після одержання цього витягу передати його до податкового органу за місцем розташування Земельної ділянки, копію витягу, засвідчену печаткою та підписом керівника Орендаря, передати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) або до Київської міської ради;

- письмово повідомити Орендодавця про відчуження об`єктів (їх частин), що розташовані на Земельній ділянці і належать Орендарю, протягом десяти днів з моменту вчинення відповідного правочину, а також повідомити про наміри подальшого використання Земельної ділянки. У випадку, якщо Орендар має намір припинити право користування Земельною ділянкою (її частиною), цей Договір розривається за згодою сторін, або до цього Договору вносяться відповідні зміни при виникненні відповідного права на землю у нового власника об`єктів, які були відчужені;

- забезпечити вільний доступ до Земельної ділянки представнику контролюючих органів;

- повернути Земельну ділянку Орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього Договору;

- у строки, встановлені чинним законодавством, звітувати перед податковими органами району за місцем розташування Земельної ділянки про сплату орендної плати;

- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельної ділянки;

- питання пайової участі вирішити до початку будівництва відповідно до рішення Київради від 29.12.2011р. №1100/7336 "Про бюджет міста Києва на 2012 рік";

- питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку;

- виконати вимоги, викладені в листах Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 23.10.2012 №05-08/6907, Головного управління охорони культурної спадщини від 25.09.2012 №5499, Головного управління Держсанепідслужби у м. Києві від 23.10.2012 №1489, Головного управління Держкомзему в місті Києві від 23.10.2012 №673, Головного управління земельних ресурсів від 24.10.2012 №05-9202;

- у п`ятиденний строк після державної реєстрації права оренди Земельної ділянки надати копію цього Договору до районного податкового органу за місцем розташування Земельної ділянки.

Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, умови п. 8.4 Договору оренди не містять вимог щодо закінчення будівництва протягом строку дії Договору оренди.

Крім цього, вирішуючи аналогічний спір по суті, Верховним Судом в постанові від 16.09.2019 у справі №915/1042/18 викладено висновок щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" та зазначено: "щодо доводів скаржника (міської ради) про неналежне виконання позивачем умов договору щодо закінчення будівництва в обумовлені договором строки, то вони не тільки не свідчать про втрату позивачем переважного права на оренду вказаної земельної ділянки, а навпаки підтверджують необхідність врегулювання у встановленому законодавством порядку відносин, що існують між сторонами, у зв`язку з тривалим будівництвом бізнес-центру, з метою здійснення якого була передана земельна ділянка. Враховуючи, що метою передачі в оренду земельної ділянки було будівництво об`єкта нерухомості на ній, доводи скаржника щодо порушення позивачем строків будівництва, за умови належного виконання орендарем зобов`язань з орендної плати, не можуть бути достатньою підставою для відмови в продовженні договору оренди землі. Крім того, відповідні доводи скаржника спростовуються умовами самого договору, в п. 12.6 якого чітко передбачено умови і порядок його дії".

Таким чином, враховуючи належне виконання позивачем обов`язку з орендної плати, відсутності у Договорі оренди вимоги про закінчення будівництва у конкретні строки, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що незакінчення будівництва протягом строку дії Договору оренди не може слугувати підставою для відмови у продовження Договору оренди".

Щодо знаходження на земельній ділянці павільйону торгово-виставкового центру та кафе, а також гаражного боксу, то як вірно відзначив суд першої інстанції, згідно з інформаційною довідкою, наявною у матеріалах справи, вказані об`єкти нерухомого майна набуті позивачем на підставі договорів купівлі-продажу, а не були побудовані самим позивачем, що свідчить про відсутність порушень умов договору оренди з боку позивача.

Більш того, будівлі павільйону торгово-виставкового центру та кафе були набуті позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 16.12.2010, який укладено задовго до укладення спірного договору оренди землі. І позивач, як власник цих будівель, має право на набуття спірної земельної ділянки, що перебуває під належними йому на праві власності будівлями та необхідна для їх обслуговування, на тих же умовах, що і попередній власник нерухомості.

Посилання відповідача на ст. 416 ЦК України, 102-1 ЗК України та висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №910/5963/17 та від 04.04.2018 у справі №910/8011/17, також обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки норми зазначених статей ЦК України та ЗК України не поширюються на спірні правовідносини сторін, згідно правових позицій Верховного Суду у справах №918/321/18 та №910/3788/18, а постанови Верховного Суду, на які посилався відповідач, не є подібними до правовідносин, які склались між сторонами у даній справі.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми законодавства, чинного на час спірних правовідносин сторін, та правові позиції Верховного Суду, місцевий господарський суд дійшов до юридично правильного висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні. і

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03 грудня 2020 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22.11.2021.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук