Рішення

від 12.11.2021 по справі 306/2791/13-ц

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №306/2791/13-ц

Провадження № 2/306/7/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2021 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Жиганської Н.М.

за участю секретарів судових засідань Станкович Є.В., Дешко В.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_7., ОСОБА_14.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (мешк. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 (мешк. АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 ), Дусинської сільради Свалявського району (89332 с.Дусино, вул.Миру, буд. 98, Свалявського району, Закарпатської області, ЄДРПОУ 04351506), ОСОБА_4 (мешк. АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 ) про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 , Дусинської сільради Свалявського району, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщини після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та господарські споруди, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за Законом за померлим ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як на підставу заявлених вимог позивач посилається на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , про що зроблено запис № 16 від 19.02.1977 року . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, про що складено актовий запис № 60 від 29.10.2015 року Дусинською сільською радою.

Після смерті чоловіка відкрилася спадщина, яку позивач ОСОБА_1 прийняла.

В свою чергу, за час життя ОСОБА_5 фактично прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та відстоював своє право на спадкування в судовому порядку.

Позивач вважає, що ОСОБА_5 (чоловік позивача) вчинив фактичні дії, направлені на прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 , просить встановити в судовому порядку факт прийняття ним спадщини.

Крім того, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, тобто свідоцтва про право на спадщину за законом, яких не видано у зв`язку із смертю власника, позивач не має можливості оформити свої спадкові права в іншому, ніж судовому порядку.

На підставі викладеного, просить суд встановити факт прийняття ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщини після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/8 частини житлового будинку та господарських споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за Законом за померлим ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 04.09.2018 року справу до розгляду передано судді Жиганській Н.М.

Відповідно до ухвали судді Свалявського районного суду від 05.09.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху до виправлення недоліків позовної заяви та надано строк, який не може перевищувати десяти днві з дня отримання позивачем ухвали.

Заяву про усунення недоліків позовної заяви та виправлену позовну заяву подано до суду 18.09.2018 року.

21.09.2021 року суддею направлено судовий запит для встановлення зареєстрованого місця проживання відповідачів. Відповідь на судовий запит отримано 13.11.2018 року.

19.11.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 14.00 годину 14 грудня 2018 року.

Відповідно до ухвали Свалявського районного суду від 13 березня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 14.00 годину 02 квітня 2019 року.

27.03.2019 року представник відповідачів ОСОБА_7 подала відзив на позовну заяву.

Відповідно до ухвали Свалявського районного суду від 07.05.2019 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі 306/94/14-ц за позовом ОСОБА_5 до Свалявської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Дусинська сільська рада про визнання недійсним свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину, визнання за позивачем права власності на майно.

29.11.20219 року провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 20 грудня 2019 року.

Відповідно до ухвали Свалявського районного суду від 17 січня 2020 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів та витребувано від Свалявської державної нотаріальної контори спадкову справу № 179/2009 за померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 .

Відповідно до ухвали Свалявського районного суду від 08.07.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі комплексної судової-почеркознавчої експертизи заяви до Свалявської нотаріальної контори від імені ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , датованої 18 червня 1988 року у спадковій справі № 67/88 про неприйняття спадщини за померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 батьком ОСОБА_5 та витребування доказів.

Відповідно до ухвали Свалявського районного суду від 13 серня 2020 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 та витребувано від Закарпатського обласного державного нотаріального архіву Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) інформаційну довідку про наявність або відсутність реєстраціі у спадковому реєстрі Свалявської державної нотаріальної контори за 1988 рік:

- під № 908 від 18.06.1988 року - свідоцтва про право власності, виданого ОСОБА_6 на 1/2 частину в спільному майні, житловому будинку АДРЕСА_1 ;

- під № №910, 911 від 18.06.1988 року - свідоцтв про право на спадщину за Законом, виданих ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 .

02.12.2020 року у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів у Закарпатського обласного державного нотаріального архіву Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), що знаходиться за адресою вул.Гойди, 8, м. Ужгород архівної книги реєстрів Свалявської державної нотаріальної контори за 1988 рік для реєстрації нотаріальних дій для огляду в суді або виписки із архівної книги реєстрів Свалявської державної нотаріальної контори за 1988 рік для реєстрації нотаріальних дій про реєстрацію вчинених нотаріальних дій: свідоцтва про право власності, виданого ОСОБА_6 на 1/2 частину в спільному майні від 18.06.1988 року; свідоцтва про право на спадщину за Законом, виданого ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 від 18.06.1988 року, свідоцтва про право на спадщину за Законом, виданого ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на 1/2 частину грошового вкладу від 18.06.1988 року відмовлено.

Відповідно до ухвали Свалявського районного суду від 19 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів ОСОБА_10 про витребування доказів від Дусинської сільської ради, а саме журналів реєстрації вихідної кореспонденції за період: листопад 2012 року, червень 2014, грудень 2016 року, березень 2017 року та січень 2020 року із наданням копій довідок та відповідей на звернення ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 .

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала.

Представники відповідачів заявлених вимог не визнали та пояснили, що позов вважають необгрунтованим, поскільки позивачем не доведено факту прийняття спадщини ОСОБА_5 . Крім того, представник відповідачів ОСОБА_7 вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду із позовом, поскільки позов подано після спливу 19 років після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , а на день смерті чоловіка позивачки минуло 16 років.

На підставі викладеного, просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за Законом.

Представник Дусинської сільської ради в судове засідання не з`явився, подав суду заяву 12.03.2019 року № 125/02-06 про розгляд справи без участі представника Дусинської сільської ради. Вирішення спору залишає на розсуд суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ :

Спірним спадковим майном у даній справі є житловий будинок АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_11 , після смерті якого відкрилася спадщина, в тому числі, на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до наданої суду копії спадкової справи за померлим ОСОБА_11 , спадкоємцями до майна померлого є його дружина ОСОБА_6 та його син ОСОБА_8 в рівних частинах ( по 1/4) про що видано свідоцтво про право на спадщину за Законом державним нотаріусом Свалявської державної нотаріальної контори 18.06.1988 року.

На 1/2 частину домоволодіння видано свідоцтво про право власності як пережившій дружині ОСОБА_6 18.06.1988 року державним нотаріусом Свалявської державної нотаріальної контори.

Відповідно до поданої заяви 18 червня 1988 року ОСОБА_5 та ОСОБА_9 від прийняття спадщини за померлим ОСОБА_11 відмовилися, повідомили, що звертатися в народний суд для продовження строку для прийняття спадщини звертатися не будуть.

Таким чином, ОСОБА_6 на день своєї смерті мала у власності 3/4 частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 і, на момент її смерті, у спадковому будинку були прописані ОСОБА_8 (співвласник будинку) та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 (онук ОСОБА_6 та син позивача), що підтверджується довідкою, виданою виконкомом Дусинської сільської ради № 2331 від 27.11.2012 року.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 70, про що зроблений актовий запис № 10 01 березня 1999 року Дусинською сільською радою Свалявського району, Закарпатської області ( свідоцтво серії НОМЕР_4 ).

Таким чином, доказуванню в даній справі підлягає факт прийняття спадщини за померлою ОСОБА_6 .

Позивач наполягає на тому, що спадщину за померлою мамою прийняв син ОСОБА_5 ( чоловік позивача), поскільки на момент смерті мама проживала з ним в одному будинку за адресою проживання ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , саме він здійснював догляд за мамою разом з позивачем. В спірному будинку прописаний та проживав син позивача. Крім того, позивач здійснював догляд за будинком ОСОБА_6 , оплачував страхові та податкові платежі, обробляв город, здійснював поточний ремонт будинку. Крім того, за власні кошти здійснили також поховання іншого сина ОСОБА_6 - ОСОБА_8 - співвласника спірного будинку.

Відповідачі (в особі представників) наполягають на тому, що ОСОБА_5 не прийняв спадщини за померлою ОСОБА_6 , поскільки такий не був прописаний у спірному будинку. Факт оплати податкових платежів вважають сумнівним, поскільки ОСОБА_6 була пенсіонеркою, отже звільненою від таких платежів.

Також наполягають на тому, що спадщину за померлою ОСОБА_6 прийняв її син співвласник будинку ОСОБА_8 , який на на час смерті ОСОБА_6 був прописаний у спірному будинку.

Проаналізувавши та оцінивши доводи сторін, суд дійшов такого висновку.

Із доданих суду доказів та показів свідків в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 на час смерті та певний час до смерті (точного часу не встановлено) проживала в будинку АДРЕСА_1 у свого сина ОСОБА_5 . Зокрема про це в судовому засіданні 17.01.2020 року повідомила свідок ОСОБА_12 , яка є медпрацівником та робила ОСОБА_6 уколи.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , причиною смерті ОСОБА_6 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) зазначено "рак сліпої кишки 111 ст. 111 кл.група".

За таких обставин, суд вважає правдивими покази позивача про те, що ОСОБА_6 потребувала сторонньої допомоги, зокрема такої як приготування їжі, придбання ліків, прання, прибирання, тощо. Правдивими суд також вважає доводи позивача про те, що всі ці дії для хворої робила вона разом з чоловіком, поскільки в судовому засіданні не добуто доказів та сторонами не доведено, що будь-хто інший окрім позивача та його родини здійснювали такі дії для ОСОБА_6 .

Окрім іншого, слід також зазначити, що після смерті ОСОБА_6 саме ОСОБА_13 сплачував страхові платежі та оплачував комунальні послуги в будинку АДРЕСА_1 .

Саме це свідчить про вступ в управління спадковим майном, адже після смерті ОСОБА_6 саме сім`я позивача користувалася вказаним будинком, споживали комунальні послуги та проводили відповідні сплати.

Щодо сина ОСОБА_8 суд зазначає таке.

Із досліджених в судовому засіданні доказів, підтверджених відповідними судовими рішеннями (рішення Закарпатського апеляційного суду у справі 306/1194/15-ц від 20 березня 2017 року - встановлено, що ОСОБА_8 на мометн своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав у м. Київ, підробляв на ринку та помер в результаті дисемінованого туберкульозу легень у м. Київ).

Даний факт також підтверджує те, що спадковим майном - будинковолодінням по АДРЕСА_1 опікувався саме ОСОБА_5 .

Щодо спадщини, яка відкрилася до ІНФОРМАЦІЯ_7 , допускається фактичний (Пункт 1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування ) вступ у володіння нею, а тому за наявності документів, що підтверджують фактичне прийняття спадщини, нотаріусом може бути видане свідоцтво про право на спадщину. При цьому спадкоємець, який фактично вступив у володіння й управління спадщиною до 01.01.2004 року, не обмежений строком у праві на отримання свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом. Згідно п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України - Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Таким чином, до відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство, чинне на час відкриття спадщини, оскільки спадкодавець ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до даних правовідносин належить застосовувати норми ЦК Української РСР 1963 року. Згідно зі ст. 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Згідно ст. 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно ч.1 ст.549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Зважаючи на викладене, а також на те, що ОСОБА_5 за життя намагався довести свої спадкові права щодо спірного майна, суд вважає доведеним факт прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті мами ОСОБА_6 та, в цій частині, позов вважає підставним та таким, що підлягає до задоволення.

Щодо заявленої вимоги про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 , суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено в судовому засіданні, співвласником даного будинку в 1/4 частині був ОСОБА_8 , який прийняв спадщину за померлим батьком.

На момент смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_8 був прописаний у спадковому будинку (підтверджується довідкою № 2331 від 27.11.2012 року Дусинської сільської ради), періодично навідувався додому та фактично проживав в м. Київ. Отже суд вважає, що відсутні докази, які б підтверджували втрату інтересу ОСОБА_8 до спадкового майна, а за таких обставин суд вважає, що ОСОБА_8 вступив в управління спадковим майном , адже був прописаний у спірному будинку.

За таких обставин право на спадкування за померлою ОСОБА_6 набули ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в рівних частинах, що становить (спадкова маса 3/4 частини домоволодіння) по 3/8 частини домоволодіння для кожного.

Зважаючи на те, що відсутні об`єктивні можливості оформити право власності спадкового майна за померлими ОСОБА_5 та ОСОБА_8 внаслідок їх смерті, суд вважає належним захист права позивача шляхом визнання за нею права власносі на 3/8 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , що прийняті як спадщину за померлим ОСОБА_5 .

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково: встановити факт прийняття ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщини після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/8 частини житлового будинку та господарських споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за Законом за померлим ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слід зазначити, що до даних правовідносин не підлягає застосуванню строк позовної давності, поскільки ОСОБА_5 своєчасно вступив в управління спадквоим майном, тобто прийняв спадщину. Оформлення правовстановлюючих документів не породжує право, а лише докуменально підтверджує існування такого права. Спадкоємець, який вчасно прийняв спадщину не обмежується строком у праві на отримання свідоцтва про право на спадщину.

Статтею 129 - 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

На підставі ст. 259, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (мешк. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 (мешк. АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 ), Дусинської сільради Свалявського району (89332 с.Дусино, вул.Миру, буд. 98, Свалявського району, Закарпатської області, ЄДРПОУ 04351506), ОСОБА_4 (мешк. АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 ) про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування задовольнити частково.

Встановити факт прийняття ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщини після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/8 частини житлового будинку та господарських споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за Законом за померлим ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Закарпатського апеляційного суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА