Рішення

від 26.11.2021 по справі 318/1999/15-ц

КАМ'ЯНСЬКО-ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 318/1999/15-ц Номер провадження №2/318/6/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2021 р. м. Кам`янка-Дніпровська

Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: суддя Васильченко В. В., секретар Борисенко П. В.; учасники провадження: представниця позивача за первісним позовом ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка-Дніпровська за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах якої на підставі довіреності діє ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Кам`янсько-Дніпровська державна нотаріальна контора Запорізької області, Водянська сільська рада Василівського району Запорізької області, Реєстраційна служба Кам`янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області, Управління Держземагентства у м. Енергодар Головного управління Держземагентства у Запорізькій області про визнання недійсним державного акту, скасування реєстрації та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області, секретаря виконавчого комітету Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області Греченка Анатолія Івановича про визнання недійсним заповіту,

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2015 року ОСОБА_4 в інтересах якої на підставі довіреності діє ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом в обґрунтування якого зазначала, що вона та ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті відкрилась спадщина, яка складалася в тому числі і з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 2,79 га, що розташована на території Водянської сільської ради Запорізької області. У встановлений законом строк, а саме 23.11.2005 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , звернулися до державного нотаріуса Кам`янсько-Дніпровської нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, яким відкрито спадкову справу № 315. ОСОБА_3 з жодними заявами у встановлений строк до нотаріуса не звертався. Через проблеми матеріального характеру ОСОБА_6 та ОСОБА_4 спадщину не оформили. За свого життя ОСОБА_6 зробила заповіт, відповідно до якого все своє майно заповіла ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла, після чого ОСОБА_3 почав стверджувати, що він є єдиним спадкоємцем після батька на підставі рішення суду та власником всього майна, що належало батьку. Як з`ясувалося рішенням Кам`янсько-Дніпровського районного суду від 28.04.2010 року по цивільній справі № 2-490/2010, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування було повністю задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 . Зазначене рішення неодноразово переглядалося, в результаті 21.11.2013 року на підставі рішення апеляційного суду Запорізької області скасовано, позовні вимоги ОСОБА_3 залишено без задоволення. Окрім того, ОСОБА_3 в 2012 року звертався до суду з позовом про надання йому додаткового строку на прийняття спадщини, якому відмовлено рішенням Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області 27.11.2013 р., по справі №0811/2133/2012. Зазначене рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 05.02.2013 р. Після завершення всіх судових процесів, ОСОБА_4 у 2014 року почала оформлювати спадщину після смерті батька, та дізналася, що батькові належить житловий будинок та земельна ділянка під ним, а земельна ділянка площею 0,7899 га вже належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ №121251. Реєстрація права власності на землю відбулася на підставі рішення суду, після чого позивач зверталася до суду з заявою про поворот виконання рішення суду, яку було задоволено ухвалою Кам`янсько-Дніпровського районного суду від 11.04.2015 року, та залишено в силі ухвалою апеляційного суду Запорізької області, однак скасовано ухвалою ВССУ від 01.07.2015 р., в якій зазначено, що зазначені вимоги є новими позовними вимогами, які повинні розглядатися в позовному провадженні. Стверджує, що ОСОБА_5 зробив за життя заповіт, яким заповів все своє майно в рівних частках ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , проте ОСОБА_3 спадщину у встановленому законом порядку не прийняв, тому ОСОБА_4 є єдиним спадкоємцем за заповітом складеним ОСОБА_5 . Реєстрація права власності на земельну ділянку була проведена на підставі рішення суду, яке скасоване, таким чином у позивача є всі підстави вимагати визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку виданого на ім`я ОСОБА_3 та скасування державної реєстрації акту.

10 листопада 2015 року до початку розгляду справи по суті ОСОБА_3 в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_8 , звернувся до Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту, в обґрунтування якого зазначив, що в процесі розгляду справи йому стало відомо, що 05.05.2010 року секретарем виконавчого комітету Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області Греченком А. І. посвідчено заповіт, рукописний текст та підпис якого нібито зроблений його матір`ю - ОСОБА_6 . Він багато бачив документів, листів, написаних його матір`ю, йому добре відомий її почерк та підпис. Огляд копії заповіту вказує на те, що почерк матері істотно відрізнявся від рукописного тексту на цьому заповіті, підпис від імені матері також відрізняється від її істинного підпису. Крім того порушена сама процедура оформлення заповіту. Його мати померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і поява цього заповіту є спробою заволодіння всім майном. На підставі зазначеного просить визнати поважною причину пропущення строку подання позовної заяви про визнання недійним заповіту від 05.05.2010 р., поновити йому строк подання позовної заяви, визнати недійсним заповіт від 05.05.2010 р. складений на ім`я ОСОБА_4 від імені ОСОБА_6 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Водянської сільської ради Запорізької області Греченком А. І.

Справа перебувала у провадженні суді ОСОБА_9 , та у зв`язку з переведенням його на підставі указу Президента України №564/2015 від 26.09.2015 року до Енергодарського міського суду Запорізької області, після повторного автоматичного розподілу справи перебувала в провадженні судді Комишньої Н. І.

Ухвалою від 24.11.2015 року зустрічний позов ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження з основним позовом по справі для спільного їх розгляду.

Ухвалою від 07.12.2016 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі у якості позивача за основним позовом та відповідача за зустрічним позовом.

У відповідності до наказу в. о. голови Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 15.07.2020 року № 47 суддю ОСОБА_10 відраховано зі складу суду у зв`язку зі смертю та був проведений повторний автоматичний розподіл судової справи, для розгляду якої визначено суддю Васильченка В. В.

Ухвалою судді Васильченка В. В. від 25.08.2020 року справу прийнято до провадження та постановлено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, сторонам повідомлено про їх процесуальні права та обов`язки щодо надання документів по суті справи.

Ухвалою суду від 13.01.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв або клопотань про відкладання слухання справи, заперечення проти зустрічної позовної заяви, відзиву на зустрічну позовну заяву, до суду не надав, належним чином був повідомлений про розгляд справи судом, шляхом направлення судових викликів за адресою зареєстрованого місця проживання/перебування, яка співпадає з адресою зазначеною в позовній заяві, які отримано про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 адвокат Темненко В. О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позові, просить суд позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовити, враховуючи його безпідставність та необґрунтованість.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв або клопотань про відкладання слухання справи, заперечення проти позовної заяви ОСОБА_2 , відзиву на позов до суду не надав, належним чином був повідомлений про розгляд даної справи судом, шляхом направлення судових викликів, яка співпадає з адресою зазначеною в позовній заяві. Судові поштові відправлення на ім`я відповідача направлялися поштою, про що в матеріалах справи міститься рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 адвокат Дьяченко В. В. в судове засідання не з`явився, до суду надіслав заяву в якій просив справу розглядати у його відсутність, у додаткових поясненнях просив позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

В судове засідання представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору за первісним позовом Кам`янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області не прибув, про причини неявки не повідомив. В матеріалах справи міститься лист №448/01-16 від 27.08.2020 року Енергодарської державної нотаріальної контори Запорізької області, в якому повідомлено, що на неї покладено обов`язки по обслуговуванню населення Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, та просить розглядати цивільну справу № 318/1999/15-ц за позовом ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту, скасування реєстрації та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, без участі їх представника. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.

В судове засідання представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом Водянської сільської ради Запорізької області не прибув. В матеріалах справи наявні листи виконавчого комітету Водянської сільської ради Запорізької області про відсутність заперечень у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акту, скасування реєстрації та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, у відсутності представника сільської ради. Заперечень проти заявлених вимог немає, клопотань по справі немає.

В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору реєстраційної служби Кам`янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області не з`явився, на адресу суду повернувся конверт з довідкою про причини повернення за закінченням встановленого строку зберігання , ліквідовано .

В судове засідання представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору за первісним позовом Управління Держземагентства у м. Енергодар Головного управління Держземагентства у Запорізькій області не з`явився. В матеріалах справи міститься клопотання в. о. начальника Міськрайонного управління у Кам`янсько-Дніпровському районі та м. Енергодарі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Капля А., в якому просить справу №18/1999/15-ц провадження 2/318/6/2021 розглядати без участі міськрайонного управління Держгеокадастру у Кам`янсько-Дніпровському районі та м. Енергодарі Запорізької області.

В судове засідання представник відповідача за зустрічним позовом секретар виконавчого комітету Водянської сільської ради Запорізької області Греченко А. І., про причини неявки суд не повідомив, заяв або клопотань про відкладання слухання справи, заперечення проти позовної заяви ОСОБА_3 до суду не надав, належним чином був повідомлений про розгляд справи, шляхом направлення судових викликів, яка співпадає з адресою зазначеною в зустрічній позовній заяві. Судові поштові відправлення на ім`я відповідача повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою .

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до такого висновку.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Водяне Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області помер ОСОБА_5 , копія свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 05.02.2009 (а.с. 7, т.1). Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно.

Як свідчать копії спадкової справи №3/5, яка відкрита Кам`янсько-Дніпровською державною нотаріальною конторою Запорізької області після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.92-97, т.1), 23.11.2005 року до Кам`янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області з заявою про прийняття спадщини після його смерті, звернулися ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 94, т.1.). Разом з заявою було подано довідку виконавчого комітету Водянської сільської ради №2828 від 24.10.2008 р. відповідно до якої ОСОБА_3 проживав на час смерті в АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_6 (а.с.95 т.1.), та заповіт від 08.02.2002 року посвідчений за реєстровим №151 секретарем виконкому виконавчого комітету Водянської сільської ради, згідно умов якого ОСОБА_5 на випадок своєї смерті все своє майно заповів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних долях. (а.с.96-97 т.1).

Копія спадкової справи №3/5 (а.с. 92-97 т.1) не містить заяв про прийняття спадщини, відмов іншими спадкоємцями від прийняття спадщини, постанов нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій, видачі свідоцтва про право на спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Водяне Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області померла ОСОБА_6 , копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 13.03.2012 р. (а.с.8 т.1).

Згідно копії спадкової справи №136а-2012, яка відкрита Кам`янсько-Дніпровською державною нотаріальною конторою Запорізької області після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.98-104 т.1), 29.04.2014 року до Кам`янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 , звернулася ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 100 т.1.). 29.05.2012 року ОСОБА_4 подала заяву до Кам`янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області про прийняття спадщини після ОСОБА_6 на підставі заповіту посвідченого Водянською сільською радою 05.05.2010 року за реєстровим №50. (а.с. 101).

Разом з заявою про прийняття спадщини ОСОБА_4 було подано до спадкової справи заповіт від 05.05.2010 року посвідчений Греченко А. І., секретарем виконкому виконавчого комітету Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, та зареєстрований в реєстрі за №50, згідно умов якого ОСОБА_6 заповідає все своє майно ОСОБА_4 (а.с.102 т.1).

29.04.2014 року ОСОБА_4 оформила свої спадкові права після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та земельну ділянку розміром 0,29 га, що розташована на території Водянської сільської ради в АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_5 , який був власником майна, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була дружина ОСОБА_6 (копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом а.с.103-104 т.1.)

Згідно копії спадкової справи №136а-2012, відкритої на підставі заяви ОСОБА_11 після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.98-104 т.1), відсутні заяви про прийняття спадщини, відмови іншими спадкоємцями від прийняття спадщини, постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Згідно рішення Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 28.04.2010 року по справі №2-490/2010 було встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 2,79 га розташована на території Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області (державний акт про право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №046748 зареєстрований Кам`янсько-Дніпровською райдержадміністрацією 06 серпня 2002 року) (а.с.10 т.1).

ОСОБА_3 отримав державний акт на право приватної власності серії ЯЛ №121251, виданий Кам`янсько-Дніпровською районною державною адміністрацією Запорізької області 12.10.2010 р., на земельну ділянку кадастровий номер 2322482400:03:003:0048 площею 2,7899 га, яка розташована на території Водянської сільської ради Запорізької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Реєстрацію здійснено відділом Держкомзему у Камянсько-Дніпровському районі Запорізької області 17.03.2011 року на підставі рішення Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 28.04.2010 року № 2-490, реєстраційний номер 232240001000008 (а.с.29 т.1).

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 21 листопада 2013 року рішення Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2010 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Аналіз зібраних у справі письмових доказів і фактичних обставин справи свідчить про те, що ОСОБА_3 пропустив встановлений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 . Заява ОСОБА_3 про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 в нотаріальну контору не подавалася, в спадковій справі відсутня.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, ст. 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

На підставі ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

В силу ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній до 05.03.2009 р.) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

(Згідно зі ст. 125 ЗК України (поточна редакція, чинна після 05.03.2009 р.) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав).

На підставі ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2824цс15 державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Враховуючи, що скасовано рішення Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 28.04.2010 року по справі 32-490/2010 на підставі якого було визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 2,79 га розташована на території Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, у задоволенні його позову про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно відмовлено, то відповідно і виданий на його підставі державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №121251 на спірну земельну ділянку площею 2,7899 га - підлягає визнанню недійсним, а державна реєстрація права власності за проведена 17.03.2011 року на підставі рішення суду відділом Держкомзему у Кам`янсько-Дніпровському районі Запорізької області підлягає скасуванню. Таким чином суд задовольняє позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_2 у цій частині.

В задоволенні позовних вимог про визнання за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку площею 2,7899 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром розташована на території Водянської сільської ради Запорізької області в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 суд відмовляє з таких підстав.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Згідно ч. 1 ст. 1268 ст. ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємця за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

На підставі ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

В силу ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

На час розгляду справи первісний позивач ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.214 т.1). З наданих суду ОСОБА_12 , приватним нотаріусом Кам`янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області, копій спадкової справи №113/2016 після смерті ОСОБА_4 (а.с. 22-44 т.2), вбачається що її спадкоємцем є ОСОБА_2 .

Встановивши факт смерті спадкодавця ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, та як внаслідок відкриття спадщини на спадкове майно, звернення ОСОБА_4 в строки передбачені законодавством з відповідною заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7 , та відсутність у неї на час звернення із позовом до суду обґрунтованої відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 не набула права звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька на спірну земельну ділянку, враховуючи, що позивачем не надано суду обґрунтованої відмови постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій, яка б свідчила про неможливість оформити спадкові права в позасудовому порядку.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту від 05 травня 2010 року, складеного на ім`я ОСОБА_4 від імені ОСОБА_6 , посвідченого секретарем виконавчого комітету Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпрровського району Запорізької області Греченко А. І., суд відмовляє враховуюче наступне.

Судом було встановлено, що 05.05.2010 року ОСОБА_13 , секретарем виконавчого комітету Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, був посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №50 заповіт, за яким ОСОБА_6 заповідає все своє майно ОСОБА_4 (а.с.102 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Водяне Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області померла ОСОБА_6 , копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 13.03.2012 р. (а.с.8 т.1), внаслідок чого відкрилась спадина на спадкове майно.

Спадкоємцями після її смерті були ОСОБА_4 (за заповітом) та ОСОБА_3 (за законом).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

В силу ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Як свідчать копії спадкової справи №136а-2012, яка відкрита Кам`янсько-Дніпровською державною нотаріальною конторою Запорізької області після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.98-104 т.1), ОСОБА_4 у встановлений законом строку подала заяву від 29.05.2012 року про прийняття спадщини за заповітом, та 29.04.2014 року оформила свої спадкові права після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом. ОСОБА_3 з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 до нотаріуса не звертався, а тому є таким що пропустив строк на прийняття спадщину, обґрунтована відмова нотаріуса у відмові у вчиненні нотаріальної дії - оформленні спадщини після смерті ОСОБА_6 , у зв`язку з наявністю заповіту, позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_3 не видавалася.

У ст. 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч. 4 ст. 207 цього Кодексу.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст. 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою, другою ст. 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто (ст. 1234 ЦК України).

Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем (абз. 1 ч. 2 ст. 1247 ЦК України).

На підставі ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (ч. 1, 2 ст. 1257 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами .

У постанові Верховного Суду від 09.01.2019 року у справі № 759/2328/16-ц (провадження № 61-5800зпв18) зроблено висновок, що нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою текстуальної недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах нікчемний , є недійсним .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) вказано, що: визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину .

У постанові Верховного Суду від 14.05.2018 року в справі № 756/14304/15-ц (провадження № 61-11896св18) зроблено висновок щодо застосування частини другої ст. 1257 ЦК України та вказано, що для дійсності заповіту волевиявлення заповідача має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту). Волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених ЦК України .

За положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, під час подачі позовної заяви та судового розгляду по справі ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним не доведено, що він є заінтересованою особою в розумінні ст. 1257 ЦК України, оскільки зазначено які ж його права порушено, за захистом який він звертається до суду, не доведено наявність у нього спору щодо правових наслідків недійсного заповіту, враховуючи що відповідно до спадкової справи він не є спадкоємцем, що звернувся з заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Окрім того, позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 належними і допустимими доказами не доведено, що заповіт складений 05.05.2010 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 виконані не ОСОБА_6 , а іншою особою, чи порушено порядок його посвідчення. Суд також звертає увагу, що ті обставини на які посилається ОСОБА_7 як підставу визнання заповіту недійсним, а саме те що він багато бачив документів, листів, написаних його матір`ю, йому добре відомий її почерк та підпис, а огляд копії заповіту вказує на те, що почерк матері істотно відрізняється від рукописного тексту на цьому заповіті, підпис від імені матері також відрізняється від її істинного підпису, є абстрактними судженнями, та без доведення належними та допустимими доказами є припущеннями.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту.

На підставі ст. 15, 16, 203, 328, 1216, 1217, 1218, 1223, 1225, 1233, 1247, 1257, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст. 3-15, 76, 81, 82, 258, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Кам`янсько-Дніпровська державна нотаріальна контора Запорізької області, Водянська сільська рада Василівського району Запорізької області, Реєстраційна служба Кам`янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області, Управління Держземагентства у м. Енергодар Головного управління Держземагентства у Запорізькій області про визнання недійсним державного акту, скасування реєстрації та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №121251 на земельну ділянку площею 2,7899 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий на ім`я ОСОБА_3 .

Скасувати державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 2,7899 га, яка розташована на території Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, здійснену відділом Держкомзему у Кам`янсько-Дніпровському районі Запорізької області 17.03.2011 року на підставі рішення Кам`янсько-Дніпровського районного суду від 28.04.2010 року № 2-490, реєстраційний номер 232240001000008.

У задоволенні зустрічного позову за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області, секретаря виконавчого комітету Водянської сільської ради Василівського району Запорізької області Греченка Анатолія Івановича про визнання недійсним заповіту відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя: В. В. Васильченко