Ухвала

від 23.11.2021 по справі 524/437/21

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/437/21

Провадження № 1-кс/524/3255/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м. Кременчук

Слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника ТОВ «НВО «Техносфера» адвоката ОСОБА_3 , слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Техносфера», на постанову слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 від 30.10.2021 про закриття кримінального провадження, внесеного 19.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170110001462 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 356, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 277 КК України,

встановила:

19.11.2021 до слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука звернувся адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Техносфера», зі скаргою на постанову слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 від 30.10.2021 про закриття кримінального провадження, внесеного 19.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170110001462 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 356, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 277 КК України. В обґрунтування скарги зазначив, що постанова слідчого є передчасною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Слідчим досудове розслідування проведено не в повному обсязі, зроблено передчасні висновки щодо дійсних обставин кримінального провадження, які суперечать чинному кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству, досудове розслідування є однобічним, не надано оцінки отриманим доказам.

Просив поновити строк на оскарження постанови про закриття кримінального провадження та скасувати постанову слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 від 30.10.2021 про закриття кримінального провадження, внесеного 19.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170110001462 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 356, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 277 КК України.

У судовому засіданні представник заявника ТОВ «НВО «Техносфера» адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, просив скаргу задовольнити.

Слідчий Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив про повне проведення досудового розслідування, просив відмовити у задоволенні скарги.

Вирішуючи питання щодо поновлення скаржнику адвокату ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «НВО «Техносфера», строку для звернення із скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, слідчий суддя враховує вимоги ст.ст. 117 КПК України, а також те, що постанову слідчого заявником отримано 11.11.2021, відповідна скарга надійшла до суду 19.11.2021, а тому слідчий суддя вважає, що заявником подано скаргу в межах строків, визначених ст.304 КПК України.

Слідчий суддя, з`ясувавши думку представника заявника, слідчого, дослідивши матеріали скарги, дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Постановою слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 від 30.10.2021 було закрито кримінальне провадження, внесене 19.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170110001462 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 356, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 277 КК України.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст.303КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

У постанові про закриття кримінального провадження, внесеного 19.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170110001462, від 30.10.2021 слідчий Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 посилається на те, що кримінальне провадження необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки встановлено здійснення законної господарської діяльності юридичної особи, а тому, на думку слідчого, відповідно всі спори, що виникають між юридичними особами вирішуються в порядку господарського судочинства.

Проте, дослідивши надані слідчому судді матеріали кримінального провадження №12020170110001462 від 19.12.2020, такі висновки слідчого є передчасними.

З матеріалів кримінального провадження №12020170110001462 від 19.12.2020 вбачається, що в ході досудового розслідування проведено ряд слідчих (розшукових) дій, зокрема проводилися огляди місця події, допити свідків, допит потерпілого, отримано договір оренди земельної ділянки від 15.11.2019, укладений між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та ТОВ «Мало-Кохнівський кар`єр», договір купівлі-продажу №2756 від 22.12.2020, та інше.

Статтею 110 КПК України визначено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Згідноіз ст.11КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Наведене у ч. 1 ст. 11 поняття злочину містить вказівку на такі обов`язкові ознаки злочину: 1) злочином є лише діяння (дія або бездіяльність); 2) це діяння має бути вчинене суб`єктом злочину; 3) воно має бути винним; 4) вказане діяння має бути суспільно небезпечним; 5) відповідне діяння повинно бути передбачене чинним КК. Останнє, крім того, має на увазі, що обов`язковою ознакою злочину є також 6) кримінальна караність.

Відсутність хоча б однієї із цих ознак вказує на відсутність злочину.

З матеріалів кримінального провадження, внесеного 19.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170110001462, вбачається, що кримінальне провадження розпочато за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 356, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 277 КК України.

Кримінальна відповідальність за ст. 356 КК України настає за вчинення самоправства, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Об`єктом злочину - встановлений законодавством порядок реалізації громадянами своїх прав та обов`язків, нормальна управлінська діяльність і авторитет органів державної влади та органів місцевого самоврядування. З об`єктивної сторони злочин характеризується сукупністю таких ознак: 1) самовільним, всупереч встановленому законом порядку, вчиненням будь-яких дій; 2) оспорюваністю правомірності цих дій з боку інших громадян або юридичних осіб; 3) заподіянням такими діями значної шкоди правоохоронюваним інтересам; 4) причинним зв`язком між діями винної особи та значною шкодою.

Самовільне вчинення будь-яких дій - це здійснення особою свого дійсного або удаваного права чи вчинення інших дій всупереч встановленому порядку і без законних повноважень. Дійсним визнається право, яким особа володіє в силу закону, договору чи на іншій підставі, однак це право реалізується з порушенням порядку (наприклад, особа, яка на законній підставі отримала ордер на квартиру, не очікуючи виїзду попередніх мешканців, самовільно її займає). Під удаваним слід розуміти право, стосовно належності якого собі винна особа помиляється. Насправді цим правом суб`єкт не володіє.

Зокрема, за ст. 356 за наявності всіх ознак цього складу злочину належить кваліфікувати заволодіння майном, яке є предметом цивільно-правового спору або перебуває у загальній спільній власності суб`єкта та інших осіб, а також заволодіння майном, відносно якого особа передбачає, хоч і помилково, наявність у неї певних прав (наприклад, винний вилучає у потерпілого річ, помилково вважаючи її своєю власністю).

Оспорюваність правомірності дій особи означає, що інший громадянин або підприємство, установа, організація вважають дії того, хто вчиняє самоправні дії, незаконними, відкрито не погоджуються з ними, оскаржують їх. При цьому не обов`язково, щоб оскарження відбувалось саме у передбаченому законом порядку (судовому, адміністративному тощо). Відсутність оспорюваності дій виключає визнання їх кримінальне караним самоправством.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується умислом. Психічне ставлення винного до суспільне небезпечних наслідків у вигляді значної шкоди, за загальним правилом також характеризується умислом. Відповідальність за ст. 356 виключається, якщо особа сумлінно помиляється у питанні належності їй права, яке вона реалізує всупереч встановленому законодавством порядку.

Кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 185 КК України настає за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому.

Закон визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Від усіх інших форм викрадення крадіжку відрізняє спосіб вилучення такого майна - таємність.

Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб. Як правило крадіжка вчинюється за відсутності будь-яких осіб (власників, володільців майна, осіб, під охороною яких воно перебуває, очевидців тощо). Крадіжкою визнається також протиправне вилучення чужого майна і тоді, коли воно здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб (наприклад, ці особи спостерігають за діями винного на певній відстані), але сам винний не усвідомлював цього моменту і вважав, що діє таємно від інших осіб. Таємним також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них (наприклад, кишенькова крадіжка).

Крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися рим (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо).

Суб`єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Змістом умислу винного при крадіжці охоплюється його переконаність у тому, що викрадення ним майна здійснюється таємно від потерпілого, очевидців або осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно: за відсутності сторонніх осіб; у їхній присутності, але непомітно для них; у присутності таких осіб і на "їхніх очах", але за умови, що вони не усвідомлюють характеру вчинюваних винним дій; у присутності сторонніх осіб, на потурання (а через це і на втаємничення своїх дій) яких, в силу особливих зв`язків чи стосунків з ними, розраховує винний тощо. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив.

Кваліфікованими видами крадіжки є вчинення її:поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; 7) що завдала значної шкоди потерпілому.

Устатті 185 КК України значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 277 КК України настає за умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв`язку чи сигналізації, а також інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, якщо це спричинило чи могло спричинити аварію поїзда, судна або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків.

Основним безпосереднім об`єктом злочину е безпека використання шляхів сполучення і транспортних засобів всіх видів транспорту, крім трубопровідного. Його додатковим факультативним об`єктом можуть виступати життя і здоров`я особи, власність, інші блага.

Предметом злочину є: 1) шляхи сполучення; 2) споруди на них; 3) рухомий склад і судна; 4) засоби зв`язку і сигналізації.

Шляхи сполучення - це залізничне полотно з рейками, шпалами, насипом на магістральних і під`їзних шляхах; злітні смуги, доріжки для вирулювання; фарватери, канали; автомобільні дороги. Споруди на них - це пасажирські платформи, навантажувально-розвантажувальні рампи, мости, віадуки, тунелі, естакади, підпірні стіни, сітки для попередження падіння каміння, причали, шлюзи, тягові станції та опори фунікулерів, канатних доріг, шлагбауми, бакени, маяки, шляхові знаки.

Поняття рухомий склад і судна включає в себе транспортні засоби, названі в ст. 276 (див. коментар до цієї статті), і всі інші засоби, призначені для переміщення вантажів або пасажирів (зокрема автомобілі, автобуси, тролейбуси, трамваї, вагони фунікулера, канатних та монорейкових доріг).

До засобів зв`язку і сигналізації належать світлофори, семафори, локатори, системи телеметрії і дистанційного керування, радіостанції, пеленгатори тощо.

Об`єктивна сторона злочину включає в себе такі обов`язкові ознаки, як діяння, наслідки та причинний зв`язок між діянням і наслідками і може проявитися у таких формах: І) руйнування зазначених вище предметів; 2) їх пошкодження; 3) інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується умисним ставленням до руйнування, пошкодження або приведення в непридатний для експлуатації стан об`єктів транспорту і необережним ставленням до наслідків у вигляді аварії, порушення нормальної роботи транспорту, створення небезпеки або настання реальної шкоди.

При умисному ставленні до зазначених наслідків вчинене за наявності підстав має отримувати самостійну кримінально-правову оцінку.

У постанові слідчого від 30.10.2021, якою закрито кримінальне провадження, перелічено процесуальні (слідчі (розшукові)) дії проведені під час досудового розслідування.

Проте, у постанові не надано оцінки отриманим доказам, не наведено мотивів та обґрунтувань відсутності складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 356, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 277 КК України з урахуванням доказів, що містить кримінальне провадження.

Крім того, постанова про закриття кримінального провадження не містить відомостей про вчинення достатніх слідчих (розшукових) дій в межах цього кримінального провадження для встановлення фактичних обставин справи та мотивів, з яких виходив слідчий, вказуючи на відсутність в діянні складу правопорушення.

Не встановлено розмір збитків завданих потерпілому, не проаналізовано отримані договори оренди земельної ділянки, договори купівлі-продажу майна з точки зору належності викраденого майна та спричинення збитків потерпілому.

Відсутнє обґрунтування щодо наявності або відсутності умислу вчинення зазначених злочинів, оскільки суб`єктивна сторона вказаних злочинів характеризується його наявністю.

Виходячи зі змісту ст. 11 КК України відсутність хоча боднієї ізознак складукримінального правопорушеннявказує навідсутність злочину.

Проте, оскаржувана постанова слідчого не містить зазначених висновків.

Згідно з вимогами ч. 2 ст.9КПК України під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження.

Виходячи з вимог ст.110КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ньому має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу, а також аналіз наявності чи відсутності складу злочинів.

Отже, приймаючи 30.10.2021 року рішення про закриття кримінального провадження слідчий Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 не вжив усіх передбачених чинним КПК України процесуальних заходів для повного, всебічного та об`єктивного розслідування обставин кримінального провадження, належним чином не надав оцінки зібраним у кримінальному провадженні доказам.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після виконання зазначених вимог, передбачених ст. 91 КПК України, дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки дізнавачем, слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Таким чином, слідчим не було процесуально здійснено всіх необхідних заходів по збиранню та дослідженню доказів в порядку ст. 91-94 КПК України, надання належної оцінки їх змісту, за таких обставин суд вважає, що прийнята постанова є передчасною, постанова слідчого про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.

За встановлених обставин, постанова слідчого про закриття кримінального провадження від 30.10.2021 не відповідає вимогам КПК України, оскільки вона винесена без всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст.110, 303, 304, 307 КПК України, слідчий суддя,

ухвалила:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Техносфера», задовольнити.

Постанову слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 від 30.10.2021 про закриття кримінального провадження, внесеного 19.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170110001462 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 356, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 277 КК України, скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 26.11.2021 о 14.00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1