Постанова

від 11.11.2021 по справі 914/2413/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2021 р. Справа №914/2413/20

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Гриців В.М. (головуючий), Зварич О.В., Якімець Г.Г.

секретар судового засідання Кострик К.І.

з участю представника позивача - адвокат Дегтяренко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «Короп» на рішення Господарського суду Львівської області від 11 травня 2021 року (суддя Кітаєва С.Б.) у справі №914/2413/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рава-Руська РМС» до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Львівській області та Селянське фермерське господарство «Короп» , про скасування рішення Рава-Руської міської ради

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рава-Руська РМС» звернулося з позовом до Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Селянського фермерського господарства «Короп» , про скасування рішення Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області №16 від 06.08.2020 р. «Про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства права користування водними об`єктами» .

Позивач не погоджується із рішенням Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області №16 від 06.08.2020 «Про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства права користування водними об`єктами» , вважає його протиправним та прийнятим всупереч чинному законодавству.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою зареєстрована у державному земельному кадастрі за номером 4622710400:01:013:0049, визначено межі земельної ділянки. Згідно витягу з Державного земельного кадастру цільове призначення земельної ділянки для рибогосподарських потреб, землі водного фонду для ведення рибного господарства. На земельній ділянці розташовані будівлі та споруди рибного господарства, загальною площею 898,3 кв.м.

Комунальним підприємством Львівської обласної ради Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації 14.04.2020 виготовлено технічний паспорт та зареєстровано право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером 2084616046227. Власник майна ТОВ «Рава-Руська РМС» згідно рішення виконавчого комітету Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області від 30.03.2020 №64.

Позивачем добросовісно сплачуються усі необхідні податки до державного та місцевого бюджетів, і плата за спеціальне водокористування за усі 77,39 га, в тому числі які використувуються Стрілецьким О.І.

Позивач посилається на встановлення рішенням Господарського суду Львівської області від 20.08.2019 у справі №914/748/19, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, правомірності прийняття виконавчим комітетом Рава-Руської міської ради народних детутатів Жовківського району Львівської області рішення від 17.12.1993 №240 «Про передачу земельної ділянки у постійне користування» . Державний акт на право постійного користування землею від 26.04.1996 серії І-ЛВ №001842, виданий Рава-Руській рибо-меліоративній станції (м. Рава-Руська, вул.22 Січня) Рава-Руською міською радою народних депутатів Жовківського району Львівської області. Запис реєстрації від 26.04.1996 за №114 в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Жовківської районної ради народних депутатів про реєстрацію зазначеного акта. Державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 77.3856 га, кадастровий номер 4622710400:01:013:0049, цільове призначення 10.07 Для рибогосподарських потреб, місце розташування: Львівська область, Жовківський район, м.Рава-Руська, дата державної реєстрації земельної ділянки, найменування ТзОВ «Рава-Руська РМС» .

Оскаржуваним рішенням на СФГ «Короп» покладається обов`язок забезпечити виготовлення паспортів водних об`єктів або паспортів рибогосподарських технологічних водойм. Після виготовлення паспортів водних об`єктів /рибогосподарських технологічних водойм СФГ «Короп» в обов`язковому порядку звернутися у Рава-Руську міську раду для укладення договорів оренди водних об`єктів в комплексі із земельними ділянками у нових редакціях, відповідно до вимог чинного законодавства.

Земельна ділянка, зазначає позивач, перебуває у постійному користуванні у ТОВ «Рава-Руська РМС» , право постійного користування у відповідності до ст.141 Земельного кодексу України не було припинено.

Господарський суд Львівської області рішенням від 11 травня 2021 року у справі №914/2413/20 позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Рава-Руська РМС» задовольнив повністю. Скасував рішення Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області №16 від 06.08.2020 року «Про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства права користування водними об`єктами» . Стягнув з Рава Руської міської ради Львівського району Львівської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рава-Руська РМС» 2 102 грн судового збору.

Селянське фермерське господарство «Короп» подало апеляційну скаргу, оскільки вважає оскаржене рішення незаконним і необґрунтованим та таким, що винесене з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 59, 141 ЗК України, ст.ст. 80, 236 ГПК України.

Просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 11 травня 2021 року у справі №914/2413/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 справу №914/2413/20 було передано на розгляд колегії суддів: Гриців В.М. (головуючий суддя), Зварич О.В., Бойко С.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «Короп» на рішення Господарського суду Львівської області від 11 травня 2021 року у справі №914/2413/20 залишено без руху та зобов`язано надати докази доплати 3 153 грн судового збору.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.07.2021 поновлено Селянському фермерському господарству «Короп» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 11 травня 2021 року у справі №914/2413/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського фермерського господарства «Короп» на рішення Господарського суду Львівської області від 11 травня 2021 року у справі №914/2413/20. Зупинено дію рішення Господарського суду Львівської області від 11 травня 2021 року у справі №914/2413/20 до завершення апеляційного провадження.

08 вересня 2021 року, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Бойко С.М., відбувся повторний автоматизований розподіл справи №914/2413/20, за результатами якого визначено склад колегії суддів: Гриців В.М. (головуючий), Зварич О.В., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 призначено розгляд справи на 07.10.2021.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 відкладено розгляд справи на 11.11.2021.

11.11.2021 на адресу апеляційного суду від представника апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання через зайнятість в іншому процесі.

Колегія суддів відхиляє подане клопотання, оскільки попереднє судове засідання відкладалось у зв`язку із клопотанням представника апелянта, представлення інтересів юридичної особи - Селянського фермерського господарства «Короп» не обмежене певним колом осіб та явка представника апелянта не визнавалась судом обов`язковою. Крім того, відкладення розгляду справи призведе до порушення строків встановлених ст. 273 ГПК України.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача і вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні з огляду на таке.

24.02.1992 року була зареєстрована Рава-Руська рибоводно-меліоративна станція Жовківського району Львівської області, підприємство, яке відносилось до комунальної власності Жовківської районної ради народних депутатів. В подальшому була перереєстрована в Акціонерне товариство «Рава-Руська рибоводно-меліоративна станція» , на базі якого шляхом реорганізації у 2000 було створене Товариство з обмеженою відповідальністю «Рава-Руська РМС» , яке є правонаступником Акціонерного товариства «Рава-Руська риболовно-меліоративна станція» .

Рішенням виконавчого комітету Рава-Руської міської ради народних депутатів Жовківського району Львівської області №240 від 17.12.1993 «Про передачу земельної ділянки у постійне користування» Рава-Руській рибоводно-меліоративній станції було передано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 77.39 га по вул. 22-го січня в м. Рава-Руська, а саме: 61 га- водне дзеркало, 1,5 га- під виробництво, 14,89 га сінокосіння. На підставі зазначеного рішення Рава-Руській рибоводно-меліоративній станції видано Державний акт на право постійного користування землею 1-ЛВ №001842 від 25.04.1996 року.

16 травня 1995 року Жовківською районною радою народних депутатів було прийняте рішення №5 «Про приватизацію районної комунальної власності» , яким затверджено перелік об`єктів районної комунальної власності, що підлягають приватизації в 1995 році згідно з додатком №1 (п. 4 рибоводно-меліоративна станція м. Рава-Руська, керівник Рудий В.Я.). В процесі приватизації було передане рухоме та нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці, переданій в постійне користування.

У зв`язку із зверненням п. Стрілецьким О.І. до позивача з проханням передати в тимчасове користування частину земельної ділянки, яка в той час не використовувалась позивачем, колективом позивача прийнято рішення передати в тимчасове користування земельну ділянку площею 17 га строком на 25 років для вирощування товарної риби. Разом із правом оренди земельною ділянкою позивач передав в оренду основні засоби.

На підставі укладеного договору п. ОСОБА_1 звернувся до Жовківської районної ради, яка 01.08.1995 прийняла рішення «Про надання землі для ведення селянського (фермерського) господарства» , а саме надання в тимчасове користування, терміном на 25 років на умовах оренди земельної ділянки площею 17 га громадянину ОСОБА_1 із земель Рава-Руської рибо-водомеліоративної станції для вирощування риби.

Після отримання вказаної земельної ділянки в оренду п. ОСОБА_1 заснував селянське (фермерське) господарство «Короп» .

Державна реєстрація права постійного користування позивача земельною ділянкою зареєстрована у державному земельному кадастрі за номером 4622710400:01:013:0049, визначено межі земельної ділянки.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку цільове призначення земельної ділянки для рибогосподарських потреб, землі водного фонду для ведення рибного господарства. На земельній ділянці розташовані будівлі та споруди рибного господарства, загальною площею 898,3 кв.м.

Згідно рішення виконавчого комітету Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області від 30.03.2020 №64 земельній ділянці та комлексу нежитлових будівель, які на ній знаходяться присвоєно поштову адресу: м. Рава-Руська, вул. 22-го Січня №51. Доручено директору позивача провести державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Комунальним підприємством Львівської обласної ради Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації 14.04.2020 виготовлено технічний паспорт (адмінбудинок з їдальнею, гаражі, будівля охорони, будівля для приготування кормів, склади, насосна, ставок, дамба, водопровідні споруди, гребля) та зареєстровано право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером 2084616046227.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на розгляд Господарського суду Львівської області було подано позов Селянського (Фермерського) господарства «Короп» до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рава-Руська РМС» , до відповідача 2: Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області та до відповідача 3: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про скасування рішення органу місцевого самоврядування, державного акту на земельну ділянку, державної реєстрації земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/748/19 у задоволенні позову СФГ «Короп» відмовлено повністю. Встановлено правомірність: прийняття виконавчим комітетом Рава-Руської міської Ради народних депутатів Жовківського району Львівської області рішення від 17 грудня 1993 року №240 «Про передачу земельної ділянки у постійне користування» ; Державного акту на право постійного користування землею від 26.04.1996 серії 1- ЛВ № 001842 , виданого Рава-Руській рибо-меліоративній станції (м. Рава-Руська, вул.22- го Січня) Рава-Руською міською Радою народних депутатів Жовківського району Львівської області; запису реєстрації від 26.04.1996 року за № 114 в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Жовківської районної ради народних депутатів про реєстрацію зазначеного акту; державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 77.3856 га. кадастровий номер 4622710400:01:013:0049, цільове призначення « 10.07 Для рибогосподарських потреб» , місце розташування: Львівська область, Жовківськийрайон, м. Рава-Руська, дата державної реєстрації земельної ділянки 11.01.2017 року, інформація про власників (користувачів) земельної ділянки, найменування ТзОВ «Рава-Руська РМС» . Вищезазначене рішення було залишене в силі судом апеляційної інстанції та у Верховному суді, зокрема постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2020 визначено, що ТОВ «Рава-Руська РМС» отримано право постійного користування у повній відповідності до законодавства, будь-яких порушень не виявлено, земельна ділянка сформована та зареєстрована.

06.08.2020 Рава-Руська міська рада Жовківського району Львівської області прийняла рішення №17 «Про припинення права постійного користування земельної ділянкою» , яким вирішила:

1. Припинити Рава-Руській рибо-меліоративній станції, право постійного користування земельною ділянкою, яка розташована в місті Рава-Руська Жовківського району Львівської області, площею - 77.3856 га, кадастровий номер - 4622710400:01:013:0049, що надавалась у користування рішенням Рава-Руської міської ради народних депутатів від 17 грудня 1993 р. №240, для ведення рибного господарства.

2. Визнати таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею від 26.04.1996 р. серії І-ЛВ №001842, виданий Рава-Руській рибо-меліоративній станції (м. Рава-Руська, вул. 22-го Січня) Рава-Руської міської ради народних депутатів від 17 грудня 1993 р. №240, для ведення рибного господарства.

3. Вилучити з постійного користування Рава-Руської рибо-меліоративної станції земельну ділянку, загальною площею 77.3856 га (кадастровий номер - 4622710400:01:013:0049), яка розташована в місті Рава-Руська Жовківського району Львівської області.

4. Для приведення у відповідність до вимог діючого законодавства права користування водними об`єктами в комплексі із земельними ділянками Рава-Руській рибо-меліоративній станції забезпечити виготовлення паспортів водних об`єктів або паспортів рибогосподарських технологічних водойм.

5. Після виготовлення паспортів водних об`єктів, Рава-Руської рибо меліоративної станції в обов`язковому порядку, звернутись у Рава-Руську міську раду для укладення договорів оренди водних об`єктів в комплексі із земельними ділянками, відповідно до вимог чинного законодавства.

ТзОВ «Рава-Руська РМС» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про скасування рішення Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області №17 від 06.08.2020.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.03.2021 у справі №914/2367/20, яке набрало законної сили, позов задоволено: рішення Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області №17 від 06.08.2020 року «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» скасовано.

06 серпня 2020 року Рава-Руською міською радою Жовківського району Львівської області було прийнято рішення №16 «Про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства права користування водними об`єктами» , у якому вирішено наступне:

1. Для приведення у відповідність до вимог діючого законодавства права користування (за Договором оренди) водними об`єктами в комплексі із земельною ділянкою Селянському (фермерському) господарству «Короп» забезпечити виготовлення паспортів водних об`єктів або паспортів рибогосподарських технологічних водойм.

2. Після виготовлення паспортів водних об`єктів/рибогосподарських технологічних водойм, СФГ «Короп» в обов`язковому порядку звернутись у Рава-Руську міську раду для укладення Договорів оренди водних об`єктів в комплексі із земельними ділянками у нових редакціях, відповідно до вимог чинного законодавства.

3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійні комісії: з питань планування, будівництва та землекористування; з питань бюджету, підприємництва та торгівлі, податків та соціального захисту.

Позивач не погоджується із прийнятим рішенням, вважає його протиправним та прийнятим всупереч чинному законодавству з огляду на відсутність обов`язкових приписів щодо переоформлення права постійного користування землею. Посилається на Закон України «Про Державний земельний кадастр» , яким встановлено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності чим Законом, є дійсними. Зазначає, що право постійного землекористування є безстроковим і на відміну від права оренди, відповідно може бути припинено лише з підстав передбачених ст.141 ЗК України , перелік яких є вичерпним.

З огляду на вказане просить скасувати рішення Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області №16 від 06.08.2020.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п.2 ст. 16 ЦК України , способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених Законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наведені положення є реалізацією частини першої статті 55 Конституції України , відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та частини другої статті 124 Конституції України , відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

До господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто, в контексті норми ст. 4 ГПК України має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. При цьому, заінтересована особа вправі звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, законного інтересу (абз.3 п.3.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 року у справі про охоронюваний законом інтерес).

Позивач оскаржує рішення органу місцевого самоврядування. Визнання недійсним і скасування рішення органу місцевого самоврядування є належним самостійним способом захисту порушеного права, якщо це має наслідком поновлення порушеного права.

Судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано встановлено, що позивач у 1993 році отримав право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 77.39 га, якій в подальшому присвоєно адресу вул.22-го Січня в м.Рава-Руська Львівської області, у повній відповідності до законодавства, яке діяло на той час, будь-яких порушень не виявлено, земельна ділянка сформована та зареєстрована.

Правомірність набуття та право постійного користування позивача встановлено рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/748/19 від 20.08.2019 залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019. Постановою Верховного суду від 12.02.2020 змінено постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 і рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2019, виклавши їх мотивувальні частини в редакції даної постанови. Водночас суд касаційної інстанції не змінював мотивації щодо правомірності набуття позивачем права постійного користування земельною ділянкою.

Вказані обставини не потребують доказування в порядку ст.75 ГПК України .

Право постійного користування позивача земельною ділянкою загальною площею 77.39 га по вул.22-го Січня в м.Рава-Руська кадастровий номер 4622710400:01:013:0049 підтверджується Державним актом на право постійного користування серія І-ЛВ №001842 від 26.04.1996. Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.03.2021 у справі №914/2367/20 скасовано рішення відповідача №17, яке прийнято 06.08.2020.

Як вбачається із оскаржуваного рішення, його прийняття обгрунтоване приведенням у відповідність до вимог чинного законодавства права користування водними об`єктами в комплексі із земельними ділянками під ними, ст.ст. 12 , 122 , 141 , 149 , п.6 Перехідних положень Земельного кодексу України , ст.51 Водного кодексу України , ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру установлено Законом України «Про Державний земельний кадастр» .

Згідно п.10 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим законом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Отже, з огляду на п.6 Перехідних положень Земельного кодексу України , земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування.

При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. №5-рп/2005 положення вищенаведеного пункту щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано неконституційним.

Земельний кодекс України прийнятий 25.10.2001, визначає право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина 1 статті 92 ЗК України ).

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.09.2005 р. №5-рп/2005 у справі №1-17/2005 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92 , пункту 6 розділу Х Перехідні положення ЗК (справа про постійне користування земельними ділянками) вказав, що стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. При цьому обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, передбачений пунктом 6 Перехідних положень ЗК України , визнано неконституційним.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

Згідно ст.141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України , перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 цього Кодексу , є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суд враховує, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК України .

Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Ця позиція відповідає висновку, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 .

Наведений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.11.2019 у справі №906/392/18.

Отже, право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002 (набрання чинності Земельного кодексу України прийнятого 25.10.2001), не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, яке за положеннями чинного Земельного кодексу України не може набувати права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі за правонаступником такого землекористувача (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.09.2011 у справі №6-14цс11).

Щодо твердження відповідача про те, що постійні землекористувачі позбавлені права відчужувати чи передавати в оренду земельну ділянку або її частину, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 79 ЗК України (в редакції, що діяла на час передання земельної ділянки в оренду), землі водного фонду, що є в користуванні водогосподарських підприємств і організацій, можуть надаватися за рішенням районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів у тимчасове користування для сінокосіння і риборозведення.

Тобто, стаття 79 ЗК України (в редакції, що діяла на час передання земельної ділянки в оренду), дозволяла надавати землі водного фонду, які вже знаходились в користуванні водогосподарських підприємств, в тимчасове користування для риборозведення.

В рішенні Господарського суду Львівської області від 20.08.2019 у справі №914/748/19 встановлено, що від початку право постійного землекористування на земельну ділянку площею 77.3856 га було передано позивачу за рішенням виконавчого комітету Рава-Руської міської ради народних депутатів Жовківського району Львівської області №240 від 17.12.1993. Вказане право було оформлене Державним актом на право постійного землекористування I-ЛВ № 001842 від 26.04.1996.

Отже, на момент прийняття відповідних рішень за земельним законодавством того часу земельна ділянка водного фонду (стави), яка вже знаходилась у користуванні водогосподарського підприємства (ТзОВ «Рава-Руська РМС» ), могла бути передана у тимчасове користування за рішенням відповідної ради народних депутатів для риборозведення іншій особі (спочатку громадянин Стрілецький О.І., потім СФГ «Короп» ).

Позивач отримав земельну ділянку у користування водночас, передання частини цієї земельної ділянки у тимчасове користування ОСОБА_1 (потім СФГ «Короп» ) ніяким чином не вплинуло на чинність та правомірність землекористування ТзОВ «Рава-Руська РМС» . Вказані обставини встановлено рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/748/19 від 20.08.2019.

Скасування Міністерством юстиції України рішення від 21.05.2020 №52325014, прийняте приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Л.М. про реєстрацію за позивачем права власності на будівлі та споруди не спростовує позовних вимог та не входить у предмет доказування в даній справі.

У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Посилання апелянта про те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим спростовуються матеріалами справи та викладеними вище обставинами.

Що стосується твердження Селянського фермерського господарства «Короп» про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції, зокрема, ст.ст. 59, 141 ЗК України, ст.ст. 80, 236 ГПК України, то такі обставини не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому відхиляються апеляційним судом як безпідставні.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги викладені обставини справи і приписи закону суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 11 травня 2021 року у справі №914/2413/20 ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу залишає без задоволення.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського Львівської області 11 травня 2021 року у справі №914/2413/20 залишити без змін, апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «Короп» - без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Селянське фермерське господарство «Короп»

Постанова набирає законної сили з дня прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 26 листопада 2021 року.

Головуючий суддя В.М. Гриців

Суддя О.В. Зварич

Суддя Г.Г. Якімець