Вирок

від 25.11.2021 по справі 182/4973/15-к

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/4973/15-к

Провадження № 1-кп/0182/419/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополь кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040120000088 від 08 жовтня 2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Покровське, Нікопольського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, пенсіонера, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України, -

за участю сторін провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що :

він, маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом спільно з особою у відношенні якої закрито кримінальне провадження у зв`язку зі смертю, за допомогою забороненого знаряддя лову - рибальської сітки, в невстановлений час прибули на берег Каховського водосховища напроти вул. 8 Березня в с. Покровське, Нікопольського району, Дніпропетровської області, де, реалізуючи свій злочинний умисел, в порушення чинного законодавства, тобто не маючи законного дозволу, у вищевказаному місці, ОСОБА_3 спільно з особою у відношенні якої закрито кримінальне провадження у зв`язку зі смертю, на гумовому човні «Шторм», використовуючи весла, вийшли на воду Каховського водосховища та на відстані близько 100 - 200 метрів від берега у вищевказаному районі незаконно встановили дві жилкові сітки, довжина 40 метрів, висота 1,2 метрів, вічко 27x27мм; довжина 59 метрів, висота 1,5 метрів, вічко 27x27мм, після чого повернулися додому, де і знаходились.

Близько 07.00 годин, 08.10.2013 р., ОСОБА_3 спільно з особою у відношенні якої закрито кримінальне провадження у зв`язку зі смертю, знову вийшли на гумовому човні «Шторм», використовуючи весла, на воду Каховського водосховища напроти вул. 8 Березня в с. Покровське Нікопольського району Дніпропетровської області, і зняли раніше встановлені ними жилкові рибальські сітки, тобто незаконно займаючись рибним добувним промислом за допомогою забороненого знаряддя лову - рибальських сіток та з використанням як засобу незаконного рибного промислу гумового човна, в порушення ст.3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства у внутрішніх водоймах України», затверджених наказом Державного Комітету Рибного господарства України» № 19 від 15 лютого 1999 р. де зазначено: - «Забороняється лов риби з використанням ... промислових та інших знарядь лову, виготовлених з сітеснастних та інших матеріалів усіх видів і найменувань, способом загат і спуску води з водоймищ, із застосуванням забороненого знаряддя лову...», ОСОБА_3 спільно з особою у відношенні якої закрито кримінальне провадження у зв`язку зі смертю, виловили при цьому рибу в кількості: карась - 9 штук, вартістю 17 грн. за один екземпляр, судак - 4 шт., вартістю 510 грн. за один екземпляр, плітка - 63 шт., вартістю 85 грн. за один екземпляр, сазан - 1 штука, вартістю 306 грн. за один екземпляр, рак - 1 шт., вартістю 25,5 грн. за один екземпляр, заподіявши таким чином, згідно з додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209, істотної шкоди державі в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Дніпропетровській області на суму 7879,5 грн.

Стороною обвинувачення дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України незаконне зайняття рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин не визнав у повному обсязі, суду пояснив, що 08 жовтня 2013 р., коли він знаходився вдома, приблизно о 08-00 год. до нього прийшов ОСОБА_6 і сказав, що він ловив вудочкою рибу і, тому, що була ким-то встановлена сітка, крючки з вудки рвалися, запропонував зняти сітку. Він погодився і вони з ОСОБА_6 на гумовому човні, який був у ОСОБА_6 на веслах поплили до того місця, де були встановлені сітки, при цьому він був на веслах, а ОСОБА_6 знімав сітки. Тільки вони припливли на берег, прийшли працівник водної міліції і рибінспекції, стали складати протокол. Він не погоджувався, але йому сказали підписати протокол, пообіцявши, що їм нічого не буде, сплатять невеличкий штраф 170 грн., човен повернуть. Інспекторами були вилучена і та риба, яку ОСОБА_6 спіймав на вудку, і та, яка була у сітках. Сітки були встановлені приблизно у 300 м. від берега. Вони були старі, а риба у сітках була не жива.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що восени 2013 р. працював інспектором СГБ ЛП ЛВ разом з ОСОБА_8 . Під час нічного патрулювання в с. Покровське затримував ОСОБА_3 та ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме браконьєрства. Вже вранці приблизно о 05-00 год. 06-00 год. побачили на водосховищі човен. Під`їхали ближче, через бінокль побачили, що у човні 2 чоловіка, один на веслах, інший - знімає сітки. Під`їхавши до берега побачили, що там були обвинувачені удвох. У човні були сітки, риба, та біля човна була риба. Обвинувачені пояснили, що ловили рибу на вудочки, зачепили сітки, та вирішили ці сітки підняти. Вони викликали рибінспектора, той склав протокол. Спочатку обвинувачені казали, що сітка їм не належить, але коли складався протокол, вони погодилися і підписали його. Коли оглядали сітки і рибу, то частина риби була вже витягнула, а більш дрібна ще була у сітках, що знаходилися у мішку. Поруч з ними вудочок не було. ОСОБА_9 і ОСОБА_10 були разом з ними, вони на добровільних началах допомагають у боротьбі з браконьєрством. Протокол складав рибінспектор. Питання чи є в діях порушників кримінальне правопорушення або тільки адміністративне, вирішує слідчий.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 рибінспектор, показав, що 08.10.2013 р. його викликали працівники водної міліції в район с. Покровське, де вони затримали двох осіб з сітками. Він приїхав, побачив обвинувачених, які вже були на березі. Він склав щодо них протокол про адміністративне правопорушення, слідчий склав протокол огляду і вилучення сіток, риби. Частина риби вже була виплутана з сіток, решту вони виплутували. Після складання протоколу, він здав його фахівцям і там вирішували яка буде відповідальність у обвинувачених адміністративна чи кримінальна в залежності від виду, кількості виловленої риби. Також на підставі цих протоколів фахівець порахував збитки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 р. № 1209.

Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, надані наступні докази та процесуальні рішення :

-Витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню за № 12013040120000088 від 08.10.2013 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України( а.п. 1);

- протокол огляду місця події і предметів від 08.10.2013 р. , відповідно до якого на березі Каховського водосховища напроти вул.. 8-го Березня у с. Покровське виявлено човен гумовий «Шторм» зеленого кольору з 2-ма місцями, 1 пара весел. Біля човна 2 рибацькі сітки білого кольору, які зв`язані між собою білою мотузкою. На ґрунті біля сіток лежить пустий білий мішок, а біля нього риба: карась 9 шт., судак 4 шт., плітка 63 шт., сазан 1 шт., рак 1 шт., а також пристрій для пошуку сіток, який складається з металевого округлого предмета з привареними металевими шипами, до центру предмета прив`язана мотузка довжиною 15 м. До протоколу долучена фото-таблиця. Зазначений протокол підписаний ОСОБА_6 як власником човна без застережень (а.п. 10-14);

- Протокол про адміністративне правопорушення від 08.10.2013 р. на ОСОБА_3 , відповідно до якого ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 08.10.2013 р. ловили рибу забороненими знаряддями лову сітками у кількості 2 шт. і виловили рибу: карась 9 шт., судак 4 шт., плітка 63 шт., сазан 1 шт., рак 1 шт., протокол підписаний ОСОБА_3 без застережень (а.п. 23):

- Протокол про адміністративне правопорушення від 08.10.2013 р. на ОСОБА_6 , відповідно до якого ОСОБА_6 разом з ОСОБА_3 08.10.2013 р. ловили рибу забороненими знаряддями лову сітками у кількості 2 шт. і виловили рибу: карась 9 шт., судак 4 шт., плітка 63 шт., сазан 1 шт., рак 1 шт., протокол підписаний ОСОБА_6 без застережень (а.п. 24);

- Опис знарядь незаконного добування водних живих ресурсів, плавучих, транспортних засобів, зброї та боєприпасів, спеціальних документів, водних живих ресурсів, відповідно до якого у ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вилучено сітки розмірами: довжина 40 м., висота 1,2 м., вічко 27х27 мм. та довжина 59 м., висота 1,5 м., вічко 27х27 мм.; гумовий човен «Шторм» зеленого кольору; свіжа риба: карась 9 шт. вагою 3 кг, судак 4 шт. вагою 1 кг, плітка 63 шт. вагою 3 кг, сазан 1 шт. вагою 1 кг, рак 1 шт. вагою 0,3 кг. Копію опису отримали ОСОБА_6 і ОСОБА_3 , про що свідчать їх підписи (а.п. 25);

- Розрахунок збитків, відповідно до яких встановлені збитки за виловлену рибу: карась 9 шт. вартістю 17 грн. за 1 екз. на суму 153 грн., судак 4 шт. вартістю 510 грн. за 1 екз. на суму 2040 грн., плітка 63 шт. вартістю 85 грн. за 1 екз. на суму 535,5 грн., сазан 1 шт. вартістю 306 грн. за 1 екз., рак 1 шт. вартістю 25,5 грн. за 1 екз., всього на суму 7879,5 грн. (а.п. 26).

Суд, заслухавши учасників, оцінивши надані сторонами докази з точки зору достатності та взаємного зв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, керуючись законом, прийшов до наступних висновків.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Пунктами 1,2,3,4 частини 1 ст. 91 КПК України, передбачено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

Вимогами ст.. 86 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

Судовий розгляд, згідно положеньст. 337 КПК України, проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Так за пред`явленим ОСОБА_3 обвинуваченням органом досудового розслідування його дії кваліфіковані за ч. 1ст. 249 КК України, а саме якнезаконне зайняття рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 249 КК України, є кримінальним проступком із матеріальним складом. Отже обов`язковою ознакою, об`єктивної сторони вказаного кримінального правопорушення, яка підлягає встановленню, окрім інших, є наявність істотної шкоди. При вирішенні питання про те, чи є шкода, заподіяна незаконним рибним промислом, істотною, треба враховувати вартість, екологічну цінність, кількість добутого, а також розмір шкоди, заподіяної довкіллю.

Вимогами ч.1 ст. 242 КПК України визначено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Відповідно до п.6 ч.2ст. 242 КПК України, слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Таким чином, наявність істотної шкоди та її розмір у кримінальному проваджені за ст.. 249 КК України може бути встановлена лише шляхом проведення експертизи, то б то у встановлений законодавством спосіб.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів кримінального провадження № 12013040120000088, на стадії досудового розслідування експертиза для встановлення розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням не проводилась. Вартість спричиненої довкіллю шкоди була визначена тільки відповідно доПостанови КМ України від 21.11.2011 року за № 1209, що суперечить нормамст. 242 КПК України.

Під час судового розгляду, 08.08.2016 року судом було призначено судово-екологічну експертизу, проведення якої було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ (а.п. 200-201) Згідно клопотання про надання додаткових матеріалів та відповідних роз`яснень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ, для проведення необхідних досліджень треба було надати інформацію щодо параметрів (критерії) істотності заподіяної шкоди, зокрема:

---- за якої мінімальної кількості виловлених видів риби/раку шкода буде істотною та який дозволений обсяг вилову досліджуваних видів риби/раку на досліджуваній місцевості (по кожному виду біоресурсів окремо);

--- чи є критичними обсяг вилову досліджуваних видів риби /раку (по кожному виду біоресурсів окремо) на досліджуваній місцевості та до чого призведе зменшення їх чисельності;

--- з урахуванням особливостей, загальної чисельності (запасів) кожного з видів виловлених видів риби/раку та затверджених лімітів їх вилову чи є труднощі у відтворенні виловлених видів риби/раку на досліджуваній місцевості та чи можна віднести їх до нечисленних (по кожному виду біоресурсів окремо);

--- чи є досліджувані види риби/раку (по кожному виду біоресурсів окремо) заборонені до вилову на досліджуваній місцевості;

--- екологічної цінності виловлених видів риби/раку (по кожному виду біоресурсів окремо), тобто їх поширеності та цінності на досліджуваній місцевості (видове різноманітність і чисельність виловлених видів риби/раку в місці здійснення вилову), їх віднесення до спеціальних категорій, значимості для досліджуваної місцевості, для господарства та промисловості в цілому тощо;

Однак, така інформація в матеріалах провадження відсутні, та державним обвинуваченням суду не надана. В наслідок чого на адресу суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта. (а.п. 237-239).

28.02.2020 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області було повторно призначено судово-економічну експертизу за даним кримінальним провадженням.

Відповідно до висновку експерта №19/104-10/3-69 від 06.04.2020 року, зазначено, що в обсязі наданих на дослідження документів документально та арифметично підтверджується «Розрахунок збитків протокол № 027752 на гр.. ОСОБА_3 , 3 027751 на гр.. ОСОБА_6 », складений від імені головного державного інспектора ОСОБА_11 на підставі додатку № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209, на загальну суму 7879,50 грн. Оцінка дій осіб не відноситься до завдань економічної експертизи. Визначення шкоди істотною виходить за межі спеціальних знань експерта-економіста та відноситься до питань права.

Підсумовуючи наведене суд вважає, що органом досудового розслідування не встановлено та не доведено всі ознаки об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, що інкримінується обвинуваченому, а саме істотну шкоду (розмір спричиненої кримінальним правопорушенням шкоди довкіллю), що є обов`язковим в розумінні положень ч. 1ст.249 КК України.

Суд вважає, що вартість спричиненої довкіллю шкоди, яка була визначена відповідно доПостанови КМУкраїни від21.11.2011року за№ 1209 в сумі 7879,50 грн., суперечить нормамст.242КПК України і є недопустимим доказом для встановлення наявності істотної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (проступком).

За таких обставин суд приходить до висновку, що оскільки стороною обвинувачення у визначений законом спосіб не встановлено та не доведено істотну шкоду від дій обвинуваченого, в даному випадку відсутній і склад кримінального правопорушення в його діях.

17.07.1997 року Верховною Радою України була ратифікована Європейська Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї. Відповідно до вимогст. 9 Конституції Українивимоги Конвенції і практика Європейського суду стали частиною національного законодавства країни. Надалі Верховна Рада конкретизувала дану вимогу вст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, підкресливши, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 5ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Одним з основних прав і свобод людини, встановленихКонституцієює презумпція невинуватості, закріплена вст. 62 Конституції України. Відповідно до вказаної статті в ній передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Сформульовані в цій статті положення ґрунтуються на принципі презумпції невинуватості людини, закріпленому в ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинуватою доти, поки її винуватість не буде встановлено законним порядком шляхом гласного судового розгляду, при якому їй забезпечуються всі можливості для захисту.

Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, що чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у § 39 Рішення Суду «Капо проти Бельгії» № 4291/98 від 13.01.2005 року.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №12рп/2011 від 20.10.2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимогКримінально-процесуальногокодексу України. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ч. ч. 2-4ст. 17 КПК Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Питання щодо належності та допустимості доказів у справі - це насамперед предмет регулювання національного законодавства і, як правило, саме національні суди уповноважені давати оцінку наявним у справі доказам. Суд, зі свого боку, повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим (рішення від 23.04.1997 року у справі «ВанМехелен та інші проти Нідерландів»; рішення від 09.06.1998 року у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії»).

В рішенні від 21.04.2011 року по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський Суд з прав людини визначив, що докази отриманні в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

Наведений аналіз наданих для дослідження суду в процесі судового розгляду доказів і їх оцінка судом на належність, допустимість, достовірність, і як наслідок можливість їх використання у кримінальному провадженні дозволяють суду зробити висновки про те, що в даному кримінальному провадженні за обвинуваченням, висунутим ОСОБА_3 , стороною обвинувачення не доведено, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 249 КК України.

Згідно з вимогамист. 370 КПК Україниобґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч.1ст. 373 КПКвиправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Суд, провівши у відповідності до положень ч. 1ст. 337 КПК України, судовий розгляд даного кримінального провадження, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, забезпечивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши, надані сторонами кримінального провадження докази, давши їм належну оцінку, відповідно до вимогст. 94 КПК України, - прийшов до висновку про виправдання ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 249 КК Українина підставі п.3 ч. 1ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 249 КК України.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.02.2020 року кримінальне провадження, в частині обвинувачення ОСОБА_6 закрито у зв`язку зі смертю останнього.

Цивільний позов прокурора Дніпропетровської міжрайонної екологічної прокуратури ОСОБА_12 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушеннямпідлягає залишенню без розгляду.

Підстав для обрання, зміни чи скасування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 , який визнається судом невинуватим - судом не вбачається.

Питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні вирішуються судом у відповідності до положеньст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати пов`язані з проведенням експертизи, належить відшкодувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючисьст. 62 Конституції України, ст. ст.368-371,373-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 249 КК України, та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1ст. 373 КПК Україниу зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

Цивільний позов прокурора Дніпропетровської міжрайонної екологічної прокуратури ОСОБА_12 про стягнення завданої шкоди- залишити без розгляду.

Речові докази:

-Заборонене знаряддя лову - рибальські сітки в кількості 2 шт., - передані на зберігання до камери схову речових доказів ЛB в річковому порту «Дніпропетровськ» - знищити;

-Гумовий човен «Шторм» та два весла, переданий на зберігання до камери схову речових доказів ЛВ в річковому порту «Дніпропетровськ» - повернути власнику;

-грошові кошти за свіжо виловлену рибу у кількості: карась - 9 штук, судак - 4 шт., плітка - 63 шт., сазан - 1 штука, рак - 1 шт. - передані на реалізацію до ПАТ «Риболовецько-промисловий Нікополь» код 03888836 смт. Червоногригорівка звернути в дохід держави

Запобіжний захід не обирався.

Заходу забезпечення не застосовувались.

Процесуальні витрати пов`язані з проведенням судово-економічної експертизи № 19/104-10/3-69 від 06.04.2020 у сумі 1256 грн. 08 коп. відшкодувати за рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів, з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили з моменту проголошення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Негайно після проголошення вироку, його копію вручити виправданому і прокурору.

Головуючий суддя: ОСОБА_1