Постанова

від 16.11.2021 по справі 460/5405/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 460/5405/20 пров. № А/857/16966/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М.,

за участю секретаря судового засідання Юрченко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю СХІДНИЙ КВАРТАЛ РІВНЕ на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року (головуючий суддя Дудар О.М., м. Рівне, повний текст складено 30.06.2021) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Східний квартал Рівне до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання неправомірними дій,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Східний квартал Рівне звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області в якому просило, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с.57-59) визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 22.07.2020 №1090 Про проведення документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Східний квартал Рівне з питань законності декларування від`ємного значення за червень 2020р. та визнати протиправними дії відповідача, щодо проведення документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Східний квартал Рівне з питань законності декларування від`ємного значення за червень 2020р.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю Східний квартал Рівне оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та невірно з`ясовано обставини справи, тому просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначає, що 22 липня 2020 року на підставі ст.20 розділу І, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75. підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78. пункту 81.1 статті 81. пункту 82.2 статті 82 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, начальником Головного управління ДПС у Рівненській області видано наказ Про проведення документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Східний квартал Рівне з питань законності декларування від`ємного значення за червень 2020р. , відповідно до якого наказано провести

документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань законності декларування від`ємного значення за червень 2020 року з 22.07.2020 тривалістю 5 робочих днів (а.а.с.4-5) .

Згідно з статтею 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Як встановлено судом, ТОВ Східний квартал Рівне у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року (від 20.07.2020) задеклароване від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) 3751356,00грн (а.а.с.7-8). Оскільки позивач самостійно визначив у декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року від`ємне значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн, у контролюючого органу були достатні підстави для проведення документальної перевірки згідно з вимогами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Проте, судом першої інстанції не було враховано та не обґрунтовано досліджено всі матеріали справи, з огляду на наступне:

По - перше: в наказі № 1090 від 22.07.2020 ГУ ДПС у Рівненській області вказано про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ Східний квартал Рівне з питань законності декларування від`ємного значення за червень 2020 року.

Тобто, при прийняті наказу ГУ ДПС у Рівнеській області мала повноваження лише на проведення перевірки щодо законності декларування від`ємного значення за червень 2020 року, проте в тексті наказу № 1090 від 22.07.2020 не вбачається що ГУ ДПС наділена повноваженнями перевіряти декларування від`ємного значення ПДВ, що виникли в попередніх періодах.

По - друге: відповідно до Додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового ) періоду (Д2).

ТОзВ Східний квартал Рівне подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2020 року, за реєстраційним номером № 9171721866 в якій задекларувало згідно з додатком 2 до податкової декларації з податку на додану вартість Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового періоду), яка зараховується до складу податкового періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) сума задекларованого від`ємного задекларованого значення ПДВ у червні становить 370, 00 грн. 00 коп.

Отже, відсутні правові підстави для проведення перевірки законності декларування від`ємного значення за червень 2020 року, на підставі пункту 78.1.8. ПК України.

По - третє: судом першої інстанції не було враховано, що залишок від`ємного значення з податку на додану вартість, яке виникло у попередніх податкових періодах, в даному випадку з травня 2017 року по червень 2020 року не може вважатись безпосередньо декларуванням від`ємного значення в поточному звітному місяці.

По - четверте: при розгляді адміністративної справи, судом першої інстанції було порушено норми ст. 77 КАС України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року було зобов`язано відповідача в строк для подання відзиву на позовну заяву надати суду: документи, що стали підставою прийняття наказу від 22.07.2020 №1090.

Проте, відзив на позовну заяву ні матеріали справи не містять жодних підтверджуючих документів які стали підставою для прийняття вищевказаного наказу, що в свою чергу свідчить про його протиправність та такого що підлягає скасуванню, а також дії щодо проведення перевірки є неправомірними.

Згідно положень ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 липня 2020 року на підставі ст.20 розділу І, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.2 статті 82 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, начальником Головного управління ДПС у Рівненській області видано наказ Про проведення документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Східний квартал Рівне (код ЄДРПОУ 39148392) з питань законності декларування від`ємного значення за червень 2020р. , відповідно до якого наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань законності декларування від`ємного значення за червень 2020 року з 22.07.2020 тривалістю 5 робочих днів (а.а.с.4-5).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за приписами ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Згідно з статтею 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Отже вказана норма визначає два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перша - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; друга - подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Вказаний перелік підстав для проведення документальної позапланової перевірки є вичерпним.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету:

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстровано в міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (далі - Порядок №21).

Згідно з абзацом першим підпункту 2 пункту 5 розділу V Порядок №21, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3). відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Оскільки, як з`ясовано судом першої інстанції, ТзОВ Східний квартал Рівне у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року (від 20.07.2020) задеклароване від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) - 3751356,00грн (а.а.с.7-8), яке становить більше 100 тис.грн, то суд першої інстанції дійшов висновку, що у контролюючого органу були достатні підстави для проведення документальної перевірки згідно з вимогами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Жодних інших підстав для визнання протиправним та скасування спірного наказу позивачем, а також визнання протиправними дій щодо проведення перевірки у позовній заяві не наведено, то суд першої інстанції дійшов висновку, що суб`єкт владних повноважень - відповідач у справі, діяв на підставі, в межах та у спосіб, визначені чинним законодавством, а наказ від 22.07.2020 №1090 Про проведення документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Східний квартал Рівне (код ЄДРПОУ 39148392) з питань законності декларування від`ємного значення за червень 2020р. повністю відповідає встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності та своєчасності, а відтак до скасування не підлягає.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 75.1 статті 75 ПК (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Як убачається зі змісту спірного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, підставою для його прийняття зазначено, зокрема, підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК.

Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК).

Глава 8 розділу ІІ ПК визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

При цьому приписи ПК в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею цього Кодексу.

Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 81цього Кодексу

Пунктом 81.1 цієї статті встановлено, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно п. 81.2. цієї ж статті у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.

У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і в частині першій статті 5 КАС, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС.

Отже, аналізованими нормами ПК з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових виїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що … за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію .

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акта індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що предметом позовних вимог є як спірний наказ про проведення перевірки так і дії податкового органу, щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції не погоджується із позицією суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, оскільки такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Схожа позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.20201 у справі № 816/228/17.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду вказала, що поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Оскільки, суд першої інстанції розглянув справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, то колегія судів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої із закриттям провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі пункту 3 частини першої статті 315 КАС суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і закрити провадження у справі повністю або частково.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, суд апеляційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої при розгляді справи допусти порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 3 ч. 1 ст. 315, ст. 319, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Східний квартал Рівне задовольнити частково, скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року по справі № 460/5405/20 та закрити провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Ніколін

О.М. Гінда

повний текст складено 29.11.2021 (у зв`язку з перебуванням суддів у відрядженні з 22.11.2021 по 26.11.2021)