Постанова

від 29.11.2021 по справі 280/1426/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 280/1426/20

адміністративне провадження № К/9901/23211/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бетон Маркет до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 (колегія суддів у складі: Чередниченка В. Є., Іванова С. М., Сафронової С. В.),

УСТАНОВИВ:

Суть спору

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Бетон Маркет (далі - позивач, ТОВ Бетон Маркет ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови в. о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 173183 від 27.12.2019, якою ТОВ Бетон Маркет нараховано штраф у сумі 17 000,00 грн.

Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2020 позов ТОВ Бетон Маркет до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови задоволено.

Запорізька обласна прокуратура, до перейменування прокуратура Запорізької області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначала про те, що представляє інтереси Державної служби України з безпеки на транспорті та Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Запорізької обласної прокуратури на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2020.

Постановою Верховного Суду від 31.03.2021 касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури задоволено. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 скасовано, а справу направлено до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 Верховний Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, не взяв до уваги той факт, що ініціатором апеляційного провадження був не відповідач, а прокурор та не врахував, що обставини, наведені особою, яка подала апеляційну скаргу на обґрунтування причин пропуску строку дійсно свідчать про те, що вона намагалась вчинити усіх залежних від неї процесуальних дій у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження. Отже, Верховний Суд вважав, що в даному конкретному випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2021 апеляційну скаргу прокуратури Запорізької області поданої в інтересах Держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2020 залишено без руху та надано строк 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надання до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги, яку було зареєстровано 14.09.2020 Третім апеляційним адміністративним судом разом з доданими до неї матеріалами.

На виконання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021 заступник керівника Запорізької обласної прокуратури направив до суду апеляційну скаргу, яка була зареєстровано 14.09.2020 Третім апеляційним адміністративним судом разом з доданими до неї матеріалами.

Враховуючи висновок Верховного Суду суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що строк звернення до суду з апеляційною скаргою прокуратури Запорізької області, поданої в інтересах Держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті та Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2020 підлягає поновленню.

Водночас ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 апеляційну скаргу прокуратури Запорізької області поданої в інтересах Держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2020 повернуто скаржнику.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з доданих до апеляційної скарги документів, фактично встановлено, що прокуратурою було встановлено не подання Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2020 через відсутність коштів на сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Проте в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відсутності у Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області та у Державної служби України з безпеки на транспорт коштів на сплату судового збору, не можливості заявити клопотання про звільнення, відстрочення його сплати, зменшення розміру та відмови судом у цьому.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що прокурор у поданій апеляційній скарзі не зазначає в чому полягає неналежний захист Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області інтересів держави, в той час як додані до апеляційної скарги документи свідчать про звернення до суду прокурора з апеляційною скаргою з підстав відсутності у Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Між тим до апеляційної скарги не додано і доказів того, що Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, оскільки прокурор не надав доказів того, що він звертався до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області із повідомленням про виявлені порушення, зокрема наявності обґрунтованих підстав для звернення до суду відповідача з апеляційною скаргою у цій справі, що, як наслідок свідчило б про те, що прокурор дійсно пересвідчився в тому, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави. Також, суд апеляційної інстанції прийняв до уваги й те, що прокуратура Запорізької області, зазначаючи про подання апеляційної скарги в інтересах Держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті не зазначає підстав для здійснення представництва інтересів Державної служби України з безпеки на транспорті.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 апеляційну скаргу прокуратури Запорізької області поданої в інтересах Держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2020 повернуто скаржнику.

Зазначена ухвала про повернення апеляційної скарги є предметом касаційного перегляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суд від 10.09.2021, заступник керівника Запорізької обласної прокуратури подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції під час розгляду справи усупереч єдиної правозастосовчої практики та позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, неправильно застосував у спірних правовідносинах положення статті 23 Закону України Про прокуратуру , статті 53, 54 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Скаржник посилається на те, що наразі Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, згідно з яким бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (постанова від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Крім того, вказав, що у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду також зазначає, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Також скаржник зазначає, що прокурор, виконуючи приписи статті 23 Закону України Про прокуратуру завчасно повідомив Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про виявлене рішення суду першої інстанції та намір його оскаржити в апеляційному порядку. У свою чергу останнє листом від 03.06.2020 проінформувало обласну прокуратуру, що ними самостійно будуть вживатися заходи до подання апеляційної скарги. З огляду на вказану обставину, та необхідність надати уповноваженому органу самостійно захистити державні інтереси, лише після отримання від нього 28.07.2020 додаткового повідомлення про відсутність процесуальної можливості оскаржити в апеляційному порядку рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2020, заступником керівника Запорізької обласної прокуратури 14.08.2020 подано апеляційну скаргу.

Наголошує на тому, що приписи статті 23 Закону України Про прокуратуру вимагають від прокурора доведення лише факту бездіяльності уповноваженого органу в спірних правовідносинах, а не наявності або відсутності причин, які перешкоджають останньому захистити державні інтереси.

Позиція інших учасників справи

Відзивів на касаційну скаргу не подано.

Рух справи у суді касаційної інстанції

25.06.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Загороднюка А. Г. для розгляду судової справи № 280/1426/20.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 09.09.2021 № 1704/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 280/1426/20 у зв`язку з відпусткою судді Загороднюка А. Г., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 280/1426/20.

Ухвалою Верховного від 10.09.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2021 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Джерела права й акти їхнього застосування

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною третьою статті 5 КАС України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина четверта статті 53 КАС України).

Згідно з пунктом 7 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII Про прокуратуру (далі - Закон № 1697-VII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 23 Закон № 1697-VII установлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Окремими абзацами частини четвертої статті 23 Закону №1697-VII установлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Позиція Верховного Суду

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги про доведення заступником прокурора Запорізької області права звернення з апеляційної скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2020 на захист інтересів держави, Суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 уточнила висновки, зроблені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 16.04.2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17.04.2019 та 18.04.2019 у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13.05.2019 у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 0440/6738/18.

За висновками Великої Палати Верховного Суду в справі № 912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, проте не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові, однак якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відповідно до апеляційної скарги, заступник прокурора Запорізької області у цій справі на обґрунтування необхідності захисту порушення, на його думку, інтересів держави та підстав для звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2020 зазначав, що у спірних правовідносинах уповноваженим органом є Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області. Згідно з матеріалами справи вказаний орган влади усупереч статей 77, 79, 162 КАС України не надав відзив на позов, що було розцінене судом як його визнання. У подальшому, незважаючи на продовження процесуальних строків відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень КАС України, Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2020 не оскаржено. Вказаний факт, на його думку, свідчить про невиконання цим органом влади своїх повноважень, що відповідно до статті 23 Закону № 1697-VII дає підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави та вступу у справу № 280/1426/20 шляхом подачі апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2020.

Також, в апеляційній скарзі зазначено, що прокуратурою до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області скеровано лист з метою з`ясування дати отримання ним оскаржуваного судового рішення, та чи подавалась зазначеним органом влади апеляційна скарга.

Листами від 03.06.2020 та від 28.07.2020 Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області поінформовано прокуратуру області, що оскаржуване судове рішення ним отримано 01.06.2020. До цього часу вживались заходи до отримання бюджетних асигнувань на сплату судового збору для подання відповідної апеляційної скарги. Натомість, з огляду на відсутність вказаних коштів, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області наразі не оскаржило рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2020. Крім того, зазначає, що у листі від 28.07.2020 Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області не наводить поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2020, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

В касаційній скарзі скаржник зазначає, що Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, усвідомлюючи порушення інтересів держави, листом від 03.06.2020 проінформувало обласну прокуратуру, що ними самостійно будуть вживатися заходи до подання апеляційної скарги.

Скаржник наголошує, що з огляду на вказану обставину, та необхідність надати уповноваженому органу самостійно захистити державні інтереси, лише після отримання від нього 28.07.2020 додаткового повідомлення про відсутність процесуальної можливості оскаржити в апеляційному порядку рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2020, заступником керівника Запорізької обласної прокуратури 14.08.2020 подано апеляційну скаргу.

З матеріалів справи встановлено, що зазначені вище листи було долучено заступником прокурора Запорізької області до апеляційної скарги.

Крім того, факт виконання прокурором усіх необхідних процесуальних дій для подання апеляційної скарги у цій справі підтверджено Верховним Судом у постанові від 31.03.2021.

Так, Верховним Судом у постанові від 31.03.2021 зазначено, що 13.08.2020 Запорізькою обласною прокуратурою ознайомлено з матеріалами справи та з`ясовано відсутність подання відповідачами апеляційних скарг та наявності неналежного захисту державних інтересів у спірних правовідносинах. Отже, з`ясувавши всі обставини подачі апеляційних скарг та виконавши всі необхідні процесуальні дії, 14.08.2020 Запорізькою обласною прокуратурою подано до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.

Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Ураховуючи викладене, Суд вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції, що у заступника прокурора Запорізької області відсутні законні підстави на звернення до суду з апеляційної скаргою в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, оскільки вони зроблені без належного дослідження обставин дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, дослідження порушення інтересів держави, а також наявності або відсутності бездіяльності цього органу протягом розумного строку після отримання такого звернення, що може слугувати достатнім аргументом для підтвердження виключних підстав для представництва прокурора в інтересах держави в особі цього органу.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга заступника прокурора Запорізької області підлягає задоволенню, а ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 підлягає скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 у справі № 280/1426/20 скасувати, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк