Постанова

від 10.02.2022 по справі 280/1426/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 280/1426/20 (суддя Сацький Р.В., м. Запоріжжя)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою прокуратури Запорізької обласної на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у справі №280/1426/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Бетон Маркет до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бетон Маркет 03 березня 2020 року звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області згідно з яким, просить визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області про застосування адміністративно - господарського штрафу №173183 від 27.12.2019 року, якою позивачу нараховано штраф у сумі 17000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що оскільки відповідачем в акті перевірки встановлено, що вантаж водій ОСОБА_1 перевозив для власних потреб, тому відповідач безпідставно притягнув до відповідальності позивача, а не водія ОСОБА_1 . Також, позивач зазначає про відсутність методики виконання вимірювань по осьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів, що змінює розподіл навантаження на вісі транспортного засобу в русі (бетонна суміш), що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що працівниками відповідача акти перевірки були складені самовільно без дотримання процедур та аналізу відповідних документів, що надавались водієм позивача. Також, суд першої інстанції зробив висновок про відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів із вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі, а бетонна суміш в бетонозмішувачі саме є таким вантажем), що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції прокуратура Запорізької обласної оскаржила його до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зауважував на тому що відсутність методики проведення процесу вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь транспортного засобу не є підставою для не внесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортними засобами, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативи, та не звільняє перевізників від відповідальності за перевезення вагових та габаритних парламентів. На вимогу посадових осіб Укртрансбезпеки, водій транспортного засобу, який належить ТОМ Бетон Маркет на праві власності не надав передбаченого ч.4 ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт дозволу, який дає право на рух автодорогами України, вказаний дозвіл не надано і під час розгляду справи судом першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ТОВ Бетон Маркет - є юридичною особою, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис дата запису: 08.10.2012, Номер запису: 1 103 102 0000 032386. Основний вид діяльності Код КВЕД 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва (основний); Код КВЕД 23.62 Виготовлення виробів із гіпсу для будівництва; Код КВЕД 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання; Код КВЕД 23.64 Виробництво сухих будівельних сумішей; Код КВЕД 23.69 Виробництво інших виробів із бетону гіпсу та цементу; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Для здійснення діяльності підприємством у 2015 році був придбаний спеціалізований вантажний транспорт - автобетонозмішувач, марки НОWO СІМС, 2008 року випуску, білого кольору, державний номер НОМЕР_1 . Зазначений транспорт використовується в господарській діяльності позивача з метою доставки бетонних сумішей різних марок контрагентам.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2019 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а саме транспортний засіб автобетонозмішувач, марки НОWO СІМС, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ТОВ Бетон Маркет , за кермом був водій ОСОБА_1 , з фактичною масою 26,15 тонн, при нормативно допустимій 40,00 тонн, осьові навантаження 18,69 тонн, при нормативно допустимій 16 тонн (а.с.10).

Згідно з актом №185343 від 25.11.2019 року встановлено порушення позивачем абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Перевищення становить 17,44 % (а.с.12).

Постановою Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області від 27.12.2019 року №173183 до позивача, за порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , застосовано штраф у розмірі 17000 грн, передбачений абз.15 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт (а.с.14).

Як зазначає позивач у позовні заяві вищезазначені акти, постанова про накладення штрафу та запрошення на розгляд справи про порушення транспортного законодавства він отримав 10.01.2020 року.

Законність та обґрунтованість постанови від 27.12.2019 року №173183 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ Про дорожній рух з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-IV Про автомобільні дороги рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Як передбачено статтею 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ Про автомобільний транспорт (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин), автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пунктів 15-18, 20 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

У разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль.

За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

За результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог зазначеного пункту Управлінням Укртрансбезпеки 25.11.2019 року було здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля марки НОWO СІМС, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , яким встановлено фактичне навантаження на здвоєну вісь 18,69 тон, про що складено акт №0016485 (а.с.10).

Зазначені обставини свідчать про те, що позивач 25.11.2019 року здійснював перевезення вантажу автомобілем НОWO СІМС, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , в якому навантаження на здвоєну вісь становила 18,69 тон при допустимому навантаженні на таку вісь 16 тон, що перевищує на понад 20% встановлені законодавством габаритно-вагові норми та є порушенням пункту 22.5 ПДР України.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю №54-IX від 11.09.2019 року, який набрав чинності 25.09.2019 року внесено зміни у частину 4 статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт та визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень повинно здійснюватися з обов`язковим документом: дозволом, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документом про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

В свою чергу Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю №54-IX від 11.09.2019 року частину першу статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт доповнено абзацом шістнадцятим такого змісту: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

Враховуючи те, що позивачем було допущено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% при перевезенні вантажу, та перевезення такого вантажу було здійснено без дозвільного документу, обов`язковість якого передбачена частиною 4 статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт , суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що у відповідача були усі наявні підстави для притягнення позивача до відповідальності передбаченою законодавством.

У справі №819/1381/16 Верховний Суд зробив висновок про те, що у випадку, якщо вагові параметри транспортного засобу перевищують нормативні за нормами Закону № 2344-III, Порядку №879, то відповідальним за правопорушення є сам власник, а не особа, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, а тому доводи позивача про те, що відповідач безпідставно притягнув до відповідальності позивача, а не водія ОСОБА_1 є помилковими.

Також, у постановах Верховного Суду від 02.08.2018 у справі №820/1420/17 та від 03.07.2019 у справі №819/1381/16 судом касаційної інстанції зроблено висновок про те, що відсутність затвердженої методики визначення фактичної маси та навантаження на осі не може бути підставою для скасування законної по суті постанови, винесеної посадовими особами Укртрансбезпеки, та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищезазначене та висновок Верховного Суду зроблений у постановах при розгляді аналогічних спорів, який є обов`язковим для врахування, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи неправильно застосував норми матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п.9 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого постановою КМУ №1567 від 25.11.2019 року (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пунктів 20 та 21 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пунктом 25 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

При цьому, пункт 26 зазначеного порядку визначає, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що особі, до якої застосовуються такі санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, особа повинна мати можливість вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, запрошення на розгляд справи про порушення транспортного законодавства від 17.12.2019 року, як і саму постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №173183 від 27.12.2019 року позивачем отримано 10 січня 2020 року (а.с.15,16), тобто після винесення оскаржуваної постанови відповідачем, що свідчить про порушення відповідачем процедури розгляду справи про накладення штрафу.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач був позбавлений можливості брати участь в розгляді зазначеної справи, реалізовувати свої права та обов`язки, бути вислуханим, надати заперечення, своєчасно здійснити захист своїх порушених прав, пред`явити факти й наводити аргументи та докази, які могли бути враховані відповідачем.

Порушення процедури розгляду справи про накладення штрафу є підставою для визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу прийнятого за результатом такого розгляду, аналогічні висновки були зроблені Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.06.2019 року (справа №813/3415/18), які є обов`язковими для врахування судом апеляційної інстанції.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокуратури Запорізької обласної - задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у справі №280/1426/20 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області про застосування адміністративно - господарського штрафу №173183 від 27.12.2019 року.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 10 лютого 2022 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.В. Сафронова

суддя С.М. Іванов