Постанова

від 23.11.2021 по справі 266/1272/21

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/2649/21

266/1272/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Єдиний унікальний номер 266/1272/21

Номер провадження 22-ц/804/2649/21

23 листопада 2021 року місто Маріуполь

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Лопатіної М.Ю.

суддів - Баркова В.М., Зайцевої С.А.

за участю секретаря Грішко С.В.

сторони:

позивач - Селянське (фермерське) господарство Агрофірма Шлях Ілліча

відповідачі - ОСОБА_1 , Приватне підприємство Хлібороб

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Агрофірма Шлях Ілліча на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 05 серпня 2021 року, ухвалене у складі судді Пантелєєва Д.Г.,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року Селянське (фермерське) господарство Агрофірма Шлях Ілліча (надалі: СФГ Агрофірма Шлях Ілліча ) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , Приватного підприємства Хлібороб (надалі: ПП Хлібороб ), третя особа: державний реєстратор Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Іщук Н.Ф., про визнання договору недійсним.

Позов мотивовано тим, що 16 листопада 2010 року між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 4, 23 га, під кадастровим номером 1423982200:05:000:0251, що розташована на землях Іллічівської сільської ради в Першотравневому районі Донецької області. Дана земельна ділянка, на підставі акту приймання-передачі від 16 листопада 2010 року була передана у користування СФГ Агрофірма Шлях Ілліча , а договір оренди пройшов реєстрацію у Першотравневому районному відділі земельних ресурсів Держкомзему України 20 липня 2012 року за реєстраційним номером 142390004001166. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла і після її смерті спадщину, в тому числі у виді зазначеної земельної ділянки, прийняла її донька - відповідачка по справі ОСОБА_1 . Остання повідомила позивача про перехід права власності на земельну ділянку до неї та про своє бажання отримувати від позивача орендну плату за договором оренди земельної ділянки від 16 листопада 2010 року. На підтвердження цього, ОСОБА_1 надала копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 травня 2018 року, витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №51895768 від 14 травня 2018 року, копію свого паспорту, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №123783810 від 14 травня 2018 року. Враховуючи надані ОСОБА_1 копії документів, позивач став виконувати свої зобов`язання за договором оренди земельної ділянки від 16 листопада 2010 року щодо сплати орендної плати на користь ОСОБА_1 . Так, за 2020 рік відповідачка отримала орендну плату фуражною пшеницею в кількості 500 кг. та грошовими коштами у розмірі 6 100 грн. Наприкінці 2020 року позивач дізнався з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №235499558 від 04 грудня 2020 року, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54823530 від 28 жовтня 2020 року, згідно з яким зареєстрував право оренди земельної ділянки, що належить відповідачці, за ПП Хлібороб на підставі договору оренди №5/2020 від 22 жовтня 2020 року.

Позивач вважає, що договір оренди №5/2020 від 22 жовтня 2020 року підлягає визнанню недійсним, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на те, що укладений до закінчення строку дії попереднього договору оренди землі і на той час, коли спірна земельна ділянка знаходилася у користуванні позивача.

В зв`язку з викладеним, СФГ Агрофірма Шлях Ілліча просило визнати недійсним укладений 22 жовтня 2020 року між ПП Хлібороб та ОСОБА_1 договір оренди №5/2020, зареєстрований державним реєстратором Іщук Н.Ф. 24 жовтня 2020 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 05 серпня 2021 року у задоволенні позовних вимог СФГ Агрофірма Шлях Ілліча до ОСОБА_1 , ПП Хлібороб , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог державний реєстратор Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Іщук Н.Ф., про визнання договору недійсним відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з того, що враховуючи, що відповідачка ОСОБА_3 отримала об`єкт оспорюваного договору оренди - земельну ділянку, площею 4,2326 га, кадастровий номер 1423982200:05:000:0251, у спадщину, а однією з підстав припинення попереднього договору оренди від 16 листопада 2010 року є перехід права власності на орендовану ділянку до орендаря або іншої особи, а зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін і така не здійснювалась, тому підстав для визнання недійсним договору оренди №5/2020, зареєстрованого державним реєстратором Іщук Н.Ф. 24 жовтня 2020 року, немає.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилався на те, що погодження між сторонами договору оренди землі 16 листопада 2010 року такої умови припинення договору, як перехід права власності на орендовану ділянку до орендаря або іншої особи, не свідчить про автоматичне припинення дії даного договору. За відсутності волевиявлення сторін припинити договірні відносини та за відсутності оформлення між сторонами письмового погодження щодо припинення дії договору, договір вважається чинним. Також скаржник зазначив, що ОСОБА_1 надала орендарю відповідні копії документів та необхідну інформацію щодо себе, які свідчили про її право власності на земельну ділянку та бажання отримувати орендну плату за договором оренди землі від 16 листопада 2010 року. Після чого відповідачка отримувала орендну плату за 2017- 2020 роки. Заперечень з її боку щодо виплати їй орендної плати за вказаний період не було, що свідчить про те, що позивач та ОСОБА_1 з часу отримання останньою права власності на земельну ділянку, продовжили свої правовідносини за договором оренди від 16 листопада 2010 року. Крім того, висновок місцевого суду, що при зміні власника земельної ділянки, повинні бути внесені зміни до договору оренди від 16 листопада 2010 року, не відповідають положенням ст.148-1 Земельного кодексу України, яка передбачає те, що внесення змін до договору оренди із зазначенням нового власника земельної ділянки відбувається за згодою сторін договору, що є їх правом.

Доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів - адвокат Криворучко В.Ж., посилаючись на відповідність оскаржуваного рішення вимогам законності та обґрунтованості просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. При цьому зазначив, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що договір оренди земельної ділянки від 16 листопада 2010 року, укладений між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, припинив свою дію та втратив чинність на підставі п. 4, яким передбачено те, що підставою припинення договору оренди є перехід права власності на орендовану ділянку до орендаря або іншої особи.

Сторони та їх представники у судове засідання апеляційного суду не з`явились. Згідно заяв представника позивача - адвоката Лебедєва В.В. та представника відповідачів - адвоката Криворучко В.Ж., вони просили справу розглянути без їх участі.

Третя особа також не з`явилась до суду, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам закону.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

16 листопада 2010 року між ОСОБА_2 , яка є орендодавцем, та СФГ Агрофірма Шлях Ілліча , яке є орендарем, укладено договір оренди землі, згідно із яким орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, розташовану на території Першотравневого району Донецької області, загальною площею 4,23 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно п. 2.2 Договору, сторони погодили те, що він укладається на 10 років і набуває чинності з моменту державної реєстрації. Даний договір зареєстрований у Першотравневому районному відділі земельних ресурсів Держкомзему України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди 20 липня 2012 року вчинено запис за реєстраційним номером 142390004001166 (а.с.13-14).

Відповідно до акту приймання - передачі земельної ділянки від 16 листопада 2010 року, орендодавець ОСОБА_2 передала в оренду СФГ Агрофірма Шлях Ілліча земельну ділянку, загальною площею 4,23 га., яка належала їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ДН №101483 (а.с.15-16).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданих приватним нотаріусом Мангушського районного нотаріального округу Донецької області Ковальовою М.В. 14 травня 2018 року, спадкоємцем земельної ділянки, площею 4,2326 га, кадастровий номер 1423982200:05:000:0251, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), розташованої на території Покровської сільської ради Мангушського району Донецької області, після ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_1 (а.с.23-25).

У відповідності до договору оренди землі №5/2020 від 22 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 надала орендарю ПП Хлібороб в строкове платне користування, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Покровської селищної ради Мангушського району Донецької області, площею 4,2326 га, кадастровий номер 1423982200:05:000:0251, зі строком дії на 7 років (а.с.47-51).

З видаткової накладної №1 від 04 листопада 2020 року випливає, що ОСОБА_1 отримала від СФГ Агрофірма Шлях Ілліча плату за договором оренди земельної ділянки за 2020 рік у виді фуражної пшениці на суму 3000 грн. (а.с.27).

Відповідно до відомостей на виплату готівки за №№04,07 за 2020 рік ОСОБА_1 отримала від СФГ Агрофірма Шлях Ілліча в рахунок оренди земельної ділянки 1800 грн. та 4300 грн. (а.с.28-29).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна за №235499558 від 04 грудня 2020 року вбачається, що державний реєстратор Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Іщук Н.Ф. на підставі договору оренди №5/2020 від 22 жовтня 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП Хлібороб , здійснила 24 жовтня 2020 року державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 548232502. (а.с.17).

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права

За вимогами частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства України.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Статтею 125 Земельного кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 Цивільного Кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Законом України Про оренду землі .

Відповідно до частин третьої, четвертої та п`ятої статті 31 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Положеннями статті 148-1 Земельного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинним договором оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч.ч.1, 3 статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як встановлено та вбачається з матеріалів справи, укладаючи 16 листопада 2010 року договір оренди землі, сторони домовились про те, що підставою для припинення договору (пункт 4) є закінчення його строку; перехід права власності на орендовану ділянку до орендаря або іншої особи; неможливість використання земельної ділянки внаслідок обставин, що не залежать від орендаря або орендодавця; в разі ліквідації юридичної особи - орендаря.

Також відповідно до пункту 4 зазначеного договору оренди землі, його сторонами було погоджено те, що підставою розірвання договору є взаємна згода сторін; випадкове знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає передбаченому у п. 2.1. цього договору її використанню; добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки або припинення діяльності орендаря; укладення договору оренди землі з порушенням порядку, встановленого у законодавстві України.

ОСОБА_1 , після набуття 14 травня 2018 року у спадщину земельної ділянки, повідомила про це позивача, надала йому документи, що підтверджують перехід до неї права власності на землю, надала згоду на продовження договірних відносин з СФГ Агрофірма Шлях Ілліча щодо оренди земельної ділянки, що підтверджується тим, що відповідачка отримувала від останнього орендну плату. З вимогами до позивача щодо розірвання договору або щодо зміни його умов протягом двох років ОСОБА_1 не зверталась.

Наведене свідчить про те, що на момент укладення між ОСОБА_1 та ПП Хлібороб договору оренди землі від 22 жовтня 2020 року продовжував діяти попередній договір оренди тієї ж земельної ділянки, укладений 16 листопада 2010 року між ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , та СФГ Агрофірма Шлях Ілліча , тому місцевий суд дійшов помилкового висновку, що право користування земельною ділянкою, яке виникло та існувало у позивача на підставі цього договору оренди землі з ОСОБА_2 , не порушено у зв`язку з укладенням договору оренди цієї ж земельної ділянки між відповідачами.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України Про оренду землі ).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт в частини третьої статті 152 ЗК України).

Виходячи з того, що внаслідок укладення договору від 22 жовтня 2020 року ПП Хлібороб набув право оренди земельної ділянки, що, у свою чергу, стало перешкодою для СФГ Агрофірма Шлях Ілліча у реалізації аналогічного права щодо тієї самої земельної ділянки, а тому, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним.

Такий висновок відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц (провадження № 14-442цс19).

Аналогічний правовий висновок міститься також у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 563/1207/18 (провадження № 61-7101св19), від 04 вересня 2020 року у справі № 563/1211/18 (провадження № 61-7105св19), від 15 січня 2021 року у справі № 563/1216/18 (провадження № 61-7097св19).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно п.3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

З урахування вищевикладеного, з огляду на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову СФГ Агрофірма Шлях Ілліча .

Розподіл судових витрат

Згідно з ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову, апеляційний суд вважає за необхідне змінити розподіл судових витрат та покласти на відповідачів понесені позивачем і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору за подачу позову у сумі 2270 гривень та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у сумі 3405 гривень.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Агрофірма Шлях Ілліча задовольнити.

Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 05 серпня 2021 року скасувати.

Позовну заяву Селянського (фермерського) господарства Агрофірма Шлях Ілліча до ОСОБА_1 , Приватного підприємства Хлібороб , третя особа: державний реєстратор Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Іщук Наталія Федорівна про визнання договору недійсним задовольнити.

Визнати недійсним, укладений 22 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Хлібороб , договір оренди землі № 5/2020 зареєстрований державним реєстратором юридичного департаменту Маріупольської міської ради Іщук Наталією Федорівною.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 та Приватного підприємства Хлібороб (ЄДРПОУ 31562396, Донецька область, с.Покровське, вул.Кузнецова, б.3) на користь Селянського (фермерського) господарства Агрофірма Шлях Ілліча (ЄДРПОУ 31803844) понесені витрати по сплаті судового збору у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції 2270 гривень та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції 3405 гривень, всього 5675 гривень, а саме по 2837 гривень 50 копійок з кожного

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Судді:

Повний текст постанови складено 26 листопада 2021 року.

Суддя: