Ухвала

від 30.11.2021 по справі 758/3490/17

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/3490/17

Категорія 53

У Х В А Л А

30 листопада 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчака М. М. ,

при секретарі - Савіцька Д. А.,

представники відповідача - Панченко О.В., Панчугін Д.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Національний депозитарій України , третя особа: Первинна профспілкова організація Справедливий захист працівників НДУ , про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Подільського районного м. Києва від 20 квітня 2017 року у справі відкрито провадження.

На підставі розпорядження №1241 від 14 листопада 2018 року у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали цивільної справи передано в провадження судді ОСОБА_4 14.11.2018 року.

Відповідно до розпорядження №2168 від 18 травня 2021 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв`язку прийняттям Рішення Вищою радою правосуддя №7998/0/15-21 від 8 квітня 2021 року Про звільнення судді ОСОБА_4 з посади судді Подільського районного суду м. Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку .

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали цивільної справи передано в провадження судді Головчака М.М. 18.05.2021 року.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 травня 2021 року цивільну справу №758/3490/17 прийнято до провадження та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засідання, призначеному на 13 жовтня 2021 року було розглянуто клопотання про витребування доказів та призначено дату наступного судового засідання на 29 листопада 2021 року.

25 листопада 2021 року на адресу суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, зокрема позивач просить стягнути з ПАТ Національний депозитарій України суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в розмірі 1 854 516 грн. 43 коп.

У судовому засіданні 29 листопада 2021 року представники відповідача Панчугін Д.О. та ОСОБА_5 заперечили про прийняття вказаної заяви, оскільки позивачем не сплачено судовий збір у передбаченому законодавством порядку та розмірі.

Представник позивача Бехайло М.О. проти доводів представника відповідача заперечував. Просив прийняти вказану заяву.

Суд, вислухавши думки учасників провадження, дослідивши матеріали заяви та справи, приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу суду представник позивача неодноразово направляв заяви про збільшення розміру позовних вимог, зокрема перша заява від 07.11.2017 р., 22.11.2019 р., 12.10.2020р., 28.11.2019р., 23.02.2021р., 07.06.2021р., 12.10.2021р., 25.11.2021 р. Розмір позовних вимог збільшувався в частині стягнення з ПАТ Національний депозитарій України суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, сума змінювалась з 79 452 грн. 00 коп. до 1 854 516 грн. 43 коп.

Так, відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до ст.1 Законом України "Про судовий збір", судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

Стаття 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює розміри ставок судового збору.

Стаття 5 цього Закону в певних випадках передбачає звільнення від сплати судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України "Про судовий збір від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", згідно якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Вимоги позивача в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є такими, які дають підстави для звільнення його від сплати судового збору, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Порядок та строки виплати заробітної плати визначені в ст. ст. 115, 116, 117 КЗпП України.

Структура заробітної плати визначена ст.2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, на підставі ст.2 Закону України "Про оплату праці" структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII "Про державну статистику" та Закону України "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до п. 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу є іншим видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати вимушеного прогулу проводиться виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні ст. 2 Закону України "Про оплату праці", тобто стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, вимога про стягнення оплати за час вимушеного прогулу не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, а тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачується .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №728/2955/18 від 10.01.2019 та у постанові Верховного суду у складі клегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/6968/16 від 06 листопада 2019 року.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18, зроблено висновок, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

У контексті визначення розміру судового збору за подання позовної заяви "ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви" має визначатися за розмірами ставок, встановленими ст. 4 Закону України "Про судовий збір" на момент пред`явлення відповідного позову, без пільг, визначених ст. 5 цього Закону.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, 24 березня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до до Публічного акціонерного товариства Національний депозитарій України , третя особа: Первинна профспілкова організація Справедливий захист працівників НДУ , про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, в якій просила стягнути суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 79 452 грн. 00 коп.

25 листопада 2021 року позивач на підставі статті 43 ЦПК України подала заяву про збільшення розміру позовних вимог та просить стягнути з ПАТ Національний депозитарій України середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1 854 516 грн. 43 коп.

У відповідності до ч. 3 ст. 176 ЦПК України у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.

У відповідності до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Додержання процесуальної форми, змісту та порядку подання позовної заяви є однією з обов`язкових вимог законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Враховуючи виявлені недоліки при оформленні позовної заяви, на виконання вимог національного законодавства, а саме - частини першої ст. 185 ЦПК України, суддею постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху та позивачу встановлюється строк для усунення недоліків.

Позивачу слід взяти до уваги, що якісна підготовка до судового розгляду спрямована в першу чергу на захист прав самого позивача та забезпечення розгляду справи у порядку, про який просить позивач, без зволікань, з додержанням розумних строків, наслідком чого стане економія не тільки процесуального часу сторін і суду, а й зменшення судових витрат, пов`язаних із безпосереднім розглядом справи.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та відповідно надати позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом сплати належного судового збору в порядку та розмірах визначених Законом України Про судовий збір з долученням платіжного документу до матеріалів справи.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 187, 260, 261 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Національний депозитарій України , третя особа: Первинна профспілкова організація Справедливий захист працівників НДУ , про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в частині заяви про збільшення розміру позовних вимог - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом п`яти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяМ. М. Головчак