Справа № 219/6115/20
Провадження № 2/219/258/2021
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2021 року м. Бахмут
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Конопленко О.С.
за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Горголь І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю 501 про витребування трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
25 червня 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю 501 (далі за текстом - ТОВ 501 ), в якій просить: 1) зобов`язати відповідача видати їй трудову книжку із належним чином оформленим записом про звільнення; 2) стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 вересня 2019 року по день ухвалення судом рішення за цим позовом в сумі, обчислений шляхом множення середньоденної заробітної плати позивача за два попередніх відпрацьованих перед звільненням місяці у розмірі 231,51 гривень на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком, без утримання податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають виключенню з зазначеної суми та перерахуванню роботодавцем до бюджету відповідально до положень Податкового кодексу України; 3) стягнути з відповідача на її користь 10 000 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 04 травня 2018 року по 13 вересня 2019 року вона перебувала з відповідачем у трудових відносинах, факт існування яких підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу, отриманими з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка за формою ОК-7). 13 вересня 2019 року ОСОБА_3 звільнилась за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. В день свого звільнення позивач перебувала на робочому місці, однак ні в день звільнення, ні станом на день подання позову ТОВ 501 так і не віддало їй її трудову книжку, оформлену належним чином. На усі численні звернення ОСОБА_3 щодо отримання трудової книжки єдиний засновник і керівник товариства ОСОБА_4 надавала одну й ту саму відповідь щодо браку часу для внесення відповідного запису про звільнення до трудової книжки та просила чекати. 03 березня 2020 року та 06 березня 2020 року позивач письмово зверталась до відповідача з листами, у яких вимагала видати трудову книжку, однак відповідей на вказані листи ОСОБА_3 не отримала, кореспонденцію від неї ТОВ 501 не приймає, а на зв`язок з нею керівництво товариства не виходить. З вини відповідача позивач тривалий час перебуває у вимушеному прогулі, не має можливості реалізувати свої трудові права, офіційно працевлаштуватись на іншу роботу або отримувати дохід у вигляді заробітної плати, перебувати у статусі застрахованої особи, отримувати відповідний страховий стаж та досвід роботи. Згідно довідки за формою ОК-7, у липні та у серпні 2019 року розмір фактично отриманої позивачем заробітної плати склав по 4 262,22 гривні. Загальний розмір нарахованої заробітної плати без утримання податків та обов`язкових платежів за два місяці до звільнення, згідно розрахунку ОСОБА_3 , складає 10 186,76 гривень (з урахуванням помноження на 19,5% - розмір податків та обов`язкових платежів). Кількість робочих днів у липні 2019 року складала 23 дні, а у серпні 2019 року - 21 день, тобто усього - 44 робочих днів. Таким чином, розмір середньоденного заробітку ОСОБА_3 складає 231,51 гривень. При цьому, у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки, позивач зазнає значних душевних хвилювань, невпевненості, відсутності стабільності у організації її подальшого життя, матеріального забезпечення, оскільки працевлаштування без трудової книжки неможливе. У зв`язку з усім наведеним, джерела доходу у ОСОБА_3 відсутні, а у березні 2020 року вона завагітніла, однак через те, що не має статусу працевлаштованої (застрахованої) особи, не матиме можливості отримати допомогу по вагітності та пологах, що також додає додаткового відчуття психологічного пригнічення. Таким чином, враховуючи принцип розумності ат справедливості, вважає, що ТОВ 501 має відшкодувати їй завдану моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2020 року відстрочено позивачу сплату судового збору у сумі 2522,40 гривень за подання нею позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю 501 про витребування трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди на певний строк - до ухвалення судового рішення у справі, позовну заяву прийнято до свого провадження, відкрито спрощене позовне провадження, у зв`язку з чим призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті на 10 годину 00 хвилин 23 липня 2020 року та визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з одночасним надісланням копії відзиву відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України позивачу. Крім того, вказаною ухвалою зобов`язано відповідача надати на адресу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали довідку про розмір нарахованої позивачу заробітної плати за липень-серпень 2019 року без виключення сум відрахувань на податки та обов`язкові платежі; інформацію про кількість відпрацьованих днів та годин позивачем у липні-серпні 2019 року та відомості про розмір її середньої заробітної плати.
Копія вказаної ухвали отримана представником відповідача за довіреністю 27 липня 2020 року, про що в матеріалах справи мається відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення, проте станом на теперішній час вимоги ухвали не виконані за невідомою суду причиною.
23 липня 2020 року ухвалою суду відкладено судове засідання на 10 годину 30 хвилин 19 серпня 2020 року за клопотанням представника відповідача.
17 серпня 2020 року до Артемівського міськрайонного суду Донецької області від директора Товариства з обмеженою відповідальністю 501 ОСОБА_4 надійшла апеляційна скарга на ухвалу про відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим 18 серпня 2020 року справу направлено до Донецького апеляційного суду, з огляду на що судове засідання, призначене на 10 годину 30 хвилин 19 серпня 2020 року, знято з розгляду.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 20 серпня 2020 року відмовлено у відкриті апеляційного провадження за апеляційною каргою Товариства з обмеженою відповідальністю 501 на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2020 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю 501 про витребування трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Актом від 22 вересня 2020 року, складеним Артемівським міськрайонним судом Донецької області у складі: в.о. керівника апарату суду Перепелиці О.А., секретаря суду Єщенко Л.В. та помічника судді Баканової А.В., передано справу у провадження судді Конопленко О.С., у зв`язку з чим цього ж дня ухвалою суду призначено судове засідання на 13 годину 00 хвилин 12 жовтня 2020 року.
Ухвалою суду від 12 жовтня 2020 року оголошено у судовому засіданні перерву до 11 години 00 хвилин 05 листопада 2020 року, зобов`язано відповідача надати на адресу суду в строк до 05 листопада 2020 року: 1) належним чином завірену копію заяви ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , від 28 серпня 2019 року про звільнення за власним бажанням; 2)належним чином завірену копію наказу про прийняття на роботу ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; 3) належним чином завірену копію наказу або іншого документу, на підставі якого було звільнено ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; 4) належним чином завірену копію трудової книжки ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; 5) довідку про розмір нарахованої ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , заробітної плати за липень-серпень 2019 року без виключення сум відрахувань на податки та обов`язкові платежі; 6) інформацію про кількість відпрацьованих днів та годин позивачем у липні-серпні 2019 року та відомості про розмір її середньої заробітної плати.
Копія вказаної ухвали отримана представником відповідача за довіреністю 27 жовтня 2020 року, про що в матеріалах справи мається відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення, проте станом на теперішній час вимоги ухвали не виконані за невідомою суду причиною.
Ухвалою суду від 05 листопада 2020 року оголошено у судовому засіданні перерву до 10 години 00 хвилин 08 грудня 2020 року, застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю 501 заходи процесуального примусу у виді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом, зобов`язано Подільський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) тимчасово вилучити у відповідача для дослідження в суді наступні докази: 1) належним чином завірену копію заяви ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , від 28 серпня 2019 року про звільнення за власним бажанням; 2) належним чином завірену копію наказу про прийняття на роботу ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; 3) належним чином завірену копію наказу або іншого документу, на підставі якого було звільнено ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; 4) належним чином завірену копію трудової книжки ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; 5) довідку про розмір нарахованої ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , заробітної плати за липень-серпень 2019 року без виключення сум відрахувань на податки та обов`язкові платежі; 6) інформацію про кількість відпрацьованих днів та годин ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у липні-серпні 2019 року та відомості про розмір її середньої заробітної плати. Крім того, вказаною ухвалою постановлено про те, що добровільно видані або вилучені державним виконавцем документи необхідно направити до канцелярії Артемівського міськрайонного суду Донецької області у строк до 08 грудня 2020 року.
Копія вказаної ухвали отримана уповноваженою особою Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 10 листопада 2020 року, про що в матеріалах справи мається відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення, проте станом на 08 грудня 2020 року Подільським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вимоги ухвали суду від 05 листопада 2020 року не виконані за невідомою суду причиною, докази для дослідження судом на адресу суду не надані.
У зв`язку з наведеним ухвалою суду від 08 грудня 2020 року оголошено у судовому засіданні перерву до 13 години 00 хвилин 14 січня 2021 року та направлено лист начальнику Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковалю В.В. щодо невиконання вимог ухвали суду від 05 листопада 2020 року за вих. № 82872/20 від 09 грудня 2020 року, який також було проігноровано, оскільки відповідь на нього, докази для дослідження судом, як і будь-які пояснення щодо невиконання вимог ухвали, на адресу суду не надані.
Ухвалою суду від 14 січня 2021 року оголошено у судовому засіданні перерву до 13 години 00 хвилин 12 лютого 2021 року у зв`язку з ненаданням до суду доказів.
12 лютого 2021 року ухвалою суду відкладено судове засідання на 14 годину 30 хвилин 09 березня 2021 року за клопотанням представника відповідача.
Ухвалою суду від 09 березня 2021 року оголошено у судовому засіданні перерву до 14 години 00 хвилин 05 квітня 2021 року, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю 501 надати на адресу суду в строк до 05 квітня 2021 року: 1) належним чином завірену копію заяви ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , від 28 серпня 2019 року про звільнення за власним бажанням; 2)належним чином завірену копію наказу про прийняття на роботу ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; 3) належним чином завірену копію наказу або іншого документу, на підставі якого було звільнено ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; 4) належним чином завірену копію трудової книжки ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; 5) довідку про розмір нарахованої ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , заробітної плати за липень-серпень 2019 року без виключення сум відрахувань на податки та обов`язкові платежі; 6) інформацію про кількість відпрацьованих днів та годин позивачем у липні-серпні 2019 року та відомості про розмір її середньої заробітної плати.
10 березня 2021 року від директора ТОВ 501 ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вона просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з таких підстав. Так, в період з 04 травня 2018 року по 13 вересня 2019 року позивач перебувала у трудових відносинах з ТОВ 501 . З 13 вересня 2019 року ОСОБА_3 припинила перебувати у трудових відносинах з відповідачем, однак у день свого звільнення на робочому місці не перебувала. ТОВ 501 не отримувало жодних вимог від позивача про передачу (отримання) нею трудової книжки та згоду на її пересилання поштою. При цьому, з долучених ОСОБА_3 до позовної заяви копій листів вбачається, що лист від 03 березня 2020 року направлявся ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , яка не має жодного відношення до ТОВ 501 , а лист від 06 березня 2020 року - за адресою: Київ, 04070, що унеможливлює ідентифікацію особи, якій адресується поштове відправлення. Таким чином, позивачем були порушені приписи п. 42 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, які, в свою чергу, унеможливили отримання відповідачем будь-яких листів від ОСОБА_3 . Оскільки у день звільнення позивач не перебувала на робочому місці, на підставі п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, відповідачем 13 вересня 2019 року направлено простим поштовим відправленням на адресу ОСОБА_3 , а саме: АДРЕСА_2 лист-повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Оскільки вказаною інструкцією не встановлено обов`язкового направлення листа-повідомлення саме за допомогою рекомендованого поштового відправлення, відтак ТОВ 501 , використовуючи власну дискрецію, не обмежено у виборі способу направлення листа-повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Відповідач не заперечував проти того, щоб видати ОСОБА_3 її трудову книжку, але з метою дотримання встановленого Інструкцією порядку, позивач мала прибути до офісу ТОВ 501 особисто, або надати належним чином складену та власноруч підписану згоду на пересилання трудової книжки поштою, чого нею зроблено не було, у зв`язку з чим трудова книжка не була надіслана позивачу. Таким чином, враховуючи, що відсутня вина відповідача у тому, що ОСОБА_3 не отримала трудову книжку одразу після звільнення, то і позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки задоволенню не підлягають (т. 1 а.с. 166-169).
05 квітня 2021 року ухвалою суду відкладено судове засідання на 11 годину 30 хвилин 28 квітня 2021 року за клопотанням представника відповідача.
Ухвалою суду від 28 квітня 2021 року відкладено судове засідання на 10 годину 00 хвилин 31 травня 2021 року за клопотанням представника відповідача.
31 травня 2021 року ухвалою суду, постановленою на місці, у судовому засіданні оголошено перерву до 10 години 00 хвилин 05 липня 2021 року у зв`язку з неможливістю продовження судового засідання в режимі відеоконференції.
05 липня 2021 року ухвалою суду, постановленою на місці, відкладено судове засідання на 11 годину 00 хвилин 03 серпня 2021 року за клопотанням представника відповідача.
03 серпня 2021 року об 11 годині 00 хвилин судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті, та було відкладене на 11 годину 00 хвилин 13 вересня 2021 року.
Ухвалою суду від 13 вересня 2021 року відкладено судове засідання на 14 годину 00 хвилин 04 жовтня 2021 року за клопотанням представника відповідача.
04 жовтня 2021 року ухвалою суду, постановленою на місці, у судовому засіданні оголошено перерву до 10 години 00 хвилин 12 листопада 2021 року у зв`язку з технічною неможливістю продовження розгляду справи.
До судового засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилась, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлялась належним чином: у відповідності до частини 6 статті 128 ЦПК України - шляхом отримання судової повістки представником безпосередньо у суді. До початку судового засідання на електронну пошту суду направила заяву, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує, просить справу розглядати у її відсутність, але за участі її представника ОСОБА_1 .
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, та просила суд їх задовольнити. Додатково зауважила, що загальна кількість трудових днів, у липні та серпні 2019 року складає 44 дні, а не 45, як зазначено у довідці, наданій відповідачем, а відтак і розмір середньоденного заробітку позивача складає 194,74 гривні, а не 189,43 гривень, як зазначено у довідці ТОВ 501 .
Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. При цьому, зазначила, що 02 листопада 2021 року від ОСОБА_3 на адресу ТОВ 501 надійшла заява про видачу трудової книжки, на яку 06 листопада 2021 року надано відповідь про те, що вона може отримати трудову книжку 15 листопада 2021 року у місті Києві.
Допитаний у судових засіданнях, які відбулись 31 травня 2021 року та 04 жовтня 2021 року, свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що з 2017 року проживає з позивачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу, та у листопаді 2020 року у них народилась дитина. Так, у 2017 році ОСОБА_3 переїхала до нього у Київ, де працевлаштувалась до дитячого садочка, а у травні 2018 року офіційно працевлаштувалась до ТОВ 501 . Також пояснив, що його співмешканка була цілком задоволена роботою у відповідача, однак з травня 2019 року у неї збільшилось навантаження, у зв`язку з чим вона почала дуже втомлюватись, через що свідок запропонував їй змінити місце роботи. Наприкінці серпня 2019 року ОСОБА_3 подала заяву про звільнення та повідомила ОСОБА_6 про те, що 13 вересня 2019 року у неї останній робочий день. 13 вересня 2019 року позивач попросила свідка допомогти забрати речі з роботи, у зв`язку з чим о 17 годині 30 хвилин він знаходився поблизу воріт місця знаходження ТОВ 501 , де охоронець, ім`я якого він не пам`ятає, попросив його зачекати на ОСОБА_3 , яка через деякий час вийшла на вулицю та винесла свої речі, однак щодо трудової книжки нічого йому не казала. У травні 2020 року у фірмі, де працював ОСОБА_6 з`явилась вільна вакансія, проте виявилось, у ОСОБА_3 відсутня трудова книжка, у зв`язку з чим він зателефонував директору ТОВ 501 ОСОБА_7 , яка представилась йому керівником товариства, а потім пояснила, що позивач зможе отримати трудову книжку, коли її заповнять, після чого взагалі перестала відповідати на телефонні дзвінки.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що з 04 травня 2018 року до 13 вересня 2019 року ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з ТОВ 501 , де обіймала посаду вихователя, що вбачається з копії дублікату трудової книжки серії НОМЕР_2 , виданої 08 вересня 2017 року (т. 1 а.с. 245-247), та копій наказів про прийняття на роботу від 03 травня 2018 року (т. 1 а.с. 243) і про припинення трудового договору (контракту) від 14 вересня 2019 року (т. 1 а.с. 244).
З копії заяви, написаної 28 серпня 2019 року позивачем на ім`я директора ТОВ 501 ОСОБА_4 , вбачається, що вона просить звільнити її відповідно до ст. 38 КЗпП за власним бажанням (а.с. 73).
Листом директора ТОВ 501 ОСОБА_4 від 13 вересня 2019 року позивач повідомлялась за адресою: АДРЕСА_3 про необхідність одержання трудової книжки у приміщенні ТОВ 501 за адресою: 04070, м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 44 з понеділка по п`ятницю з 09 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин, або надання письмової згоди на направлення трудової книжки поштою (т. 1 а.с. 182). Разом з тим, доказів про направлення вказаного листа ОСОБА_3 відповідачем суду не надано.
З індивідуальних відомостей про застраховану особу, наявних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка за формою ОК-7) вбачається, що кількість днів трудових у позивача ОСОБА_3 у вересні 2019 року, коли вона працювала у ТОВ 501 , складає 13 днів (т. 1 а.с. 6-7).
Згідно витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування вбачається, що з 04 травня 2018 року ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з ТОВ 501 , кінцем період зазначено 13 вересня 2019 року, підстава - ст. 38 КЗпП (т. 1 а.с. 70-72).
З копії довідки № 1 від 29 березня 2021 року, виданої директором ТОВ 501 ОСОБА_4 , вбачається, що дохід позивача, яка обіймала посаду вихователя, за період з 01 липня 2019 року по 31 серпня 2019 року склав 8 524,44 гривні, з яких: у липні 2019 року сукупний дохід складав 4 262,22 гривень, утримання - 831,13 гривень, сума до виплати - 3 431,09 гривень, у серпні 2019 року сукупний дохід складав 4 262,22 гривень, утримання - 831,13 гривень, сума до виплати - 3 431,09 гривень (т. 1 а.с. 248).
Згідно копії довідки № 2 від 29 березня 2021 року, виданої директором ТОВ 501 ОСОБА_4, за період з 01 липня 2019 року по 31 серпня 2019 року позивачем було відпрацьовано 45 робочих днів, 359 годин, середньоденна заробітна плата за липень-серпень 2019 року склала 139,74 гривень (загальна сума доходу за липень-серпень 2019 року - 8524,44/45 робочих днів=189,43 гривень) (т. 1 а.с. 249).
З копії наказу № 2 від 20 липня 2018 року вбачається, що директор ТОВ 501 ОСОБА_4 відбула у відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 20 липня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 250).
Згідно копії довідки копії лікаря КНП Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Котова Ю.Г. від 21 липня 2020 року, ОСОБА_3 відвідала лікаря-акушер-гінеколога, діагноз: вагітність І, 20-21 тижні (а.с. 30).
Листом від 03 березня 2020 року, адресованим на ім`я директора ТОВ 501 ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 зверталась з вимогами видати належну їй трудову книжку, оформлену згідно вимог діючого законодавства, та надати довідку про розмір її середньої заробітної плати (т. 2 а.с. 63).
Вказаний лист повернувся адресату з відміткою АТ Укрпошта за закінченням терміну зберігання , що вбачається з поштового конверту (т. 2 а.с. 65).
Листом від 06 березня 2020 року, адресованим на ім`я директора ТОВ 501 ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 зверталась з вимогами видати належну їй трудову книжку, оформлену згідно вимог діючого законодавства, та надати довідку про розмір її середньої заробітної плати (т. 2 а.с. 66).
Вказаний лист повернувся адресату з відміткою АТ Укрпошта за закінченням терміну зберігання , що вбачається з поштового конверту (т. 2 а.с. 68).
18 березня 2020 року ОСОБА_3 зверталась до Головного управління Держпраці у Київській області з заявою, у якій просила провести перевірку по факту ігнорування відповідачем звернень щодо повернення трудової книжки та зобов`язати його відновити порушені трудові права позивача (т. 1 а.с. 127-128).
Вказана заява була отримана уповноваженим представником Головного управління Держпраці у Київській області 23 березня 2020 року, що вбачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 129).
Листом за вих. № 4.4/4-В-1479-1860 від 30 березня 2020 року начальник Головного управління Держпраці у Київській області Шаботинський В. повідомив ОСОБА_3 про те, що управління тимчасово припинило проведення заходів державного контролю (нагляду) з метою запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби, та з метою врегулювання трудового спору рекомендовано позивачу звернутись до суду з відповідним позовом (т. 1 а.с. 13).
04 травня 2020 року ОСОБА_3 вдруге зверталась до Головного управління Держпраці у Київській області з заявою, у якій просила провести перевірку по факту ігнорування відповідачем звернень щодо повернення трудової книжки та зобов`язати його відновити порушені трудові права позивача (т. 1 а.с. 130-131).
Вказана заява була отримана уповноваженим представником Головного управління Держпраці у Київській області 05 травня 2020 року, що вбачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 132).
Крім того, 04 травня 2020 року ОСОБА_3 зверталась до Подільського управління поліції Головного управління національної поліції в місті Києві з заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 172 КК України (т. 1 а.с. 133-134).
Вказана заява була отримана уповноваженим представником Подільського управління поліції Головного управління національної поліції в місті Києві 05 травня 2020 року, що вбачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 135).
06 травня 2020 року представником позивача - адвокатом Плахтій О.В. направлено відповідачу адвокатський запис з проханням надати копії наказів про прийняття ОСОБА_3 на роботу та звільнення, довідки про розмір нарахованої їй заробітної плати за липень-серпень 2019 року, відомостей про розмір середньої заробітної плати (т. 1 а.с. 136).
Листом за вих. № 4.4/2-В-1603-2906 від 18 травня 2020 року перший заступник начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнко В. повідомив ОСОБА_3 про те, що управлінням направлено лист до ТОВ 501 із зазначених у зверненні питань, однак посадові особи управління не наділені правом примушувати підприємства, установи, організації здійснювати чи не здійснювати ті чи інші дії на користь конкретних осіб (т. 1 а.с. 137).
05 червня 2020 року позивачем направлено електронне звернення до Міністерства внутрішніх справ України (т. 1 а.с. 138).
Листом заступника директора Департаменту - начальника управління документування службової діяльності Бачинського С. за вих. № В-9367/09 від 19 червня 2020 року ОСОБА_3 повідомлено про те, що розгляд її звернення доручено Національній поліції України (т. 1 а.с. 139).
21 жовтня 2020 року позивачем направлено електронне звернення до Національної поліції України (т. 1 а.с. 140-141).
Крім того, 13 листопада 2020 року ОСОБА_3 направлено Державній службі України з питань праці, Урядовій гарачій лінії Кабінету Міністрів України 1545, Головному управлінню Держпраці у Київській області заяву про порушення трудового законодавства (т. 1 а.с. 143-144).
Вказана заява отримана уповноваженими представниками Головного управління Держпраці у Київській області та Державної служби України з питань праці 16 листопада 2020 року, що вбачається з копій рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень (т. 1 а.с. 145, 146).
Листом за вих. № 7251/3.1/3.1-ЗВ-20 від 17 листопада 2020 року заступник директора Державної служби України з питань праці Коновалова О. повідомила ОСОБА_3 про те, що зі змісту її звернення вбачається, що вона скористалась правом захисту своїх трудових прав та інтересів у судовому порядку, у зв`язку з чим посадовим особам Держпраці та її територіальних органів заборонено під час проведення інспекційного відвідування перевіряти питання, які розглядаються у суді, та викладені у її зверненні від 13 листопада 2020 року (т. 1 а.с. 147-148).
ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач народила дитину - ОСОБА_8 , що вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 16 грудня 2020 року (т. 1 а.с. 149).
Повідомленням від 18 січня 2021 року начальник Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Сподіна І.В. відмовила позивачу в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї на підставі п. 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (т. 1 а.с. 150).
04 жовтня 2019 року, 14 листопада 2019 року, 03 грудня 2019 року, 04 грудня 2019 року, 05 грудня 2019 року, 11 грудня 2019 року, 24 грудня 2019 року, 08 січня 2020 року, 21 січня 2020 року, 27 січня 2020 року, 28 січня 2020 року, 30 січня 2020 року, 04 лютого 2020 року, 05 лютого 2020 року, 06 лютого 2020 року, 07 лютого 2020 року, 11 лютого 2020 року, 12 лютого 2020 року, 14 лютого 2020 року, 20 лютого 2020 року, 24 лютого 2020 року, 28 лютого 2020 року, 03 березня 2020 року ОСОБА_3 надсилала текстові повідомлення на номер телефону НОМЕР_4 , який записаний у її телефонній книзі, як ОСОБА_9 . Садика , що вбачається з відповідних скриншотів (а.с. 202-211).
При цьому, вказаний номер телефону зазначений, як контактний на сторінці дошкільної установи Фрёбель Детский Центр у соціальній мережі Фейсбук , що вбачається з відповідного скріншоту (а.с. 212).
З наявних на 199 та 200 аркушах 1 тому судової справи фотокарток, на яких також наявна електронна інформація про файл, яка свідчить про те, що вони зроблені 13 вересня 2019 року на пристрій iPhone XS Max , зображена ОСОБА_3 , дорослі чоловіки та жінки, а також діти, які граються.
Заява ОСОБА_3 від 08 лютого 2021 року, наявна на 121-126 аркушах 1 тому судової справи, яка направлялась представником позивача позивачем на адресу ТОВ 501 , повернулась адресату з відміткою АТ Укрпошта за закінченням терміну зберігання , що вбачається з поштового конверту (т. 2 а.с. 106).
Клопотання позивача від 22 березня 2021 року про приєднання документі до матеріалів цивільної справи, наявне на 193-194 аркушах 1 тому судової справи, яке направлялось ОСОБА_3 на адресу ТОВ 501 та представника - адвоката Горголь І.С., повернулось адресату з відміткою АТ Укрпошта за закінченням терміну зберігання , що вбачається з поштових конвертів (т. 2 а.с. 128, 149).
Додаткові пояснення позивача по справі від 17 травня 2021 року, які наявні на 15-17 аркушах 2 тому судової справи, направлялись представником позивача ОСОБА_1 на адресу ТОВ 501 та представника - адвоката Горголь І.С., повернулись адресату з відміткою АТ Укрпошта за закінченням терміну зберігання , що вбачається з поштових конвертів (т. 2 а.с. 72, 76).
Згідно з частин 1, 2 статті 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.
Порядок ведення трудових книжок затверджено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58.
У п. 2.3 Інструкції зазначено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
У п.2.4. цієї ж Інструкції вказано, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
У п. 4.1. Інструкції вказано, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27 квітня 1993 року Про трудові книжки , трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку
Згідно з п б п. 7.1 Інструкції на підприємстві ведеться книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року № 277. У разі одержання трудової книжки у зв`язку із звільненням працівник розписується у особистій картці і у книзі обліку.
Згідно з п. 2.27 Інструкції днем звільнення вважається останній день роботи.
Пунктом 4.1 передбачено, що при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки.
Згідно з п. 4.2, якщо працівник відсутній на роботі вдень звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника, якщо працівник відсутній на роботі вдень звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Згідно із ч. 5 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
У постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 761/29172/18 Верховний Суд висловив правову позицію, згідно з якою середній заробіток у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки виплачується працівникові за наявності сукупності умов: затримка у видачі трудової книжки; вина власника або уповноваженого ним органу; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки. Наявність зазначених умов має бути підтверджена належними, достовірними та достатніми доказами.
Аналіз зазначених норм закону дає підстави вважати, що саме на роботодавця покладений обов`язок забезпечити видачу належним чином оформлену трудову книжку працівникові у день звільнення. І лише належне виконання вимог п. 4.2. Інструкції роботодавцем може свідчити про відсутність його вини у невидачі трудової книжки працівникові у встановлений законом строк.
Відтак, саме відповідач, на переконання суду, повинен довести, що звільнення ОСОБА_3 відбулось з дотриманням усіх вимог трудового законодавства, зокрема в частині видачі трудової книжки, а також наявність в діях позивачки умислу на неотримання трудової книжки та наявність доказів, якими цей факт зафіксовано.
Як вбачається з запису за порядковим номером 5 у копії трудової книжки позивача, її звільнено 14 вересня 2019 року за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) на підставі наказу від 13 вересня 2019 року. Вказане спростовує твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про те, що товариством 13 вересня 2019 року направлено на ім`я позивача повідомлення про необхідність отримання трудової книжки, оскільки запис про звільнення здійснений 14 вересня 2019 року, тобто наступного дня. При цьому, як наголошувалось судом вище, доказів направлення вказаного повідомлення ОСОБА_3 відповідачем суду не надано.
Крім того, заяву про звільнення позивач написала ще 28 серпня 2019 року, а відтак у відповідача було достатньо часу оформити і видати позивачці належним чином засвідчену книжку у її останній робочий день - 13 вересня 2019 року.
При цьому, твердження викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, щодо того, що ТОВ 501 не могло отримувати від ОСОБА_3 її листи від 03 та 06 березня 2020 року внаслідок того, що нею невірно зазначались адреси отримувача, а треки листів №№ 0420526420089, 0420526402854 взагалі не існують, спростовуються листом начальника відділу опрацювання запиті та розгляду звернень працівників АТ Укрпошта Чумак І.І. за вих. № 33-П-5461 від 20 травня 2020 року, з якого вбачається, що вказані листи доставлялись листоношею за адресою відповідача: 04070, м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 44, однак їх вручити не надалось можливим, оскільки за вказаною адресою розташований дитячий садок, доступу до приміщення якого листоноша не має, повідомлення про надходження листа залишались охоронцю приміщення, а за одержанням листів так ніхто і не звернувся (т. 1 а.с. 201).
Крім того, з досліджених вище доказів вбачається, що, починаючи з березня 2020 року по теперішній час ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_1 намагались повернути належну позивачу трудову книжку, звертаючись як до відповідача, його представника, так і до державних, правоохоронних органів та, врешті решт, з даним позовом до суду.
Станом на день розгляду справи, трудову книжку ОСОБА_3 не видано, умисне ухилення позивачки від отримання трудової книжки відповідачем не доведено.
Факт невидачі позивачці трудової книжки в день звільнення та не повідомлення останньої поштою про потребу отримання трудової книжки у відповідності до п. 4.2. вказаної вище Інструкції знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи.
Таким чином, відповідач не довів, що затримка видачі трудової книжки ОСОБА_3 сталася не з його вини.
Отже, невиконання власником або уповноваженим ним органом з його вини обов`язку щодо видачі працівникові в день звільнення належно оформленої трудової книжки, передбаченого трудовим законодавством, може бути, за доведеності цих обставин, підставою для виплати працівнику середнього заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки. Затримка видачі трудової книжки перешкоджає працевлаштуванню працівника, а тому тягне обов`язок власника виплатити працівникові середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, викликаного невидачею (затримкою видачі) трудової книжки.
Оскільки судом встановлено, що трудову книжку ОСОБА_3 на час розгляду справи в суді не вручено та не направлено поштовим відправленням за її місцем проживання, суд вважає, що наявна вина ТОВ 501 у затримці видачі трудової книжки позивачу, що свідчить про порушення трудових прав позивача, а тому підлягає задоволенню вимога про зобов`язання відповідача видати позивачу його трудову книжку.
Згідно із п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, наявних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка за формою ОК-7), а також довідки № 1 від 29 березня 2021 року заробітна плата ОСОБА_3 у липні 2019 становила 4 262,22 гривні, а у серпні 2019 року - 4 262,22 гривні.
Таким чином, середньоденна заробітна плата становить 193,74 гривень (8 524,44/44 робочі дні). При цьому, дійсно за вказаний період робочих днів було 44, як зауважила у судовому засіданні представник позивача, а не 45, як зазначено у довідці відповідача, оскільки 26 серпня 2019 року був вихідним днем.
Відтак середній заробіток, за час вимушеного прогулу який втрачено позивачем, у зв`язку із затримкою у видачі трудової книжки, становить добуток середньоденної заробітної плати (193,74 гривень) та кількості робочих днів за період з 16 вересня 2019 року по 12 листопада 2019 року (640 робочих днів) і становить 104 619,60 гривень.
Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з душевними стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо неї самої.
Згідно з п. 3, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 березня 1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється ст. 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.
За змістом зазначеного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У абз. 1 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Відповідно до пункту 9 вказаної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, суд враховує те, що внаслідок порушення права позивача на своєчасне отримання трудової книжки, що призвело до моральних страждань, порушився нормальний ритм життя ОСОБА_3 , вона була вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, у зв`язку з відсутністю трудової книжки була позбавлена можливості влаштуватись на нову роботу чи стати на облік до центру зайнятості, а також отримати у подальшому допомогу по вагітності та пологах. Також суд враховує надмірну тривалість такого порушення, яка у часі розтягнулася більше, ніж на два роки, оскільки з 13 вересня 2019 року по теперішній час позивачу так і не була видана трудова книжка.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що неправомірними діями ТОВ 501 ОСОБА_3 також була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях через неправомірну поведінку відповідача та вважає доведеним факт душевних страждань позивача, реальність яких не викликає сумніву, а тому ОСОБА_3 має право на відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, суд враховує те, що ТОВ 501 не видає ОСОБА_3 належно оформлену трудову книжку з внесеним записом про звільнення ще з вересня 2019 року по теперішній час.
Разом з цим, виходячи з засад розумності, справедливості та об`єктивності, суд вважає, що розмір завданої позивачу моральної шкоди, пред`явлений до стягнення, є завищеним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь ОСОБА_3 3 000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Отже, за таких обставин, вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди суд визнає доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, а порушені права позивача - судовому захисту.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати стягує з відповідача на користь держави позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1 917,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13,76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю 501 видати ОСОБА_2 належним чином оформлену трудову книжку.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю 501 на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 вересня 2019 року по день ухвалення судового рішення 12 листопада 2021 року в сумі 104 619 (сто чотири тисячі шістсот дев`ятнадцять) гривень 60 копійок з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів і зборів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю 501 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю 501 на користь держави судові витрати, які складаються зі сплати судового збору в сумі 1 917 (одна тисяча дев`ятсот сімнадцять) гривень 00 копійок.
Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю 501 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Повний текст рішення суду виготовлено 30 листопада 2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач- ОСОБА_2 , місце проживання якої: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю 501 , місцезнаходження якого: 04070, м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 44, код ЄДРПОУ 39307344.
Суддя О.С.Конопленко 30.11.2021
Суд | Артемівський міськрайонний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2021 |
Оприлюднено | 01.12.2021 |
Номер документу | 101464100 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Артемівський міськрайонний суд Донецької області
Конопленко О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні