Рішення

від 20.10.2021 по справі 908/1462/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/85/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2021 Справа № 908/1462/21

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Сади Дніпра (52001, Дніпропетровська область, м. Підгородне, Автодорога Знам`янка-Луганськ-Ізварино, 227км+580км, ідентифікаційний код юридичної особи 39074389)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Рос-Пак (70530, Запорізька область, Оріхівський р-н, смт. Комишуваха, вул. Горького, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 38533712)

про стягнення коштів

Суддя Топчій О.А.

при секретарі судового засідання ШолоховійС.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Біднина О.І., довіреність № б/н від 20.01.2020;

від відповідача: Кравченко О.В., ордер №1050676 від 10.06.2021;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Сади Дніпра з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Рос-Пак , про стягнення суми 210 000,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованою системою документообігу суду від 21.05.2021 здійснено розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/1462/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 24.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1462/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

15.06.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказу. 30.06.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив.

05.07.2021 з метою всебічного, повного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи в їх сукупності, судом поставлено ухвалу про перехід до розгляду справи №908/1462/21 за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 27.07.2021. Ухвалою суду від 27.07.2021 підготовче засідання відкладено на 14.09.2021, задоволено клопотання ТОВ Укр-Рос-Пак про витребування доказів.

16.08.2021 від Територіального сервісного центру МВС № 2341 до суду надійшла витребувана інформація. Відповідно до листа №31/8-2341-1063 від 05.08.2021, за інформацією Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 05.08.2021 автомобіль КАМАЗ 5320, VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 08.12.2015 в ТСЦ 1242 РСЦ ГСЦ МВС в Дніпропетровській області, за ТОВ «Сади Дніпра» , адреса реєстрації Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, стм. Підгорне, вул. Автодорога ЗН.ЛУГ.ІЗВ. 227 км+580м.

Ухвалою суду від 14.09.2021 строк підготовчого провадження у справі продовжено на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 22.09.2021. Ухвалою суду від 22.09.2021 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 13.10.2021. Ухвалою суду від 13.10.2021 розгляд справи відкладено на 20.10.2021.

20.10.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В період з 29.10.2021 по 26.11.2021 суддя Топчій О.А. перебувала на лікарняному.

Позовні вимоги, які підтримані позивачем в повному обсязі, мотивовані тим, що відповідач не здійснив поставку товару згідно з договором поставки № 24, укладеним 24 листопада 2020 року між ТОВ САДИ ДНІПРА та ТОВ УКР- РОС-ПАК , згідно з яким відповідач зобов`язався поставити Розкидач мінерального добрива МВУ-8 вартістю 210000,00 грн. Позивачем відповідно до умов п.3.1. договору поставки було здійснено 100% попередню оплату товару. Оскільки в договорі поставки не був зазначений конкретний термін поставки товару, а пунктом 4.1. договору були лише визначені умови поставки позивач направив Відповідачу лист вих.№ 231121 від 11.01.2021з вимогою здійснити поставку товару, протягом семи календарних днів з моменту отримання цього листа, в якому зазначив, що у іншому випадку буде змушений відмовитися від поставки та вимагати повернення сплачених грошових коштів. Відповіді від відповідача не надійшло, тому позивач звернувся з листом вих.№ 090221 від 09.02.2021 з проханням повернути сплачені за договором поставки коштів. Відповідач кошти по договору поставки не повернув, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 162, 164, 180 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у своєму відзиві, який надійшов до суду 15.06.2021, проти позову заперечив, зазначивши, зокрема, про наступне. Відповідач визнає, що на виконання п. 3.1. договору ТОВ САДИ ДНІПРА на підставі виставленого рахунку здійснило оплату товару 27.11.2020. Твердження позивача про непоставку товару не відповідає фактичним обставинам справи. Відповідно до п. 1.2. договору поставка товару згідно з цим договором здійснюється протягом 10 робочих днів від дати отримання Продавцем суми попередньої оплати відповідно до п. 3.1. договору. Відтак, посилання позивача на відсутність конкретних строків поставки товару є юридично неспроможним. 07 грудня 2020 року на виконання зазначених умов договору була здійснена поставка розкидача мінерального добрива МВУ-8 на територію ТОВ САДИ ДНІПРА за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, місто Підгородне, автодорога Знам`янка-Луганськ-Ізварино 227км+580м. За дорученням директора ТОВ УКР-РОС-ПАК поставку розкидача здійснював ОСОБА_1 на вантажному автомобілі марки MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.Розвантаження розкидача мінерального добрива МВУ-8 відбувалося за допомогою крану. По завершенню розвантаження представнику ТОВ САДИ ДНІПРА був наданий для підписання акт прийому-передачі товару від 07.12.2020, а також документи, що підтверджують здійснення перевезення. Представник ТОВ САДИ ДНІПРА пояснив, що для підписання цих документів необхідно перевірити якість поставленого розкидача та пообіцяв після перевірки надіслати документи на адресу ТОВ УКР-РОС-ПАК Новою Поштою .Наведені обставини та детальний опис процесу поставки розкидача мінерального добрива МВУ-8 підтверджуються заявою свідка ОСОБА_1 , наданою в порядку ст. 88 ГПК України. У січні 2021 року ТОВ УКР-РОС-ПАК отримало від позивача лист від 11.01.2021, у якому позивач наполягав на виконанні відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки. 11 лютого 2021 року за дорученням директора ТОВ УКР-РОС-ПАК на територію ТОВ САДИ ДНІПРА приїхав ОСОБА_2 для здійснення ремонту вказаних розкидачів. Розкидач мінерального добрива МВУ-8 знаходився в полі. Після огляду значеного ОСОБА_2 усунув проблему, також замінив насоси у розкидачі мінерального добрива РМГ-4, після чого він став приданий до використання за призначенням. Зазначене підтверджується відеозаписом, зробленим ОСОБА_2 після завершення ремонту. На вказаному відео, окрім розкидача, видно транспортний засіб марки КАМАЗ 5320, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який, за даними відповідача, належить позивачу.По завершенню ремонту жодних документів, які підтверджували б його здійснення представник позивача не надав, також телефоном повідомив директора ТОВ УКР-ЮС-ПАК , що акти прийому-передачі розкидача мінерального добрива МВУ-8 будуть підписані після остаточної перевірки його якості. Наведені обставини та детальний опис процесу ремонту розкидачів підтверджуються заявою свідка, ОСОБА_2 , наданою в порядку ст. 88 ГПК України. Отримавши лист ТОВ САДИ ДНІПРА від 09.02.2021 про відмову від прийняття виконання зобов`язання, директор ТОВ УКР-РОС-ПАК негайно зателефонував представнику позивача. Проте, на телефонні дзвінки ніхто не відповів. Жодного документу на підтвердження поставки розкидача мінерального добрива МВУ-8 відповідач так і не отримав. Натомість отримав позовну заяву про стягнення з нього вартості поставленого розкидача мінерального добрива МВУ-8. Така недобросовісна поведінка позивача змусила директора відповідача звернутися до органів поліції із заявою про кримінальне правопорушення, що підтверджується талоном-повідомлення єдиного обліку № 2332 від 11.06.2021. Надані позивачем докази самі по собі не свідчать про невиконання відповідачем зобов`язання з поставки товару, а підтверджують лише факт укладення сторонами договору поставки та оплату за ним. Проти цих обставин відповідач не заперечує.Водночас позиція відповідача є логічною, послідовною та підтверджується доданими до відзиву доказами, зокрема показаннями свідків, які попереджені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, відеозаписом з місця перебування розкидача. Надані відповідачем докази є більш вірогідними, що свідчить про поставку розкидача у зазначений ним строк. Відтак, позовні вимоги є безпідставними. Враховуючи викладене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що позивачем були повністю виконані умови зазначеного договору поставки, що також не заперечується відповідачем. Оплату за товар відповідач отримав своєчасно та в повному обсязі.Проте свої обов`язки Відповідач за договором поставки не виконав. У своєму відзиві зазначає, що ним начебто поставлений товар на адресу позивача, однак жодних доказів крім заяв свідків (громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) не надає. До заяв свідків слід віднестись критично, оскільки самі заяви містять суперечності та невідповідності та не відображають фактичних обставин справи. За умовами договору разом з товаром мала бути надана видаткова накладна, яка за загальним правилом підписується у момент передачі товару. Якщо покупець приймає товар, він в будь-якому випадку має підписати видаткову накладну, та надати другий екземпляр постачальнику. Такі дії передбачені діючим законодавством, та звичаями ділового обороту.Відповідачем в грудні 2020 року була здійснена спроба поставити товар, але у зв`язку з із невідповідністю товару, йому було відмовлено у прийнятті, та було запропоновано надати товар, який відповідав би умовам договору.Так, приблизно в середині грудня 2020 року, представник відповідача прибув з розкидувачем, який був частково розібраний, не працюючий, та зібраний з різних видів вживаної техніки. Оглянувши розкидувач, за зовнішнім виглядом схожий на металобрухт, позивач відмовився його приймати. На території позивача товар не розвантажувався, на відповідальне зберігання не займався, жодних документів з цього приводу між сторонами не складалося. Де саме розвантажував товар представник відповідача (чи взагалі доставив його назад), та де проводив його ремонт позивачу невідомо. Де знаходиться товар в цей час позивачу також не відомо. У позивача товару немає, а непослідовна позиція відповідача, відсутність реакції на звернення позивача, невідповідності у показах свідків, намагання виставити позивача недобросовісним контрагентом лише підтверджують твердження позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

24.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сади Дніпра» (Покупець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укр-Рос-Пак (Продавець, відповідач у справі) був укладений Договір поставки № 24 (далі - Договір), відповідно до умов якого обумовлено, що Продавець продає, а Покупець покупає Розкидач мінерального добрива МВУ-8 (далі - Товар). Поставка Товару замовляється Покупцем га умовах п. 4.2 Договору, та погоджується Продавцем шляхом підтвердження замовлення Покупця та виставлення рахунку-фактури відповідно (п.п. 1.1, 1.3 Договору).

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 Договору сторони погодили, що ціна на Товар встановлюється в національній валюті України - гривні і містить в собі вартість навантаження/розвантаження, закріплення на транспортному засобі та перевезення до місця поставки. Загальна сума поставки складає 210 000,00 гривень, в тому числі ПДВ 35000,00 гривень.

Товар, що постачається згідно цього Договору, оплачується на умовах 100% попередньої оплати Покупцем (п.3.1).

Матеріали справи свідчать, що ТОВ Укр-Рос-Пак`було виставлено ТОВ Сади Дніпра рахунок № 10 від 24.11.2020 на оплату Розкидача мінерального добрива МВУ-8 в кількості 1 шт. на суму 210000,00 грн., в т.ч. 3500,00 грн. ПДВ.

За платіжним дорученням № 2161 від 27.11.2020 ТОВ Сади Дніпра згідно вказаного рахунку перераховано на рахунок ТОВ Укр-Рос-Пак`суму 210 000 грн.

Позивачем направлено на адресу ТОВ Укр-Рос-Пак лист вих. № 110121 від 11.01.2021 з вимогою здійснити поставку товару, зокрема і за договором поставки №24 від 24.11.2020 - розкидач мінерального добрива МВУ-8.

10.02.2021 позивач направив відповідачу лист вих. № 090211 від 09.02.2021, в якому, зокрема, у зв`язку із тим, що товар за договором поставки № 24 від 24.11.2020 не поставлений, просив повернути кошти, перераховані, в тому числі, за рахунком № 10 від 24.11.2020 за розкидач мінерального добрива МВУ-8 протягом семи календарних днів з моменту отримання цього листа, а попередив, що в іншому випадку буде звертатись за захистом своїх прав до суду. Даний лист згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення отримано відповідачем 13.02.2021.

Невиконання ТОВ Укр-Рос-Пак вимоги позивача щодо повернення грошових коштів, сплачених в якості попередньої оплати за товар, який не було поставлено, стало підставою для звернення позивача до суду із позовом, за яким відкрито провадження у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд дійшов до висновку, що позовні підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 12, ст. 15, ч. ст. 20 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 251, ч. 1 ст. 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В пункті 1.2 Договору поставки № 4 від 24.11.2020 визначено, що поставка товару згідно цього Договору здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів від дати отримання Продавцем суми передденної оплати відповідно до п.3.1.

Як встановлено судом вище, попередня оплата Товару була здійснена позивачем за платіжним дорученням № 2161 від 27.11.2020, відповідно, поставка Товару повинна була бути здійснена відповідачем (Продавцем) протягом 10 робочих днів від дати її отримання, а саме: в термін до 11.12.2020включно.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що 07 грудня 2020 року на виконання умов договору була здійснена поставка розкидача мінерального добрива МВУ-8 на територію ТОВ САДИ ДНІПРА . Представнику позивача був наданий для підписання акт прийому-передачі товару від 07.12.2020, а також документи, що підтверджують здійснення перевезення. Проте, жодного документу на підтвердження поставки позивач йому не повернув. Також відповідачем викладено обставини про те, що представником з його боку здійснювались ремонтні роботи по усуненню недоліків поставленого товару, по завершенню яких позивач жодних документів, які підтверджували б здійснення вказаних робіт також не надав. На підтвердження своїх заперечень відповідач надав до матеріалів справи заяви свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , - осіб, якими, як зазначив відповідач, за дорученням директора ТОВ УКР-РОС-ПАК , безпосередньо здійснювались доставка товару (транспортування) на адресу позивача та його ремонт. Також відповідач надав відеозапис, який, як зазначено ним, зроблений ОСОБА_2 після завершення ремонту та на якому, окрім розкидача, видно транспортний засіб марки КАМАЗ 5320, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу.

З огляду на предмет спору та підстави позову у даній справі, для правильного вирішення спору обов`язковим є встановлення обставин, на які посилаються сторони в обґрунтування своїх вимог та заперечень, факту наявності порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів позивача на момент його звернення до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч.ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений вище підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Європейський суд з прав людини (Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 644 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

У статті 698 ЦК України визначеного, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

За змістом ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію.

Згідно з п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зі змінами, внесеними наказом МФУ № 565 від 20.06.2018, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Видаткова накладна - це первинний документ, який підтверджує факт постачання товарів (товарно-матеріальних цінностей), яка за загальним правилом надається постачальником покупцю в момент передачі товару.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У п.п. 4.1, 4.2 укладеного сторонами Договору поставки визначено, Продавець постачає Товар на умовах DDP (Інкотермс 2010): Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгорне. Поставка вважається завершеною, коли Товар розвантажений з транспортного засобу та наданий Покупцеві в узгодженому місці поставки згідно пункту 4.1 Договору.

Згідно з пунктами 4.4, 5.1, 5.2 цього Договору Продавець зобов`язаний надати Покупцю з товаром наступні документи: видаткову накладну, акт приймання-передачі. Прийом Товару по якості та кількості здійснюється при розвантаженні Товару на складі Покупця. Товар вважається переданим Покупцю по кількості згідно видаткової накладної, по якості - за візуальним оглядом зовнішнього вигляду Товару, та згідно норм/стандартів.

Отже, належними доказами здійснення відповідачем (Продавцем) поставки Товару за Договором та його передачі позивачу (Покупцю) є видаткова накладна, акт приймання-передачі (як визначено в 4.4 договору). Виконання обов`язкупродавця з передачі товару покупцеві не може підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно з п.п. 5.4-5.6 договору поставки визначено, що Покупець у відповідності з договором має право повідомити Продавця про недоліки або ушкодження (часткові ушкодження, брак, дефект) після отримання Товару. Покупець має право викликати представника для складання відповідного Акту про виявлені недоліки (часткові ушкодження, брак, дефект).

Продавець зобов`язаний направити свого представника для складання відповідного акту про виявлені недоліки (часткові ушкодження, брак, дефект) не пізніше трьох робочих днів з моменту отримання виклику Покупця. Якщо представник Продавця не з`явиться в зазначений термін, Покупець має право скласти односторонній Акт, який буде мати юридичну силу та буде обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, доказом існування обставин, пов`язаних із неналежною якістю поставленого товару, згідно з умовами укладеного стронами договору є Акт про виявлені недоліки (часткові ушкодження, брак, дефект).

Належних доказів поставки та передачі товару позивачу з наданням позивачу в момент передачі товару документів для оформлення його приймання, а також відповідних доказів того, що мало місце усунення недоліків поставленого товару, в тому числі листування сторін з цього приводу тощо, відповідачем суду не надано.

Надані ж відповідачем до матеріалів справи заяви свідків та відеозапис, на якому зафіксований автомобіль, який належить позивачу, не є належними та допустимими доказами, на підставі яких можливо встановити наявність обставин (фактів), що обґрунтовують заперечення відповідача та спростовують доводи позивача. При цьому, суд зазначає, що у випадку, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх достовірності, суд не бере до уваги показання свідка.

Надані відповідачем реєстр реєстрації видаткових накладних за 2020 рік, в якому відображена дата видаткової накладної від 07.12.2020, згідно з якою нібито було поставлено позивачу розкидач мінерального добрива МВУ-8 та зареєстрована податкова накладна №1, складена 27.11.2020, не можуть бути підтвердженням здійснення господарської операції з поставки відповідачем товару позивачеві.

За таких обставин, твердження відповідача про виконання зі свого боку обов`язку з передачі товару покупцеві не ґрунтуються на належних доказах, є недоведеними та, відповідно, заперечення відповідача не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

У відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Оскільки здійснення поставки товару на суму попередньої оплати в розмірі 210000,00 грн. у встановлений договором строк відповідачем не підтверджена, останній не має правових підстав для утримання грошових коштів, тому повинен повернути їх позивачу.

Відповідачем не надано достатньо обґрунтованих доводів та доказів проти заявлених позовних вимог; його заперечення, викладені у відзиві, спростовуються вищенаведеними обставинами та висновками суду.

На підставі викладеного, позов задовольняється судом у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Рос-Пак (70530, Запорізька область, Оріхівський р-н, смт. Комишуваха, вул. Горького, б. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 38533712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сади Дніпра (52001, Дніпропетровська область, м. Підгородне, Автодорога Знам`янка-Луганськ-Ізварино, 227км+580км, ідентифікаційний код юридичної особи 39074389) суму 210000 (двісті десять тисяч грн. 00 коп.) та суму 2270 (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2021 (в період з 29.10.2021 по 26.11.2021 суддя О.А. Топчій перебувала на лікарняному).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.А.Топчій