Ухвала

від 25.11.2021 по справі 759/463/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

іменем України

25 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 759/463/19

провадження № 51-3427км21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року про повернення апеляційної скарги представника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 10 січня 2019року,

встановив:

За ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від10січня 2019року задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_8 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №42019101080000003 від 9 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК, та накладено арешт на майно у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ «Топ-Транс» із забороною відчуження та забороною здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо майна на час досудового розслідування і судового розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року було повернуто апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 10 січня 2019року на підставі п.4 ч.3 ст.399 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), оскільки її подано після закінчення строку апеляційного оскарження та особа, яка її подала, не порушувала питання про поновлення цього строку.

Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги і призначити новий розгляд у цьому суді.

Вважає висновки апеляційного суду про те, що апеляційну скаргу подано зпропущенням строку на апеляційне оскарження, необґрунтованими, оскільки копію ухвали слідчого судді від 10 січня 2019 року, постановлену без виклику ОСОБА_6 він як представник останнього отримав 26 травня 2021 року (до цього часу ні ОСОБА_6 , ні його представники не отримували копії даної ухвали), і 31 травня 2021 року подав апеляційну скаргу, у зв`язку з чим строк для подання апеляційної скарги відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК ним пропущений не був.

Враховуючи висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 4 листопада 2019 року у справі №760/12179/16-к (провадження №51-9550кмо18), позицію суду апеляційної інстанції про закінчення 18 червня 2019 року процесуального строку для звернення ОСОБА_6 з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді від10січня 2019 року, з огляду на те, що 21 червня 2019року представник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_9 ознайомилася з матеріалами справи №759/463/19, вважає помилковою, оскільки матеріали провадження немістять відповідних розписок цього представника чи іншої особи про отримання копії ухвали слідчого судді від 10 січня 2019 року, а також у матеріалах відсутні докази про направлення ОСОБА_6 копії цього судового рішення та про її отримання.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор погодився з тим, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогам кримінального процесуального закону повернув апеляційну скаргу, однак вважає, що з урахуванням висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 вересня 2019 року усправі № №757/40473/18-к, а також судової практики Верховного Суду касаційне провадження слід закрити з огляду на те, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень (далі ЄДРСР) відповідно до ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 8 вересня 2021року задоволено клопотання адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , та скасовано арешт, накладений згідно з ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від10січня 2019 року у справі №759/463/19.

Мотиви Суду

Статтею433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Згідно з положеннямич.3 ст.399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо: особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги ОСОБА_7 , суд апеляційної інстанції послався на підставу для повернення, передбачену п.4 ч.3 ст.399КПК, оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.

Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

У частинах 2 та 3 статті 395 КПК встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Зі змісту матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_8 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №42019101080000003 від 9 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК, та наклав арешт на майно у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ «Топ-Транс» із забороною відчуження та забороною здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо майна, на час досудового розслідування і судового розгляду без виклику ОСОБА_6 та його представника. Копію цієї ухвали останній отримав 26 травня 2021 року (а.п.85). Інших даних щодо отримання ОСОБА_6 чи його представником копії судового рішення матеріали кримінального провадження не містять.

В апеляційній скарзі, обґрунтовуючи дотримання строків на апеляційне оскарження, ОСОБА_7 посилався на те, що копію оскаржуваної ухвали слідчого судді від 10 січня 2019 року, постановленої без його та ОСОБА_6 виклику, він отримав 26 травня 2021року.

Однак, посилаючись в ухвалі на те, що в матеріалах клопотання містяться дві заяви про ознайомлення з матеріалами справи, що надійшли до Святошинського районного суду м. Києва 7 та 10 червня 2019 року (а.п.66, 74) від адвоката ОСОБА_9 , яка станом на день постановлення оскаржуваної адвокатом ОСОБА_7 ухвали, діяла в інтересах ОСОБА_6 , і на те, що вона 21 червня 2019 року ознайомилася з матеріалами справи, про що свідчить її особистий підпис на вказаних заявах, та зважаючи на положення ст.395 КПК, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що останній день подачі апеляційної скарги на вказану ухвалу слідчого судді 18 червня 2019року (зурахуванням вихідних та святковихднів).

Проте такий висновок суду апеляційної інстанції не узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладено в постанові від 04 листопада 2019 року у справі № 760/12179/16-к,про те, що якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

Зважаючи на викладене вище, усупереч вимогам статей 370, 419 КПК суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив обставин щодо дотримання строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, належних мотивів та висновків, з урахуванням, зокрема, судової практики щодо цього та положень ст.395 КПК, не навів, тому його висновок про подання апеляційної скарги поза межами строку апеляційного оскарження є передчасним.

Разом з тим зі змісту пояснень прокурора та даних ЄДРСР убачається, що слідчий суддя Святошинського районного суду ухвалою від 8 вересня 2021року задовольнив клопотання адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42019101080000003 від 9 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК, та скасував арешт, накладений згідно з ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10 січня 2019року у справі №759/463/19 на майно у вигляді частки в статутному капіталі ТОВ«ТОП-ТРАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи 24257241, місцезнаходження: м.Київ, просп.Московський, 28-А) із забороною відчуження та здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо такого майна корпоративних прав, на час досудового розслідування та судового розгляду.

З указаного судового рішення вбачається, що 24 липня 2020 року слідчий СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві капітаном поліції ОСОБА_10 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №4201901080000003 від 9 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК, закрив у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування увстановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог ч.2 ст.424 КПК ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені у касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Водночас предметом касаційного перегляду є ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги або про відмову у відкритті апеляційного провадження в контексті статей 393, 424 КПК.

Таким чином, законодавчо визначені повноваження касаційного суду щодо рішень слідчих суддів забезпечити провадження з перегляду таких рішень в апеляційному порядку згідно з вимогами кримінального процесуального закону.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 23 вересня 2019 року (справа №757/40473/18-к)зробила висновок, що у випадку відкриття касаційного провадження щодо ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, коли після надходження витребуваних матеріалів провадження до касаційного суду стало відомо, що учасник провадження, скориставшись своїм правом, передбаченим ч. 7 ст. 399 КПК, повторно подав апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду, за результатами розгляду якої суд апеляційної інстанції постановив остаточне рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, касаційне провадження підлягає закриттю.

Таким чином, з урахуванням обставин цього кримінального провадження, уякому метою апеляційного оскарження ухвали слідчого судді було скасування арешту на майно, а після відкриття касаційного провадження на момент розгляду касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_6 вже реалізував право останнього на скасування арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, і оскаржувана ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги жодним чином не перешкодила вирішенню цього питання, з врахуванням правовоговисновку Об`єднаної палати Верховного Суду, викладеного у справі №757/40473/18-к, Суд дійшов висновку, що касаційне провадження підлягає закриттю.

Керуючись статями 369, 441, 442 КПК, Суд

постановив:

Касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року про повернення апеляційної скарги представника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 10 січня 2019року закрити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3