Ухвала

від 16.06.2021 по справі 759/463/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №759/463/19 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження №11-сс/824/3675/2021 Доповідач ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

адвоката, який діє в інтересах

заявника ОСОБА_6 ОСОБА_7 ,

представника потерпілої

ОСОБА_8 ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах заявника ОСОБА_6 ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42019101080000003 від 09.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

10 січня 2019 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_10 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №42019101080000003 від 09.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, а саме на майно у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ «ТОП-Транс» (ідентифікаційний код юридичної особи 24257241, місцезнаходження: м. Київ, пр. Московський, буд.28-а) із забороною відчуження та здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо такого майна корпоративних прав, на час досудового розслідування та судового розгляду.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року вказане клопотання задоволено та накладено арешт на майно у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ «Топ-Транс» (ідентифікаційний код юридичної особи 24257241, місцезнаходження: м. Київ, пр. Московський, буд.28-а) із забороною відчуження та здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо такого майна корпоративних прав, на час досудового розслідування та судового розгляду.

Міністерству юстиції, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, нотаріусам України, іншим суб`єктам державної реєстрації права, державним реєстраторам заборонено здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, а також змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Топ-Транс» (ідентифікаційний код юридичної особи 24257241, місцезнаходження: м. Київ, пр. Московський, буд.28-а), в тому числі щодо зміни учасника, директора, адреси місцезнаходження зазначеного товариства.

Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя зазначив, що накладення арешту на майно застосовується з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

На вказану ухвалу слідчого судді, адвокат, який діє в інтересах заявника ОСОБА_6 ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою слідчого судді, вважає її необґрунтованою, а накладений арешт на майно вважає безпідставним та таким, що позбавляє ОСОБА_6 захистити свої права та законні інтереси способом, який передбачений укладеними з відповідачем договорами застави. Стверджує, що ОСОБА_6 є заставодержателем корпоративних прав ТОВ «Топ-Транс», тобто відповідно до умов договору застави від 06.03.2014 року укладеного між ним та ОСОБА_8 , до ОСОБА_6 перейшло право власності на предмет застави корпоративні права в розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ «Топ-Транс», і ніяких протизаконних дій він не чинив, а набув права власності законним шляхом, однак накладений арешт не дає ОСОБА_6 можливості зареєструвати зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме інформацію стосовно зміни засновників ТОВ «Топ-Транс». При цьому зазначає, що прокурором не надано суду доказів, що арештоване майно набуло злочинним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, чи є знаряддям злочину, а отже корпоративні права не підпадають під визначення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об`єктами, які можуть зберегти сліди злочинів. Ризики, які стали підставою арешту корпоративних прав, відсутні, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання, тоді як прокурором не наведено додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання в права особи. Окрім цього звертає увагу, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває ще з січня 2019 року, однак станом на день подачі апеляційної скарги, жодній особі не повідомлено про підозру. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити прокурору у задоволенні клопотання.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно положень ст.422 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш, як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

Тому, з огляду на приписи ст.422 КПК України колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану апеляційну скаргу за відсутності прокурора, оскільки це не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.

Заслухавши:

доповідача суддю апеляційного суду;

адвоката, який діє в інтересах заявника ОСОБА_6 ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі. Щодо пропущеного строку на апеляційне оскарження зазначив, що строк ним дійсно пропущений, однак через незалежні від нього причини, раніше про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді він обізнаний не був;

адвоката, який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_8 ОСОБА_9 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 , ухвалу слідчого судді просив залишити без змін, як законну та обґрунтовану;

ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Як вбачається з матеріалів клопотання, адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_6 оскаржує ухвалу слідчого суддіСвятошинського районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року, зі змісту якої вбачається, що ні ОСОБА_6 , ні його представник в судовому засіданні участі не приймали, з чого можна зробити висновок, що про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді вони обізнані не були.

Однак, в матеріалах клопотання містяться дві заяви про ознайомлення з матеріалами справи адвоката ОСОБА_11 , яка станом на день постановлення оскаржуваної адвокатом ОСОБА_7 ухвали, діяла в інтересах ОСОБА_6 .

Так, заяви адвоката ОСОБА_11 , про надання справи на ознайомлення надійшли до Святошинського районного суду м. Києва 07.06.2019 року, (а.п.66) та 10.06.2019 року (а.п.74), ознайомилася адвокат ОСОБА_11 з матеріалами справи 21.06.2019 року, про що свідчить її особистий підпис на вказаних заявах.

Отже, у даному випадку, зважаючи на положення ст.395 КПК України, останній день подачі апеляційної скарги на вказану ухвалу слідчого судді 18.06.2019 року (з урахуванням вихідних та святкових днів), однак у вказаний час до суду з апеляційною скаргою з метою оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року, ніхто не звернувся, тобто ніхто не скористався своїм правом та не оскаржив до апеляційного суду ухвалу слідчого судді, у встановлені Законом строки.

31 травня 2021 року апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року надійшла до Київського апеляційного суду, через 1 рік 11 місяців і 13 днів після закінчення строку на апеляційне оскарження, тобто з пропущеним строком на оскарження ухвали слідчого судді.

При цьому, клопотання про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року, адвокат ОСОБА_7 не заявив.

Відповідно до вимог ст.399 КПК України пропущений строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин, і вирішення цього питання покладається на суд.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Таким чином, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 подана із пропуском строку на її подачу, в наявних матеріалах клопотання відсутні будь-які докази, які б вказували на поважну причину пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді.

Будь-яких поважних причин пропуску зазначеного строку адвокат не назвав в судовому засідання апеляційного суду та ніяких доказів суду не надав.

За таких обставин, з урахуванням того, що адвокат ОСОБА_7 не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах заявника ОСОБА_6 ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року, слід повернути.

При цьому, суд вважає за необхідне врахувати й практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні у справі «Пономарьов проти України» вказував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 399,405, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах заявника ОСОБА_6 ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42019101080000003 від 09.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, повернути адвокату ОСОБА_7 , як таку, що подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4