Справа № 635/7132/20
Провадження по справі № 2-др/635/6/2021
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Бобко Т.В.,
секретар судового засідання Полоз М.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Харченко Костянтин Сергійович,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ ,
представники відповідача - адвокат Чуб Сергій Володимирович, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА РАССВЕТ ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА РАССВЕТ , про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
в с т а н о в и в:
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА РАССВЕТ , про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА РАССВЕТ , про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задоволений повністю; рішення державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Радіонова Олександра Сергійовича індексний номер 46913135 від 17 травня 2019 року 14:18:54 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 05 січня 2015 року, видавник: ТОВ Агрофірма Престиж /БуцькаЄ.М. - скасовано, з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ на користь ОСОБА_1 стягнуті витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 гривень.
У порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України, представник позивача ОСОБА_1 - Харченко К.С. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив ухвалити додаткове рішення та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову (правничу) допомогу адвоката у загальному розмір 8400 гривень. В обґрунтування заяви посилався на те, що 03 червня 2020 року між Адвокатським бюро Дмитра Ципліцького та ОСОБА_1 був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги №030620-2. Позивачем фактично було понесено витрати на правову допомогу в розмірі 8400 гривень, на підтвердження чого представником надані відповідні докази.
У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд питання щодо ухвалення додаткового рішення по справі за його відсутності. Представник відповідача - адвокат Чуб С.В. у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу за його відсутності. Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, суду надана заява за підписом генерального директора ТОВ АФ РАССВЕТ Піменова В.Є. про розгляд питання щодо розподілу витрат за відсутності представника.
Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Під час розгляду цивільної справи представник позивача зробив заяву про надання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну (правничу) допомогу, які поніс позивач у зв`язку з розглядом цивільної справи, у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
У передбачений законом строк представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі щодо стягнення на користь позивача та ТОВ АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8400 гривень. В обґрунтування зазначених витрат надав суду: Договір про надання правничої допомоги від 17 червня 2020 року, Додаткову угоду №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №030620-2 від 03 червня 2020 року, акти виконаних робіт №000077 від 23 листопада 2020 року, №000165 від 04 січня 2021 року, №000321 від 28 квітня 2021 року, №000458 від 12 серпня 2021 року, №000562 від 21 жовтня 2021 року та рахунки до них, а також квитанції про сплату послуг на загальну суму 8400 гривень.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи №635/7132/20, вважає заяву представник позивача Харченка К.С. такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).
Відповідно до статті 19 Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, і суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, виходячи з наведених правових положень, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такі висновки суду повністю узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За змістом статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
Разом з тим, представник відповідача не надав жодних пояснень з приводу вирішення питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, не висловив своїх міркувань та заперечень з приводу поданої представником позивача заяви.
У постанові Об`єднаної палати Верховного суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19 та від 22 листопада 2019 року по справі №910/906/18 викладено правову позицію відповідно до якої, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. ВС зауважив, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.
Від представника відповідача клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно неспівмірності заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом цивільної справи, не надходило.
Так, представником позивача наданий договір про надання правової (правничої) допомоги №030620-2 від 03 червня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням Дмитра Ципліцького , відповідно до п. 4.1 якого, вартість наданих правових (правничих) послуг адвокатське бюро розраховує самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання правової (правничої) допомоги, виходячи із розрахунку: одна година роботи (надання правової/правничої допомоги, крім участі у судових засіданнях) - 800 гривень, мінімальна тарифікація - 10 хвилин та виставляє клієнту відповідний рахунок. Окрім цього, представником позивача надані акти виконаних робіт з детальним описом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), зокрема: підготування, формування та подання позовної заяви; складання документів (підготування, направлення відповідачу заяви про зміну предмету позову та підготування заяви про залучення третьої особи); підготування та подання до суду заяви по витребування доказів; підготування, направлення сторонам та подання до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів; представництво інтересів у Харківському районному суді Харківської області та підготування і направлення сторона та подання до суду доказів. При цьому, судом встановлено, що сторони в Договорі встановили вартість таких послуг.
Із матеріалів справи та наданих представником позивача документів на підтвердження несення позивачем витрат по сплаті правничої допомоги адвоката вбачається, що такі дії представника відповідають умовам договору про надання правової допомоги. Витрати на правничу допомогу є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а також з обсягом, наданих адвокатом послуг та значенням справи для сторони.
Представником позивача також надані копії квитанції щодо перерахування позивачем на користь адвокатського бюро Дмитра Ципліцького грошових коштів в рахунок сплати за наданні послуги за Договором про надання правової (правничої) допомоги №030620-2 від 03 червня 2020 року на загальну суму 8400 гривень.
За таких обставин витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з ТОВ АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ у повному обсязі на суму 8400 гривень, оскільки зазначена сума повністю підтверджується доказами надання адвокатом правничих послуг у справі №635/7132/18, є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Відповідач клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката на виконання вимог ч. 6 ст. 137 ЦПК України не заявив.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у повному обсязі у розмірі 8400 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 137, 141, 247, 270 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Ухвалити додаткове рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА РАССВЕТ , про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ на користь ОСОБА_1 витрати, пов`яані з правничою допомогою адвоката у розмірі 8400 (вісім тисяч чотириста) гривень.
Додаткове рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ , код ЄДРПОУ 37574805, місце знаходження: 62420, Харківська область, Харківський район, с. Веселе, вул. Жовтнева, буд. 4.
Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА РАССВЕТ , код ЄДРПОУ 30712821, місце знаходження: 62421, Харківська область, Харківський район, село Тернова.
Суддя Т.В. Бобко
Суд | Харківський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2021 |
Оприлюднено | 01.12.2021 |
Номер документу | 101480746 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Харківський районний суд Харківської області
Бобко Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні