Рішення

від 30.11.2021 по справі 240/7786/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/7786/21

категорія 111030700

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 27 листопада 2020 року № 0007800706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 250000,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 27 листопада 2020 року № 0007830706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 80000,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 27 листопада 2020 року № 0007840706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1020,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 27 листопада 2020 року №0007850706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5100 ,00 грн, з підстав невідповідності вказаних рішень положенням Податкового кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.10.2020 відповідачем проведено фактичну перевірку АГЗС Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ (далі - ТОВ "ОІЛ ГАЗ"), яка розташована за адресою: Житомирська область, смт. Брусилів, вул.Небесної сотні, 71. За результатами перевірки складено акт № 0378/06/04/РРО/42658640 від 21.10.2020 (далі - акт перевірки) відповідно до висновків якого контролюючим органом встановлено: - здійснення підприємством роздрібної торгівлі пальним без ліцензії з 01.07.2019 по 14.07.2019; - не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування Найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, цін товарів та обліку їх кількості; - не обладнання та відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників та рівномірів - лічильників.

Прийняті на підставі акту перевірки податкові повідомлення-рішення 27 листопада 2020 року № 0007800706, № 0007830706, № 0007840706, №0007850706 вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Також зазначає, що оскаржувані рішення є наслідком неналежного законодавчого врегулювання спірних відносин щодо отримання ліценцій на роздрібну торгівлю паливними матеріалами, дискримінаційного відношення податкового органу до платника, не врахування заперечень на акт перевірки та не доведення вини позивача в допущених порушеннях.

Окрім того, вказує на протиправність підстав для проведення перевірки, оскільки наказ № 1497 від 12.10.2020 Про проведення фактичної перевірки ТОВ ОІЛ ГАЗ не містить чітких підстав для проведення перевірки, визначених ПК України, крім посилання на норми пп.80.2.3 та пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, що регулюють питання проведення перевірки.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні.

07.06.2021 підготовче засідання відкладено на 23.06.2021 у зв`язку з заявою представника позивача про неможливість взяти участь в судовому засіданні та перенесення судового засідання на інший день.

16.06.2021 Головне управління Державної податкової служби у Житомирської області надіслало до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

23.06.2021 підготовче засідання відкладено на 26.07.2021 у зв`язку з заявою представника позивача про неможливість взяти участь в судовому засіданні та перенесення судового засідання на інший день.

26.07.2021 справа в судовому засіданні не слухалась, у зв`язку з перебуванням судді у відставці.

18.08.2021 в підготовчому засіданні судом у відповідача витребувано додаткові докази.

13.09.2021 представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Позивач просив здійснювати розгляд справи без участі його представника.

За результатами підготовчого засідання, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті розпочато 23.09.2021.

23.09.2021 заслухавши пояснення представників сторін, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ОІЛ ГАЗ (далі - ТОВ "ОІЛ ГАЗ" (код ЄДРПОУ 42658640) зареєстроване як юридична особа з 30.11.2018 за юридичною адресою: вул. Митрополита Іларіона, буд.31, смт. Брусилів, Брусилівський район, Житомирська область. Основний вид діяльності згідно з КВЕД: 46.30 Роздрібна торгівля пальним.

26 червня 2019 року ТОВ "ОІЛ ГАЗ" звернулося до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області із заявою щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: Житомирська область, Житомирський район, смт. Брусилів, вул. Небесної сотні, 71.

За результатами розгляду вказаної заяви (із доданими документами) Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області 15.07.2019 видало позивачу ліцензію № 06010314201900240 на право роздрібної торгівлі пальним, терміном дії з 15.07.2019 по 15.07.2024, за адресою місця торгівлі: 12420, Житомирська область, смт. Брусилів, вул.Небесної сотні, 71.

15 жовтня 2020 року посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на підставі наказу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області "Про проведення фактичної перевірки" від 12.10.2020 №1497 та направлень на перевірку від 13.10.20209 №1815, №1816, проведена фактична перевірка ТОВ "ОІЛ ГАЗ" з 15.10.2020 року тривалістю 10 діб, за період діяльності, за місцем фактичного провадження діяльності платником податків, розташування господарських або інших об`єктів права власності: Житомирська область, Житомирський район, смт. Брусилів, вул. Небесної сотні, 71, щодо дотримання вимог, встановлених законодавством України при здійсненні торгівлі підакцизними товарами.

Належним чином завірену копію наказу №1497 було вручено оператору АЗС Сергієнко Ю.В., яким особисто підписано направлення на проведення перевірки та допущено до проведення перевірки.

Крім того, направлено лист (запит) ГУ ДПС від 15.10.2020 № 11581/6/06-30-07-06-12 про надання документів ТОВ ОІЛ ГАЗ для проведення перевірки.

За результатами фактичної перевірки складено акт № 0378/06/04/РРО/42658640 від 21.10.2020 з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та паливом.

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем:

- ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального", у зв`язку з встановлення факту реалізації пального без ліцензії на даний вид діяльності з 01.07.2019 по 14.07.2019.

- п.11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", що полягає у не проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а саме - ТОВ ОІЛ ГАЗ проводились розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів а саме: чек № 4445 від 01.07.2019 Дизельне паливо на суму 149,99 грн., чек № 4447 від 02.07.2019 Газ скраплений на суму 199,95 грн.

- пп. 230.1.2, п. 230.1, ст. 230 та п. 12 Підрозділу 5 Розділу XX Перехідних положень ПК України, фактичною перевіркою встановлено факт не обладнання та/або відсутністю лічильників рівня пального у резервуарі розташованому на акцизному складі та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального з акцизного складу ТОВ ОІЛ ГАЗ в період 01.04.2020 по 08.06.2020 здійснювало реалізацію пального без наявності зареєстрованих витратомірів - лічильників, рівнемірів - лічильників.

Оператор АГЗС ОСОБА_1 21.10.2020 відмовився від підписання акту перевірки та отримання його копії, про що складено відповідні акти.

Відповідач, відповідно до вимог пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України відповідач направив на адресу позивача примірник акту про результати фактичної перевірки.

На підставі акту перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області прийнято:

- податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 27 листопада 2020 року № 0007800706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 250000,00 грн;

- податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 27 листопада 2020 року № 0007830706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 80000,00 грн;

- податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 27 листопада 2020 року № 0007840706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1020,00 грн;

- податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 27 листопада 2020 року №0007850706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5100 ,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

За приписами вказаної норми права фактична перевірка проводиться, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", які покладені на відповідача.

Відповідно до п.п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Враховуючи викладене, на думку суду наказ № 1497 від 12.10.2020 оформлено відповідно до вимог ПК України відповідно до пункту 81.1. статті 81 ПК України, а саме: наявні дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта, підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Вищезазначений наказ підписаний та скріплений печаткою контролюючого органу.

На думку суду, у разі оформлення наказу про проведення перевірки з порушенням вимог, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необгрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. Наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.

Враховуючи факт допущення позивачем посадових осіб контролюючого органу до перевірки, у спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов`язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 21.02.2019 у справі №807/2062/17.

Крім того, судом встановлено, що позивач оспорював спірний наказ у судовому порядку, однак ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 у справі № 240/18030/20, яка набрала законної сили, позовні вимоги ТОВ ОІЛ ГАЗ до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу №1497 від 12.10.2020 року Про проведення фактичної перевірки залишено без розгляду.

Суд приймає доводи відповідача, що відповідно до приписів Податкового кодексу України та ст.16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закону України №481) відповідач наділений функціями щодо здійснення контролю за виконанням Закону України №481, що в силу вимог пп.80.2.5. п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України є самостійною підставою для призначення та проведення фактичної перевірки.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів податкового контролю, а тому доводи позивача щодо недотримання вимог вказаного Закону при призначенні та проведенні спірної перевірки також є безпідставними.

Пунктом 85.2 ст.85 цього ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктами 85.6 та 85.7 цієї статті встановлено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

З аналізу наведених норм слідує, що після початку проведення перевірки у платника податків виникає обов`язок надати усі документи, необхідні для проведення перевірки, а у разі відмови платника податків надати документи контролюючим органом складається акт відмови наданні документів у довільній формі.

З матеріалів справи, вбачається, що ГУ ДПС у Житомирській області 15.10.2021 звернулось до позивача з запитом про надання документів в межах перевірки, який отриманий ТОВ "ОІЛ ГАЗ" 19.10.2021.

Пунктом 85.2 ст.85 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п.121.1 ст.121 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020,00грн

На підставі вищевикладеного, оскільки позивачем в порушення вимог п.85.2 ст.85 ПК України не надано посадовим особам контролюючого органу до перевірки документи, які пов`язані з предметом перевірки, то суд дійшов висновку, що Головним управлінням Державної податкової служби в Житомирській області правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007540706 від 27.11.2020 яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн за порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України. Отже, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0007800706 від 27.11.2020 яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 250000 грн за порушення ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального", у зв`язку з встановлення факту реалізації пального без ліцензії на даний вид діяльності з 01.07.2019 по 14.07.2019, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 року №222-VIII (далі - Закон України №222) визначено, що ліцензування - це засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, спрямований на забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері ліцензування, захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

Згідно з п.7 ст.7 Закону України №222 виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального ліцензуються відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23 листопада 2018 року №2628-VIII внесено зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481 (далі - Закон України №481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набрали чинності з 1 липня 2019 року.

Отже, з 1 липня 2019 року запроваджено ліцензування, зокрема, роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до положень ст.15 Закону України №481 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Приписами ч. 31, 37 ст. 15 Закону України №481 визначено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства (ч. 44 ст.15 Закону України №481).

Оскільки, ТОВ ОІЛ ГАЗ подано заяву на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним 26.06.2019 та 15.07.2019 контролюючим органом видано відповідну ліцензію без порушення 20 - ти денного строку.

Враховуючи досліджені судом докази, суд дійшов висновку, що ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним від 15.07.2019 № 06040314201900240 ТОВ ОІЛ ГАЗ видана без порушень вимог частини 46 статті 15 Закону України №481.

Окрім того, безпідставними є доводи позивача про дискримінаційні дії зі сторони відповідача, оскільки ним не надано жодного доказу на підтвердження вказаного.

Суд зазначає, що за приписами частини двадцятої статті 15 цього Закону України №481 роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, виключно за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що всупереч вказаним вимогам Закону України №481 ТОВ ОІЛ ГАЗ в період з 01.07.2019 по 14.07.2019 за місцем торгівлі: Житомирська область, Житомирський район, смт. Брусилів, вул. Небесної сотні, 71 здійснена роздрібна торгівля пальним без наявності відповідної ліцензії на таку торгівлю. Вказані обставини підтверджуються наданим переліком фіскальних звітних чеків, щодо такої торгівлі.

Зазначене свідчить, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.11.2020 №0007800706 відповідачем винесено на підставі, в межах повноважень і в порядку, передбаченому законодавством України та із врахуванням всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 27.11.2020 №0007830706 про застосування штрафної санкції у розмірі 80 000 грн., за не обладнання та відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників та рівномірів - лічильників.

Фактичною перевіркою встановлено факт не обладнання та/або відсутністю реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників та рівномірів - лічильників рівня пального у резервуарі розташованому на акцизному складі та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального з акцизного складу ТОВ ОІЛ ГАЗ в період 01.04.2020 по 08.06.2020 здійснювало реалізацію пального без наявності зареєстрованих витратомірів - лічильників, рівнемірів - лічильників.

Згідно довідки про розпорядника акцизного складу пальним, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри подано до контролюючого органу лише 09.06.2020 за №9128195343 чим порушено пп. 230.1.2, п. 230.1, ст. 230 та п. 12 Підрозділу 5 Розділу XX Перехідних положень ПК України.

З 01.04.2020 застосовуються штрафи за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна кількість яких не перевищує 1 000 куб. метрів.

Так, відповідно до п. 128-1.1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір - лічильник спирту етилового.

Відповідно до вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри - лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства, У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Формат) затверджені наказом Міністерства Фінансів України від 27.11.2018 №944. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.01.2019 за №4/32975 (далі - Наказ №944).

Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) - це електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів (п.1 розділу І Формату).

Відповідно до підп.230.1.2. п.230.1 ст.230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення, змішування, розлив, навантаження - обладнані витратомірами - лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами - лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 3О 00, 2711 13 91 00,2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Отже, для вказаних акцизних складів установлений обов`язок, а не право щодо обладнання витратомірами або рівнемірами. Водночас для скрапленого газу допускається додатково мати пристрої для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі.

На території акцизних складів, на яких здійснюється зберігання та реалізація пального, кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу повинно бути обладнане витратомірами лічильниками, а кожен введений в експлуатацію стаціонарний резервуар повинен бути обладнаний рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції). Для скрапленого газу за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 ЗО 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 стаціонарний резервуар, який введений в експлуатацію та розташований на акцизному складі може бути додатково обладнаний пристроєм для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі, який у розумінні ПКУ для зазначених товарів (продукції) розглядається як рівнемір-лічильник.

Позивачем не надано доказів того що витратоміри - лічильники та рівнеміри- лічильники які введені в експлуатацію та використовуються в господарській діяльності зареєстровані в Єдиному реєстрі витратомірів - лічильників рівня пального до 01.04.20201

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 120/406/20-а, встановлено факт відсутності реєстрації витратомірів - лічильників в Єдиному реєстрі витратомірів - лічильників рівня пального

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість застосування штрафної санкції у розмірі 80 000 грн., за не обладнання та відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників та рівномірів - лічильників, відповідно до п.128.1 -1 ст.128 ПК України.

Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 27.11.2020 №0007850706 про застосування штрафної санкції у розмірі 5100 грн,, за не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Як вбачається з акту фактичної перевірки, податковим органом встановлено порушення п.11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР в частині проведення розрахункових операції через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів).

Згідно п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Згідно п.7 ст.17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Зі змісту перевірки вбачається, що 01.07.2019 та 02.07.2019 підприємством через реєстратори розрахункових операцій чек № 4445 та № 4447 було проведено розрахункові операції з реалізації підакцизної групи товарів (дизельне пальне та скраплений газ) без використання режиму попереднього програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

До акту перевірки надано витяги з аналітичної системи Податковий блок, за 01.07.2019 та 02.07.2019 дані заводського номеру реєстратору розрахункових операцій, ціни товару, а також коду товару та інші дані чеку, проте з жодної графи не вбачається доказів проведення розрахункової операції з реалізації підакцизної групи товарів (алкогольні напої) без використання режиму попереднього програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Вказані витяги не містять граф коду УКТ ЗЕД, а сам чек поданий з системи Податковий блок, а не у паперовому вигляді (зокрема, не у вигляді завіреної копії), причому не в повному обсязі, а лише у формі витягу, що виключає доведеність наявності порушення.

Отже, за таких обставин, а також за наведеного вище правового регулювання, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність повідомлення-рішення від 27.11.2020 № 0007850706.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, тому слід визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.11.2020 року за № 0007850706 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 5100,00 грн, а в задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір у розмірі 10560,00 гривень сплачено позивачем згідно платіжного доручення від 15.04.2021.

Частиною третьою статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновки суду про часткове задоволення позовних вимог та відхилення судом решти позовних вимог, то підлягає стягненню на користь позивача у розмірі 2270,00 грн. сплаченого судового збору (пропорційно задоволеним вимогам майнового характеру).

Керуючись статями 2, 9, 77,90,139,242-246,250,255,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" (вул. Митрополита Ілларіона, 31, смт. Брусилів, Житомирська область,12601 код ЄДРПОУ 42658640) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 27 листопада 2020 року № 0007850706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5100 ,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" (вул. Митрополита Ілларіона, 31, смт. Брусилів, Житомирська область, 12601 код ЄДРПОУ 42658640) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) 2270,00грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп.15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко