Ухвала

від 30.11.2021 по справі 148/2172/21

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/2172/21

Провадження №2/148/788/21

У Х В А Л А

Іменем України

30 листопада 2021 року м.Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Ковганич С.В., вирішуючи питання про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , до Тульчинського фахового коледжу культури про скасування наказу про відстронення від роботи і поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулась в суд з позовом до Тульчинського фахового коледжу культури про скасування наказу про відстронення від роботи і поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ознайомившись з формою та змістом позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, а саме, представником позивача при зверненні до суду з даним позовом не дотримано вимог, передбачених ст.175, 177 ЦПК України:

- у позовній заяві не зазначений номер і серію паспорту позивача;

- у позовні заяві не зазначено суму середнього заробітку, яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь за час вимушеного прогулу. Відтак, позовна заява не містить ціни позову та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

- у позовній заяві не зазначено спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

- до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Що стосується звільнення позивача від сплати судового збору, з підстав вказаних представником позивача у позовній заяві, то слід зазначити наступне.

Вдповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі: 1) у справах про стягнення заробітної плати; 2) поновлення на роботі.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР Про оплату праці заробітна плата за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до вимог позовної заяви та наведених представником позивача мотивів, позивачем оспорюється наказ про відсторонення від роботи та фактично порушується питання про допуск до роботи, адже позивач не звільнений з роботи, а лише відсторонений. Використання представником позивача певної назви матеріально-правової вимоги не змінює дійсної суті вимоги.

За відсутності наказу про звільнення - відсторонення від виконання посадових обов`язків не є звільненням з посади, а стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - не є стягненням заробітної плати.

Отже, оскільки предметом цього позову є оскарження наказу про відсторонення позивача від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання ним своїх трудових обов`язків, а не звільненням із займаної роботи, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника, тому доводи представника позивача щодо наявності пільг при зверненні до суду із зазначеним у позовній заяві вимогами з підстав, наведених у позові, судом не приймаються.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Отже, при відсутності у позовній заяві та матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Як вбачається з позовних вимог, позивач пред`являє дві позовні вимоги: одну вимогу немайнового характеру - визнати незаконним та скасувати наказ відповідача №226-0 від 05.11.2011 про відстронення позивача від роботи та одну вимогу майнового характеру - стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 становить 2270 грн.

Таким чином, в даному випадку позивачем за подання даної позовної заяви має бути сплачений судовий збір у розмірі 908 грн - за вимогу немайнового характеру, а також 1 відсоток ціни позову, але не менше 908 грн та не більше 11350 грн - за вимогу майнового характеру.

При цьому, судом враховано, що заявляючи вимогу про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, представником позивача не зазначено конкретний розмір такої виплати, а тому суд позбавлений можливості визначити конкретний розмір судового збору, який підлягає сплаті за дану позовну вимогу.

За таких обставин, представнику позивача слід конкретизувати, який розмір середньомісячного заробітку просить позивач стягнути з відповідача та відповідно до даного розміру сплатити судовий збір.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладені обставини, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати представнику позивача строк для усунення недоліків, а саме: для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.175 ЦПК України, в тому числі розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню судом та, відповідно, подачі до суду позовної заяву в новій редакції та її копії для відповідача разом із належним чином завіреними додатками до позову, а також надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору, відповідно до кількості заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , до Тульчинського фахового коледжу культури про скасування наказу про відстронення від роботи і поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху до усунення недоліків.

Надати представнику позивача строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

У разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається представнику позивача.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: