ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" жовтня 2021 р. Справа№ 910/14967/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Хрипуна О.О.
За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.
представників сторін:
від позивача - не з`явився;
від відповідача - Вівсяник А.М. (довір. від 24.06.2021);
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Атон"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2021
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Атон" про визнання виконавчого документу таким. Що не підлягає виконанню
у справі №910/14967/19 (суддя Морозов С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Групп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім-Атон"
про стягнення 1 500 000, 00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 у справі №910/14967/19 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім - Атон про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі №910/14967/19 відмовлено.
Ухвала місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:
- наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування виключає проведення зарахування у добровільному порядку;
- клопотання відповідача про закриття провадження у справі №910/14967/19, до якого долучено заяву ТОВ Торговий дім-Антон про зарахування однорідних вимог від 31.12.2019 залишене судом без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 про відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та ухвалити нове рішення, яким наказ Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі №910/14967/19 визнати таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 500 000грн 00 коп.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що:
- відповідачем доведено належними та допустимими доказами факт припинення зобов`язання за договором поставки №2501/18 від 25 січня 2018 року шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги, а отже - наказ Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі №910/14967/19 слід визнати таким, що не підлягає виконанню з матеріально-правових підстав;
- надіслання відповідачем та отримання позивачем заяви ТОВ Торговий дім - Атон від 31.12.2019 про зарахування зустрічних однорідних вимог не ставиться під сумнів, оскільки підтверджено та доведено матеріалами справи; разом з тим, матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем вимоги про зарахування зустрічних вимог та докази неможливості зарахування зустрічних вимог.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім - Атон на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2021, справу №910/14967/19 призначено до розгляду на 28.10.2021.
В судове засідання апеляційного господарського суду 28.10.2021 не з`явився представник позивача.
Враховуючи те, що позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить інформація з сайту Укрпошти, явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, колегія суддів ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника позивача.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача колегією суддів встановлено.
В силу приписів ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 ).
Відповідно до абз.1 ч.1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 року (суддя Чебикіна С.О.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Групп" (позивач) у справі №910/14967/19 задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім-Атон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Групп" 1 500 000,00 грн передплати та 22 500,00 грн судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 року повернуто скаржнику.
07.04.2020 року Господарським судом міста Києва (суддя Чебикіна С.О.) видано відповідний наказ.
Подана відповідачем заява про визнання виконавчого документа, а саме наказу Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі №910/14967/19 таким , що не підлягає виконанню, мотивована тим, що станом на 31 грудня 2019 року у позивача наявна заборгованість перед відповідачем, яка виникла на підставі договору поставки №2501/18 від 25.01.2018 та становить 2 825 686, 00грн (4 325 686, 00 - 1 500 000, 00 грн).
Відповідач зазначає, що його зобов`язання перед позивачем з повернення заявленої до стягнення в межах справи №910/14967/19 заборгованості є припиненими в силу ст. 601 ЦК України , оскільки 31.12.2019 відповідачем було направлено позивачеві цінним листом з описом вкладення заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.12.2019 (належним чином засвідчена копія долучена до заяви), що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист, накладною №0411201307058 від 31.12.2019 та фіскальним чеком до неї.
Відповідно до вищезазначеної заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідач повідомив позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог за Договором поставки №2501/18 від 25.01.2018 у розмірі 1 500 000, 00 грн. Так, зокрема, з моменту направлення даної заяви, відповідач не є зобов`язаною особою перед позивачем з оплати заборгованості (повернення передплати) по Договору поставки №2501/18 від 25.01.2018 у розмірі 1 500 000, 00 грн, а ТОВ Гранд-групп не є зобов`язаною стороною перед ТОВ Торговий дім-Атон з доплати вартості товару по Договору поставки №2501/18 від 25.01.2018 у розмірі 1 500 000, 00 грн.
Окрім того, відповідач у своїй заяві вказує, що позивач отримав 04.01.2020 від нього вищевказану заяву про зарахування однорідних вимог від 31.12.2019, а матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем зазначеної вимоги, а тому вона є правомірною, у зв`язку з чим просить визнати наказ Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі №910/14967/19 таким, що не підлягає виконанню.
Статтею 338 ГПК України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Відповідно до ч.3 ст.328 Господарського процесуального кодексу України , суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
У розумінні Господарського процесуального кодексу України , підставами для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, зокрема є наступні обставини: якщо його видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, які свідчать про відсутність зобов`язання боржника.
Статтею 601 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.
Згідно з ч. 3 ст. 203 ГК України , господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Статтею 602 ЦК України встановлено випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог.
Не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Однією з важливих умов для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з названих вище умов, виключає проведення зарахування у добровільному порядку.
Умовою, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням, є прозорість вимог, тобто коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.
Проте як вбачається з матеріалів справи, заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.12.2019 направлена 31.12.2019.
10.01.2020 відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі №910/14967/19 до якого долучено вищезазначену заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.12.2019.
В подальшому, 14.01.2020 позивачем подано заперечення проти зарахування зустрічних позовних вимог в яких останній вказує, що заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.12.2019 не підлягає задоволенню, оскільки не є зустрічною вимогою та відповідно до позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові №920/240/18 від 26.11.2019 не підлягає задоволенню у зв`язку з наявністю між сторонами спору щодо підстав і розміру нарахувань.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України , при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування виключає проведення зарахування у добровільному порядку.
Також як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 №910/14967/19, яке є чинним та набрало законної сили, клопотання відповідача про закриття провадження у справі №910/14967/19, до якого долучено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім-Атон" про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.12.2019 залишене судом без розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.
За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім-Атон" про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі № 910/14967/19 таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 20.07.2021не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 255, 267-271, 280-285, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Атон" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 у справі №910/14967/19 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/14967/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили в день її прийняття та не підлягає оскарженню, відповідно до вимог ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 25.11.2021
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді Є.Ю. Шаптала
О.О. Хрипун
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2021 |
Оприлюднено | 02.12.2021 |
Номер документу | 101514502 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Пашкіна С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні