Постанова

від 01.12.2021 по справі 234/11959/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 234/11959/20

Номер провадження 22-ц/804/2439/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 грудня 2021 року Донецький апеляційний суд колегією суддів у складі:

Головуючого судді-доповідача Никифоряка Л.П.

Суддів Новікової Г.В., Гапонова А.В.,

за участі секретаря судового засідання Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут справу що виникла з цивільних правовідносин за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський завод кормових добавок , за участі третьої особи державного нотаріуса Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареник Олега Олександровича про визнання договору недійсним, в якій подано апеляційну скаргу ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 липня 2021року (головуючий у суді першої інстанції Сухоручко Ю.О.), -

В С Т А Н О В И В:

В позові пред`явленому до суду 20 серпня 2020 року ОСОБА_1 виклав вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський завод кормових добавок - Товариство про визнання недійсним договору купівлі-продажу цеху будівельних матеріалів, що складає 36/1000часток майнового комплексу в будинку АДРЕСА_1 , укладеного між продавцем ОСОБА_1 та покупцем Товариством 17 жовтня 2017року - Договір.

В обґрунтування позову заявник зазначив, що пункт 2.1 Договору містить умову за якою сторони домовились про вартість майна за договором та погодили що покупець, до підписання договору, сплачує продавцю 110800,00грн на його розрахунковий рахунок - однак продавець даної умови не виконав ні на час укладення договору ні на час звернення до суду.

На думку позивача, саме несплата обумовленої в Договорі грошової суми є підтвердженням того, що покупець ввів продавця в оману щодо сплати за продане майно, - та це є підставою недійсності правочину, який не був спрямований на реальне настання правових наслідків, які ним обумовлені для продавця згідно положень частини першої статті 230 та частини п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України.

Також, з огляду на наведені ним обставини, позивач вважав, що слід скасувати державну реєстрацію та запис про право власності № 22850843 в Державному реєстрі речових прав щодо реєстрації за Товариством права власності на Майно.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16 липня 2021року відмовлено в позові. Суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для визнання недійсним Договору, який по своїй формі та змісту відповідає вимогам чинного законодавства та містить умови які сторони вільно виражаючи свою волю погодили та скріпили власними підписами. Також згідно висновків суду, позивачу слід відмовити в задоволенні похідної вимоги про скасування державної реєстрації та запису про право власності на майно.

З рішенням суду позивач не погодився, в апеляційній скарзі представник останнього висловив вимогу про скасування рішення та задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зводились до того, що суд допустив порушення норм матеріального права та не врахував що зміст правочину щодо порядку розрахунку за майно викладено досить зрозуміло та відповідач не виконав умов Договору про сплату за майно, оскільки не надав жодного належного доказу в підтвердження цієї обставини; подані Товариством видаткові касові ордери не містять відповідних реквізитів, та їх складено з порушенням вимог що ставляться до таких документальних доказів і такі ордери не підтверджують видачі готівкових коштів позивачу.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Товариства ОСОБА_3 заперечила вимоги ОСОБА_1 . Обґрунтовувала відзив тим, що в рішенні суду дотримано положень чинного законодавства, вірні висновки суду про недоведеність умислу сторін Договору на його вчинення без наміру створення правових наслідків. Також покупець стверджував, що сторони правочину досягли згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу та згідно доводів відповідача, навіть саме по собі не виконання правочину сторонами не свідчить про його фіктивність та не дає підстав для визнання його недійсним.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши пояснення представника позивача, за відсутності представника відповідача та третьої особи повідомлених про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.

17 жовтня 2017 року між продавцем ОСОБА_1 з одного боку та покупцем Товариством з іншого боку укладено договір купівлі-продажу будівлі цеху будматеріалів, що складає 36/1000 часток від майнового комплексу в будинку АДРЕСА_1 , відповідно до змісту якого: продавець передає у власність покупця належну йому будівлю цеху /п.1.1/; також в пункті 2.1 Договору зазначено, що продаж будівлі, за домовленістю сторін здійснюється за 110800,00грн, які, як вказано в договорі, покупець сплатив продавцю шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця, до підписання цього договору; договір містить підпис продавця та директора Товариства, скріпленого відтиском печатки та посвідчення з боку державного нотаріуса /а.с.16-18/.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно містить відомості про те, що державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареником Олегом Олександровичем 17 жовтня 2017року о 10:35:26 на підставі Договору зареєстроване за Товариством право власності на майно /а.с.19-20/.

В підтвердження обставин щодо сплати коштів, представником Товариства подано:

1). Витяг з Касової книги Товариства без номеру за 11 жовтня 2017 року, який містить інформацію про те, що на підставі ордеру №28 прийнято від ОСОБА_4 та видано на кореспондуючий рахунок № 3711 ОСОБА_1 10000,00грн та вказаний документ не містить в графі касир та бухгалтер жодного підпису, видатковий касовий ордер Товариства за № 28 від 11 жовтня 2017 року містить інформацію про видачу ОСОБА_1 , кореспондуючий рахунок № 631 - 10000,00грн і вказаний документ також не містить в графі касир , бухгалтер та одержувач жодного підпису чи дати видачі коштів /а.с.64-65/;

2). Витяг з Касової книги Товариства без номеру за 12 жовтня 2017 року, який містить інформацію про те, що на підставі ордеру № 29 прийнято від ОСОБА_5 та видано на кореспондуючий рахунок № 3711 ОСОБА_1 10000,00грн та вказаний документ не містить в графі касир та бухгалтер жодного підпису, видатковий касовий ордер Товариства за № 29 від 12 жовтня 2017 року містить інформацію про видачу ОСОБА_1 , кореспондуючий рахунок № 631 - 10000,00грн і вказаний документ також не містить в графі касир , бухгалтер та одержувач жодного підпису чи дати видачі коштів /а.с.66-67/;

3). Витяг з Касової книги Товариства без номеру за 17 жовтня 2017 року, який містить інформацію про те, що на підставі ордеру № 18 прийнято від ОСОБА_5 та видано на кореспондуючий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 10000,00грн та вказаний документ не містить в графі касир та бухгалтер жодного підпису, видатковий касовий ордер Товариства за № 18 від 17 жовтня 2017 року містить інформацію про видачу ОСОБА_1 , кореспондуючий рахунок № 631 - 10000,00грн і вказаний документ також не містить в графі касир , бухгалтер та одержувач жодного підпису чи дати видачі коштів /а.с.68-69/;

4). Витяг з Касової книги Товариства без номеру за 18 жовтня 2017 року, який містить інформацію про те, що на підставі ордеру № 19 прийнято від ОСОБА_5 та видано на кореспондуючий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 10000,00грн та вказаний документ не містить в графі касир та бухгалтер жодного підпису, видатковий касовий ордер Товариства за № 19 від 18 жовтня 2017року містить інформацію про видачу ОСОБА_1 , кореспондуючий рахунок № 631 - 10000,00грн і вказаний документ також не містить в графі касир , бухгалтер та одержувач жодного підпису чи дати видачі коштів /а.с.70-71/;

5). Витяг з Касової книги Товариства без номеру за 19 жовтня 2017 року, який містить інформацію про те, що на підставі ордеру № 20 прийнято від ОСОБА_5 та видано на кореспондуючий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 10000,00грн та вказаний документ не містить в графі касир та бухгалтер жодного підпису, видатковий касовий ордер Товариства за № 20 від 19 жовтня 2017 року містить інформацію про видачу ОСОБА_1 , кореспондуючий рахунок № 631 - 10000,00грн і вказаний документ також не містить в графі касир , бухгалтер та одержувач жодного підпису чи дати видачі коштів /а.с.72-73/;

6). Витяг з Касової книги Товариства без номеру за 20 жовтня 2017 року, який містить інформацію про те, що на підставі ордеру № 21 прийнято від ОСОБА_5 та видано на кореспондуючий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 10000,00грн та вказаний документ не містить в графі касир та бухгалтер жодного підпису, видатковий касовий ордер Товариства за № 21 від 20 жовтня 2017 року містить інформацію про видачу ОСОБА_1 , кореспондуючий рахунок № 631 - 10000,00грн і вказаний документ також не містить в графі касир , бухгалтер та одержувач жодного підпису чи дати видачі коштів /а.с.74-75/;

7). Витяг з Касової книги Товариства без номеру за 23 жовтня 2017 року, який містить інформацію про те, що на підставі ордеру № 22 прийнято від ОСОБА_4 та видано на кореспондуючий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 10000,00грн та вказаний документ не містить в графі касир та бухгалтер жодного підпису, видатковий касовий ордер Товариства за № 22 від 23 жовтня 2017 року містить інформацію про видачу ОСОБА_1 , кореспондуючий рахунок № 631 - 10000,00грн і вказаний документ також не містить в графі касир , бухгалтер та одержувач жодного підпису чи дати видачі коштів /а.с.76-77/;

8). Витяг з Касової книги Товариства без номеру за 24 жовтня 2017 року, який містить інформацію про те, що на підставі ордеру № 23 прийнято від ОСОБА_4 та видано на кореспондуючий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 10000,00грн та вказаний документ не містить в графі касир та бухгалтер жодного підпису, видатковий касовий ордер Товариства за № 23 від 24 жовтня 2017 року містить інформацію про видачу ОСОБА_1 , кореспондуючий рахунок № 631 - 10000,00грн і вказаний документ також не містить в графі касир , бухгалтер та одержувач жодного підпису чи дати видачі коштів /а.с.78-79/;

9). Витяг з Касової книги Товариства без номеру за 25 жовтня 2017 року, який містить інформацію про те, що на підставі ордеру № 24 прийнято від ОСОБА_4 та видано на кореспондуючий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 10000,00грн та вказаний документ не містить в графі касир та бухгалтер жодного підпису, видатковий касовий ордер Товариства за № 24 від 25 жовтня 2017 року містить інформацію про видачу ОСОБА_1 , кореспондуючий рахунок № 631 - 10000,00грн і вказаний документ також не містить в графі касир , бухгалтер та одержувач жодного підпису чи дати видачі коштів /а.с.80-81/;

10). Витяг з Касової книги Товариства без номеру за 26 жовтня 2017 року, який містить інформацію про те, що на підставі ордеру № 26 прийнято від ОСОБА_4 та видано на кореспондуючий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 10000,00грн та вказаний документ не містить в графі касир та бухгалтер жодного підпису, видатковий касовий ордер Товариства за № 26 від 26 жовтня 2017 року містить інформацію про видачу ОСОБА_1 , кореспондуючий рахунок № 631 - 10000,00грн і вказаний документ також не містить в графі касир , бухгалтер та одержувач жодного підпису чи дати видачі коштів /а.с.82-83/;

11). Витяг з Касової книги Товариства без номеру за 27 жовтня 2017 року, який містить інформацію про те, що на підставі ордеру № 27 прийнято від ОСОБА_4 та видано на кореспондуючий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 10000,00грн та вказаний документ не містить в графі касир та бухгалтер жодного підпису, видатковий касовий ордер Товариства за № 27 від 27 жовтня 2017 року містить інформацію про видачу ОСОБА_1 , кореспондуючий рахунок № 631 - 10000,00грн і вказаний документ також не містить в графі касир , бухгалтер та одержувач жодного підпису чи дати видачі коштів /а.с.84-85/;

12). Витяг з Касової книги Товариства без номеру за 01 листопада 2017 року, який містить інформацію про те, що на підставі ордеру № 30 прийнято від ОСОБА_5 та видано на кореспондуючий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 800,00грн та вказаний документ не містить в графі касир та бухгалтер жодного підпису, видатковий касовий ордер Товариства за № 30 від 01 листопада 2017 року містить інформацію про видачу ОСОБА_1 , кореспондуючий рахунок № 631 - 800,00грн і вказаний документ також не містить в графі касир , бухгалтер та одержувач жодного підпису чи дати видачі коштів /а.с.86-87/.

Платіжне доручення № 1840 від 05 лютого 2020року містить відомості про платника Товариства, суму - 19944,00грн та вказано що призначення платежу: сплата податку податковим агентом із доходу отриманого згідно з договором купівлі-продажу будівлі від 17 жовтня 2017року ; та дана інформація узгоджується із квитанціями Товариства та податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку /а.с.56/; інше платіжне доручення № 1839 від 05 лютого 2020року містить відомості про сплату платником Товариством військового збору з доходу отриманого згідно з договором купівлі-продажу будівлі від 17 жовтня 2017року /а.с.57/.

Розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу позивачу представником ОСОБА_2 містить відомості про характер правової допомоги, кількість витраченого часу та розрахунок вартості за таку допомогу в розмірі 14060,80грн /а.с.15, копії свідоцтва, ордеру, договору та квитанція до прибуткового касового ордеру 21-24/.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вдався до оцінки змісту самого тексту Договору укладеного в письмовій формі із додержанням вимог про нотаріальне посвідчення щодо включення до нього умови про здійснену оплату за придбане майно при цьому обмежився наведенням правового обґрунтування з посиланням на чотири правові позиції суду касаційної інстанції не розглядаючи конкретних обставин цієї справи в контексті наведених в правових позиціях норм права.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що є недоведеними обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та суд неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України - ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом наведеної норми предмет цього договору складає відплатна передача майна у власність та істотною умовою договору купівлі-продажу виступає обов`язок продавця передати майно у власність другої сторони в обмін на зустрічну дію покупця по сплаті продавцеві обумовленої в договорі грошової суми за прийняте майно.

У даній справі сторони не заперечували обставин укладення письмового договору із додержанням вимог про нотаріальне посвідчення на умовах визначених в тексті договору, також відсутній спір щодо факту передачі майна від продавця до покупця і реєстрації права власності на Майно за відповідачем, та висновки суду в цій частині не були оскаржені і не можуть бути предметом перевірки апеляційного суду.

Спір виник з приводу здійснення фактичної оплати за продане майно покупцем та направленості його волі на здійснення такої оплати і щодо проведення відповідачем розрахунку за придбане майно в будь-якій формі.

За умовами пункту 2.1 Договору продаж будівлі, за домовленістю сторін здійснюється за 110800,00грн, та сторони включили в договір положення за яким покупець сплатив продавцю вартість Майна шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця, до підписання цього договору.

Та саме цей пункт Договору, в тій його частині, в якій він містить відомості про сплату продавцем грошової суми продавцю суд вважав беззаперечним письмовим доказом, який був вирішальним для результатів розгляду даної справи.

Домовленість сторін в правочині та включення до Договору положення про те, що продавець отримав належну йому грошову суму до підписання договору, за конкретних обставин можна було би вважати виконанням укладеного договору, однак суд першої інстанції не розглянув суті аргументів заявника та не врахував що за обставинами у даній справі, на чому зауважував саме покупець Товариство, йшлося про сплату покупцем тільки частини коштів до підписання Договору, а саме: 10000,00грн - 11 жовтня 2017року, 10000,00грн - 12 жовтня 2017 року та 10000,00грн - 17 жовтня 2017року, решта грошової суми, відповідно до наданих відповідачем письмових доказів, сплачувались окремими платежами після підписання Договору, а саме згідно Витягів з Касової книги Товариства і видаткових касових ордерів 10000,00грн були сплачені - 18 жовтня 2017року, 10000,00грн - 19 жовтня 2017року, 10000,00грн - 20 жовтня 2017року, 10000,00грн - 23 жовтня 2017року, 10000,00грн - 24 жовтня 2017року, 10000,00грн - 25 жовтня 2017року, 10000,00грн - 26 жовтня 2017 року, 10000,00грн - 27 жовтня 2017року та 800,00грн - 01 листопада 2017 року.

Отже змістом Договору не підтверджується факт сплати грошової суми в спосіб згідно досягнутих сторонами домовленостей, також правочин не містить особливого порядку виконання договору щодо моменту передачі товару покупцеві та строків і порядку сплати за договором, через що, суд був зобов`язані оцінити достовірність тверджень позивача про ризик неотримання грошей покупцем та направленість волевиявлення покупця на оплату за договором, за умови що викладена умова Договору про сплату грошової суми до підписання цього Договору не відповідає дійсним обставинам у справі.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Та рішення суду не може обґрунтовуватись лише самими правовими підставами або аргументами - без встановлення відповідних фактів. Визначальним у даній справі є не безпосередньо вид чи характеристика умов передбачених в чинному законодавстві, а істотних умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а також фактичних обставин у даній справі.

За підтверджених обставин, ставиться під сумнів Договір як належний, допустимий та достовірний письмовий документальний доказ факту розрахунку між сторонами.

Разом з тим, стаття 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення та пункт другий частини 2 статті 16 ЦК України вказує, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Статями 202 - 204 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків та особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, також правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 203 ЦК України одними із загальних вимог, дотримання яких необхідно для дійсності правочину, є вимоги з приводу відповідності змісту правочину Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства; та щодо волевиявлення учасника правочину, яке повинно бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Розглядаючи обставини цієї справи в контексті вказаних норм права правочин у даній справі не порушує законодавства, оскільки договір купівлі-продажу вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо усіх його істотних умов та момент набрання договором чинності не пов`язується із моментом сплати грошової суми за договором - це лише виконання обов`язків покупця за укладеним договором купівлі-продажу.

Та стосовно обставин справи спростування презумпції правомірності не було, оскільки недійсність Договору прямо законом не встановлена, та ОСОБА_1 не довів тих обставин на які він посилався, щодо відсутності волевиявлення сторін договору чи тільки сторони покупця на перехід до Товариства права власності на Майно та щодо оплати за договором.

Вираження волі сторін зводилось до переходу до покупця права власності на Майно за ціну, яку визначено в договорі та на умовах оплати коштів до підписання цього договору, що охоплюється поняттям договору купівлі-продажу відповідно до положень цивільного законодавства.

Та вирішальним для результатів розгляду даної справи суд апеляційної інстанції вважає те, що обставини на які посилався позивач, щодо неналежного виконання зобов`язань покупця оплатити грошову суму визначену умовами Договору не входять до предмету спору про визнання договору недійсним з огляду на вимоги позивача і не становлять предмету доказування у даній справі.

Предмет спору в даній справі, визначений самостійно позивачем як складова частина одного із основоположних принципів судочинства не охоплював обставин щодо правомірності виконання сторонами зобов`язань за Договором і його фактичного виконання.

У цьому аспекті, хоча законність і правомірність виконання договору можуть мати правове значення для сторін договору, в цій справі суд позбавлений можливості такі питання розглядали.

Також ніщо не вказує на те, що покупець навмисно, цілеспрямовано ввів в оману продавця щодо обставин які мають істотне значення для вчинення цього правочину - відсутні правові підстави, передбачені статтею 230 ЦК України для визнання недійсним Договору купівлі-продажу.

Цей висновок усуває необхідність розгляду інших наведених позивачем аргументів щодо похідних вимог про необхідність скасування державної реєстрації та запису № 22850843 в Державному реєстрі речових прав щодо реєстрації за Товариством права власності на 36/1000часток будинку АДРЕСА_1 в майновому комплексі за вказаною адресою.

Отже, суд першої інстанції не відреагував на аргументи позивача, щодо невідповідності умови Договору про сплату грошової суми до підписання договору фактичним обставинам у справі, керувався виключно змістом Договору і надав цьому аспекту надважливе значення не розглянувши ключових аргументів висунутих позивачем в позовній заяві, з огляду на що рішення не могло задовольнити вимогу законності, передбачену нормами матеріального і процесуального права України.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції не виконав вимоги про законність та обґрунтованість рішення суду, висновки суду здійсненні з порушенням норм матеріального права через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та відмови в позові з підстав наведених вище.

Оскільки хоч апеляційна скарга і підлягає задоволенню частково, однак відсутні підстави для задоволення позовних вимог - судовий збір покладаються на позивача, та з цих причин не підлягають задоволенню вимоги про компенсацію витрат позивача на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 липня 2021року скасувати.

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський завод кормових добавок про визнання недійсним договору купівлі-продажу цеху будівельних матеріалів, що складає 36/1000часток майнового комплексу в будинку АДРЕСА_1 , укладеного між продавцем ОСОБА_1 та покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю Краматорський завод кормових добавок та в скасуванні державної реєстрації і запису про право власності №22850843 в Державному реєстрі речових прав щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю Краматорський завод кормових добавок права власності на 36/1000часток будинку АДРЕСА_1 в майновому комплексі за вказаною адресою.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 грудня 2021 року.

Судді: