Рішення

від 16.07.2021 по справі 234/11959/20

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/11959/20

Провадження № 2/234/1050/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2021 року м. Краматорськ

Суддя Краматорського міського суду Донецької області Сухоручко Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Хоменко А.С.,

при секретарі Хоменко А.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Іваніщенкової Г.В., Мартиненко Н.Л.,

справа № 234/11959/20; провадження № 2/234/1050/21;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Краматорську Донецької області цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ),

до

Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський завод кормових добавок (юридична адреса: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 41а, офіс 61),

третя особа державний нотаріус Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареник Олег Олександрович (юридична адреса: м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, буд. 30)

про визнання договору недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський завод кормових добавок , третя особа державний нотаріус Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареник Олег Олександрович про визнання договору недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 17.10.2017 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Краматорський завод кормових добавок було укладено Договір купівлі-продажу цеху будматеріалів що складає 36/1000 часток від усього комплексу.

На підставі вказаного Договору було зареєстровано право власності за відповідачем державним реєстратором в особі державного нотаріуса Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареником Олегом Олександровичем згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37596907 від 17.10.2017 13:36:56. Номер запису про право власності: 22850843. Реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна: 192838514129.

Позивач вважає, що Договір купівлі-продажу цеху будматеріалів що складає 36/1 000 часток від усього комплексу від 17.10.2017 р., укладений між позивачем та відповідачем підлягає визнанню судом недійсним на підставі ч. 3 ст. 215 та ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України, а рішення про державну реєстрацію права власності, прийняте Третьою особою на підставі вказаного Договору підлягає скасуванню відповідно до ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з огляду на наступне.

Згідно з п. 1.1. Договору, Продавець передає у власність Покупця будівлю цеху будматеріалів, а Покупець приймає будівлю цеху будматеріалів і зобов`язується сплатити за неї оговорену Договором грошову суму.

У відповідності до п. 1.2. Договору, будівля цеху будматеріалів, що відчужується за даним договором розташована на земельній ділянці Краматорської міської ради загальною площею 0,4650 га за кадастровим номером 1412900000:05:000:2004, за адресою: АДРЕСА_2 , та має наступні характеристики, будівля цеху будматеріалів, літ И , загальною площею: 223,7 кв.м, що складає 36/1000 (тридцять шість тисячних) часток від усього комплексу.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що загальна вартість будівлі цеху будматеріалів складає 110 800,00 грн. (сто десять тисяч вісімсот гривень 00 коп.).

Відповідно до п. 2.1. Договору, продаж будівлі цеху будматеріалів за домовленістю сторін здійснюється за 110 800,00 грн., які Покупець сплатив Продавцю шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця, до підписання цього Договору.

Звертає увагу суду, що під час укладення та підписання вказаного Договору, відповідач запевнив позивача, що грошові кошти, обумовлені Договором, вже перераховані йому на рахунок.

У зв`язку із чим, сподіваючись, що відповідач його не обманює та повністю провів з ним розрахунок, позивач підписав зазначений Договір та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання по Договору - передав у власність відповідачу будівлю цеху будматеріалів.

Відповідач її прийняв та зареєстрував право власності, про що свідчить інформаційна довідка № 220456080 щодо об`єкта нерухомого майна під реєстраційним номером 192838514129.

Але, як з`ясувалося пізніше, відповідач свої зобов`язання за Договором стосовно оплати вартості цеху будматеріалів не виконав. В подальшому позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами розрахуватися з ним за отриманий об`єкт нерухомого майна. Проте відповідач усно повідомляв позивача, що грошові кошти розмір яких обумовлений у Договорі будуть перераховані на рахунок позивача найближчим часом та пропонував чекати.

Однак до теперішнього часу грошові кошти в сумі 110 800,00 гри. (сто десять тисяч вісімсот гривень 00 коп.) в рахунок оплати будівлі цеху будматеріалів на розрахунковий рахунок Позивача так і не перераховано.

Отже відповідач, укладаючи Договір, не мав наміру розраховуватися з позивачем за отриманий об`єкт нерухомого майна та свідомо ввів позивача в оману щодо начебто вже здійсненого перерахування грошей на розрахунковий рахунок позивача для того, щоб позивач підписав "Договір та передав відповідачу нерухоме майно.

За таких обставин Договір купівлі-продажу цеху будматеріалів що складає 36/1000 часток від усього комплексу від 17.10.2017 року укладений між позивачем та відповідачем є протиправним та порушує право власності позивача з огляду на те, що відповідач, укладаючи Договір, не мав наміру розраховуватися з позивачем за отриманий об`єкт нерухомого майна та свідомо ввів позивача в оману щодо начебто вже здійсненого перерахування грошей на розрахунковий рахунок позивача для того, щоб позивач підписав Договір та передав відповідачу нерухоме мано, а отже Договір підлягає визнанню судом недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 та ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України із застосуванням наслідків недійсності правочину.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, прийнятого Третьою особою зазначає наступне.

Правовідносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав), це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором також є нотаріус.

Частиною другою ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень крім іншого визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

За таких обставин, для належного відновлення права позивача, рішення державного реєстратора в особі державного нотаріуса Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареника Олега Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37596907 від 17.10.2017 13:36:56 та запис про право власності № 22850843 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за товариством з обмеженою відповідальністю Краматорський завод кормових добавок права власності на об`єкт нерухомого майна, розмір частки якого складає 36/1000 та розташований за адресою: АДРЕСА_2 . реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 192838514129 підлягає скасуванню на підставі ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

У зв`язку з цим, позивач просить суд визнати недійсним Договір купівлі-продажу цеху будматеріалів що складає 36/1000 часток від усього комплексу від 17.10.2017 р., укладений ОСОБА_2 з Товариством з обмеженою відповідальністю Краматорський завод кормових добавок , скасувати рішення державного реєстратора в особі державного нотаріуса Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареника Олега Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37596907 від 17.10.2017 року та запис про право власності № 22850843, стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви у сумі 1 681,60 грн., стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову у сумі 454,00 грн., стягнути з відповідача на користь позивача 14060,80 грн., сплачених адвокату за надання професійної правничої допомоги.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 27.08.2020 року провадження по справі було відкрито в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 21.09.2020 року об 11:00 год.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 27.08.2020 року накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, розмір частки якого складає 36/1000 від усього комплексу, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Постановою Донецького апеляційного суду від 18.11.2020року, ухвала Краматорського міського суду від 27.08.2020 року про забезпечення позову, залишена без змін.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 25.02.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу за позовною заявою до судового розгляду по суті на 18.03.2021 року о 13-00 годині.

06.11.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не визнає позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі та заперечує проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову, а саме в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст. 230 ЦК України та стверджує, що відповідач навмисно ввів його в оману щодо обставин договору. При цьому, жодних посилань на порушення, які відповідно до вимог ст. 230 ЦК України - Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу в сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення на час укладання договору та жодних доказів прямого умислу з боку відповідача, позивач не зазначає. Зазначають, що згідно ч. 2 ст. 230 ЦК України оман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Вважають, що законодавчо визначених підстав для задоволення позову не має, а тому просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача - адвокат Синчанський С.О. у судовому засіданні позов підтримав, послався на доводи які викладені в позові, просив його задовольнити. Окрім того зазначив, що долучені представником відповідача видаткові касові ордери, не підтверджують факту отримання позивачем по ним готівкових коштів, у зв`язку із відсутністю на них підпису позивача, крім того на видаткових касових ордерах відсутні підписи керівника, головного бухгалтера та касира.

Представники відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнали, заперечували проти його задоволення, пояснили, що позивач отримав грошові кошти по договору через касу, що підтверджується видатковими касовими ордерами по 10 000 грн. ОСОБА_2 на той час був працівником Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський завод кормових добавок та отримав грошові кошти. 27.10.2017 року на підприємстві було змінено керівництво, тому немає оригіналів видаткових касових ордерів, але в бухгалтерській програмі, в електронному вигляді вони залишились. Окрім того, підприємством після укладання спірного договору та виплати позивачу грошових коштів, було сплачено на користь держави податковий та воєнний збір.

Третя особа Державний нотаріус Першої Краматорської нотаріальної контори Фареник О.О., до суду не з`явився, але був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:

Вислухавши сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини по даній цивільній справі регулюються Цивільним Кодексом України.

Відповідно до договору купівлі-продажу будівлі цеху будматеріалів, що складає 36/1000 часток від усього комплексу від 17.10.2017 року, позивач ОСОБА_2 продав, а відповідач ТОВ Краматорський завод кормових добавок купив будівлю цеху будматеріалів за адресою : АДРЕСА_2 . (а.с.16-20). Даний договір посвідчений державним нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори Фареником О.О. та зареєстрований в реєстрі за номером 2-4114.

У момент підписання договору купівлі-продажу особи, які його підписали, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі. Правочин був вчинений у формі, встановленій законом, посвідчений нотаріально та зареєстрований у встановленому порядку. Правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За умовами договору сторони погодили продаж будівлі цеху за 110 800 грн., які покупець сплатив продавцю шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця, до підписання цього договору (п.п.2.1 договору). Своїми підписами в договорі продавець ОСОБА_2 та покупець в особі директора Самойленко А.І. підтверджують факт повного розрахунку за будівлю цеху та відсутність щодо покупця будь-яких претензій.

Сторони підтвердили, що договір вчиняється за відсутності впливу тяжкої обставини та обставин, що спонукають вчинити договір на вкрай невигідних умовах та він не є фіктивним, уявним та удаваним правочином. У сторін відсутні будь-які заперечення щодо кожної з умов договору. Сторони однаково розуміють значення щодо кожної з умов договору. Сторони однаково розуміють значення Договору, умови та правові наслідки для кожної із сторін. Продавець стверджує, що продаж здійснено за доброю волею, без будь-яких погроз, примусу чи насильства, як фізичного, так і морального. (п.п.6.8 договору).

У судовому засіданні сторони не заперечували, що саме вони особисто підписували вищезазначений договір купівлі-продажу.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2020 року в справі № 916/667/18 (провадження № 12-145гс19) вказано, що відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Таким чином, положення договору про те, що сторона договору отримала належні їй платежі до підписання договору, свідчить про те, що сторони домовилися вважати сплату коштів, здійснену раніше за відсутності правових підстав, виконанням укладеного договору стороною, яка за цим договором мала сплатити гроші.

При зверненні із позовом ОСОБА_2 вказує, що оспорюваний договір купівлі-продажу будівлі цеху укладений під впливом обману (стаття 230 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) зазначено: стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню .

Тлумачення статті 230 ЦК України свідчить, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення (абзац 2 частини першої статті 229 ЦК України).

Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

У постанові Верховного Суду України від 29 квітня 2014 року у справі № 3-11гс14 зроблено висновок, що обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Виходячи із змісту зазначеної норми, правочин визнається вчиненим внаслідок обману у разі навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю .

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Встановивши, що позивач ОСОБА_2 не довів підстав, передбачених ст. 230 ЦК України для визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі цеху, суд приходить до переконання про відмову в задоволенні зазначеної позовної вимоги.

Оскільки вимога про скасування рішення державного реєстратора в особі державного нотаріуса Першої Краматорської державної нотаріальної контори Фареника О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є похідною від вимоги про визнання недійсним оспорюваного правочину, то вона також не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,4, 258, 259, 263-268, 271-273 ЦПК України, ст. 16, 203, 215, 216 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову представника позивача адвоката Синчанського Станіслава Олександровича в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський завод кормових добавок , третя особа Державний реєстратор в особі державного нотаріуса Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареник Олег Олександрович про визнання договору недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Донецькій апеляційний суд через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було врученим у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст проголошено 26.07.2021 року о 08-00 годині.

Суддя Краматорського міського

суду Донецької області Ю.О. Сухоручко