Ухвала

від 30.11.2021 по справі 640/12282/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 640/12282/20

адміністративне провадження № К/9901/40849/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року

у справі №640/12282/20

за адміністративним позовом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Панорама

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач,) про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП 59955795.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2021 року у задоволенні адміністративного позову Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: подання заяви про поновлення строку, у якій би було вказано обставини, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги; сплати судового збору у розмірі 630,60 грн. - 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено апелянту, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, а у разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року у задоволенні клопотання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2021 року - відмовлено. У відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2021 року у справі №640/12282/20 відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано касаційну скаргу.

Верховний Суд вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском скаржником встановленого приписами КАС України десятиденного строку, з огляду на наступне.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції встановив, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва було постановлено 21 липня 2021 року у порядку письмового провадження, а апеляційну скаргу надіслано до суду першої інстанції лише 30 серпня 2021 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України десятиденного строку.

Разом з апеляційною скаргою позивач подав клопотання про поновлення строку та зазначає, що копію оскаржуваного рішення отримав 30 липня 2021 року.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що зважаючи на встановлені статтею 287 КАС України строки оскарження судових рішень, та враховуючи той факт, що апелянт отримав копію оскаржуваного рішення 30 липня 2021 року, останнім днем для подання апеляційної скарги є 09 серпня 2021 року. Відтак, суд апеляційної інстанції визнав наведені апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження доводи необгрунтованими.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що всупереч вимог пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України позивачем не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу апеляційної скарги та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.

Як зазначено судом апеляційної інстанції 13 жовтня 2021 року від представника позивача до суду надійшло клопотання в якому він просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити такий/

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказане клопотання містить аналогічне обґрунтування пропуску строку про яке позивач вже зазначав при подачі апеляційної скарги та інших підстав поважності пропуску строку на апеляційне оскарження представник Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не навів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року у задоволенні клопотання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2021 року - відмовлено. У відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2021 року у справі №640/12282/20 відмовлено.

Верховний Суд, звертає увагу скаржника, що розгляд справи здійснювався в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Процесуальні питання розгляду наведеної справи врегульовані параграфом 2 Глави 11 Розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, статті 287 цього Кодексу, відповідно якої апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Отже, враховуючи вимоги статті 287 КАС України, а також те що позивач отримав копію оскаржуваного рішення 30 липня 2021 року, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що останнім днем подання апеляційної скарги був 09 серпня 2021 року.

Касаційна скарга містить аналогічне обґрунтування причин пропуску скаржником строку на подання апеляційної скарги, яке зазначалося позивачем в суді апеляційної інстанції. Так, скаржник вказує, що копію оскаржуваного рішення отримав 30 липня 2021 року згідно з трекінгу Укрпошти 01051 06893663 та штемпелю вхідної кореспонденції Департаменту містобудування та архітектури вх. № 055/9876. Тому, на думку скаржника, останнім днем подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 30 серпня 2021 року.

Будь-яких інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, доводів на їх обґрунтування, як встановлено судом апеляційної інстанції, скаржником не наведено, належних доказів на їх підтвердження надано не було.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Враховуючи, що скаржником належним чином не було обґрунтовано причини пропуску строку на апеляційне оскарження, Верховний Суд вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, які би зумовлювали об`єктивну неможливість вчасного звернення з апеляційною скаргою.

Отже, суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження, вірно застосував положення статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справ) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 332, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року у справі №640/12282/20 за адміністративним позовом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Міністерства юстиції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Панорама про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

СуддіО.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська