Постанова

від 04.12.2020 по справі 640/12282/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12282/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, за апеляційною скаргою Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Окружного адміністративного суду від 09.06.2020, -

В С Т А Н О В И Л А:

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП 59955795.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2020 позов повернуто у зв`язку з тим, що позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви, так як відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо підписана особою, яка не має права її підписувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що позивач неправомірно був позбавлений права на судовий розгляд, оскільки суд дійшов помилкового висновку про відсутність належних документів на підтвердження права підписання позову. У якості документу про повноваження представника додано копію довіреності від 23.05.2019 року № 055-6011, яка наділяє його правом на підпис позовної заяви.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушення її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Частиною другою статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

У частині восьмій статті 59 КАС України зазначено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Як встановлено, позовна заява підписана від імені позивача - Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), представником Жуковським В.П., який на підтвердження своїх повноважень надав копію довіреності від 23.05.2019 року № 055-6011 завірену директором Департаменту - О. Свистуновим та дійсна до 23 травня 2020 року.

Відповідно до змісту довіреності слідує, що Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) уповноважує головного спеціаліста відділу правового забезпечення юридичного управління Жуковського В.П. представляти інтереси Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в усіх загальних, господарських, адміністративних місцевих та апеляційних судах, а також у Верховному Суді.

На виконання наданих повноважень Жуковський В.П. має усі права, передбачені для сторін, третіх осіб чи інших осіб, що беруть участь у цивільному, господарському, адміністративному процесі, у тому числі право подання позову, зміни предмету та підстав позову, одержання рішення, ухвали, постанови судів загальної юрисдикції, виконавчого листа або наказу суду, пред`явлення виконавчого листа або наказу суду до виконання, оскарження рішень, ухвал, постанов суду у передбаченому чинним в Україні законодавством порядку, а також права подавати від імені Департаменту заяви у відповідні органи, підприємства, установи, організації, одержувати необхідні довідки, документи та іншу інформацію у будь-яких державних або недержавних органах, підприємствах, установах, організаціях, розписуватися за Департамент та виконувати всі інші дії, пов`язані з цією Довіреністю.

Відповідно до Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 р. №90 із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 16.11.2012 р. №2052, від 29.12.2017 р. №1550, Департамент очолює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади Київським міським головою за погодженням з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Директор Департаменту здійснює керівництво діяльністю Департаменту, призначає на посади і звільняє з посад працівників Департаменту, затверджує положення про структурні підрозділи Департаменту, затверджує посадові інструкції працівників Департаменту.

Директор Департаменту уповноважив на підставі довіреності головного спеціаліста відділу правового забезпечення юридичного управління Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Жуковського Володимира Павловича відповідно до посадових обов`язків здійснювати представництво інтересів Департаменту у всіх загальних, господарських, адміністративних місцевих та апеляційних судах, а також у Верховному Суді.

Таким чином, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що перелічені права в довіреності не уповноважують представника на подання (підписання) позовної заяви.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частина 2 статті 60 КАС України).

Натомість з копії довіреності не вбачається застережень щодо права подання (підписання) позовної заяви представником у даній справі.

Отже, представником позивача було надано належні докази на підтвердження повноважень Жуковського В.П. щодо права подання (підписання) позовної заяви.

Колегія суддів зазначає, що суд не повинен тлумачити положення статей у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про підписання позову особою, яка не має такого права, а відтак і про наявність підстав для його повернення на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України, що призвело до порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

При цьому, судова колегія також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Белет проти Франції , відповідно до яких стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

ЄСПЛ у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух. Разом з тим суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лиш фактичним, але й реальним.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Окружного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі за адміністративним позовом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду від 09.06.2020 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови виготовлено 04.12.2020