Ухвала

від 01.12.2021 по справі 640/4492/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 грудня 2021 року

Київ

справа №640/4492/20

адміністративне провадження № К/9901/21509/21 №К/9901/21872/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №640/4492/20

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Стрівер Девелопмент

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2020 (головуючий суддя: Балась Т.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 (колегія у складі: головуючого судді Лічевецького І.О., суддів Грибан І.О., Оксененка О.М.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі Товариству з обмеженою відповідальністю Стрівер Девелопмент містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Будівництво житлового комплексу з паркінгом граничної висоти 27,0 м за адресою: АДРЕСА_1 , затверджених наказом № 586 від 17.05.2019;

- скасувати видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Товариству з обмеженою відповідальністю Стрівер Девелопмент містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Будівництво житлового комплексу з паркінгом граничної висоти 27,0 м за адресою: АДРЕСА_1 літера Б , 22 літера А у Подільському районі міста Києва, затверджених наказом № 586 від 17.05.2019.

2. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що земельна ділянка, на яку видано містобудівні умови та обмеження, за видом цільового призначення віднесена до земель, призначених для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а тому не може використовуватись під багатоповерхову забудову. Також ОСОБА_1 стверджував, що Генеральним планом м. Києва на період до 2020 року не передбачено нове будівництво по АДРЕСА_3 . За твердженням позивача, з огляду на положення ДБН-360-92 на земельній ділянці можливе будівництво будівель не вище 4-х поверхів, а відстань до прилеглих будинків не повинна бути меншою 27-ми метрів. Вказане свідчить про протиправність оскаржуваних містобудівних умов та обмежень.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2020 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

4. Не погоджуючись із таким судовим рішенням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційними скаргами.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2020 залишено без змін.

6. Відмовлячи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, зазначив, що оскільки судом встановлено, що відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, а саме, Генерального плану м. Києва на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:85:269:0067 допускається розміщення об`єктів садибної житлової забудови (3 поверхи) та багатоповерхової житлової забудови (9 поверхів та вище), то доводи позивача про неможливість використання вказаної земельної ділянки для будівництва багатоповерхового житлового будинку є безпідставними.

Що стосується доводів позивача про заборону використання земельної ділянки, кадастровий номер: 8000000000:85:269:0067 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, суди зазначили, що пунктом 5 оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень зобов`язано до початку проектування цільове призначення земельної ділянки привести у відповідність до намірів забудови, тобто вказана невідповідність цільового використання земельної ділянки намірам забудови може бути самостійно усунена замовником, в порядку визначеному чинним законодавством, та не може слугувати самостійною підставою для скасування Містобудівних умов та обмежень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 14.06.2021 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшли касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі № 640/4492/20, в яких скаржники просять скасувати ці рішення, та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

8. В обґрунтування своїх вимог, скаржники зазначають, що судами попередніх інстанції не було взято до уваги цільове призначення земельної ділянки, а також, що в порушення вимог ст. 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не були проведені громадські слухання щодо забудови земельної ділянки. На підтвердження правильності вказаного скаржники посилаються на позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №826/13852/17.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. 14.06.2021 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказані касаційні скарги.

10. Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2021, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.

11. Ухвалами Верховного Суду від 03.08.2021 та 15.09.2021 відкрито касаційні провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі № 640/4492/20.

12. Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 30.11.2021.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Як встановлено судами попередніх інстанції, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 17.05.2019 видано ТОВ Стрівер Девелопмент містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1.

14. ОСОБА_1 є власником будинку та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_4 .

15. Право власності ОСОБА_1 на будинок АДРЕСА_4 підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.10.2005, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №95654622 від 29.08.2017, рішенням Подільського районного суду міста Києва № 758/9241/14-ц від 18.12.2014, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 95654859 від 29.08.2017.

16. Згідно з витягом з чергового кадастрового плану від 07.02.2020 з фрагментом аеро (супутникової) фотозйомки земельна ділянка по АДРЕСА_4 є суміжною із земельною ділянкою по АДРЕСА_1.

17. 28.01.2020 ОСОБА_1 та інші мешканці прилеглих будинків звернулись до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із заявою про скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:269:0067, у якій просили скасувати містобудівні умови та обмеження, видані ТОВ Стрівер Девелопмент Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 17.05.2019, наказ №586.

18. Відповідь на вказану заяву позивач не отримав.

19. Позивач, вважаючи вказані містобудівні умови та обмеження такими, що порушують його права та інтереси, звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.

21. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

22. Такі виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

23. Отже, законодавець чітко визначив які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

24. Відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

25. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

26. У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

27. Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

28. Так у справі № 826/13852/17, на судове рішення у якій особи, які подали касаційні скарги посилаються на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, предметом спору було визнання протиправним та скасування рішення від 19.06.2017 про скасування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_3 від 08.06.2015 №344/15/12/009-15.

29. Суб`єктний склад у вказаній справі: позивач - підприємство, якому видано містобудівні умови та обмеження, та які в подальшому скасовані оскаржуваним рішенням відповідача; відповідач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

30. Встановлені судами у вказаній справі фактичні обставини справи - 08.06.2015 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видав позивачу Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_5 (№344/15/12/009-15). Відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 763 від 22.05.2017, зокрема, на підставі службової записки про результати перевірки від 17.05.2017 доручено Департаменту ДАБІ у м. Києві провести позапланову перевірку Департаменту містобудування та архітектури в.о. КМР (КМДА), щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 08.06.2015 №344/15/12/009-15. 19.06.2017 складено акт перевірки, в якому зроблено висновок про надання містобудівних умов з порушенням абзацу 2 п. 2.4. Правил № 109. 19.06.2017 головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ у м. Києві Гончаровим В.В. прийнято рішення про скасування дії Містобудівних умов, які, як зазначено у рішенні, прийнято з порушенням абзацу 2 п. 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 07.07.2011 №109 (оспорюване рішення).

31. Підставами позову у вказаній справі були неповнота та однобічність оспорюваного рішення про скасування містобудівних умов та обмежень, а також прийняття його без повідомлення і без залучення позивача всупереч тому, що рішення прямо впливає на права та охоронювані законом інтереси позивача. Позивача було позбавлено можливості надати пояснення та докази по суті питання. Крім того, позивач наголошував на тому, що Містобудівні умови відповідають вимогам законодавства до їх складу і отримані з дотриманням законної процедури, що не оспорюється відповідачем. Це, на думку позивача, вбачається із тексту оспорюваного рішення. Відповідачем також не виявлено порушень в частині складу змісту Містобудівних умов цільового та функціонального призначення земельної ділянки. Містобудівні умови видані із дотриманням вимоги законодавства щодо відповідності планованої забудови цільовому призначенню ділянки, а також вимоги зазначати у містобудівних умовах цільове призначення ділянки, на якій планується будівництво. Також, із тексту спірного рішення вбачається, що підставою для скасування Містобудівних умов є начебто порушення абз. 2 п. 2.4. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 07.07.2011 №109 (невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні).

32. Разом з тим, у розглядуваній справі №640/4492/20 правовідносини не можна вважати подібними з правовідносинами у справі № 826/13852/17, з огляду на наступне.

33. Так, у розглядуваній справі інший предмет спору, а саме визнання протиправними дій Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі третій особі містобудівних умов та обмежень та скасування таких містобудівних умов та обмежень.

34. Також відрізняється суб`єктний склад учасників відносин, оскільки у розглядуваній справі з позовом звертається не особа, якій видано містобудівні умови та обмеження, а особа, яка є мешканцем будинку, розташованого на суміжній земельній ділянці із земельною ділянкою, на якій планується забудова.

35. Відрізняються й підстави позову, оскільки у розглядуваній справі оскаржуються містобудівні умови та обмеження у зв`язку з невідповідністю їх Генеральному плану м. Києва, а також у зв`язку з тим, що земельна ділянка, на яку видано містобудівні умови та обмеження, за видом цільового призначення віднесена до земель, призначених для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а тому не може використовуватись під багатоповерхову забудову. При цьому, у справі № 826/13852/17, у зв`язку з іншим предметом спору, підставами звернення до суду було, серед іншого, порушення порядку прийняття рішення від 19.06.2017 про скасування Містобудівних умов та обмежень.

36. Крім того, у постанові від 04.09.2019 у справі № 826/13852/17 Верховний Суд зазначив, що містобудівні умови та обмеження, які не відповідають генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації на місцевому рівні не можуть вважатися такими, що враховують громадські та приватні інтереси при плануванні та забудові територій, власників будівель, що оточують місце будівництва, а тому порушують основи містобудування, визначені ст. 5 Закону України Про основи містобудування від 16.11.1992 та ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011. З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій повинні були з`ясувати відомості щодо території по АДРЕСА_5 , передбачені Генеральним планом м. Києва та іншою містобудівною документацією (у разі її наявності), та перевірити чи відповідають їм містобудівні умови та обмеження. У справі, що розглядається, суд першої інстанції не аналізував Генерального плану м. Києва, а суд апеляційної інстанції не врахував відомості Генерального плану м. Києва, за якими територія земельної ділянки на перетині вулиць Половецького та Багговутівської за функціональним призначенням належить до території промисловості.

37. Разом з тим, у розглядуваній справі суди встановили, що оскаржувані містобудівні умови і обмеження відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану м. Києва.

38. Таким чином, у справі № 826/13852/17 та у розглядуваній справі відрізняються також встановлені судом фактичні обставини справи, оскільки у справі № 826/13852/17 суди не аналізували відповідність містобудівних умов та обмежень Генеральному плану м. Києва, що й стало підставою для направлення Верховним Судом справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

39. Аналіз зазначеної скаржниками постанови Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 826/13852/17, на яку зроблено посилання у касаційній скарзі як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваних судових рішень не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах правовідносини у яких є подібними, що виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

40. Щодо посилань ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №826/13584/18, в якій Суд дійшов висновку, що дана справа має значний суспільний інтерес, зокрема, для жителів відповідної територіальної громади, відтак, її належить, у межах вимог процесуального закону, розглянути по суті для прийняття законного та обґрунтованого рішення, колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що справа №640/4492/20 розглянута по суті, застосування судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних рішень норми права без урахування висновку Верховного Суду не відбулося.

41. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

З огляду на викладене, керуючись статтями 345, 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі №640/4492/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Стрівер Девелопмент , про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду