Постанова

від 22.04.2021 по справі 640/4492/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4492/20 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грибан І.О., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Стрівер Девелопмент , про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив:

- визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) щодо видачі товариству з обмеженою відповідальністю Стрівер Девелопмент містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Будівництво житлового комплексу з паркінгом граничної висоти 27,0 м за адресою: вулиця Петропавлівська, 22-24 літера В , 22-24 літера А , 22-24, 22-24 літера Б , 22 літера А у Подільському районі м. Києва, затверджених наказом № 586 від 17 травня 2019 р.;

- скасувати видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) товариству з обмеженою відповідальністю Стрівер Девелопмент містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Будівництво житлового комплексу з паркінгом граничної висоти 27,0 м за адресою: вулиця Петропавлівська, 22-24 літера В , 22-24 літера А , 22-24, 22-24 літера Б , 22 літера А у Подільському районі м. Києва, затверджені наказом № 586 від 17 травня 2019 р.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що земельна ділянка, на яку видано містобудівні обмови та обмеження, за видом цільового призначення віднесена до земель, призначених для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а тому не може використовуватись під багатоповерхову забудову.

ОСОБА_1 стверджував, що Генеральним планом м. Києва на період до 2020 р. не передбачено нове будівництво по вул. Петропавлівській у м. Києві.

Також, за твердженням позивача, з огляду на положення ДБН-360-92 на земельній ділянці можливе будівництво будівель не вище 4-х поверхів, а відстань до прилеглих будинків не повинна бути меншою 27-ми метрів.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти постанову про задоволення позову.

Крім доводів, наведених у позовній заяві, апелянт зазначає, що в порушення вимог ст. 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не були проведені громадські слухання щодо забудови земельної ділянки.

Також, у доповненні до апеляційної скарги скаржник звертає увагу на те, що земельна ділянка, на яку видані містобудівні умови та обмеження, має статус зони особливого режиму забудови, що не дозволяє нове будівництво.

Стверджуючи, що при ухваленні рішення у справі окружний адміністративний суд вирішив питання про її права та свободи, ОСОБА_2 , яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу в якій, вказуючи на допущені, на її думку, судом порушення норм чинного матеріального та процесуального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.

Як і позивач, ОСОБА_2 указує на те, що судом попередньої інстанції не було взято до уваги цільове призначення земельної ділянки та той факт, що громадські слухання щодо її забудови не проводились.

У відзивах на апеляційні скарги Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), товариство з обмеженою відповідальністю Стрівер Девелопмент наполягають на законності та обґрунтованості рішення суду.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що 03.05.2019 р. ТОВ Стрівер Девелопмент подало до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) через Центр надання адміністративних послуг заяву з проханням видати містобудівні умови та обмеження для будівництва житлового комплексу з паркінгом по вул. Петропавлівській, 22-24 літера В , 22-24 літера А , 22-24, 22-24 літера Б , 22 літера А у Подільському районі м. Києва.

До заяви було додано: копію договору суперфіцію від 19.03.2019 р., зареєстровано в реєстрі за № 487; копію витягу з Державного речових прав на нерухоме майно; копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб; викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; витяг із державного земельного кадастру.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 586 від 17.05.2019 р. затверджено містобудівні умови та обмежень для проектування об`єкта будівництва на вул. Петропавлівській, 22-24 літера В , 22-24 літера А , 22-24, 22-24 літера Б , 22 літера А у Подільському районі.

Пункт 8 частини 1 статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (надалі за текстом - Закон № 3038-VI ) визначає, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

За змістом пункту 1 частини 5 статті 26 Закону № 3038-VI отримання замовником або проектувальником вихідних даних є першим етапом проектування та будівництва об`єктів.

Відповідно до частини 1 статті 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Згідно частини 3 статті 29 Закону № 3038-VI (тут та надалі норми у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Частиною 5 статті 29 Закону № 3038-VI установлено, що містобудівні умови та обмеження містять: назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; інформацію про замовника; відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.

Із матеріалів справи вбачається, що за цільовим призначенням земельна ділянка (кадастровий № 8000000000:85:269:0067), на яку відповідачем видано містобудівні умови та обмеження, за цільовим призначенням віднесена до земель житлової та громадської забудови, а за видом - до земель призначених для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2020 р. у справі № 640/12126/16 за позовом ТОВ Стрівер Девелопмент до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:85:269:0067, відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради № 370/1804 від 28 березня 2002 р., за функціональним призначенням відноситься частково до території вулиць і доріг, частково до територій садибної забудови, частково до території житлової забудови багатоповерхової.

Зазначене підтверджується також наявними в матеріалах справи Довідками (Витягами) з містобудівного кадастру - фрагмент основного креслення (функціональне зонування) Генерального плану міста.

Такі ж відомості щодо земельної ділянки зазначені і в Розділі 1 Загальні дані Містобудівних умов та обмежень.

Наведене спростовує твердження позивача про те, що Генеральним планом м. Києва на період до 2020 р. не передбачено нове будівництво по вул. Петропавлівській у м. Києві.

Не грунтується на нормах чинного законодавства твердження ОСОБА_1 про те, що на земельній ділянці, на яку видані містобудівні умови та обмеження, не дозволене нове будівництво, оскільки вона має статус зони особливого режиму забудови.

Жодним нормативним актом не встановлено заборони на будівництво на землях, віднесених до особливого режиму забудови.

З урахуванням того, що ділянка проектування знаходиться в межах історичного ареалу, в зоні регулювання забудови ІІІ категорії, в межах охоронної (буферної) зони пам`ятки національного значення Кирилівської церкви, пунктом 5 Містобудівних умов та обмежень ТОВ Стрівер Девелопмент зобов`язано:

- виконати вимоги Законів України Про регулювання містобудівної діяльності , Про архітектурну діяльність , Про охорону культурної спадщини , рішення виконкому Київської ради народних депутатів № 920 від 16.07.1979 р., розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002 р., розпорядження Київської міської державної адміністрації № 817 від 12.05.2006 р.;

- отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку;

- у разі необхідності отримати дозвіл на виконання робіт;

- забезпечити розкриття об`єкта культурної спадщини національного значення Кирилівської церкви та інших об`єктів культурної спадщини;

- в об`ємно-просторовому рішенні забезпечити композиційну узгодженість з оточуючим історично сформованим середовищем;

- проектну документацію надати на розгляд науково-методичної ради Міністерства культури України.

Не може бути підставою для скасування містобудівних умов та обмежень і посилання позивача на те, що земельна ділянка кадастровий № 8000000000:85:269:0067) за видом цільового призначення віднесена до земель призначених для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), оскільки пунктом 5 Містобудівних умов та обмежень замовника зобов`язано до початку проектування цільове призначення земельної ділянки привести у відповідність до намірів забудови.

Що стосується твердження ОСОБА_1 про те, що в силу приписів ДБН-360-92 на земельній ділянці можливе будівництво будівель не вище 4-х поверхів, а відстань до прилеглих будинків не повинна бути меншою 27-ми метрів то у цій частині судова колегія звертає увагу позивача на наступне.

Згідно пункту 3.13 Державних будівельних норми Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , затверджених наказом Держкоммістобудування № 44 від 17 квітня 1992 р., відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції і освітленості

відповідно до норм (розділ 10), протипожежних вимог (додаток 3.1). Між довгими сторонами житлових будинків заввишки 2 - 3 поверхи треба приймати відстані (побутові розриви) не менше 15 м, а заввишки в 4 поверхи і більше - 20 м, між довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м. При розміщенні 9 - 16-поверхових житлових будинків суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігається, відстань між садибним будинком і довгими сторонами багатоповерхового будинку приймається не меншою за висоту будинку, що зводиться.

Тобто, відстань між житловими будинками залежить від їх поверховості (висоти).

Відповідно до пункту 1 Містобудівних умов та обмежень гранична висота будівлі становить h ? 27,0 м. Остаточно висоту визначити під час проектування з урахуванням пам`яткоохоронного законодавства за погодженням з Міністерством культури України, дотримання відстаней від оточуючих будівель та споруд.

Пунктом 4 Містобудівних умов та обмежень визначено, що при проектуванні необхідно врахувати побутові та протипожежні розриви від існуючих та запроектованих будівель і споруд відповідно до пункту 3.13 та таблиці 1 дод, 3.1 ДБН Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва .

Отже, відповідачем визначено граничну (максимальну) висоту будівлі, а її конкретну висоту, залежно від відстані до оточуючих будівель, має бути визначено на наступних стадіях будівництва, зокрема на стадії розроблення проектної документації.

Враховуючи наведене, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржників на те, що не були проведені громадські слухання щодо забудови земельної ділянки є помилковим.

В силу приписів частини 1 статті 21 Закону № 3038-VI громадському обговоренню підлягають лише розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Крім того, зазначене питання не було підставою позову.

Відповідно ж до частини 5 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 23 квітня 2020 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя І.О.Грибан

суддя О.М.Оксененко