Ухвала

від 29.06.2021 по справі 640/4492/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 червня 2021 року

м. Київ

справа №640/4492/20

адміністративне провадження №К/9901/21509/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва віл 07.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі №640/4492/20 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Стрівер Девелопмент , про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Стрівер Девелопмент" містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Будівництво житлового комплексу з паркінгом граничної висоти 27,0 м" за адресою: вулиця Петропавлівська, 22-24 літера «В» , 22-24 літера «А» , 22-24, 22-24 літера «Б» , 22 літера «А» у Подільському районі міста Києва , затверджених наказом № 586 від 17 травня 2019 року;

- скасувати видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Товариству з обмеженою відповідальністю "Стрівер Девелопмент" містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Будівництво житлового комплексу з паркінгом граничної висоти" 27,0 м" за адресою: вулиця Петропавлівська, 22-24 літера "В", 22-24 літера "А", 22-24, 22-24 літера "Б", 22 літера "А" у Подільському районі міста Києва, затверджених наказом № 586 від 17 травня 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2020 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційними скаргами.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2020 залишено без змін.

14.06.2021 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі № 640/4492/20, в якій скаржниця просить скасувати ці рішення, та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Одночасно з цим, при вивченні матеріалів касаційної скарги, суд встановив, що касаційна скарга не відповідає вимогам статей 328, 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Як вбачається із відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, розгляд справи судом першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилом частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Розглядаючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд бере до уваги таке.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативні приписи частини четвертої статті 328 КАС України закріплюють, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статті 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Колегія суддів наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України треба зазначати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.

У разі, якщо скаржник вважає, що суди порушили норми процесуального права і неналежно дослідили зібрані у справі докази, неповно встановили обставини справи або встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які суд не дослідив, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Із аналізу наведених положень процесуального закону в їхньому логічному взаємозв`язку можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, які ухвалені у справах, що не є справами незначної складності відповідно до закону, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Отже, касаційна скарга має містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їхнього) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом у процесі його (їхнього) ухвалення, та навести аргументи на обґрунтування своєї позиції.

Аналіз конструкції частини четвертої статті 328 КАС України дає підстави для висновку, що зазначена норма містить дві умови, які в сукупності складають зміст категорії підстави касаційного оскарження судових рішень .

Зміст першої з цих умов полягає в тому, що в касаційній скарзі обов`язково має зазначатися, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій оскаржених судових рішень. Ця умова має бути дотримана під час касаційного оскарження усіх судових рішень, визначених частиною першої статті 328 КАС України - рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, та постанов суду апеляційної інстанції.

Своєю чергою друга умова передбачає, що особа, яка подає касаційну скаргу, окрім зазначення неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права та (або) порушення норм процесуального права, має також навести одну з обставин, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Отже, підставою для касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах, що не належать до справ незначної складності, є зазначення фактів неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права та (або) порушення норм процесуального права, та обов`язкове обґрунтуванням наявності однієї або кількох обставин, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Натомість за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тобто аналіз норми пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України свідчить про те, що під час касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та в інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), заявник має обов`язково аргументувати у касаційній скарзі наявність однієї або кількох обставин, перелік яких викладений у підпунктах а , б , в та г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Одночасно суд касаційної інстанції наголошує, що умова, передбачена частиною четвертою статті 328 КАС України, щодо зазначення у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення судами першої та (або) апеляційної інстанцій оскаржених ним судових рішень, є загальною та має виконуватися у процесі оскарження в касаційному порядку усіх судових рішень, визначених частиною першої статті 328 КАС України, тобто така вимога стосується будь-яких рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанов суду апеляційної інстанції, незалежно від того, справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження чи за правилами загального позовного провадження.

Тому, окрім наведення обставин, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, особа, яка подає касаційну скаргу в справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), мусить зазначати те, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права припустився суд (припустилися суди) під час ухвалення оскаржених судових рішень.

Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що у скарзі зовсім не зазначені підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку, які передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України у її логічному взаємозв`язку з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

У цьому контексті слід зазначити, що зважаючи на зміни до КАС України, внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її взяття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд встановив, що заявник у касаційній скарзі не зазначив, у чому полягає неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права та (або) порушення норм процесуального права посилаючись на частину 4 статті 328 КАС України, а також не обґрунтував наявності виняткових випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, тобто скаржник не навів передбачених КАС України підстав для касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справі, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.

Своєю чергою касаційна скарга стосовно наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції зводиться до незгоди із ухваленими судами попередніх інстанцій судовими рішеннями й тверджень про невідповідність їх висновків обставинам справи. Окрім цитування норм права й наведення фактичних обставин справи, скарга не містить конкретизації щодо того, яку норму права суд неправильно застосував та як, на думку скаржника, відповідна норма має застосовуватися або яка правова норма застосована не була.

Верховний Суд не має самостійно визначати підставу для касаційного оскарження судових рішень, а таку підставу має вказувати особа, яка подає касаційну скаргу, з одночасним наведенням підстави касаційного оскарження з огляду на обставини справи та висновки судів попередніх інстанцій.

Окрім того, за правилами, встановленими частинами першою-третьою статті 329 КАС України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі якщо його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 22.04.2021, повний текст складено 23.04.2021.

Касаційна скарга подана (здана на пошту) 11.06.2021, тобто після закінчення строків, встановлених статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

До касаційної скарги скаржник додає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що ОСОБА_1 повний текст оскаржуваної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 отримала засобами поштового зв`язку 12.05.2021.

На підтвердження даного факту до клопотання додає копію конверта про направлення поштового відправлення зі штриховим кодовим ідентифікатором №0102932938380, з якого вбачається, що отримувачем рішення суду апеляційної інстанції є ОСОБА_2 , та відомості з сайту ПАТ Укрпошта щодо відстеження трекінгу (направлення та вручення) листа з штриховим кодовим ідентифікатором №0102932938399.

Тому, такі обставини не є достатніми, оскільки копія конверту та відомості з сайту ПАТ Укрпошта містять відмінні один від одного штрихові кодові ідентифікатори, а тому не вбачається можливим перевірити правильність зазначення скаржником штрих-кодового ідентифікатора у трекінгу та встановити його відповідність коду, зазначеному на поштовому відправленні.

Жодних інших належних і допустимих доказів на підтвердження отримання оскаржуваного судового рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 ОСОБА_1 не надала.

За таких обставин, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження задоволенню не підлягає.

Верховний Суд звертає увагу, що скаржнику необхідно надати клопотання про поновлення строку касаційного оскарження із зазначенням підстав та наданням інших відповідних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку касаційного оскарження.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Верховний Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

За частиною третьою статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332, пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва віл 07.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі №640/4492/20 - залишити без руху.

Надати строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого скаржнику необхідно навести належне обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС України у її логічному взаємозв`язку з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначити підстави для поновлення строку на касаційне оскарження із наданням інших належних та допустимих доказів.

Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду