Постанова

від 22.11.2021 по справі 521/12092/16-ц

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - Луньова Д.Ю.

Доповідач - Луганська В.М.

Справа № 521/12092/16-ц

Провадження № 22-ц/810/810/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Луганської В.М.

суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.

за участю секретаря - Кузьменко А.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 за первісним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю трубний завод Славсант за зустрічним позовом

відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю трубний завод Славсант , Головне управління Національної поліції України в Луганській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьк

апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_4

на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 19 травня 2021 року у справі, ухвалене судом у складі судді Луньової Д.Ю.,

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю трубний завод Славсант , Головного управління Національної поліції України в Луганській області про захист права власності, визнання права власності та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю трубний завод Славсант до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Головне управління Національної поліції України про витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Сватівського відділу поліції ГУНП в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Спільне українсько-російське-англійське Товариство з обмеженою відповідальністю трубний завод Славсант (далі ТОВ Славсант ), в якому просив суд захистити право власності позивача шляхом зняття автомобіля TOYOTA модель PRADO 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 з розшуку, звільнити з-під арешту та визнати за позивачем право власності на автомобіль.

Позовна заява обґрунтована тим, що у червні 2015 року позивач домовився з ОСОБА_5 як власником автомобіля TOYOTA модель PRADO 2008 року номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 про придбання спірного автомобіля на ринку м. Львова. Від імені ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченої довіреності діяв його представник ОСОБА_6 , якому надано право керувати цим автомобілем, продавати його з усіма необхідними для цього правами. 06 червня 2015 року позивач звернувся до УДАІ в Львівській області із заявою про зняття автомобілю з обліку та видачу тимчасових номерів, при цьому з ОСОБА_6 був проведений повний розрахунок за автомобіль, договір купівлі-продажу був оформлений шляхом складання довідки-рахунку на ім`я позивача. 19 червня 2015 року позивач звернувся за місцем своєї реєстрації до УДАІ в Одеській області із заявою про реєстрацію автомобіля й отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01 липня 2015 року. Втративши вищезазначене свідоцтво та звернувшись у листопаді 2015 року з заявою про видачу нового свідоцтва, позивачу було відмовлено, оскільки автомобіль перебуває у розшуку та під арештом. Сватівським відділом поліції ГУНП у Луганській області спірний автомобіль внесено у базу розшуку автомобілів. Регіональним сервісним центром в Одеській області скасовано право власності заявника.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2016 року до участі у справі залучено співвідповідача Спільне українсько-російсько-англійське товариство з обмеженою відповідальністю Славсант .

23 січня 2017 року замінено первісного відповідача Сватівський відділ поліції ГУНП в Луганській області на Головне управління Національної поліції України в Луганській області.

01 березня 2017 року Спільне українсько-російсько-англійське товариство з обмеженою відповідальністю Славсант звернулося із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про витребування майна та зобов`язання вчинити дії, в якому просило суд витребувати у ОСОБА_1 автомобіль TOYOTA модель PRADO 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , зобов`язати його повернути СУРА ТОВ Славсант та стягнути судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль TOYOTA LC 120 PRADO 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 перебував у власності Спільного українсько-російсько-англійського товариства з обмеженою відповідальністю Славсант , але 02 серпня 2014 року невідомі особи, одягнені у військову форму, увірвалися на територію підприємства СУРА ТОВ Славсант за адресою: м. Антрацит, вул. Петровського, 21 та незаконно заволоділи вищезазначеним автомобілем.

Сватівським ВП ГУНП в Луганській області відомості про даний злочин внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014130550000885 від 04 жовтня 2015 року за ч. 3 ст. 289 КК України.

Автомобіль TOYOTA LC 120 PRADO 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 вибув із володіння СУРА ТОВ Славсант поза його волею злочинним шляхом та на підставі ч.1 ст.388 ЦК України має бути витребуваний у ОСОБА_1 .

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано розшук автомобіля TOYOTA LC 120 PRADO 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , оголошеного Сватівським ВП ГУНП в Луганській області від 12 листопада 2015 року і 14 квітня 2016 року; визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль TOYOTA LC 120 PRADO 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 . В іншій частині відмовлено.

У задоволені зустрічного позову СУРА ТОВ Славсант відмовлено.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відбулася зміна найменування Спільного українсько-російсько-англійського товариства з обмеженою відповідальністю Славсант на Товариство з обмеженою відповідальністю трубний завод Славсант (далі ТОВ Славсант ).

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19 жовтня 2017 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 березня 2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 19 жовтня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 14 травня 2019 року до участі у справі у якості співвідповідача за зустрічним позов залучено ОСОБА_2 .

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08 липня 2019 року справу передано для розгляду за підсудністю до Лисичанського міського суду Луганської області.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 22 листопада 2019 року залучено співвідповідачем за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 .

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 19 травня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Славсант , Головного управління Національної поліції України в Луганській області про захист права власності, визнання права власності, відмовлено.

Зустрічний позов ТОВ Славсант до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Головне управління Національної поліції України про витребування майна з чужого незаконного володіння, задоволено.

Витребувано у ОСОБА_3 автомобіль TOYOTA LC 120 PRADO 2008 року випуску, вин-код НОМЕР_1 .

Зобов`язано ОСОБА_3 повернути автомобіль TOYOTA LC 120 PRADO 2008 року випуску, вин-код НОМЕР_1 Товариству з обмеженою відповідальністю трубний завод Славсант .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ Славсант судовий збір у сумі 8800 гривень.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права , просить суд скасувати рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 19 травня 2021 року в частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ТОВ Славсант та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити ТОВ Славсант в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом щодо витребування у ОСОБА_3 автомобіля TOYOTA LC 120 PRADO 2008 року випуску, вин-код НОМЕР_1 , щодо зобов`язання ОСОБА_3 повернути автомобіль TOYOTA LC 120 PRADO 2008 року випуску, вин-код НОМЕР_1 Товариству з обмеженою відповідальністю трубний завод Славсант , та стягнення з скаржника судового збору у сумі 8800 гривень.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відсутні підстави для застосування ч.1 ст.388 ЦК України. Суд першої інстанції, встановивши, що на дату ухвалення оскаржуваного рішення ще тривають слідчі дії у кримінальному провадженні № 12014130550000885 від 03 жовтня 2014 року за ч. 3 ст. 289 КК України, не врахував, що вироку суду за цим кримінальним провадженням немає, досудове розслідування триває, тому докази, які надані ТОВ Славсант не можуть слугувати підтвердженням неправомірності вибуття майна із його володіння та наявності у товариства права власності на це майно.

Суд не врахував, що в судовому порядку жоден правочин, на підставі якого відчужувався спірний автомобіль не визнано недійсним.

ТОВ Славсант не доведено наявності в нього на даний час права власності на спірний автомобіль.

Суд, ухвалюючи рішення, вийшов за межі позовних вимог, чим порушив ч. 2 ст. 264 ЦПК України, оскільки зустрічний позов не містить змісту позовних вимог в частині витребування у ОСОБА_3 спірного автомобіля та зобов`язання повернути його позивачу за зустрічним позовом.

Судом порушено встановлений ухвалою суду від 24 березня 2021 року порядок з`ясування обставин та дослідження доказів, а саме, не заслухано пояснення сторін. Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 19 травня 2021 поку біля 16 год 30 хв прибула до суду для участі у судовому засіданні. Секретар судового засідання у присутності співробітників Служби судової охорони, повідомила, що інші учасники справи до суду не прибули, у зв`язка з цим судове засідання буде відкладено на іншу дату. Разом з тим, у матеріалах справи міститься протокол судового засідання від 19 травня 2021 року в якому зазначено, що сторони в судове засідання не з`явилися, та не зазначено, що до суду прибула представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 . Суд мав процесуальну можливість відкласти розгляд справи на іншу дату або ж надати можливість представнику співвідповідача взяти участь у судовому засіданні.

Суд першої інстанції не повно з`ясував обставини справи, залишив поза увагою, що обставини вибуття спірного автомобіля з володіння ТОВ Славсант досліджуються в рамках ще одного кримінального провадження, але за ознаками вчинення посадовими особами ТОВ Славсант кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 383 КК України. Висновок суду першої інстанції щодо належності ТОВ Славсант спірного автомобіля та його викрадення не підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд першої інстанції безпідставно підтвердив право власності на спірний автомобіль за ТОВ трубний завод Славсант на підставі копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 10 липня 2009 року, оскільки ОСОБА_1 правомірно набув право власності на спірний автомобіль на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 червня 2016 року у справі № 495/9537/15-ц. Правочини щодо відчуження спірного автомобіля від ТОВ Славсант на користь ОСОБА_7 щодо його придбання ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ніким не оспорені, не визнанні судом недійсними, тому усі подальші правочини, направленні на відчуження спірного майна є дійсними, ОСОБА_3 є добросовісним набувачем і законним власником спірного транспортного засобу.

Просила скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ТОВ трубний завод Славсант та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом щодо витребування у ОСОБА_3 спірного автомобіля; зобов`язання ОСОБА_3 повернути цей автомобіль позивачу; стягнення судового збору у сумі 8800 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Національної поліції в Луганській області зазначило, що у провадженні СВ Старобільського РУП ГУНП в Луганській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до ЄРДР за № 120141305580000885 від 04.10.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України за фактом викрадення транспортних засобів, зокрема, TOYOTA LC 120 PRADO, д.н.з. НОМЕР_4 , 2008 року випуску, який належить ТОВ трубний завод Славсант . У кримінальному провадженні проводяться слідчі (розшукові дії) з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, а також встановлення осіб, які можуть бути причетними до його скоєння. Вищезазначений автомобіль є предметом кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, яке розпочато за заявою директора департаменту врегулювання збитків ПрАТ Страхова компанія Еталон Гремченка А.О. Вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим та таким, що винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просили рішення суду залишити без змін.

У судове засідання скаржник ОСОБА_3 не з`явилася, про місце, дату та час судового засідання була повідомлена у визначеному законом порядку. Представник скаржника ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримала, посилаючись на доводи, які викладені в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні представник ТОВ трубний завод Славсант Галкін Максим Геннадійович заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник Головного управління Національної поліції України в Луганській області у судове засідання не з`явився, у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений у визначеному законом порядку.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідача, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. Оскільки рішення суду оскаржується в частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ТОВ Славсант , то рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про захист права власності, визнання права власності не є предметом апеляційного перегляду.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ТОВ Славсант , суд першої інстанції виходив з того, що спірний автомобіль є власністю ТОВ Славсант з 2009 року. 02 серпня 2014 року невідомі особи у військовій формі заволоділи спірним автомобілем. Сватівським відділом поліції ГУНП в Луганській області 03 жовтня 2014 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, слідчі дії не завершені. Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний автомобіль є власністю ТОВ Славсант та є підстави для задоволення зустрічних позовних вимог на підставі ст.388 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що висновок суду про задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ Славсант про витребування автомобіля правильний, відповідає вимогам закону та встановленим по справі обставинам, виходячи з наступного.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України ).

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно він особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України , якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України , є неефективними.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, провадження № 14-208цс18).

За змістом частини третьої статті 12 , частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України ).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено що автомобіль TOYOTA модель PRADO 2008 року випуску, кузов НОМЕР_1 з 2009 року є власністю ТОВ ТЗ Славсант , що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (т.с.1 а.с.157, довідкою т.с.2 а.с. 79).

З відповіді слідчого СВ Старобільського ВП ГУНП в Луганській області від 15.08.2-017 року № 9760 03.10.2014 року до Сватівського РВ ГУМВС надійшло повідомлення від директора департаменту врегулювання збитків ПрАТ Страхова компанія Еталон Гремченка А.О. про те, що 02.08.2014 року в м. Антрацит Луганської області на вул. Петровського, 21 було викрадено у тому числі автомобіль TOYOTA LC 120 PRADO 2008 року випуску, д/н НОМЕР_4 , який належить ТОВ Славсант .

Відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за № 12014130550000885 від 03.10.2014 року за ч. 3 ст. 289 КК України .

Ухвалою слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 18 січня 2016 року у справі № 426/26/16-к надано дозвіл слідчому Сватівського ВП ГУНП в Луганській області на проведення тимчасового доступу до автомобіля марки TOYOTA PRADO , 2008 року випуску, який перебуває в користуванні ОСОБА_1 , та вилучення зазначеного транспортного засобу для зберігання на майданчику, розташованому на території Сватівського районного відділу ГУМВС України в Луганській області, для подальшого повернення власнику СУРА ТОВ Славсант .

Спірний автомобіль 23.05.2015 року на підставі довідки-рахунку ААЕ 120384 від 20.05.2015 року, виданої ТОВ ІННАВТО перереєстровано ТЗ на нового власника (ВРЕР-6 УДАІ м. Києва) - ОСОБА_7 ; 06.06.2015 року на підставі довідки-рахунку ААЕ 142946 від 06.06.2015 рок, виданої ФОП ОСОБА_8 , перереєстровано ТЗ (ВРЕР № 6 м. Києва) на нового власника ОСОБА_5 ; 01.07.2015 року на підставі довідки-рахунку ААЕ 219109 від 18.06.2015 року, виданої ТОВ Авто-Айленд здійснено вторинну реєстрацію ТЗ (ВРЕР №1 м. Одеси), придбаного в торговельній організації за ОСОБА_1 ; 09.12.2017 року на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси № 521/12092/16-ц від 22.03.2017 року зареєстровано ТЗ після відміни скасування реєстрації (ТСЦ № 5152РСЦ МВС в Одеській області) за ОСОБА_1 ; 03.07.2018 року на підставі договору купівлі-продажу № 5141/2018/1007756 від 03.07.2018 року, виданого ТСЦ № 5141 РСЦ МВС в Одеській області, здійснено вторинну реєстрацію ТЗ по договору купівлі-продажу, укладеному в ТСЦ за ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією бази даних Єдиного державного реєстру МВС станом на 09.11.2018 року про всі реєстраційні дії проведені з автомобілем TOYOTA LC 120 PRADO 2008 року випуску, вин-код НОМЕР_1 (т.с.2 а.с.211-212).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів з автомобілем TOYOTA LC 120 PRADO 2008 року випуску, вин-код JTEBU25J685147850

проведено 06.08.2019 року реєстраційну операцію на підставі договору купівлі-продажу укладеному в ТСЦ, та перереєстровано з громадянина ОСОБА_2 на нового власника ОСОБА_3 ( т.3 а.с.66).

Всі ці обставини свідчать про те, що автомобіль TOYOTA LC 120 PRADO 2008 року випуску, вин-код НОМЕР_1 вибув із володіння ТОВ Славсант поза його волею. Крім того, оскаржуваним рішенням встановлено, що позивачем ОСОБА_1 не надано суду належних доказів на підтвердження законних підстав набуття права власності на спірний автомобіль і рішення суду в цій частині учасниками справи не оскаржується.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ Славсант про витребування спірного автомобіля у ОСОБА_3 .

Доводи апеляційної скарги про те, що на дату ухвалення оскаржуваного рішення ще тривають слідчі дії у кримінальному провадженні № 12014130550000885 від 03 жовтня 2014 року за ч. 3 ст. 289 КК України, тому докази, які надані ТОВ Славсант не можуть слугувати підтвердженням неправомірності вибуття майна із його володіння та наявності у товариства права власності на це майно, не заслуговують на увагу, з викладених вище обставин.

Посилання скаржника на те, що в судовому порядку жоден правочин, на підставі якого відчужувався спірний автомобіль не визнано недійсним не заслуговують на увагу, оскільки власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (див. пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).

Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ Славсант не доведено наявності в нього на даний час права власності на спірний автомобіль спростовуються встановленими по справі обставинами справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що ухвалюючи рішення, суд вийшов за межі позовних вимог, чим порушив ч. 2 ст. 264 ЦПК України, оскільки зустрічний позов не містить змісту позовних вимог в частині витребування у ОСОБА_3 спірного автомобіля та зобов`язання повернути його позивачу за зустрічним позовом не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до ст.50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів;2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Згідно до вимог ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою ТОВ Славсант просило суд витребувати у ОСОБА_1 спірний автомобіль та зобов`язати останнього повернути автомобіль позивачеві.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 14 травня 2019 року до участі у справі у якості співвідповідача за зустрічним позов залучено ОСОБА_2 .

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08 липня 2019 року справу передано для розгляду за підсудністю до Лисичанського міського суду Луганської області.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 22 листопада 2019 року залучено співвідповідачем за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 .

Тобто, ОСОБА_3 є співвідповідачем за зустрічною позовною заявою ТОВ Славсант . Встановивши, що ОСОБА_3 є останнім набувачем спірного автомобіля, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про витребування спірного автомобіля у ОСОБА_3 та зобов`язання її повернути автомобіль власнику, оскільки ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 22 листопада 2019 року її залучено співвідповідачем за зустрічною позовною заявою.

Посилання скаржника на те, що судом порушено встановлений ухвалою суду від 24 березня 2021 року порядок з`ясування обставин та дослідження доказів, а саме, не заслухано пояснення сторін, оскільки представник скаржника прибула 19 травня 2021 року о 16 год 30 хв до суду, не заслуговують на увагу, оскільки обставини на які посилається скаржник у апеляційній скарзі не підтверджено належними доказами. В судовому засіданні представник скаржника - ОСОБА_4 зазначила, що не подавала до суду першої інстанції письмові зауваження з приводу неправильності чи неповноти протоколу судового засідання. Згідно протоколу судового засідання від 19 травня 2021 року ( т.с.3 а.с.185) до судового засідання учасники справи не з`явилися. Скаржник ОСОБА_3 була повідомлена про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.

Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , залишити без задоволення.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 19 травня 2021 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови 26 листопада 2021 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді В.В. Кострицький

М.В. Назарова