Постанова

від 23.11.2021 по справі 183/4873/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7621/21 Справа № 183/4873/18 Суддя у 1-й інстанції - Городецький Д. І. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 47

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2019 року по справі за позовом керівника Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля Сергія Володимировича, третя особа Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про визнання розпорядження незаконним, скасування рішення державного реєстратора, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2018 року керівник Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля С. В., третя особа - Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про визнання розпорядження незаконним, скасування рішення державного реєстратора, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Позов мотивовано тим, що під час вивченням стану дотримання законодавства у сфері земельних відносин на території Новомосковського району місцевою прокуратурою встановлено, що 13 лютого 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 , зареєстровано право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 55,6426 га, кадастровий номер 1223281000:02:028:1004, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Відповідно до відомостей Державного реєстру право власності на зазначену земельну ділянку виникло у ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1772 від 21 грудня 2005 року.

Згідно відповіді Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 02-11-1367/0/327-18 від 19 квітня 2018 року, якою надано архівну сканкопію розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації від 21 грудня 2005 року № 1772, встановлено, що у розпорядженні Новомосковської районної державної адміністрації від 21 грудня 2005 року № 1772 Про відведення в натурі (на місцевості) земельних ділянок в земельні ділянки на території Василівської сільської ради, колишнє АВОП Самарське , ОСОБА_1 як громадянка, які передається земельна ділянка (пай) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не зазначена, відведення земельної ділянки вказаній особі не проводилося.

Прокурор зазначив в позові, що розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1772 від 21 грудня 2005 року в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є підробленим, що у свою чергу, відповідно до вимог статті 393 ЦК України є підставою для визнання його незаконним.

Також, підлягає скасуванню і рішення державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля С. В. № 39719385 від 16 лютого 2018 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, оскільки таке рішення прийняте на підставі підробленого документу, а спірна земельна ділянка повинна бути витребувана із незаконного володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

В зв`язку з наведеним, в позовній заяві прокурор просив:

- визнати незаконним розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації № 1772 від 21 грудня 2005 року Про відведення в натурі (на місцевості) земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки на території Василівської сільської ради, колишнє АВОП Самарське в частині передачі земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля С. В. № 39719385 від 16 лютого 2018 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею

55,6426 га, кадастровий номер № 1223281000:02:028:1004, з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 55,6426 га сільськогосподарського призначення, кадастровий номер

№ 1223281000:02:028:1004, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля С. В. № 39719385 від 16 лютого 2018 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею

55,6426 га, кадастровий номер № 1223281000:02:028:1004, з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 55,6426 га сільськогосподарського призначення, кадастровий номер № 1223281000:02:028:1004, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури Дніпропетровської області судові витрати в сумі 5 061,27 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із відсутності рішення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 . А відтак, суд зробив висновок, що у відповідності до приписів статті 152 ЗК України та статті 387 ЦК України, земельна ділянка повинна бути витребувана у відповідача ОСОБА_1 на користь держави із скасуванням рішення про її державну реєстрацію.

В апеляційні скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 13.02.2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 55,6426 га, кадастровий номер 1223281000:02:028:1004, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Відповідно інформації відділу в Новомосковському районі Головного від 16.07.2018 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 55,6426 га., яка знаходив власності ОСОБА_1 , складає 216950,49 грн.

Згідно відомостей Державного реєстру право власності на зазначену земельну ділянку виникло у ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації №1772 від 21.12.2005 року.

З відповіді Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №02-11-1367/0/327-18 від 19.04.2018 року та архівної сканкопії розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації від 21.12.2005 року № 1772, вбачається, що у розпорядженні Новомосковської районної державної адміністрації від 21.12.2005 року №1772 Про відведення в натурі (на місцевості) земельних ділянок в земельні ділянки на території Василівської сільської ради, колишнє АВОП Самарське , ОСОБА_1 як громадянка, які передається земельна ділянка (пай) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не зазначена, відведення земельної ділянки вказаній особі не проводилося.

Також, судом першої інстанції було встановлено, що Новомосковською місцевою прокуратурою за фактом використання завідомо підробленого документа, а саме підроблених розпоряджень Новомосковської районної державної адміністрації, під час оформлення невідомою особою прав власності на земельну ділянку, розташовану на території Василівської сільської ради Новомосковського району, з кадастровим номером 1223281000:02:028:1004, площею 55,6426 га, 19.04.2018 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним № 42018041500000092 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що реєстраційна справа та оригінали документів, які містяться у ній, у державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Гергеля Сергія Володимировича відсутні.

До відділу з державної реєстрації бізнесу та речових прав на нерухоме майно Новомосковської районної державної адміністрації в порушення п.l p. 6 Порядку формування та зберігання реєстраційних справ, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №3267/5 від 18.11.2016, п.4 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зазначені вище документи також не надходили.

Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив із відсутності рішення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 . А відтак, суд зробив висновок, що у відповідності до приписів статті 152 ЗК України та статті 387 ЦК України, земельна ділянка повинна бути витребувана у відповідача ОСОБА_1 на користь держави із скасуванням рішення про її державну реєстрацію.

Згідно з п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

У зв`язку із цим, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гурепка проти України №2 наголошується на принципі рівності сторін ? одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Згідно ч.2 ст.128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно ж ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; 2)день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3)день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4)день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Матеріали справи не містять доказів вручення відповідачу судової повістки про призначення справи до розгляду, що не відповідає ч.5 ст.128 ЦПК України, згідно якої судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляду справи за відсутності відповідача без обов`язкового належного повідомлення його про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції, на підставі п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, означених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з п.п.13п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1127 від 25.12.2015 р., державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком (далі за текстом - Порядок №1127).

Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

У разі, коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Статтею 16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі за текстом - Закон №1952-1V) передбачено, що при прийнятті заяв у паперовій формі обов`язково виготовляються електронні копи документів, поданих заявником для проведення реєстраційних дій. Електронні копії документів виготовляються шляхом сканування з подальшим їх розміщенням у Державному реєстрі прав.

Реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та зберігається протягом всього часу існування об`єкта.

Реєстраційній справі присвоюється реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна.

Реєстраційна справа включає документи у паперовій та електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру

Документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії та які підлягають поверненню заявнику, зберігаються у реєстраційній справі у формі електронних копій документів, виготовлених шляхом сканування під час проведення реєстраційних дій (ст. 17 Закону №1952-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні інтереси.

Так, судом встановлено, що рішення державного реєстратора області Гергеля Сергія Володимировича про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223281000:02:028:1004 за №39719385 від 16.02.2018 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки документами, наявними в матеріалах справи спростовано факт автентичності та достовірності такого документу.

Крім того, статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 4 ст. 118 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

В порушення ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України ОСОБА_1 з відповідною заявою про надання їй дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення не зверталася, дозволу на розроблення такого проекту землеустрою не отримувала.

Також, проектна документація щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 не розроблялася, в порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою не погоджувався.

А отже й рішення відповідного органу щодо передачі у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки не приймалося.

Набуття права власності на земельну ділянку без визначеної законом (частиною першою статті 116 ЗК України) підстави є неправомірним.

У розпорядника спірної земельної ділянки була відсутня внутрішня воля на передачу її у власність ОСОБА_1 , є вірним та обґрунтованим, а тому у зв`язку з цим у ОСОБА_1 не виникло прав власності або користування спірною земельною ділянкою.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Враховуючи встановлені обставини справи та вимоги закону земельна ділянка повинна бути витребувана у відповідача ОСОБА_1 на користь держави.

Доводи апеляційної скарги про те, що прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом, а розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи, при постановлені оскаржуваного рішення суду, судом першої інстанції було проаналізовано чинне законодавство та підстави для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Посилання апелянта на те, що з даним позовом прокуратура звернулась 02.09.2019 року в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, права якого жодним чином не порушені, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки спірна земельна ділянка є державною власністю.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову, проте оскільки судом першої інстанції при ухваленні даного рішення було порушено норми процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати та ухвалити нове, про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2019 року - скасувати.

Позовні вимоги керівника Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля Сергія Володимировича, третя особа Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про визнання розпорядження незаконним, скасування рішення державного реєстратора, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля Сергія Володимировича № 39719385 від 16.02.2018 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 55,6426 га, кадастровий номер № 1223281000:02:028:1004, з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 55,6426 га. сільськогосподарського призначення, кадастровий номер № 1223281000:02:028:1004, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Дніпропетровської області судовий збір в сумі 5 061,27 грн..

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко