Постанова

від 17.06.2021 по справі 183/4873/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 червня 2021 року

м. Київ

справа № 183/4873/18

провадження № 61-12939св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Новомосковська місцева прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,

відповідачі: ОСОБА_1 , державний реєстратор Мар?янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергель Сергій Володимирович,

третя особа - Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2019 року у складі судді Городецького Д. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2020 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року керівник Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля С. В., третя особа - Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про визнання розпорядження незаконним, скасування рішення державного реєстратора, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Позов мотивовано тим, що під час вивченням стану дотримання законодавства у сфері земельних відносин на території Новомосковського району місцевою прокуратурою встановлено, що 13 лютого 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 , зареєстровано право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 55,6426 га, кадастровий номер 1223281000:02:028:1004, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Відповідно до відомостей Державного реєстру право власності на зазначену земельну ділянку виникло у ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1772 від 21 грудня

2005 року.

Згідно відповіді Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 02-11-1367/0/327-18 від 19 квітня 2018 року, якою надано архівну сканкопію розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації від 21 грудня 2005 року № 1772, встановлено, що у розпорядженні Новомосковської районної державної адміністрації від 21 грудня 2005 року

№ 1772 Про відведення в натурі (на місцевості) земельних ділянок в земельні ділянки на території Василівської сільської ради, колишнє АВОП Самарське , ОСОБА_1 як громадянка, які передається земельна ділянка (пай) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не зазначена, відведення земельної ділянки вказаній особі не проводилося.

Прокурор зазначив в позові, що розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1772 від 21 грудня 2005 року в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є підробленим, що у свою чергу, відповідно до вимог статті 393 ЦК України є підставою для визнання його незаконним.

Також, підлягає скасуванню і рішення державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області

Гергеля С. В. № 39719385 від 16 лютого 2018 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, оскільки таке рішення прийняте на підставі підробленого документу, а спірна земельна ділянка повинна бути витребувана із незаконного володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

В зв`язку з наведеним, в позовній заяві прокурор просив:

- визнати незаконним розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації № 1772 від 21 грудня 2005 року Про відведення в натурі (на місцевості) земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки на території Василівської сільської ради, колишнє АВОП Самарське в частині передачі земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля С. В. № 39719385 від 16 лютого 2018 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею

55,6426 га, кадастровий номер № 1223281000:02:028:1004, з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 55,6426 га сільськогосподарського призначення, кадастровий номер

№ 1223281000:02:028:1004, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля С. В. № 39719385 від 16 лютого 2018 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею

55,6426 га, кадастровий номер № 1223281000:02:028:1004, з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 55,6426 га сільськогосподарського призначення, кадастровий номер

№ 1223281000:02:028:1004, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури Дніпропетровської області судові витрати в сумі 5 061,27 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із відсутності рішення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 . А відтак, суд зробив висновок, що у відповідності до приписів статті 152 ЗК України та статті 387 ЦК України, земельна ділянка повинна бути витребувана у відповідача ОСОБА_1 на користь держави із скасуванням рішення про її державну реєстрацію.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від

06 грудня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2019 року у цивільній справі за позовом керівника Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля С. В., третя особа - Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про визнання розпорядження незаконним, скасування рішення державного реєстратора, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від

19 березня 2019 року у цивільній справі за позовом керівника Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля С. В., третя

особа - Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про визнання розпорядження незаконним, скасування рішення державного реєстратора, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Заонче рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2019 року залишено без змін.

Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

28 серпня 2020 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від

19 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від

15 липня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази набуття державою права власності на відповідну земельну ділянку. Спірна земельна ділянка згідно з державним актом на право колективної власності на землю належить до земель колективної власності. Звертаючись до суду з позовними вимогами про витребування спірної земельної ділянки, позивач не довів всіх елементів віндикаційного позову. Відповідачка не була належним чином повідомлена про час, місце та дату розгляду справи судом першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 травня 2018 року у справі № 914/1394/17, постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 295/5011/15-ц, постанові Верховного Суду від 01 листопада 2018 року у справі № 921/62/17-г/17, постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 911/926/17, постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 816/1618/17, постанові Верховного Суду від 17 липня 2020 року у справі № 810/719/18, постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі

№ 912/2385/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня

2019 року у справі № 917/1739/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

30 листопада 2020 року Новомосковська місцева прокуратура Дніпропетровської області через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2020 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Зупинено виконання заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2019 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2020 року, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку .

30 листопада 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Згідно частини першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно із положеннями статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

За правилами частини першої статті 130 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на усне слухання . Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від

13 грудня 2011 року).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що судова повістка на судове засідання, призначене на 19 березня 2019 року адресована ОСОБА_1 за адресою:

АДРЕСА_1 , повернута із відміткою інші причини, що не дали змоги виконати обов?язки щодо пересилання поштового відправлення (т. 1, а. с. 66).

Тобто матеріали справи не містять документів, які б підтверджували, що відповідач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд судом справи 19 березня 2019 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 29).

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Аналіз змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 , свідчить, що в апеляційній скарзі вказувалося про неповідомлення судом першої інстанції її про дату, час і місце розгляду справи.

Проте суд апеляційної інстанції на пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України увагу не звернув.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З огляду на статтю 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

У зв`язку з вказаними вище порушеннями судом апеляційної інстанції норми процесуального права, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права у справі не перевіряється.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2020 року - скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2020 року скасувати.

Справу № 183/4873/18 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков В. С. Жданова А. Ю. Зайцев В. М. Коротун