Рішення

від 02.12.2021 по справі 300/2595/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2021 р. справа № 300/2595/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЕКСТРА" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.04.2021, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЕКСТРА" (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.04.2021.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.04.2021 року № 002371/0706, № 002374/0706 не базуються на вимогах чинного законодавства України, оскільки прийняті відповідачем за результатами протиправно проведеної перевірки ТОВ "ОІЛ ЕКСТРА". Так, позивач в адміністративному позові зазначає, щодо відсутності у відповідача підстав для проведення фактичної перевірки, визначених в пункті 80.2 статті 80 ПК України. З урахуванням викладеного, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 22.04.2021 року № 002371/0706, № 002374/0706.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 року позовну заяву було залишено без руху (а.с.18-20).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.28-29).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 15.07.2021 року, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, вказав на те, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. При цьому зазначив, що для встановлення правомірності чи протиправності проведення спірної перевірки визначальними є обставини щодо пред`явлення, направлення або надіслання платнику податків (його посадовим особам) направлення, копії наказу та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Вказано, що у направленнях від 25.03.2021 року № 656 та № 657 міститься запис: «Мені, ОСОБА_1 пред`явлено службове посвідчення та направлення на проведення перевірки, вручено копію наказу, дата та час - 25.03.2021 року о 11 год. 05 хв.» , що свідчить про те, що контролюючим органом дотримано вимоги щодо умов допуску до проведення фактичної перевірки. Підставою для проведення перевірки була наявність інформації про не зазначення кодів УКТЗЕД у розрахункових документах та несвоєчасна реєстрація рівнемірів, витратомірів. Окрім того, представником відповідача зазначено, що позовна заява містить тільки заперечення щодо відсутності підстав проведення перевірки, будь-яких аргументів, доводів щодо виявлених порушень не зазначено (а.с.36-41).

Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в період з 09.08.2021 року по 08.10.2021 року перебував у відпустці, у зв`язку з чим, строк розгляду справи продовжено.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЕКСТРА" відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

На підставі наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 25.03.2021 року № 531-П «Про проведення фактичної перевірки» та направлень від 25.03.2021 року за № 656, № 657, працівниками Головного управління ДПС в Івано-Франківській області 25.03.2021 року проведено фактичну перевірку господарської одиниці - АЗС, що належить ТОВ "ОІЛ ЕКСТРА" та знаходиться за адресою: урочище Аеродром, с. Підгір`я, Богородчанського району, Івано-Франківської області (а.с.43-45).

За результатами перевірки складено акт (довідку) за № 090127 від 01.04.2021 року, відповідно до змісту якого констатовано порушення позивачем, зокрема, порушення порядку проведення розрахунків, а саме: проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; несвоєчасна реєстрація в Єдиному державному реєстрі одного витратоміра-лічильника та двох рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; резервуар (ємність) скрапленого газу не обладнано витратоміром, рівнеміром; незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального. (а.с.46-49).

На підставі акту (довідки) про результати фактичної перевірки за № 090127 від 01.04.2021 року, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.04.2021 року:

- № 002374/0706, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5100 грн. за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм. регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів (а.с.10-11);

- № 2371/0706, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 103000 грн., в тому числі за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального в сумі 3000 грн. та за відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до встановленого законом терміну та не обладнання резервуара скрапленого газу витратоміром, рівнеміром в розмірі 100000 грн. (12-13).

Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного їх правового регулювання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи, поряд з іншим, мають право проводити фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 75.1.3 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Стаття 80 ПК України визначає порядок проведення фактичної перевірки.

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Згідно приписів пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Як встановлено судом зі змісту направлень на перевірку від 25.03.2021 року за № 656 та за № 657, ОСОБА_1 , оператору-касиру АЗС за адресою: урочище Аеродром, с. Підгір`я, Богородчанського району було пред`явлено службове посвідчення та направлення на проведення перевірки (а.с.44,45).

Суд зазначає, що вказані обставини підтверджують факт дотримання контролюючим органом вимог ПК України щодо умов допуску до проведення фактичної перевірки.

Право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки виникає у контролюючого органу за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Як вбачається зі змісту наказу від 25.03.2021 року № 531-п фактична перевірка позивача була призначена з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, реалізації підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, та відповідно до підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (а.с.43).

При цьому, норма пп. 80.2.5 статті 80 ПК України дозволяє проведення фактичної перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу, зокрема, пального.

Таким чином, контролюючий орган мав право на проведення фактичної перевірки позивача. При цьому, зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей (фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки за цією підставою) законодавством не вимагається.

Враховуючи вищезазначене, позивач безпідставно стверджує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем за результатами безпідставно (протиправно) проведеної перевірки.

При цьому суд звертає увагу на позицію Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 21.02.2020 р. у справі № 826/17123/18.

Так, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2021 року № 002374/0706, в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5100 грн. за проведення розрахункової операції через РРО, для підакцизних товарів, без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, суд зазначає наступне.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що згідно даних контрольних стрічок, які в автоматичному порядку передаються до органів ДПС, позивач здійснював реалізацію пального, проте коди УКТ ЗЕД не зазначались.

Під час перевірки ГУ ДПС в Івано-Франківській області ревізорами було здійснено візуальний огляд контрольних стрічок касових апаратів, які зберігаються на АЗС та підтверджено відсутність у чеках кодів УКТ ЗЕД. Позивач тільки з 15.04.2020 року почав використовувати коди УКТ ЗЕД.

Відповідно до пунктів 11,12 статті 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» , суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості та вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

За приписами пункту 7 статті 17 за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

З аналізу диспозиції вищенаведеної норми видно, що обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення є факт проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно витяг з бази даних про реалізацію паливно-мастильних матеріалів без зазачення кодів УКТ ЗЕД ТОВ "ОІЛ ЕКСТРА" за період з 01.04.2020 року по 15.04.2020 року судом встановлено, зокрема, щодо наявних електронних копій розрахункових документів ТОВ "ОІЛ ЕКСТРА", відсутня інформація щодо кодів товару УКТ ЗЕД (а.с.50-54).

При цьому, суд наголошує, що позивачем до матеріалів справи не додано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували виявлені контролюючим органом в ході проведення перевірки вище зазначені порушення вимог чинного законодавства України.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що позивач реалізував паливно-мастильні матеріали в період з 01.04.2020 року по 15.04.2020 року без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2021 року № 002374/0706, в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5100 грн. за проведення розрахункової операції через РРО, для підакцизних товарів, без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, внаслідок чого, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2021 року за № 002371/0706, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 103000 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 230.1 статті 230 ПК України, акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України, акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Згідно з підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України, розпорядник акцизного складу це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.

Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу, інших газів, бутану, ізобутану за зазначеними в цьому підпункті кодами УКТЗЕД - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Відповідно до пункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

Згідно положень пункту 230.1.4 пункту 230.1 статті 230 ПК України, порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У такому реєстрі міститься податкова інформація про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

Дані про фактичні залишки пального на початок та кінець доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів зіставляються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Наказом МФУ від 27.11.2018 року № 944 затверджено Формат даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Формату даних, Реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм - довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі - Довідка №2).

Контролюючим органом встановлено, що Довідка № 2 за 06.10.2020 року не подана взагалі, Довідка № 2 за 22.10.2020 року подана 24.10.2020 року (мало бути не пізніше 23.год.59 хв. 23.10.2020 року) за 18.12.2020 року подана 20.12.2020 року (мало бути не пізніше 23 год. 59 хв. 19.12.2020 року).

Відповідно до пункту 128-1.3 статті 128-1 ПК України, незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Що стосується обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, то пунктом 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України встановлено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в строки, зокрема, акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Пунктом 18 до внесення до нього змін Законом України №391-ІХ від 18.12.2019 року було встановлено, що норми пункту 128-1 статті 128-1 ПК України застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 року.

Проте Законом України № 391-ІХ від 18.12.2019 року були внесені зміни та слово "січня" замінено словом "квітня".

Таким чином, законодавець встановив, що відповідальність розпорядників акцизних складів за відсутність обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками може наступити лише з 01.04.2020 року, тобто фактично надав розпорядникам вказаних складів додатковий термін для обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Як встановлено судом, 31.07.2020 року розпорядником акцизного складу (позивачем) на акцизному складі за № 1011931 зареєстровано 2 рівнеміри та 1 витратомір, тобто реєстрація відбулась з порушенням встановленого терміну. Також, перевіркою встановлено, що резервуар (ємність) скрапленого газу не обладнано витратоміром, рівнеміром.

В судовому засіданні встановлено, що станом на день здійснення посадовими особами податкового органу фактичної перевірки (01.04.2020 року),

Відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 22.04.2021 року за № 002371/0706 винесено контролюючим органом на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, внаслідок чого, є правомірним.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, зокрема, враховуючи те, що інших пояснень (доказів) на підтвердження протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивачем не зазначено (не надано), а судом не встановлено, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування таких податкових повідомлень-рішень, внаслідок чого, в задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на відмову суду у задоволенні позову, та відсутність доказів про понесення відповідачем будь-яких витрат, пов`язаних з розглядом справи, в силу вимог статті 139 КАС України судові витрати не підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЕКСТРА" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.04.2021 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЕКСТРА" (код ЄДРПОУ 42530031, урочище "Аеродром", с. Підгір`я, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77706).

Відповідач:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.