Рішення

від 01.12.2021 по справі 753/24508/18

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/24508/18

провадження № 2/753/2033/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Єрош Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСББ „Харківське шосе 182", 3-тя особа: ОСОБА_2 про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні нежилим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні нежилим приміщенням.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, пояснивши, що позивач ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення НОМЕР_1 літера „А» в будинку АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.07.2015 року. Дане нежиле приміщення знаходиться на першому поверсі будинку і має два окремих виходи. 8.02.2016 року в будинку АДРЕСА_2 було створено ОСББ „Харківське шосе 182". В 2017 році правлінням ОСББ були встановлені грати у дверному отворі, які розділили тамбур приміщення НОМЕР_3 та коридор НОМЕР_4. Незаконно встановлені відповідачем металеві грати перешкоджають позивачу користуватись приміщенням тамбура НОМЕР_3. Ключі від дверей з металевими гратами знаходяться у консьєржа, яка відмовляється надавати їх позивачу, посилаючись на розпорядження голови ОСББ. Таким чином, позивач позбавлена можливості дістатись до своєї власності зі сторони тамбура, оскільки їй перешкоджають незаконно облаштовані металеві грати. Тому просять зобов`язати ОСББ „Харківське шосе 182" усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні її нежилим приміщенням НОМЕР_1 шляхом демонтажу за власний рахунок металевих грат встановлених між тамбуром приміщення НОМЕР_3 та коридором НОМЕР_4 та надати позивачу ключі від вхідних дверей тамбуру НОМЕР_3, а також стягнути з відповідача на користь позивача 1 057 грн. 20 коп. судового збору і 7 950 грн. витрат на правничу допомогу.

Представник відповідача Лев Р.В. в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що позивач дійно є власницею нежилого приміщення НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_2 , до якого є в наявності два входи. 10.03.2018 року рішенням загальних зборів членів ОСББ було надано дозвіл правлінню ОСББ на укладення договорів оренди, вибору орендарів та визначення розміру орендної плати для приміщень НОМЕР_2 (тамбур НОМЕР_3), щодо якого здійснюється розгляд даної цивільної справи, №106; 109; 112; 251. При цьому сама позивач була присутньою на цих зборах, однак не голосувала по вказаному питанню. В подальшому на засіданні правління ОСББ було прийнято рішення про здачу в оренду всіх приміщень, крім приміщення НОМЕР_2 до вирішення даного судового спору. На даний час описане вище рішення загальних зборів ОСББ є не скасованим, не зміненим і чинним на час звернення позивачки до суду за захистом свого порушенного на її думку права. Крім того, у позивача у користуванні є інший вихід з її приміщення та будинку в цілому, тому відповідач не порушував права позивача на користування вказаним приміщенням.

3-тя особа ОСОБА_2 в судове засіданні не з`явився, про розгляд справи був повідомлений судом належним чином, з заявами до суду про неможливість розгляду справи у його відсутність не звертався.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту ч.1, ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

14.12.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСББ „Харківське шосе 182", 3-тя особа: ОСОБА_2 про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні нежилим приміщенням.

За змістом ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась в 1997 році відповідно до Закону України від 17.07.1997 року №475-ВР „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2; 4; 7; 11 Конвенції" кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

За змістом ч.1, ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як наголошує ч.1, ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення НОМЕР_1 літера „А» в будинку АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.07.2015 року (т.1, а.с.20). Дане нежиле приміщення знаходиться на першому поверсі будинку вказаного будинку, яке складається з основного приміщення, трьох підсобних і двох санвузлів, загальною площею 94,2 м 2 і має два окремих виходи, про що йдеться у технічному паспорті (т.1, а.с.21-22). Один вихід розташований біля підсобного приміщення №3 з виходом до сходів загального користування, а другій вихід розташований у протилежному напрямку з виходом до місць спільного користування, а саме: спочатку до коридору НОМЕР_3 площею 4,5 м 2 , з якого можливо попасти до тамбуру НОМЕР_4 площею 4,9 м 2 , що підтверджується планом першого поверху будинку АДРЕСА_2 (т.1, а.с.22; 27).

Приміщення коридору НОМЕР_3 площею 4,5 м 2 та тамбуру НОМЕР_4 площею 4,9 м 2 розділені отвором, де облаштовані двері для виходу та загратовані металевими гратами, що підтверджується фотознімками (а.с.37-41), наданими позивачем і щодо яких не має заперечень у представника відповідача.

8.02.2016 року в будинку АДРЕСА_2 було створено ОСББ „Харківське шосе 182", яке того ж дня було зареєстроване в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.23; 110-114).

Як регламентує ч.1, ст.4 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна , забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

За приписами ч.1, ст.16 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: укладати договори; використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об`єднання; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку.

За змістом протоколу загальних зборів ОСББ „Харківське шосе 182" від 10.03.2018 року було прийнято рішення про здачу в оренду приміщень НОМЕР_2 (тамбур НОМЕР_3), щодо якого здійснюється розгляд даної цивільної справи, №106; 109; 112; 251 (т.1, а.с.115-117). Згідно реєстраційного списку позивач була присутньою на даних зборах і знає про прийняте рішення (т.1, а.с.121).

5.09.2019 року на засіданні правління ОСББ „Харківське шосе 182" було прийнято рішення на виконання протоколу загальних зборів ОСББ „Харківське шосе 182" від 10.03.2018 року вирішити питання про здачу в оренду всіх приміщень, крім приміщення НОМЕР_2 до вирішення даного судового спору (т.1, а.с.122).

Відповідно до ч.2, ст.10 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори. За п.9 цієї ж статті до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: питання про використання спільного майна; визначення обмежень на користування спільним майном.

У відповідності до ч.1, ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1, ст.15 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" Співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників. Частина 3, ст.26 того ж Закону України наголошує, що об`єкти, що належать до спільного майна багатоквартирного будинку, можуть за рішенням загальних зборів об`єднання передаватися в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам за умови, що не будуть погіршені умови експлуатації багатоквартирного будинку.

Позивач не заперечувала в судовому засіданні, що знала про існуючі рішення ОСББ і не оскаржувала їх у встановленому законом порядку.

Згідно ч.1, ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За правилами ч.3, ст.12; ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що оскільки рішенням загальних зборів ОСББ „Харківське шосе 182" від 10.03.2018 року було прийнято рішення про здачу в оренду приміщення НОМЕР_2 (тамбур НОМЕР_3 на плані технічного паспорту), яке є прохідним від коридору НОМЕР_4 і до загального виходу з будівлі, яке не є скасованим на час розгляду справи або оскарженим у судовому порядку, а всі співвласники зобов'язані виконувати рішення прийняті вищим органом управління ОСББ, тому встановлені металеві грати у дверному отворі між тамбуром приміщення НОМЕР_3 та коридором НОМЕР_4 не порушують права ОСОБА_1 у користуванні місцями загального користування, так як вона має інший вихід з будівлі, а прийняте рішення ОСББ не виходить за межі його повноважень і прийнято в інтересах всіх співвласників вказаного будинку. Таким чином, вимога позивача про зобов'язання ОСББ усунути перешкоди позивачу у користуванні нежилим приміщенням НОМЕР_1 літера „А» в будинку АДРЕСА_2 шляхом демонтажу металевих грат встановлених між тамбуром приміщення НОМЕР_3 та коридором НОМЕР_4 не підлягає задоволенню. Оскільки друга позовна вимога позивача про надання ключів від вхідних дверей тамбуру НОМЕР_3 є похідною від першої, тому вона також не підлягає задоволенню.

Згідно ст.133; 137; 141 ЦПК України, відмовляючи у задоволенні позову в повному обсязі, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь розміру сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу.

За змістом ст.137; 141 ЦПК України відповідач має право вимагати стягнення з позивача на його користь розміру витрат на правничу допомогу у випадку відмови у задоволенні позову. Представник відповідача ОСОБА_5 подав до суду таку заяву та докази, якими обгрунтовується співмірність розміру такої допомоги в сумі 15 400 грн. Суд приймаючи до уваги складність справи, кількість судових засідань та час витрачений представником відповідача у їх участі, обсяг наданих послуг адвокатом та виконаних робіт, вважає необхідним задовольнити вказану заяву і стягнути з позивача на користь відповідача 15 400 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.4; 10; 12-13; 76-80; 81-82; 133; 141; 223; 258-259; 263-265 ЦПК України, на підставі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась в 1997 році відповідно до Закону України від 17.07.1997 року №475-ВР „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2; 4; 7; 11 Конвенції", ст.41 Конституції України, ст.150 ЖК України, ст.4 ЦПК України, ст.316; 317; 319; 321; 391 ЦК України, ч.3, ст.12; ч.1, ст.81 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСББ „Харківське шосе 182", 3-тя особа: ОСОБА_2 про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні нежилим приміщенням НОМЕР_1 літера „А» в будинку АДРЕСА_2 шляхом демонтажу металевих грат встановлених між тамбуром приміщення НОМЕР_3 та коридором НОМЕР_4, надання ключів від вхідних дверей тамбуру НОМЕР_3, стягнення 1 057 грн. 20 коп. судового збору, 7 950 грн. витрат на правничу допомогу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ „Харківське шосе 182" 15 400 грн. витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Суддя :