П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/10652/20 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р.,
представників апелянта/відповідача - Святохи А.А., позивача - Немерцалової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року (суддя Єфіменко К.С., м. Одеса, повний текст рішення складений 24.09.2021 ) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Садова" до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про скасування розпорядження,-
В С Т А Н О В И В:
15 жовтня 2020 року ТОВ "Офісний центр "Садова" звернулося до адміністративного суду з позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, в якому просило скасувати розпорядження відповідача від 02.10.2020 року за №415 "Про демонтаж металевої огорожі на прилеглій території між житловим будинком АДРЕСА_1 та нежитловими будівлями АДРЕСА_2 ".
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року адміністративний позов товариства був задоволений повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Приморська районна адміністрація Одеської міської ради подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Офісний центр "Садова" відмовити повністю.
Обґрунтовуючи скаргу апелянт/відповідач зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що райадміністрація у спірних правовідносинах діяла на підставі та в межах владних повноважень, адже встановлені позивачем металеві грати між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 перекривають прохід до частини прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 . Крім того, гратами обмежено доступ до єдиного окремого входу до квартири АДРЕСА_3 , що порушує права ОСОБА_1 на вільне користування та розпорядження своїм майном. Судом першої інстанції не було належним чином досліджено схеми розташування орендованих позивачем земельних ділянок на місцевості, що призвело до невірного висновку щодо необхідності отримання ОСОБА_1 будь-яких додаткових документів для доступу до свого помешкання, що призвело до суттєвого порушення прав та законних інтересів останньої у зв`язку із захопленням позивачем земельної ділянки загального користування.
Також, апелянт висловив свою незгоду з висновком суду, що металеві ворота арки проїзду у двір споруджена у 1883 року та прийняті під охорону держави рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 27.12.1991 №580, занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 №728/0/16-08 як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний №770-Од, через відсутність відповідних доказів.
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представників апелянта/відповідача - Святохи А.А., позивача - ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 8 вересня 2020 року на адресу Приморської районної державної адміністрації надійшло звернення громадянки ОСОБА_1 стосовно встановлення металевих воріт на прибудинковій території між будівлями, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та перешкоджають їй та членам її сім`ї користуватися власною квартирою.
9 вересня 2020 року на адресу Приморської районної державної адміністрації надійшли звернення депутата Одеської міської ради Данілко Н.І. щодо перевірки законності встановлення металевих воріт на прибудинковій території між будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .
В заявах зазначено, що вказані ворота перекривають єдиний прохід до квартири АДРЕСА_3 , яка знаходиться на першому поверсі будинку та вхід у яку влаштований зі сторони внутрішнього двору, суміжного з будинком АДРЕСА_2 . Квартира належить ОСОБА_1
17 вересня 2020 року представниками Приморської районної адміністрації проведено комісійне обстеження будинку, за результатом якого складено акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси, яким встановлено, що на прилеглій території до вказаних будівель по фасаду установлена металева огорожа, яка знаходиться під постійною охороною ТОВ "Офісний центр "Садова" та перешкоджає вільному доступу на прилеглу територію житлового будинку АДРЕСА_1 .
30 вересня 2020 року представниками Відділу самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотримання законодавства Управління земельних ресурсів Департаменту комунальної власності ОМР проведено перевірку та складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, з якого вбачається, що під час перевірки встановлено, що між будинками №3 та АДРЕСА_1 встановлено металеві ворота, які обмежують прохід та проїзд до земельної ділянки орієнтовною площею 60 кв.м., які не входять до площ орендованих земельних ділянок та належать територіальній громаді міста. На вказаній земельній ділянці розташований вхід до кв. АДРЕСА_4 , до якої орендарем земельних ділянок ТОВ "Офісний центр "Садова" обмежено доступ. Таким чином, орендарем земельних ділянок, які розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , збільшена площа орендованих земель та допущено порушення законодавства, передбачене пунктом "б" частини першої статті 211 Земельного кодексу України.
02.10.2020 року відповідачем прийнято Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від за №415 "Про демонтаж металевої огорожі на прилеглій території між житловим будинком АДРЕСА_1 та нежитловими будівлями АДРЕСА_2 ", в якому вказано, що за результатами комісійного обстеження підтверджено факт розміщення металевої огорожі, яка перешкоджає вільному доступу до прилеглої території житлового будинку АДРЕСА_1 .
Представнику власника будівель АДРЕСА_2 були вручені приписи з терміном їх виконання, про надання правовстановлюючих документів на землекористування та дозвільних документів на улаштування металевої огорожі, на які власник не реагує.
Вказано:
1. ТОВ "Офісний центр "Садова" до 8 жовтня 2020 року, з метою надання вільного доступу, демонтувати металеву огорожу на прилеглій території між житловим будинком АДРЕСА_1 та нежитловими будівлями АДРЕСА_2 .
2. У разі невиконання пункту 1 даного розпорядження у встановлений термін ПК "ЖКС "Порто-франківський" спільно з ДПЖУ "Ренесанс-ЛТД", департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради, департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради до 12 жовтня 2020 року здійснити заходи згідно чинного законодавства по демонтажу металевої огорожі за вказаною адресою.
3. Приморському відділу поліції в м. Одесі ГУНП України в Одеській області забезпечити громадський порядок під час здійснення заходів по демонтажу металевої огорожі за вказаною адресою.
Не погодившись із зазначеним розпорядженням ТОВ "Офісний центр "Садова" звернулося до суду з позовом про його скасування, в обґрунтованість протиправності якого зазначило, що розпорядження було направлено на адресу товариства вже після того, як сплинув строк на його добровільне виконання; Приморська районна адміністрація не має повноважень на проведення демонтажу, тим більше із залученням поліції; представники товариства не були запрошені та не брали участь у комісійному обстеженні 17.09.2020 року, жодних актів йому не надсилалося та не надавалося; при винесенні розпорядження не було встановлено, чиї саме права порушені, чи є об`єкт самочинним будівництвом, чи наявне істотне порушення будівельних норм та правил, чи можливе провести відповідну перебудову. Також товариство зазначило, що металеві ворота встановлені у проїзді між житловим будинком АДРЕСА_5 попереднім власником двадцять років тому, та на теперішній час є власністю позивача, та земельна ділянка під яким із внутрішнім двором надана йому в оренду на підставі договору оренди , а тому товариство вважає, що фактично, це спір про право мешканців квартири АДРЕСА_4 використовувати доступ до земельної ділянки, який було передано в оренду позивачу.
Задовольняючи позов ТОВ "Офісний центр "Садова" суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості. Рішення суду мотивовано тим, що будівля за адресою м. Одеса вул. Садова, 3 та її складова ворота арки проїзду у двір металеві споруджена у 1883 року, прийнята під охорону держави рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 27.12.1991 №580, занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 №728/0/16-08 як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний №770-Од, тому товариство не може здійснювати заходи щодо пошкодження пам`ятки архітектури охоронюваної законом, а відповідач не мав права приймати рішення щодо зобов`язання позивача здійснити зазначені в розпорядженні дії.
Окрім того суд зазначив, що оскільки визначені частиною сьомою статті 376 ЦК України наслідки є за своєю правовою природою санкцією за незаконні дії з будівництва, створення чи реконструкції об`єктів нерухомості без дотримання встановлених законом правил, і позивач не вчиняв дії з будівництва чи реконструкції вказаних воріт, то відносно нього неможливо прийняти рішення про зобов`язання привести прохід між будівлями у первинний стан шляхом зносу залізних воріт.
Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Так, в силу вимог частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини другої статті 2 та частини першої статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи застосовує принцип законності, відповідно до якого має перевіряти, чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначено Законом України від 06.09.2005 №2807-ІV "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон №2807-ІV).
Відповідно до статті 5 цього Закону управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Пунктом 2 частини першої статті 10 Закону №2807-ІV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
Згідно із частиною першою статті 34 Закону №2807-ІV правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила.
Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.
Частиною четвертою статті 20 Закону №2807-ІV передбачено, що рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Відповідно до статті 40 Закону №2807-ІV самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.
Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.
Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом:
1) проведення перевірок території;
2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян;
3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;
4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об`єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.
Положення про інспекцію з благоустрою населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною або міською радою на підставі Типового положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до статей 5, 10, 34 Закону №2807-ІV Одеська міська рада рішенням від 23.12.2011 року затвердила Правила благоустрою території міста Одеси.
Відповідно до пункту 3.1.3 Правил благоустрою території міста Одеси до об`єктів благоустрою населених пунктів належать:
1) території загального користування:
- парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку; парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;
- пам`ятки культурної та історичної спадщини;
- майдани, площі, бульвари, проспекти;
- вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;
- пляжі;
- кладовища;
- території для експлуатації фонтанів, бюветних комплексів та гідротехнічних комплексів ставків;
- інші території загального користування;
2) прибудинкові території;
3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;
4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
Згідно із пункту 3.1.6 Правил благоустрою території міста Одеси елементами благоустрою серед іншого є малі архітектурні форми (альтанки, павільйони і навіси, палатки, намети, паркові арки (аркади), колони (колонади), вуличні вази, вазони і амфори, декоративні та ігрові скульптури, вуличні меблі (лавки, лави, столи), сходи, балюстради, паркові містки, огорожі, ворота, грати , інформаційні стенди, дошки, перголи, грибки, гардероби, декоративні скульптури, кабіни для роздягання, бювети, урни, паркани, контейнери для квітів, вивіски).
Відповідно до пунктів 3.1.15, 3.1.16 Правил благоустрою території міста Одеси забороняється розміщення/встановлення елементів благоустрою з порушенням вимог, встановлених чинним законодавством, Правилами, рішеннями Одеської міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови.
Елементи благоустрою, встановлені/розміщені з порушенням вимог, встановлених Правилами, підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення, у терміни, визначені в приписі уповноваженого виконавчого органу Одеської міської ради. Якщо особа, що розмістила/встановила елемент благоустрою з порушенням Правил, не здійснила демонтаж у визначені строки, демонтаж елементу благоустрою здійснюється у встановленому порядку.
З аналізу наведених норм права вбачається, що ґрати (металеві ворота) між будинками №3 та №5 по вулиці Садовій є саме елементом благоустрою території міста Одеси, а не об`єктом будівництва, як помилково вважає позивач та зазначив суд першої інстанції, що виключає необхідність звернення до суду з позовом про демонтаж металевої конструкції.
Згідно пункту 9.1 Правил благоустрою території міста Одеси на об`єктах благоустрою забороняється:
- вчиняти дії, що тягнуть порушення умов благоустрою, пошкодження (руйнування чи псування) вулично-дорожньої мережі, інших об`єктів та елементів благоустрою, ускладнення умов руху пішоходів та транспорту та інші дії, заборонені цими Правилами, чинним законодавством України (підпункт 17);
- розміщувати/встановлювати елементи благоустрою з порушенням вимог, встановлених чинним законодавством, Правилами, рішеннями Одеської міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови (підпункт 21).
Щодо наявності у районної адміністрації компетенції на видання оскарженого розпорядження, то засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до частини третьої статті 24 якого органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яка визначає повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать
а) власні (самоврядні) повноваження: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню (підпункт 1); організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (підпункт 7);
б) делеговані повноваження: обліку відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням (підпункт 5); облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади (підпункт 9).
Згідно Положення про Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради, затверджену рішенням Одеської міської ради №1934-VII від 26.04.2017 року (надалі - Положення № 1934-VII) райадміністрація є виконавчим органом Одеської міської ради та створюється нею з метою реалізації функцій місцевого самоврядування на території Приморського району міста Одеси згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до пункту 2.4. цього Положення у сфері житлово-комунального господарства райадміністрація виконує функції уповноваженого органу власника щодо управління житловим фондом на території району в порядку та на умовах, визначених законодавством; вживає заходи щодо недопущення самочинного будівництва, псування жилих будинків та об`єктів благоустрою.
Згідно пункту 2.5 Положення №1934-VII у галузі благоустрою райадміністрація здійснює перевірки території району, об`єктів благоустрою району щодо стану їх благоустрою і додержання юридичними та фізичними особами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Одеси на території району, вживає необхідні заходи у разі виявлення порушень.
Пунктом 2.6 Положення № 1934-VII передбачено, що у галузі управління комунальною власністю райадміністрація у межах повноважень, визначених радою та виконкомом, здійснює управління комунальною власністю (підприємствами, житловим фондом), розташованою на території району; виступає замовником на проведення робіт з демонтажу об`єктів самочинного будівництва, приведення території до первинного стану та її благоустрою, у разі невиконання відповідного розпорядження голови райадміністрації.
Згідно пункту 2.8. Положення №1934-VII райадміністрація виступає замовником на проведення робіт з демонтажу об`єктів самочинного будівництва, приведення території до первинного стану та її благоустрою, у разі невиконання відповідного розпорядження голови райадміністрації.
Відповідно до пункту 3.2. Положення №1934-VII до компетенції голови райадміністрації належить видання розпоряджень з питань, які знаходяться у межах повноважень райадміністрації.
Приморська райадміністрація є уповноваженим органом власника щодо управління комунальною власністю, житловим фондом, а також органом контролю за станом благоустрою на території Приморського району міста Одеси, та має право приймати розпорядження з відповідних питань.
Так, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Офісний центр "Садовий" згідно договору оренди землі від 14.09.2020 року №157 отримало у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 0,1592 га, кадастровий номер 5110137500:11:001:0013 (т. І а.с. 16-21).
Зазначена земельна ділянка є внутрішнім двором будівлі №3 по АДРЕСА_1 та його прибудинковою територією (т. І а.с. 59-62, т. ІІІ а.с. 4, 5). По цій прибудинковій території здійснюється прохід до єдиного входу в квартиру АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_1 (т. І а.с. 120-130).
Слід звернути увагу на те, що з схеми вбачається, що земельна ділянка під аркою не надавалася позивачу у оренду (т. ІІІ а.с. 4, 5).
Пунктом 8.1. вищезгаданого Договору оренди землі від 14.09.2020 року №157 встановлена заборона на експлуатацію земельної ділянки без забезпечення доступу суміжного землекористувача для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту.
Цим же пунктом встановлена заборона експлуатації земельної ділянки без забезпечення безперешкодного проходу і проїзду до ТП 148.
Ураховуючи наведені обставини колегія суддів вважає, що відповідач видав оспорювань повноваження на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України.
Висновок суду першої інстанції про відсутність повноважень органу місцевого самоврядування щодо зобов`язання привести у первинний стан будівлі та споруди, визначені частиною семою статті 376 ЦК України, є помилковими, оскільки зазначена норма не регулює спірні правовідносини, адже, як вже зазначалося вище, в даному випадку розглядається питання правомірності розміщення/встановлення елементів благоустрою на території міста Одеси.
Висновки суду першої інстанції, що ворота арки проїзду у двір будівлі за адресою АДРЕСА_2 прийняті під охорону держави рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 27.12.1991 №580, занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 № 728/0/16-08 як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний №770-Од. є безпідставними, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.
Доводи позивача про те що відповідно до охоронного договору від 27.09.2018 року №04-02/2330сп, металеві ворота є частиною пам`ятки архітектури, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на їх непідтвердженість ніякими доказами.
Водночас з листа Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації №66-інф./01-19 від 21.04.2021 вбачається, що встановлені у арці проїзду у двір будівлі-пам`ятки по вул. Садовій, 3 у м. Одесі металеві ворота є сучасними та не є предметом охорони (т. ІІІ а.с. 114 звор., 115, 116).
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт/відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував.
У зв`язку з цим, за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване розпорядження Приморської районної адміністрації від 02.10.2020 року №415 ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняте з урахуванням усіх фактичних обставин, без порушень прав ТОВ "Офісний центр "Садова".
Враховуючи наведене, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову ТОВ "Офісний центр "Садова", оскільки позивачем в свою чергу не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для скасування розпорядження Приморської районної адміністрації від 02.10.2020 року №415.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не може бути визнано законним і обґрунтованим, оскільки суд не встановив фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не перевірив належним чином доводи учасників справи та порушив норми матеріального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Відтак, апеляційна скарга Приморської районної адміністрації Одеської міської ради підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради задовольнити повністю.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Садова" про скасування розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 02.10.2020 року за №415 "Про демонтаж металевої огорожі на прилеглій території між житловим будинком №5 та нежитловими будівлями АДРЕСА_2 " - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя І.П.Косцова
Суддя Ю.В.Осіпов
Повне судове рішення складено 2 грудня 2021 року.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2021 |
Оприлюднено | 03.12.2021 |
Номер документу | 101567155 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Скрипченко В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні