Ухвала

від 01.12.2021 по справі 120/2893/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2893/21-а

Головуючий у І інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

01 грудня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Курка О. П. Білої Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАІВА" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАІВА" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, подав апеляційну скаргу.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАІВА" задоволено повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАІВА" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасовано.

Прийнято постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАІВА" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0020360705 від 11.03.2021 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "ДАІВ" штрафних (фінансових) санкцій.

Від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просить суд, вирішити питання щодо понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАІВА" судових витрат, а саме судового збору за подання позовної заяви у розмірі 7918,57 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 11 250 грн., а також витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.

Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року вказану заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

05 листопада 2021 року від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи наведені в заяві та відзиву, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1)щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 6 ст. 139 КАС України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Тобто, законодавцем визначено, що, зокрема, суд апеляційної інстанції уповноважений у разі зміни судового рішення або ухвалення нового відповідно змінити розподіл судових витрат з урахуванням нових результатів вирішення справи.

Частиною 1 ст. 139 КАС України вказано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до квитанцій № MP_AB201196SIVI_18678426 від 02/04/2021 року позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 7918.57 грн. та за подання апеляційної скарги відповідно до квитанцій № 50561859 від 30.07.2021 року та від 17.08.2021 року №30358169 позивачем за подання апеляційної скарги було сплачено судовий збір у розмірі 11250 грн.

З огляду на те, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАІВА" було задоволено в повному обсязі, колегія суддів приходить до висновку, що заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в частині стягнення судового збору слід задовольнити та стягнути на користь відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області судові витрати на сплату судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги в сумі 19168.57 грн.

Даючи оцінку доводам заяви щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як передбачено частиною 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.3 ст. 143 КАС України).

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, представник позивача зазначав, що позивач має намір подати заяву про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу та вказано. що детальний опис про надані послуги в галузі права адвокатом будуть надані суду до закінчення судових дебатів.

Водночас, при дослідженні матеріалів справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що представником позивача ні до апеляційної скарги, ні до заяви про ухвалення додаткового рішення не додано документів які б підтверджували заявлену до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу, окрім договору та ордеру.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАІВА" в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 грн. необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАІВА" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАІВА" сплачений судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги в розмірі 19168.57 грн.

В задоволенні заяви в частині стягнення з Головного управління ДПС у Вінницькій області витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Курко О. П. Біла Л.М.