Рішення

від 18.06.2021 по справі 120/2893/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 червня 2021 р. Справа №120/2893/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання Карпінської Тетяни Василівни,

представника позивача Герасимчука Сергія Петровича,

представника відповідача Малишенко Анастасії Вікторівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДАІВА" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ДАІВА" до Головного управління ДПС у Вінницькій області.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 04.02.2021 контролюючим органом видано наказ №289к про проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ДАІВА". На підставі вказаного наказу видано направлення на перевірку №301 та №305 від 04.02.2021.

На реалізацію вказаного наказу відповідачем проведено фактичну перевірку з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю "ДАІВА" вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР).

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 12.02.2021 №1414/02-32-07-05/41425799, яким задокументовано порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР).

11.03.2021 на підставі акта фактичної перевірки від 12.02.2021 №1414/02-32-07-05/41425799 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0020360705, яким до товариства застосовано штрафні санкції на суму 500000 гривень.

Представник позивача вважає таке податкове повідомлення-рішення протиправним.

Так, у позовній заяві йдеться про порушення процедури проведення фактичної перевірки стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної із виробництвом та обігом пального, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Окрім того, представник позивача зазначає, що підставою для проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання слугував наказ від 04.02.2021 №289к, який, на його думку, видано з порушенням вимог пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, оскільки у такому наказі відсутня конкретно визначена фактична підстава для проведення фактичної перевірки. Окрім посилання на нормативну підставу (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України) у наказі має бути чітко зазначено, яка саме інформація стала підставою для його прийняття. Всупереч цьому, відповідач у наказі лише навів перелік нормативних актів, на підставі яких його видано.

Відтак, неправомірність наказу про проведення фактичної перевірки є підставою для визнання недопустимим акту фактичної перевірки, а отже і прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення теж є протиправними і підлягає скасуванню.

Також у позовній заяві представник позивача стверджує, що наказ на проведення перевірки та направлення на перевірку не були вручені під розписку ні керівнику, ні уповноваженому представнику товариства, або особі, яка фактично проводила розрахункові операції. Крім того, особами, що проводили фактичну перевірку, перед її початком не пред`являлися службові посвідчення, а наказ про проведення фактичної перевірки підписаний неуповноваженою особою, що ставить під сумнів висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства.

За таких обставин представник позивача вважає, що прийняте 11.03.2021 податкове повідомлення-рішення №0020360705 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 07.04.2021 відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судовий розгляд призначено на 18.05.2021.

27.04.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11.03.2021 №0020360705, відповідач наголошує на дотриманні вимог податкового законодавства службовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області під час проведення фактичної перевірки.

Фактична перевірка, як зазначає відповідач, проведена на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Підставою для проведення такої перевірки слугувала інформація про порушення товариством з обмеженою відповідальністю вимог законодавства в частині зберігання пального.

Так, Головне управління ДПС у Вінницькій області зазначає, що з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання податкового законодавства в сфері обігу пального, у відповідності до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР (зі змінами та доповненими) з 01.04.2020 на території України запроваджено ліцензування зберігання пального. Відповідачем проведено аналіз інформації на підставі баз даних АІС "Податковий блок", Реєстру акцизних накладних, Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали право на виробництво, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. В результаті встановлено, що позивач з 01.04.2020 отримав через пересувні акцизні склади значні обсяги пального з доставкою, про що свідчить доповідна записка начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Вінницькій області від 02.02.2021. При цьому, акцизні склади для зберігання палива товариством з обмеженою відповідальністю "ДАІВА" не реєструвались і ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального ним не отримано.

Цю інформацію відповідач вважає достатньою підставою для проведення фактичної перевірки позивача.

Окрім того, відповідач вказує на те, що під час фактичної перевірки знайшли підтвердження ті порушення, про які йшлося у доповідній записці начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Вінницькій області від 02.02.2021.

Так, в ході перевірки виявлено порушення позивачем ч. 1 ст. 15 Закону України від 19.12.95 р. №481/95-ВР. Суть порушення полягає у тому, що при перевірці виявлено факт отримання та зберігання ТОВ "ДАІВА" пального без наявності відповідної ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Відповідач також спростовує твердження представника позивача щодо невручення позивачу направлень на перевірку та копії наказу про проведення фактичної перевірки, а також щодо непред`явлення службовими особами посвідчень. Так, керівник товариства ОСОБА_1 власноруч розписалась про отримання копії наказу про проведення фактичної перевірки у направленнях №301 та №305 від 04.02.2021. Також у направленнях зазначено про те, що керівнику товариства ОСОБА_1 пред`явлено службові посвідчення та направлення, що засвідчено підписом ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, відповідач вважає проведену фактичну перевірку такою, що відбулась з дотриманням вимог чинного законодавства України, а податкове повідомлення-рішення винесене правомірно з огляду на порушення позивачем вимог податкового законодавства.

В ході судового засідання, що відбулося 18.05.2021, задоволено клопотання представника позивача та постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення розгляду справи на 01.06.2021.

24.05.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача звернув увагу на порушеннях, які мали місце під час проведення фактичної перевірки, що, на його думку, є підставою для визнання протиправним прийнятого податкового повідомлення-рішення та його скасування.

27.05.2021 від представника позивача надійшло клопотання про долучення до справи належним чином засвідченої копії постанови Вінницького апеляційного суду від 25 травня 2021 року у справі №125/602/21, якою скасовано постанову Барського районного суду Вінницької області від 26 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративною відповідальності за правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу закрито у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення.

28.05.2021 представником відповідача подано заперечення щодо наведених представником позивачем міркувань у відповіді на відзив.

В ході судового засідання 01.06.2021 суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою задовольнив клопотання представника позивача про долучення до справи додаткових доказів.

У судовому засіданні 18.06.2021 представник позивача заявив клопотання про витребування додаткових доказів, за результатами розгляду якого суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою відмовив у задоволенні такого клопотання.

Також у судовому засіданні представники сторін підтримали позовні вимоги та заперечення. Представник позивача наполягав на задоволенні позовної заяви в повному обсязі, в свою чергу, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАІВА" є юридичною особою, основним видом діяльності якого є лісопильне та стругальне виробництво. Зазначений суб`єкт господарювання зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

02.02.2021 начальником управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Вінницькій області Тетяною Андреяшкіною сформовано доповідну записку №559/02-32-07-05 та подано її заступнику начальника Головного управління ДПС у Вінницькій області. У доповідній записці йдеться про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "ДАІВА", починаючи з 01.04.2020 отримувало через пересувні акцизні склади значні обсяги пального з доставкою, при цьому не реєструвало акцизні склади, не отримувало ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального.

04.02.2021 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області на підставі згаданої вище доповідної записки та відповідно до пп. 80.2.5 п.80.2 статті 80 Податкового кодексу України видано наказ №289к "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "ДАІВА". Вказаним наказом вирішено провести фактичну перевірку ТОВ "ДАІВА" з 05.02.2021 терміном 10 діб за період з 01.04.2020.

На підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 04.02.2021 №289к посадовим особам Головного управління ДПС у Вінницькій області Кухаруку О. та Чеснокову Г. видано направлення №305 від 04.02.2021 та № 301 від 04.02.2021 на проведення фактичної перевірки ТОВ "ДАІВА" за адресою: АДРЕСА_2 .

В період з 05.02.2021 по 12.02.2021 посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку ТОВ "ДАІВА" за адресою провадження господарської діяльності: АДРЕСА_2 .

За результатом перевірки складено акт фактичної перевірки від 12.02.2021 №1414/02-32-07-05/41425799.

Актом фактичної перевірки від 12.02.2021 задокументовано порушення товариством з обмеженою відповідальністю "ДАІВА" ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР.

Суть виявленого порушень полягає у тому, що товариство з обмеженою відповідальністю "ДАІВА" зберігало пальне для потреб власного споживання без отримання відповідної ліцензії.

У зв`язку з відмовою від підпису та отримання акту фактичної перевірки керівником ТОВ "ДАІВА" посадовими особами складно відповідний акт №82/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 12.02.2021.

В подальшому на підставі акта фактичної перевірки контролюючим органом 11.03.2021 прийнято податкове повідомлення-рішення №0020360705, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 500000 гривень.

Таке рішення прийнято відповідно до ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР, якою передбачено застосування санкцій у розмірі 500000 гривень за зберігання палива без наявності ліцензії.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд враховує наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону №481/95-ВР від 19.12.1995 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Підпунктом 19-1.1.16. пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (надалі -ПК України) передбачено, що контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу пального.

Способом реалізації цієї контрольної функції є проведення податковими органами передбачених Податковим кодексом України перевірок (пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити у тому числі фактичні перевірки. Фактичні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику.

Відтак, твердження представника позивача про те, що наказ на проведення перевірки підписано неуповноваженою на те особою є безпідставними, адже такий на виконання вимог п.80.2 ст. 80 ПК України підписано заступником начальника Головного управління ДПС у Вінницькій області О. Домерат.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відтак, наведеними вище нормами врегульовано особливості проведення фактичної перевірки.

В ході судового розгляду встановлено, що копія наказу про проведення фактичної перевірки вручено перед початком перевірки керівнику ТОВ ДАІВА ОСОБА_1 , про що нею зазначено у направленнях на перевірку №301 та №305 від 04.02.2021. Також у вказаних направленнях на перевірку зазначено, що керівнику товариства ОСОБА_1 перед початком перевірки пред`явлено службові посвідчення та направлення, що засвідчено підписом ОСОБА_1 .

Відтак, доводи представника позивача щодо вказаних процедурних порушень контролюючим органом є безпідставними, адже спростовуються наявними у справі доказами.

Згідно із п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

У зв`язку із відмовою керівника ТОВ "ДАІВА" ОСОБА_1 від підписання та отримання акта фактичної перевірки 12.02.2021 посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області правомірно складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки №82/02-32-07-05/ НОМЕР_1 та один примірник такого акта направлено позивачу 15.02.2021, тобто в день реєстрації такого акта.

Водночас, особливу увагу представник позивача звертає на відсутності передбачених нормами Податкового кодексу України підстав для проведення фактичної перевірки.

При наданні оцінки цим аргументам суд враховує те, що нормативною підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки від 04.02.2021 №289к є пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Згідно з пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка проводиться, в тому числі, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Відтак, передумовою для проведення фактичної перевірки відповідно до пп. 80.2.5 п.802. ст.80 ПК України є наявність у контролюючого органу інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками та/або отримання в установленому законодавством порядку такої інформації, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Як уже зазначалося, суд встановив, що підставою для проведення у позивача фактичної перевірки слугувала інформація, що зазначена у доповідній записці начальника управління податкового аудиту Т. Андреяшкіної №559/02-32-07-05 від 02.02.2021, у якій йдеться про отримання ТОВ "ДАІВА" значних обсягів пального через пересувні акцизні склади та відсутність ліцензії на його зберігання, що є передумовою для проведення фактичної перевірки відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Зі змісту доповідної записки слідує, що у ній йдеться про порушення товариством вимог законодавства в частині неотримання ліцензії на зберігання пального. Така інформація вказує на можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства, норми якого зобов`язують отримати ліцензію на право зберігання палива (ймовірні конкретні порушення).

На переконання суду, зазначена доповідна записка підтверджує наявність достатньої умови для проведення фактичної перевірки на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

На можливості відображення інформації про порушення, які слугували підставою для проведення фактичної перевірки, у доповідній записці вказував і Верховний Суд у постановах від 04 квітня 2019 року у справі №819/844/16, від 19 листопада 2020 року у справі №160/7971/19, від 04 березня 2021 року у справі №803/1171/17 та ряду інших.

Відтак, на момент видання наказу від 04.02.2021 №289к відповідач володів інформацією про хоча і ймовірні, але конкретні порушення позивачем вимог законодавства про ліцензування діяльності із зберігання пального, що в силу пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України є достатньою підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки.

Більше того, особливу увагу слід звернути на тому, що під час фактичної перевірки знайшло підтвердження те порушення, про яке йшлося у доповідній записці, - факт зберігання ТОВ "ДАІВА" пального без наявності відповідної ліцензії (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Враховуючи встановлені обставини, суд відхиляє аргументи представника позивача про незаконність фактичної перевірки ТОВ "ДАІВА", а тому спірне податкове повідомлення-рішення із цих підстав не може бути скасоване.

Не заслуговують також на увагу доводи представника позивача як на підставу для скасування податкового повідомлення-рішення про те, що у акті фактичної перевірки керівника товариства зазначено ОСОБА_1 , а не ОСОБА_1 , адже допущення помилки у прізвищі керівника ТОВ "ДАІВА" жодним чином не спростовує факту виявленого в ході фактичної перевірки порушення.

Надаючи оцінку висновкам контролюючого органу про порушення платником податків норм податкового законодавства, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону від 19.12.1995 № 481/95-ВР зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0020360705 до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 500000 гривень на підставі ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР.

Законом України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР, зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним

Відповідно до ст. 15 Закону від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (із змінами внесеними Законом від 23.11.2018 р. №2628-VIII) суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону від 19.12.1995 №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абз. 8 ч. 2 ст. 17 Закону від 19.12.1995 №481/95-ВР передбачено застосування до суб`єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу у разі зберігання пального без наявності ліцензії у розмірі 500000 гривень.

Актом фактичної перевірки від 12.02.2021 задокументовано факт отримання та зберігання ТОВ "ДАІВА" пального для потреб власного споживання без отримання відповідної ліцензії, що ним і не заперечується.

Зокрема, на підставі наданих позивачем під час перевірки документів виявлено, що ним станом на 01.04.2020 зберігалося пальне (ДП) в кількості 6041 літр, бензин А-92 в кількості 140 літрів та бензин А-95 в кількості 30 літрів. Зберігалося пальне на складі паливно-мастильних матеріалів, а саме в ємності 30 метрів кубічних, яку підприємство орендувало в приватної особи ОСОБА_2 відповідно до договору оренди №01/01-20 від 02.01.2020. Крім того, товариством в перевіряємому періоді були придбані значні партії дизельного палива: 13.05.2020 - 10029 літрів, 24.09.2020 - 4465 літрів.

При цьому, ані у позовній заяві, ані під час судового розгляду представник позивач не заперечував проти допущених товариством порушень статті 15 Закону від 19.12.1995 №481/95-ВР, а вказував лише на порушення процедури проведення фактичної перевірки.

Щодо посилань представника позивача на постанову Вінницького апеляційного суду від 25 травня 2021 року у справі №125/602/21, то суд зауважує наступне.

Так, постановою Вінницького апеляційного суду від 25 травня 2021 року у справі №125/602/21 скасовано постанову Барського районного суду Вінницької області від 26 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративною відповідальності за правопорушення, що передбачене частиною 1 статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Водночас, у постанові Вінницького апеляційного суду від 25 травня 2021 року у справі №125/602/21 зазначено:

З урахуванням зазначених положень закону ТОВ ДАІВА використовуючи надане законом право, звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0020360705 від 11.03.2021, на підтвердження вказаної обставини скаржник додав копію ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 07.04.2021 у справі №120/2893/21-а, якою відкрито провадження у справі.

З врахуванням того, що триває процедура оскарження акту перевірки, а тому повідомлення-рішення є неузгодженим до остаточного вирішення цього спору, тому факт допущення податкового порушення не можна вважати встановленим, а відповідні твердження податкового органу, які відображають лише позицію однієї із сторін спору, не можуть бути підставою для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 вчиненого правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Враховуючи наведене, на даний час не встановлено, чи дійсно фактично керівником ТОВ ДАІВА ОСОБА_1 було порушено порядок ведення податкового обліку, зокрема, допущено порушення вказані в Акті фактичної перевірки та у протоколі про адміністративне правопорушення від 05.04.2021 .

Отже, судом апеляційної інстанції вказано на те, що передчасно стверджувати про допущення керівником ТОВ ДАІВА порушень ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже Вінницьким окружним адміністративним судом розглядається адміністративна справа №120/2893/21-а щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0020360705 від 11.03.2021.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 11.03.2020 №0020360705, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 500000 гривень, є правомірним, а доводи представника позивача про допущення під час проведення фактичної перевірки процедурних порушень не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог відсутні і підстави для відшкодування позивачеві понесених витрат, пов`язаних із сплатою судового збору, а також витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ДАІВА" відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ДАІВА" (місцезнаходження: 23036, Вінницька обл., Барський р-н, с. Митки, вул. Герасимчука, буд. 33; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41425799)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7; код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44069150)

Рішення суду у повному обсязі складено 23.06.2021

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович