Рішення

від 29.11.2021 по справі 209/431/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/431/21

Провадження № 2/209/591/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Замкової Я.В.,

за участі секретаря - Погрібної О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Погорілого А.М.,

представників відповідача Єркіна О.М., Добролюбової Т.В., Босянової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства "Об`єднання "Радон", треті особи: Державне агентство України з управління зоною відчуження, Професійна спілка працівників атомної енергетики та промисловості України, про визнання наказів незаконними, скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати незаконними та скасувати накази № 175-К/тм від 16.12.2020 року Державного спеціалізованого підприємства "Об`єднання "Радон" Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 ; № 13-К/тм від 22.01.2021 року Державного спеціалізованого підприємства "Об`єднання "Радон" Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 ; № 25-К/тр від 19.01.2021 року Державного спеціалізованого підприємства "Об`єднання "Радон" Про відсторонення від виконання обов`язків директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 ; № 29-К/тр від 22.01.2021 року Державного спеціалізованого підприємства "Об`єднання "Радон" Про звільнення з роботи директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді директора Дніпровської міжобласної філії Державного спеціалізованого підприємства "Об`єднання "Радон"; стягнути з Державного спеціалізованого підприємства "Об`єднання "Радон" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень та понесені судові витрати, а також допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він з 2004 року працював на Державному спеціалізованому підприємстві Дніпровський державний міжобласний спеціальний комбінат на посаді директора. Наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 19.07.2019 № 148-19 Про припинення державного спеціалізованого підприємства Дніпропетровський державний міжобласний спеціальний комбінат припинено ДСП Дніпропетровський ДМСК , в результаті реорганізації шляхом його приєднання до ДСП "Об`єднання "Радон" та утворено Комісію із реорганізації, головою якої призначено позивача. Додатком до Наказу ДАЗВ від 19.07.2019 року № 148-19 було визначено План заходів з реорганізації ДСП Дніпропетровський ДМСК . 29.07.2019 року було розроблено та затверджено поетапний детальний план реорганізації, а 07.09.2019 року було розроблено та затверджено змінений поетапний детальний план реорганізації. 07.10.2019 року наказом ДСП "Об`єднання "Радон" позивача було прийнято на посаду директора Дніпровської міжобласної філії з 08.10.2019 року. Наказом № 25-к/тр від 19.01.2021 року директора ДМФ ОСОБА_1 було відсторонено від виконання обов`язків за посадою з 19.01.2021 року та наказано ОСОБА_1 прибути до ДСП "Об`єднання "Радон" 20.01.2021 року о 10:00 годині для надання письмових пояснень з питань розпочатих службових перевірок. 20 січня 2021 року перебуваючи у відрядженні позивачем було надано пояснювальні записки щодо питань порушених у службових записках № C3/1-123-21 від 18.01.2021 року та C3/1-143-21 від 19.01.2021 року. Окрім того, 20 січня 2021 року наказом № 08-к/тм було продовжено його службове відрядження терміном на 02 календарних дні, з 21 січня по 22 січня 2021 року. 22.01.2021 року прибувши до ДСП "Об`єднання "Радон" ОСОБА_1 було ознайомлено із Наказом № 29-к/тр від 22.01.2021 року про звільнення з роботи директора Дніпровської міжобласної філії. Як вбачається із вказаного наказу, зокрема підставою для його звільнення визначено, що до ОСОБА_1 тричі застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани наказами від 11.12.2020 № 173-к/тм, від 16.12.2020 № 175-к/тм, від 22.01.2021 № 13-к/тм, які в свою чергу не скасовані та/або не зняті. Вважає, що накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган були винесені в порушення норм трудового законодавства та за проступки, які виходили за межі його трудових обов`язків, відсторонення від посади відбулося з порушенням норм КЗпП, а звільнення відбулося без врахування усіх обставин та у зв`язку із упередженим ставленням.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу зазначає, що розмір середнього заробітку необхідно розраховувати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 з наступними змінами.

Щодо відшкодування моральної шкоди посилається на те, що звільняючи його відповідач, окрім порушення чинного законодавства, допустив звільнення у зв`язку із надуманими причинами начебто невиконання ним трудових обов`язків, чим фактично допустив ситуацію за якої, він під час дії карантину на території України позбавлений можливості працювати та утримувати свою сім`ю. Окрім того з вересня 2020 року відповідач вчиняв відносно нього грубі порушення норм КЗпП, в тому числі позбавляючи його права на відпустку (він чотири рази звертався до відповідача із заявами про надання відпустки), що в свою чергу вважає є нічим іншим як з знущанням над працівником. Моральна шкода для позивача полягає у тому, що він пережив нервові страждання як під час оголошення йому неправомірної першої догани так і у зв`язку з незаконним звільненням, втратою роботи та джерела доходу для нормального існування як його так і його сім`ї. Це також відобразилося і на його здоров`ї.

З огляду на викладене просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25.02.2021 року цивільний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

29.03.2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується з позовною заявою, вважає її необґрунтованою та безпідставною, а позовні вимоги такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та не підлягають задоволенню з огляду на наступне. На обґрунтування відзиву зазначає, що відповідно до наказу ДСП Об`єднання Радон № 46-к/тр від 07.10.2019 ОСОБА_1 був прийнятий на посаду директора Дніпровської міжобласної філії ДСП Об`єднання Радон з 08 жовтня 2019 року. З наказом №46-к/тр від 07.10.2019 та посадовою інструкцією директора Дніпровської міжобласної філії ДСП Об`єднання Радон від 08.10.2019 реєстраційний №11-40-54, позивач був ознайомлений 08.10.2019. Того ж дня його було ознайомлено й з Колективним договором ДСП Об`єднання Радон на 2019-2024 рр. та Додатком №1 до Колективного договору Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДСП Об`єднання Радон .

Позивача було звільнено за п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України у зв`язку із черговим вчиненням дисциплінарного проступку, а саме наданням недостовірних даних, які подаються ДСП Об`єднання Радон , який передбачений у пункті 4.2. Посадової інструкції директора Дніпровської міжобласної філії Підприємства, а саме директор Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 , як матеріально-відповідальна особа та особа, що відповідальна за збереження майна підприємства, відповідно до пункту 2.3. Посадової інструкції, не перевіривши фактичну наявність матеріальних цінностей, що зберігаються на пункті зберігання радіоактивних відходів Дніпровської міжобласної філії під час проведення, згідно наказом підприємства від 20.11.2020 № 122АГ-20 інвентаризації, при цьому, відобразивши їх фактичну наявність на зберіганні на Дніпровській міжобласній філії в інвентаризаційному описі від 01.10.2020, надав недостовірні відомості керівництву підприємства без поважних причин, що, в свою чергу, призвело до не вірних результатів проведеної інвентаризації та невідповідності даних, наведених у інвентаризаційних документах та, беручи до уваги, що до директора Дніпровської міжобласної філії, ОСОБА_1 раніше тричі застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани наказами ДСП Об`єднання Радон від 11.12.2020 № 173-к/тм, від 16.12.2020 № 175-к/тм від 22.01.2021 №13-к/тм, які, в свою чергу, не скасовані та/або не зняті, а також те, що за результатами аналізу діяльності роботи Дніпровської міжобласної філії за 4 квартал 2020 року та за 2020 рік та заходів з реорганізації Державного спеціального підприємства Дніпропетровський міжобласний спеціалізований комбінат , відповідно до Протоколу наради з підведення підсумків виробничої діяльності Дніпровської міжобласної філії за IV квартал 2020 року та за 2020 рік від 17.12.2020 №11, робота директора ОСОБА_1 визнана незадовільною, керуючись пунктами 8.2-8.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку, статтями 147-149 Кодексу законів про працю України. Відповідач вважає накази ДСП Об`єднання Радон від 11.12.2020 № 173-к/тм Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 , від 16.12.2020 № 175-к/тм Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 , від 22.01.2021 № 13-к/тм Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 , від 19.01.2021 № 25-к/тм Про відсторонення від виконання обов`язків директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 та наказ від 22.01.2021 року № 29-к/тр Про звільнення з роботи директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 - законними та обґрунтованим, виданим з чітким дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством України, зокрема статті 149 КЗпП України, а доводи позивача, викладені у позовній заяві, є безпідставними, ґрунтуються на припущеннях, які нічим не підтверджені, є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а відтак - не підлягають задоволенню. Щодо тверджень позивача про завдання йому моральної шкоди, представник відповідача зазначає, що у позовній заяві не зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Міркування позивача про те, що внаслідок звільнення він пережив нервові страждання у зв`язку із втратою роботи та джерела доходу для нормального існування позивача та його родини, що також відобразилося на здоров`ї позивача не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Позивач у своїй позовній заяві не надав доказів, які б підтверджували його моральні страждання, втрату нормальних життєвих зв`язків чи вимагання від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Інших заяв по суті справи від сторін до суду не надходило.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити в повному обсязі. Пояснив, що він працює з 2004 року, а в 2019 році був призначений на посаду директора філії. Філія не є юридичною особою, тому всі дозволи потрібно було отримувати від ДСП Об`єднання Радон , з чим вони ні коли не поспішали. З 2006 по 2008 роки змінилась концепція поводження з реактивними матеріалами, приходилось багато чого змінювати на виробництві, а з 08.10.2019 все змінилось. Наголосив, що був звільнений у зв`язку з ненаданням достовірних даних і їх несвоєчасність надання, що не відповідає дійсності. Підприємство Радон звільнило всіх директорів. Позивачу пропонували звільнитися за власним бажанням, однак він відмовився. Додав, що наказ № 173-к/тм від 11.12.2020 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності був скасований в судовому порядку.

Представник позивача адвокат Погорілий А.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити в повному обсязі. Пояснив, що один із наказів, який став підставою для звільнення, а саме наказ № 173-к/тм від 11.12.2020 року був скасований рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська та залишений без змін постановою Дніпровського апеляційного суду. ДСП Об`єднання Радон не мали право його вносити в наказ про звільнення. З наказом № 175-К/тм від 16.12.2020 року взагалі ОСОБА_1 неознайомлений у встановлені строки, що є грубим порушенням законодавства. Наголосив, що ОСОБА_1 надавав пояснення та виконував виробничі зобов`язання. Догана була неправомірною, тому що позивач надавав пояснення, хоча із запізненням. Що стосується наказу № 13-К/тм від 22.01.2021, то адвокат зауважив, що визначені в ньому порушені обов`язки на ОСОБА_1 не покладались, бо це обов`язок юридичного відділу ДСП Об`єднання Радон , чому саме він повинен виконувати цей договір ніде не зазначено. Коли на наступний день була перевірка, ОСОБА_1 викликали та надали накази, що свідчить про їх бажання звільнити позивача. Пояснення чому не виконувався договір Свідерський надавав. Зазначив, що КЗпП передбачає вичерпний перелік підстав для відсторонення від виконання службових обов`язків (ст. 46 КЗпП), тобто 19.01.2021 виносити відсторонення і в той же час відправляти ОСОБА_1 у відрядження, суперечить нормам КЗпП, оскільки відсторонення зупиняє дію його обов`язків. Накази видані з порушенням, а головний наказ взагалі скасований.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на зазначені у відзиві підстави та просили у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Пояснивши, що наказом від 07.10.2019 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду регіонального директора. Згідно п. 7.18.16 Статуту позивач повинен був виконувати свої професійні обов`язки. Усі догани винесені позивачу були обґрунтованими та законними, через несвоєчасне отримання документів, яке призвело до того що неможливо було своєчасно зареєструвати майно. ОСОБА_1 не було надано інформації в строки і не було вимог про продовження цього строку. З наказом від 16.12.2020 року його не ознайомлено бо позивач перебував на лікарняному. Ще однією причиною звільнення стала перевірка, під час якої виявлено втрату майна. Щодо відсторонення від роботи зазначили, що відповідно до Статуту керівник має право відсторонити. Щодо стягнення моральної шкоди, вважають, що не надано доказів на підтвердження спричинення шкоди.

Представники третіх осіб - Державного агентства України з управління зоною відчуження та Професійної спілки працівників атомної енергетики та промисловості України надали клопотання про розгляд справи без участі їх представників.

Вивчивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, зміст спірних правовідносин та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до наказу Державного агенства України з управління зоною відчуження № 148-19 від 19.07.2019 року Про припинення державного спеціалізованого підприємства Дніпропетровський державний міжобласний спеціальний комбінат , наказано припинити ДСП Дніпропетровський ДМСК , код ЄДРПОУ:03060801 в результаті реорганізації шляхом його приєднання до ДСП Об`єднання Радон , код ЄДРПОУ 43068161, установити, що ДСП Об`єднання Радон є правонаступником майна, прав та обов`язків ДСП Дніпропетровський ДМСК , утворити комісію із реорганізації ДСП Дніпропетровський ДМСК у складі, що додається (т. 1, а.с. 18).

Згідно Додатку до наказу ДАЗВ від 19.07.2019 року № 148-19, головою комісії з реорганізації ДСП Дніпропетровський ДМСК визначено директора ДСП Дніпропетровський ДМСК - ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 19).

Додатком до Наказу ДАЗВ від 19.07.2019 року № 148-19 було визначено План заходів з реорганізації ДСП "Дніпропетровський ДМСК" (т. 1, а.с. 20-21).

29.07.2019 року було розроблено та затверджено Поетапний детальний план реорганізації ДСП Дніпропетровський ДМСК (т. 1, а.с. 22-25).

07.09.2019 року було розроблено та затверджено Змінений поетапний детальний план реорганізації ДСП Дніпропетровський ДМСК (т. 1, а.с. 26-29).

Судом встановлено, що наказом ДСП Об`єднання Радон № 46-к/тр від 07.10.2019 року ОСОБА_1 прийнято на посаду директора Дніпровської міжобласної філії з 08.10.2019 року (т. 1, а.с. 118).

Відповідно до наказу ДАЗВ № 239-20 від 02.12.2020 року, затверджено статут ДСП Об`єднання Радон у новій редакції. (т. 1, а.с. 119-120).

Згідно п. 1.6 Статуту ДСП Об`єднання Радон у редакції, затвердженій наказом ДАЗВ від 02.12.2020 року № 239-20, у складі підприємства діють наступні відокремлені підрозділи та виробничий майданчик: Дніпровська міжобласна філія, Львівська міжобласна філія, Одеська міжобласна філія, Харківська міжобласна філія, Чорнобильська філія, Центральний виробничий майданчик (т. 1, а.с. 121-140).

Відповідно до наказу ДСП Об`єднання Радон № 175-к/тм від 16.12.2020 року, директору Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 оголошено догану, за порушення трудової дисципліни, а саме вчинення дисциплінарного проступку у вигляді невиконання або неналежного виконання наказів, розпоряджень, доручень керівництва та посадових обов`язків. Підставою для видання даного наказу зазначені відповідно копії службових документів (т. 1, а.с. 192-193).

Згідно протоколу наради № 10 від 02.12.2020 року, прийнято рішення ОСОБА_1 до 12:00 години 04.12.2020 року надати окремі пояснення по кожному питанню, згідно переліку питань зазначеному у даному протоколі (т. 1, а.с.194-195).

04.12.2020 року працівниками ДСП Об`єднання Радон було складено Акт Про фіксацію факту невиконання ОСОБА_1 директором Дніпровської міжобласної філії доручення визначеного у Протоколі наради № 10 від 02.12.2020 року , згідно якого станом на 15:00 годину 04.12.2020 року інформація про результати виконання доручення не надходила (т. 1, а.с. 197).

Згідно службової записки № СЗ/1-595-20 від 09.12.2020 року, директор Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 вказав, що відповіді на питання порушенні на нараді 02.12.2020 року та вказані у протоколі нараді № 10 від 02.12.2020 року були надіслані до ДСП Об`єднання Радон 04.12.2020 року о 20:00 годині (т. 1, а.с. 204).

Судом встановлено, що в період з 17 грудня 2020 року по 18.01.2021 року директор Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 перебував на лікарняному, що не заперечувалось сторонами.

Відповідно до наказу ДСП Об`єднання Радон № 25-к/тр від 19.01.2021 року, директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 відсторонено від виконання обов`язків за посадою з 19.01.2021 року, наказано ОСОБА_1 прибути до ДСП Об`єднання Радон 20.01.2021 року о 10:00 годині для надання письмових пояснень з питань розпочатих службових перевірок (т. 1,а.с. 49).

Судом також встановлено, що згідно наказу ДСП Об`єднання Радон № 08-к/тм від 20.01.2021 року, продовжено службове відрядження директору Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 до ДСП Об`єднання Радон терміном на 02 календарних днів, з 21 січня по 22 січня 2021 року, ОСОБА_1 після повернення з відрядження звітувати про суми використання коштів у порядку та в строки, передбачені законодавством (т. 1, а.с. 53).

Наказом ДСП Об`єднання Радон № 13-к/тм від 22.01.2021 року директору Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме вчинення дисциплінарного проступку, у вигляді неналежного та несвоєчасного виконання посадових обов`язків. Підставою для видання даного наказу вказано Акт службової перевірки від 21.01.2021 року та додані до нього документи, пояснювальна записка ОСОБА_1 від 20.01.2021 року (т. 2, а.с. 14-15, 16, 17-22).

Відповідно до Акту службової перевірки від 21.01.2021 року, затвердженого директором ДСП Об`єднання Радон 21.01.2021 року, вирішено службову перевірки по факту перевірки стану виконання умов Договору від 29.10.2020 року № 29А491-2371-20 укладеного між ДСП Об`єднання Радон та АТ Дніпрогаз щодо погодження Проектно-кошторисної документації реконструкції вузла обліку газу та з`ясування інших обставин, які призвели до відсутності опалення у зимовий період 2020-2021 на Дніпровський міжобласній філії, вважати закінченою, рекомендувати директору ДСП Об`єднання Радон притягнути директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани (т. 2, а.с. 17-22).

Наказом ДСП Об`єднання Радон № 29-к/тр від 22.01.2021 року, звільнено директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 22 січня 2021 року за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудових договором або правилами внутрішнього розпорядку (т. 1, а.с. 145-146, 147).

Судом також встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 06.05.2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 06.10.2021 року, у цивільній справі № 209/3884/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства "Об`єднання "Радон", третя особа: Державне агенство України з управління зоною відчуження, про визнання наказу незаконним та скасування наказу, визнано незаконним та скасовано Наказ № 173-к/тм від 11.12.2020 року Державного спеціалізованого підприємства "Радон" "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 ". Дане рішення міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень України та знаходиться у загальному доступі.

З вказаного рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 06.05.2021 року вбачається наступне: В наказі зазначається, що у зв`язку з незабезпеченням директором Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 своєчасного вжиття заходів, передбачених: пунктом 3 Протоколу наради ДСП Об`єднання Радон з керівниками філій від 29 вересня 2020 року № 6 відповідно до якого прийнято рішення забезпечити перереєстрацію земельної ділянки ПЗРВ Дніпровської міжобласної філії у строк до 15 діб, з метою забезпечення реалізації проекту з модернізації фізичного захисту. Відповідальним визначено Дніпровську міжобласну філію ДСП Об`єднання Радон в особі директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 ; пунктом 24 Зміненого поетапного детального плану реорганізації ДСП Дніпропетровський ДМСК , недотримання інструкцій щодо можливості здійснення спрощеної процедури переоформлення земельних ділянок від ДСП Дніпропетровський ДМСК до ДСП Об`єднання Радон шляхом звернення до державного реєстратора або нотаріуса, наданих службовою запискою юридичного управління від 20.10.2020 року № C3/1-103-20 та листом ДСП Об`єднання Радон від 20.10.2020 № 1314 вих-20, наслідком чого стало необґрунтоване затягування термінів проведення реорганізації ДСП Дніпропетровський ДМСК без поважних причин.

Наказом було оголошено догану ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни, а саме вчинення дисциплінарного проступку у вигляді невиконання або неналежного виконання наказів, розпоряджень, доручень керівництва та посадових обов`язків, визначених посадовою інструкцією, передбачених пунктом 8.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку та пунктом 4.1. Посадової інструкції директора Дніпровської міжобласної філії; Відповідно пункту 5.2 додатку 4 до Колективного договору ДСП Об`єднання Радон на 2019-2024 роки ОСОБА_1 , директору Дніпровської міжобласної філії, не встановлювати премію за грудень 2020 року .

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до вимог ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом (якому надано право прийняття на роботу) безпосередньо за виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або його перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Задовольняючи позов про визнання незаконними та скасування наказів № 175-к/тм від 16.12.2020 року ДСП Об`єднання Радон Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 " та № 13-к/тм від 22.01.2021 року Державного спеціалізованого підприємства Об`єднання Радон Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 березня 2018 року в справі № 761/6874/17 (провадження № 61-1452св18) зазначено, що "відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни. Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18) зроблено висновок, що "ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як вине невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок".

Проаналізувавши докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що вони не можуть слугувати підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18) зроблено висновок, що "порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності".

Так, перш ніж винести працівникові догану чи звільнити його роботодавець повинен отримати від нього письмові пояснення з приводу вчиненого дисциплінарного правопорушення. Якщо на підставі такого пояснення працівника роботодавець дійде висновку, що дисциплінарний проступок дійсно мав місце і відсутні будь-які обставини, які можна було б вважати такими, що виключають притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, то роботодавець видає наказ (розпорядження) про застосування дисциплінарного стягнення.

Слід наголосити на тому, що перед видачею оспорюваного наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, відповідачем не було з`ясовано всіх обставин, не встановлено наявність чи відсутність порушень з боку позивача, що потягло за собою прийняття незаконних наказів про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Для дисциплінарного проступку характерні певні особливості.

1) Суб`єктом дисциплінарного проступку може бути громадянин, який перебуває у трудових правовідношеннях з роботодавцем і порушив трудову дисципліну.

Відповідно до спірного наказу суб`єктом дисциплінарного проступку, зокрема, є і позивач, який перебував у трудових правовідносинах з відповідачем.

2) Суб`єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина працівника.

Вина виражає психічне ставлення працівника до своїх протиправних дій та їх шкідливих наслідків.

Вина може виражатися у формі прямого або побічного умислу чи необережності.

Умисна вина передбачає, що особа усвідомлювала протиправність свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки й бажала або свідомо допускала їх настання. Для дисциплінарного правопорушення найбільш характерною є вина у формі необережності.

Необережність, як форма вина, передбачає, що особа усвідомлювала протиправність своєї поведінки, передбачала її шкідливі наслідки, проте легковажно розраховувала на їх відвернення, або не передбачала, хоча повинна була їх передбачити.

Об`єктом дисциплінарного проступку є внутрішній трудовий розпорядок організації (суспільні відносини, що складаються у процесі його здійснення та охороняються нормами трудового права).

Протиправна поведінка працівника полягає у порушенні трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором чи правилами внутрішнього трудового розпорядку, спеціальних законодавчих актів, посадових інструкцій, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця.

Так, під час розгляду справи відповідачем не було надано жодних належних доказів того, що позивачем під час виконання своїх посадових обов`язків, дійсно, було допущено порушення посадових (функціональних) обов`язків.

Об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і дією (бездіяльністю) порушника трудової дисципліни.

Також, відповідачем, в ході розгляду справи, не було надано жодних належних доказів того, що дії позивача ОСОБА_1 призвели до таких негативних наслідків.

Так, під час судового розгляду було встановлено, а також фактично не заперечувалось представниками відповідача в судовому засіданні, що наказ № 175-к/тм від 16.12.2020 року було оголошено в тому числі й за порушення, за які позивача вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом № 173-к/тм від 11.12.2020 року.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те сааме правопорушення.

Окрім того, суд критично ставиться до оголошення догани з підстав незабезпечення позивачем виконання умов Договору від 29.10.2020 року № 29А491-2371-20 укладеного між ДСП Об`єднання Радон та АТ Дніпрогаз , оскільки відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів в підтвердження того, що саме позивач мав забезпечити його виконання.

Також суд враховує той факт, що відповідно до листа ДСП Об`єднання Радон від 23.12.2020 року № 1771 вих-20 Щодо погодження робочого проекту , ДСП Об`єднання Радон звернулося до АТ Дніпрогаз щодо переузгодження робочого проекту Реконструкція (встановлення) комерційного вузла обліку газу за адресою: АДРЕСА_1 та технічних умов № 45-У від 02.08.20217 року, що в свою чергу дає підстави для висновку, що відповідач знав про відсутність виконання умов вказаного Договору, однак з невідомих причин не забезпечив контроль за виконанням вказаного договору та підстав для своєчасного вирішення вказаних виробничих питань. (т. 2, а.с. 10).

Надаючи оцінку посиланням сторони позивача на порушення строків ознайомлення позивача із наказом від 16.12.2020 року, суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження відсутності у нього можливості ознайомлення позивача із даним наказом у передбачений законодавством строк, з огляду на те, що в матеріалах справи (т. 1, а.с. 217) міститься Аркуш ознайомлення з наказом ДСП Об`єднання Радон від 11.12.2020 року № 173-к/тр, згідно якого ОСОБА_1 16.12.2020 року під особистий підпис ознайомився із даним наказом.

Окрім того суд враховує й той факт, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 в наказі від 21.01.2021 року № 13-к/тм зазначені висновки Акту службової перевірки від 22.01.2021 року (т. 2, а.с. 14, 17-22), проте в даному випадку суд вважає, що знаходячись у відрядженні у м. Києві, ОСОБА_1 не мав об`єктивної можливості надати обґрунтовані пояснення на даний Акт, а відтак спростувати викладені в ньому висновки, що вказує на недотримання відповідачем вимог законодавства щодо об`єктивності при прийнятті рішення про застосування дисциплінарного стягнення без належних пояснень працівника.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, суд також вважає за необхідне зауважити про те, що ані накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, ані наказ про звільнення не містять оцінки відповідачем попередньої роботи позивача, зважаючи на те, що як було встановлено під час розгляду справи, ОСОБА_1 працює на одному місці більше ніж 17 років, що також на думку суду вказує на недотримання відповідачем вимог законодавства щодо об`єктивності при прийнятті відповідних наказів.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу № 25-к/тр від 19.01.2021 року Державного спеціалізованого підприємства Об`єднання Радон Про відсторонення від виконання обов`язків директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 , суд виходив з наступного.

Статтею 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.

Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

Разом з тим за змістом статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом.

Таким чином, законодавством визначено, що відсторонення працівника від роботи має бути обмежено у часі до усунення причин, що його зумовили, однак такої вказівки оспорюваний наказ не містить.

Доводи відповідача про те, що при відстороненні позивача від займаної посади не регулюються ст. 46 КЗпП, є безпідставними, оскільки відповідач мав керуватися нормами статті 46 КЗпП України, яка містить вичерпний перелік підстав відсторонення працівника від роботи.

Правовий висновок про те, що статтею 46 КЗпП України встановлений вичерпний перелік випадків відсторонення працівника від роботи висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі N 755/6458/15-ц (провадження № 61-18651св18).

Задовольняючи позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу № 29-К/тр від 22.01.2021 року Державного спеціалізованого підприємства Об`єднання Радон Про звільнення з роботи директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 , суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в пункті 22, постанови від 6 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 частини першої статті 40 КЗпП України.

Зокрема, у справі про звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України суд повинен з`ясовувати, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, за який не застосовувалися інші заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, та чи можна вважати його вчинення систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Як роз`яснено у пункті 23 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, за передбаченими пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного чи громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках ураховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення не минуло більше одного року.

Виходячи зі змісту пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, щоб це невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався по дисциплінарної відповідальності та порушив її знову.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та вимог пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, до юридичних фактів, які підлягають встановленню судом при вирішенні спору про законність звільнення з цих підстав, є: чи мав місце дисциплінарний проступок (вина, протиправна поведінка), який став безпосередньо підставою для звільнення працівника; чи передувала його звільненню система порушень, за які до нього з додержанням вимог статей 147-149 КЗпП України були застосовані дисциплінарні стягнення.

Враховуючи той факт, що під час розгляду справи, судом було встановлено незаконність притягнення відповідачем ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення доган, а також наявність набравшого законної сили рішення суду у іншій справі про визнання наказу про оголошення догани незаконним та його скасування, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 системи порушень, за які до нього були застосовані дисциплінарні стягнення.

Окрім того, надаючи оцінку вказаній у наказі про звільнення ОСОБА_1 підстави для звільнення щодо незабезпечення ОСОБА_1 збереження майна підприємства, суд вважає за необхідне погодитися із позицією сторони позивача, згідно якої майно яке було ввірено Дніпровській міжобласній філії переходило до ДСП Об`єднання Радон від реорганізованого ДСП Дніпропетровського ДМСК в межах реорганізації останнього, а тому саме ДСП Об`єднання Радон приймаючи дане майно на баланс, мало б пересвідчитись у його наявності, місця його знаходження та підстав перебування вказаного майна на іншому підприємстві.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд виходив з наступного.

Положення ч. 2 ст. 235 КЗпП України, передбачає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган який розглядає спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Як зазначено у пункті 6постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24 грудня 1999 року та у пункті 32 постанови № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив, при цьому сума, яка підлягає стягненню, визначається без утримання прибуткового податку й інших обов`язкових платежів. У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Середній заробіток працівника згідно ч. 1 ст. 27 Закону України Про оплату праці №108/95-вр, визначається за правилами, закріпленими у порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995.

Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два повні календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку № 100 основною для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на час відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку № 100).

Відповідно до довідки про заробітну плату і про доходи (т. 1 а.с. 117), заробітна плата ОСОБА_1 за два робочих місяці за листопад 2020 року (відпрацьовано 12 робочих днів) склала 33412,35 грн., за грудень 2020 року 27461,50 грн. (відпрацьовано 11 робочих днів), а разом за два місяці 60873,85 грн за відпрацьовані 23 робочих днів.

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 2646,69 грн., виходячи з розрахунку, що ОСОБА_1 фактично відпрацьовано протягом двох місяців з 01.11.2020 року по 31.12.2020 року 23 робочих днів ((33412,35+27461,50)/23=2646,69 грн.).

Кількість робочих днів вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 22 січня 2021 року по 29 листопада 2021 року, тобто по день винесення рішення судом, становить 214 робочих днів.

Нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу обчислюється наступним чином: 2646,69 *214=566391,66 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 566391,66 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

В силу ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення у нього необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя; існування причинного зв`язку між двома попередніми умовами.

Відповідно до роз`яснень викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України, під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 14.12.2016 у справі № 428/7002/14-ц, зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди. Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із вказаною статтею є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплат належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності чи галузевої належності.

При вирішенні питання щодо розміру моральної шкоди, суд враховує характер порушень та дій вчинених власником підприємства, а також те, що порушення законних прав позивача призвели до його душевних страждань, втрати ним нормальних життєвих зав`язків, які полягали у постійному страху залишитись без засобів існування, а також стресі, пов`язаному з неможливістю на самореалізацію суспільно-корисною працею, що очевидно позбавляє позивача стану внутрішньої рівноваги та сенсу соціального буття і завдає почуття незахищеності перед необґрунтованими діями власника.

Вина відповідача щодо порушення прав позивача в сфері трудових відносин є доведеною, однак заявлена позивачем сума моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн. на думку суду є завищеною.

При цьому, суд враховуючи глибину і тривалість моральних страждань позивача та те, що внаслідок незаконного звільнення позивача, останній був позбавлений гарантованого Конституцією України права на роботу, а також зважаючи на той факт, що позивач залишився без доходу у час епідемії на корона-вірус, а також приймаючи до уваги, що позивач вимушений був доводити своє право, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 та п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Враховуючи, що позивачі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , звільнені від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Отже, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 5663,92 (5663,92-908,00+908,00=5663,92 грн.).

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 5540,00 грн.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Керуючись ст. ст. 40, 49-2 КЗпП України, ст.ст. 13, 76, 258, 263-265, 274, 279, 354, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 до Державного спеціалізованого підприємства "Об`єднання "Радон", код ЄДРПОУ43068161, юридична адреса: Пирогівський шлях, 50 м. Київ, 03083, треті особи: Державне агентство України з управління зоною відчуження, код ЄДРПОУ 37536183, юридична адреса: бульвар Лесі Українки, 26 м. Київ, 01133, Професійна спілка працівників атомної енергетики та промисловості України, код ЄДРПОУ 14296151, юридична адреса: майдан Незалежності, 2 м. Київ, 01012,про визнання наказів незаконними, скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 175-К/тм від 16.12.2020 року Державного спеціалізованого підприємства "Об`єднання "Радон""Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 ".

Визнати незаконним та скасувати наказ № 13-К/тм від 22.01.2021 року Державного спеціалізованого підприємства "Об`єднання "Радон""Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 ".

Визнати незаконним та скасувати наказ № 25-К/тр від 19.01.2021 року Державного спеціалізованого підприємства "Об`єднання "Радон""Про відсторонення від виконання обов`язків директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 ".

Визнати незаконним та скасувати наказ № 29-К/тр від 22.01.2021 року Державного спеціалізованого підприємства "Об`єднання "Радон""Про звільнення з роботи директора Дніпровської міжобласної філії ОСОБА_1 ".

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на посаді директора Дніпровської міжобласної філії Державного спеціалізованого підприємства "Об`єднання "Радон", код ЄДРПОУ43068161.

Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства "Об`єднання "Радон", код ЄДРПОУ43068161 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 січня 2021 року по 29 листопада 2021 року у розмірі 566 391 (п`ятсот шістдесят шість тисяч триста дев`яносто одна) гривень 66 копійок.

Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства "Об`єднання "Радон", код ЄДРПОУ43068161 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства "Об`єднання "Радон", код ЄДРПОУ43068161 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 5540 (п`ять тисяч п`ятсот сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства "Об`єднання "Радон", код ЄДРПОУ43068161 на користь держави судовий збір в сумі 5663 (п`ять тисяч шістсот шістдесят три) гривень 92 копійок.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, рішення в частині поновлення на роботі незаконно звільненого ОСОБА_1 допустити до негайного виконання.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення буде складено 02 грудня 2021 року.

Суддя Я.В. Замкова