Ухвала

від 26.11.2021 по справі 465/3127/17

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/3127/17

1-кп/465/162/21

У Х В А Л А

судового засідання

26.11.2021 року Франківський районний суд міста Львова у складі:

головуючогосудді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016140400000010 від 27.01.2016 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львів, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, з вищою освітою, працюючого комерційним директором ПрАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1», раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 Кримінального кодексу України

за участю обвинуваченого ОСОБА_6 , -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Франківського районного суду міста Львова перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016140400000010 від 27 січня 2016 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В ході судового розгляду прокурор ОСОБА_3 змінив обвинувачення ОСОБА_6 з ч.3 ст.368 КК України на ч.2 ст.190 КК України, у зв`язку з чим звернувся до суду із відповідним затвердженим обвинувальним актом у відповідності до якого, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_6 13.09.2016р., перебуваючи в своєму службовому кабінеті № 341а, що розташований в адміністративній будівлі Львівської міської ради за адресою: м. Львів, площа Ринок, 1, з метою заволодіння чужим майном (грошовими коштами) шляхом обману та зловживання довірою, використовуючи довірчі стосунки, які склались між ним та ОСОБА_7 унаслідок особистого знайомства, ввівши останнього в оману, повідомивши при цьому, що ним завдяки займаній посаді вживались заходи щодо сприяння у підписанні договору та перерахування коштів за виконані роботи за договором № 129 к\ж від 06.06.2016, одержав від останнього грошові кошти в сумі 10000 грн.

Крім того, ОСОБА_6 17.11.2016 року з метою заволодіння чужим майном (грошовими коштами) шляхом обману та зловживання довірою, використовуючи довірчі стосунки, які склались між ним та ОСОБА_7 унаслідок особистого знайомства, під час особистої зустрічі, яка відбулась в приміщенні магазину «Продукти», що розташований за адресою: м. Львів, вул. Сахарова, 6, згідно попередньої домовленості, вводячи останнього в оману щодо дійсних обставин укладення та виконання договорів по ремонтним роботам, одержав для себе від представника ТОВ «Лембуд» ОСОБА_7 частину грошових коштів в сумі 80000 грн. за нібито вчинення в інтересах останнього дій з використанням наданої влади чи службового становища за сприяння в укладенні між ТОВ «Лембуд» та Департаментом договору № 184 к/ж від 25.07.2016 року щодо проведення капітального ремонту будинку № 10 по вул. Марка Вовчка у м.Львові та нібито не створення перешкод в його вчасній і повній оплаті Замовником, а також за сприяння в укладенні між ТОВ «Лембуд» та ТОВ «Джи Ті Інжиніринг» договору № 23/09-16-М-Л від 23.09.2016 року.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, що завдало істотної шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_6 , його захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні ОСОБА_6 , захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 клопотання підтримали з підстав, викладених у такому, та просили його задоволити.

Прокурор у судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали судового провадження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України. Останній за часом вчинення ОСОБА_6 епізод датується 17.11.2016 року.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.

У відповідностідо ст.12 КК Україниобвинувачений ОСОБА_6 вчинив нетяжкийзлочин,передбачений ч.2 ст.190 КК України.

Стаття 49 КК України передбачає, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо: з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло, зокрема, п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

У відповідності до вимог ч.3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Таким чином, строк давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, з врахуванням дати останнього інкримінованого кримінального правопорушення, минув 17 листопада 2021 року (п`ять років з моменту вчинення останнього з діянь, кваліфікованих за ч. 2 ст. 190 КК України).

У постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 287/359/14-к, суд прийшов до висновку, що у нормах КПК не вбачається, що при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49КК України необхідно враховувати позицію обвинуваченого щодо визнання чи невизнання ним вини у пред`явленому обвинуваченні.В мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 566/554/16-к вказується про те, що у випадку встановлення передбачених у ст.49КПК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закривається кримінальне провадження та звільняється особа від кримінальної відповідальності. Визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України.

Виходячи з положень п.1 ч.2 ст. 284, ч.3 ст.285, ч.4 ст.286, ч.3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно роз`яснень Пленму Верховного Суду України, що містяться у п.1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі можливе на будь-яких стадіях судового розгляду кримінального провадження.

Судом роз`яснено обвинуваченому правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та його право заперечувати проти закриття справи з цих підстав, при цьому, останній не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього у зв`язку із закінчення строків давності.

Відтак суд приходить до переконання, що обвинуваченого слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченихст.49КК України та на підставі п.1 ч.2 ст.284КПК України дане кримінальне провадження слід закрити.

Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 12.09.2017р. у даній справі було задоволено клопотання ОСОБА_6 та його захисників, зменшено розмір запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_6 , застосованого ухвалою слідчого судді від 19.11.2016р., та встановлено заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в сумі 134720 грн. На підставі ч.11 ст.182 КПК України заставу у розмірі 134720 грн. слід повернути заставодавцю ОСОБА_8 .

У відповідності до вимог ч.9 ст.100 КПК України під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, суд вирішує питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів та документів, які були надані суду.

Частиною 3 статті 96-2 КК України та у зв`язку із тим, що ОСОБА_6 звільняється від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, спеціальна конфіскація не застосовується.

Разом з тим, грошові кошти у розмірі 80 тисяч гривень згідно протоколу огляду (ідентифікації), помічення та вручення грошових коштів від 17 листопада 2016 року були надані Управлінням Служби Безпеки України у Львівській області. Вказані грошові кошти на підставі ч.5 ст.96-2 КК України та ч.9, 10 ст.100 КПК України слід повернути Управлінню Служби Безпеки України у Львівській області.

В ході огляду місця події 17 листопада 2016 року в ОСОБА_6 вилучено два мобільні телефони: мобільний телефон iPhone 5 із сімкартою з абонентським номером НОМЕР_1 , та мобільний телефон iPhone 7 із сімкартою з абонентським номером НОМЕР_2 . Постановою про визнання речовим доказом та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 18 листопада 2016 року вказані мобільні телефони визнано речовими доказами та постановлено зберігати при матеріалах кримінального провадження 42016140400000010. Ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова ОСОБА_9 від 19.11.2016 року та від 02.03.2017 року на вказані мобільні телефони накладено арешт.

Відтак на підставі ч.4 ст.174 КПК України слід скасувати накладений на зазначені мобільні телефони арешт та повернути їх ОСОБА_6 .

На підставі ч.4 ст.174 КПК України слід скасувати арешт майна ОСОБА_6 частки квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 265421446101; квартира АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 9351066; квартира АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 26541300, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова ОСОБА_9 від 21.11.2016 року (судова справа №466/9713/16-к). На підставі ч.4 ст.174 КПК України слід скасувати арешт майна ОСОБА_6 земельної ділянки номер 6824482000:06:027:0026 площею 3.01 га за адресою: Хмельницька область, Старосинявський район, Заставецька сільська рада, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова ОСОБА_9 від 21.11.2016 року (судова справа №466/9714/16-к).

В ході проведення 17 листопада 2016 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 було вилучено ноутбук марки Asus Eee Pad TF 101 Mobil Docking, банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_3 , грошові кошти в сумі 7300 грн., грошові кошти в сумі 200 доларів США, грошові кошти в сумі 560 доларів США та грошові кошти в сумі 7000 грн. Постановою слідчого від 18 листопада 2016 року вилучені речі були визнані речовими доказами. У зв`язку із закриттям кримінального провадження зазначене вище майно підлягає поверненню власнику.

Керуючись статтями 12, 49, ч. 2 ст. 190, ч.3 ст. 96-2 КК України, статтями 100, 174,182, 284, 288, 369, 370, 371, 372, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 190 КК України,на підставіст.49КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016140400000010 від 27.01.2016 року про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 190 КК Українизакрити у зв`язку із звільненням останнього від кримінальної відповідальності.

Заставу в розмірі 134 720 (сто тридцять чотири тисячі сімсот двадцять гривень) грн. - повернути заставодавцю ОСОБА_8 .

Грошові кошти у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч гривень) грн., які були надані Управлінням Служби Безпеки України у Львівській області, повернути Управлінню Служби Безпеки України у Львівській області.

Скасувати арешти майна, накладені ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова ОСОБА_9 від 19.11.2016 року та від 02.03.2017 року, а саме на мобільного телефону iPhone 5 із сімкартою з абонентським номером НОМЕР_1 та мобільного телефону iPhone 7 із сімкартою з абонентським номером НОМЕР_2 .

Скасувати арешт майна обвинуваченого ОСОБА_6 , накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова ОСОБА_9 від 21.11.2016 року у справі №466/9713/16-к на частки квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_4 ; квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 9351066; квартиру АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 26541300.

Скасувати арешт майна ОСОБА_6 , накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова ОСОБА_9 від 21.11.2016 року ц справі №466/9714/16-к на земельну ділянку, кадастровий номер 6824482000:06:027:0026, площею 3,01 га за адресою: Хмельницька область, Старосинявський район, Заставецька сільська рада.

Речові докази:

мобільні телефони iPhone 5 із сімкартою з абонентським номером НОМЕР_1 та iPhone 7 із сімкартою з абонентським номером НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_6

ноутбук марки Asus Eee Pad TF 101 Mobil Docking; банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_3 ; грошові кошти в сумі 7300 (сім тисяч триста гривень) грн.; грошові кошти в сумі 200 (двісті) доларів США; грошові кошти в сумі 560 (п`ятсот шістдесят) доларів США та грошові кошти в сумі 7000 грн. (сім тисяч гривень) грн., вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 - повернути ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд міста Львова протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 30.11.2021 року.

Суддя ОСОБА_1