Ухвала

від 23.10.2020 по справі 465/3127/17

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/3127/17

1-кп/465/390/20

У Х В А Л А

судового засідання

23.10.2020 року Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

провівши судове засідання у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42016140400000010 від 27.01.2016 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України

за участю обвинуваченого ОСОБА_5 ,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016140400000010 від 27.01.2016 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В судовомузасіданні прокурорподав копотанняпро продовженнязастосування обов`язків,передбачених ч.5ст.194КПК України,покладених наобвинуваченого ОСОБА_5 , а саме:прибувати за викликом суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв`язку; повідомляти суд про зміну місця свого проживання; не спілкуватися з свідками у даному кримінальному провадженні.

Вобгрунтування клопотаннянавів наступнідоводи.Обвинуваченому ОСОБА_5 в ходіпроведення досудовогорозслідування повідомленопро підозруу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3 ст.368 КК України, який є тяжким злочином. Вказує на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків. Враховуючи наведене, особу обвинуваченого, з метою забезпечення належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків просить клопотання задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник заперечили щодо задоволення заявленого прокурором клопотання. Вважають подане клопотання необґрунтованим та безпідставним, оскільки обвинувачений з`являється на всі виклики суду. Просять у задоволеннні такого відмовити.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання про застосування (продовження) запобіжного заходу суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження обраного запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.1ст.194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3ст.199 КПК Українитакож і те, що заявлені ризики не зменшилися.

З моменту обрання запобіжного заходу у в вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим-суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч.ч.3,6 ст.182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно ч.7 ст.194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності, цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно з ч. 1 ст.201КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та покладених на нього слідчим суддею, судом чи про зміну способу їх виконання.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудовогорозслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний всукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Статтею 177КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, при розгляді клопотання про продовження дії, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується. До того ж, крім наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд також враховує особу обвинуваченого, вік, стан здоров`я, стадію розгляду кримінального провадження. Відтак суд приходить до переконання, що наведені стороною захисту заперечення щодо продовження дії обов`язків не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Враховуючи, що обставини, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою із можливістю внесення застави не змінились та існують на даний час, більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків. Суд приходить до переконання, що продовження дії, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України на 60 днів, що забезпечить належний розгляд справи у встановлені законодавством строки.

Керуючись статтями 176, 177, 178, 193, 194, 331 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

продовжити строк дії обов`язків у відповідності до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів до 21 грудня 2020 року включно, а саме:

прибувати за викликом суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв`язку;

повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

не спілкуватися з свідками у даному кримінальному провадженні.

Контроль за виконанням даної ухвали у відповідності до вимог ч. 6 ст. 194 КПК України покласти на прокурора відділу процесуального керівництва досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях військової прокуратури Західного регіону України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1