Ухвала

від 23.11.2021 по справі 447/2988/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 447/2988/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/843/21 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Львовікримінальне провадженняза апеляційноюскаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Миколаївського районногосуду Львівськоїобластівід 14 липня 2021 року у кримінальному провадженні № 12020140360000228 щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новий Розділ Львівської області, громадянина України, із професійно-технічною освітою, раніше несудимого, працюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1

обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121, ч.2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Новий Розділ Львівської області, громадянина України, із вищою освітою, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Новий Розділ Львівської області, громадянина України, із не повною вищою освітою, раніше не судимого, працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

обвинуваченихувчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,

за участю:

прокурора - ОСОБА_9 ,

захисників адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ,

встановила:

Обвинувачений ОСОБА_6 оскаржив вирокМиколаївського районногосуду Львівськоїобластівід 14 липня 2021 року, яким:

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, ч. 2 ст. 296 КК України та призначено йому покарання:

- за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

- за ч. 2 ст. 296 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Згідно з ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки за ст. 76 КК України.

ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки за ст. 76 КК України.

ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки за ст. 76 КК України.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_7 , у виді домашнього арешту залишено без змін.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_8 , у виді особистого зобов`язання залишено без змін.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 не обирався.

Вирішено питання з речовими доказами в порядку ст.100 КПК України .

Обвинувачений ОСОБА_6 просить оскаржуваний вирок суду першої інстанції скасувати. Вважає обране йому покарання надто суворим.

Апелянт покликається, що до епізоду з побиттям потерпілого ОСОБА_13 він не має відношення. Стосовно ОСОБА_14 то він йому наніс декілька ударів і пішов з місця події переконавшись в недоцільності його втручання, а ОСОБА_7 продовжив наносити удари ОСОБА_14 .

Зазначає, що правоохоронним органам надав правдиві покази, сприяв розкриттю злочину, розкаявся щиро в скоєному, добровільно взяв участь в слідчому експерименті, відшкодував моральну та матеріальну шкоду ОСОБА_13 , попросив вибачення у потерпілого. ОСОБА_14 допитували в суді як свідка, щодо нанесених йому ушкоджень але по справі не було проведене обстежень, щоб визначити ступінь тяжкості нанесення шкоди його здоров`ю. Зазначає, що став на шлях виправлення. Стрийська Єпархія зобов`язується «здійснювати особливі заходи виховного характеру» стосовно нього та періодично повідомляти суд та органи пробації про його поведінку. Він є особою молодого віку, одружений, має дві вищі освіти, сумлінний парафіянин і релігійна громада УГКЦ с. Дев`ятники Церква свщмч. Йосафата Новострілищанський деканат, Стрийська Єпархія в особі отця ОСОБА_15 розробили план виховних заходів по роботі з ним, у разі передачі на поруки.

У зв`язку з цим він просить суд застосувати до нього ст. 47 КК України та звільнити його від кримінальної відповідальності з передачею на поруки. При цьому зауважує, що злочин, який є нетяжким, вчинив вперше, щиро розкаявся і релігійна громада зверталася з відповідним клопотанням до суду. Відповідно він не заперечує проти закриття відносно нього кримінального провадження за цією нереабілітуючою обставиною.

Апелянт звертає увагу що у відповідності до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки покарання, але і виправлення особи, яка вчинила злочин.

Інші учасники процесу вирок не оскаржували.

Судом першої інстанції встановлено,що ОСОБА_7 20.06.2020, у період часу з 01:00 год. до 01.03 год., перебуваючи поблизу АЗС «ОККО» ТОВ «ОККО-Рітейл», що розташована по вул. Ходорівська, 9-в у м. Новий Розділ Львівської області, з мотивів явної неповаги до суспільства та існуючих норм поведінки, прагнучи до самовиразу в насильстві над іншими, розуміючи протиправність своїх дій та їх скоєння в громадському місці, під малозначним приводом, проявивши особливу зухвалість, грубо порушуючи громадський порядок, керуючись прямим умислом на спричинення тілесних ушкоджень заподіяв кулаками обох рук удари в область голови потерпілого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , внаслідок чого останній зігнуся, та тримаючи за футболку ОСОБА_7 потягнув його до себе та опинився в лежачому положенні на асфальті. В подальшому, ОСОБА_7 використовуючи своє положення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, явно прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження ОСОБА_13 , незважаючи на його безпорадний стан, знаходячись зверху на ньому, оскільки в той час як ОСОБА_13 лежав на лівому боці на асфальті, умисно наніс чотири удари кулаком правої руки в ділянку голови потерпілому ОСОБА_13 , внаслідок чого заподіяв травму голови у вигляді важкої відкритої черепно-мозкової травми, забою-компресії головного мозку важкого ступеня, перелому кісток склепінна основи черепа, забійної підшкірної гематоми тім`яно-потиличної ділянки зліва, навколоорбітальної гематоми зліва та садна в лівій лобно-тімяній ділянці, яка згідно з висновком експерта №154/2020 від 27.07.2020 відноситься до тяжкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент її спричинення.

Таким чином, ОСОБА_7 спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, тим самим вчинивши дії передбачені ч. 1 ст. 121 КК України

Крім цього, ОСОБА_7 , 20.06.2020, у період часу з 01.00 год. до 01.03 год., перебуваючи поблизу АЗС «ОККО» ТОВ «ОККО-Рітейл», що розташована по вул. Ходорівська, 9-в у м. Новий Розділ Львівської області, з мотивів явної неповаги до суспільства та існуючих норм поведінки, прагнучи до самовиразу в насильстві над іншими, розуміючи протиправність своїх дій та їх скоєння в громадському місці, під малозначним приводом, проявивши особливу зухвалість, грубо порушуючи громадський порядок, керуючись прямим умислом на спричинення тілесних ушкоджень, двома руками штовхнув ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та почав наносити йому численні удари кулаками обох рук в ділянку голови. В цей час, з метою припинення таких протиправних дій, у бійку втрутився ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який намагався зупинити бійку та переконати ОСОБА_7 в її недоцільності. Однак, незважаючи на намагання ОСОБА_14 припинити бійку ОСОБА_7 продовжив протиправну поведінку з хуліганських спонукань, зокрема, виявляючи особливу зухвалість, продовжував наносити тілесні ушкодження кулаками обох рук ОСОБА_13 по голові та різних ділянках тіла.

З метою припинення таких хуліганських дій, ОСОБА_14 , усвідомлюючи неможливість іншими способами припинити бійку, відштовхнув ОСОБА_7 від ОСОБА_13 і саме в цей час у присутнього на місці події ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виник умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, по відношенню до ОСОБА_14 та потерпілого ОСОБА_13 , у нанесенні тілесних ушкоджень останньому.

Так, ОСОБА_7 , в ході шарпанини, нехтуючи загально прийнятими нормами моралі, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, поводячись зухвало, заподіяв один удар кулаком правої руки в область голови ОСОБА_14 , побачивши дану подію ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, з хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, безпричинно, намагався нанести один удар лівою ногою по тілу ОСОБА_14 , однак не влучав, оскільки останній, постійно відходив та намагався уникнути отримання тілесних ушкоджень від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

В подальшому, ОСОБА_7 , розуміючи, що ОСОБА_8 відвернув увагу ОСОБА_14 , керуючись прямим умислом на нанесення тілесних ушкоджень, заподіяв один удар кулаком правої руки в область голови ОСОБА_13 , після чого почав заламувати його під внутрішню частину правого плечового згину і здушувати останнього, однак ОСОБА_14 , який знаходився поруч, з метою припинення таких протиправних дій, знову відштовхнув ОСОБА_7 в сторону, який вважаючи такі дії ОСОБА_14 неприпустимими, з хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, почав наносити ОСОБА_14 удари кулаками обох рук в область голови та тіла заподіюючи тілесних ушкоджень.

В цей час, присутній на місці події ОСОБА_16 , та ОСОБА_6 , усвідомлюючи той факт, що ОСОБА_14 протягом всього часу бійки, намагався припинити протиправні дії ОСОБА_7 по відношенню до ОСОБА_13 , діючи умисно, з хуліганських спонукань, зокрема, виявляючи особливу зухвалість, безпричинно, розуміючи, що вони перебувають в громадському місці, групою осіб із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_14 .

Так, ОСОБА_6 лівою ногою заподіяв один удар в область сідниць ОСОБА_14 , який через декілька секунд, втративши рівновагу впав на асфальт, а ОСОБА_7 , в цей момент, використовуючи те, що ОСОБА_14 знаходиться в напівзігнутому положенні, підбіг до нього та кулаками обох рук почав заподіювати тілесні ушкодження по тулубу останнього.

В цей час, ОСОБА_16 , підбігши до ОСОБА_14 , коліном правої ноги заподіяв йому один удар в область лівої ключиці, а ОСОБА_6 , перебуваючи за ОСОБА_14 , лівою ногою заподіяв йому один удар в область сідниць, після чого ОСОБА_8 кулаком правої руки наніс два удари в область голови ОСОБА_14 та почав заламувати його під внутрішню частину лівого плечового згину і здушувати.

В цей час ОСОБА_6 , продовжуючи хуліганські дії, наніс один удар лівою ногою по тілу ОСОБА_14 , який намагався відбігати з місця події в сторону.

Після чого, ОСОБА_7 , побачивши ОСОБА_13 , який прибіг на допомогу ОСОБА_14 , виявляючи особливу зухвалість, з хуліганських мотивів, продовжив заподіювати кулаками обох рук удари в область голови потерпілого ОСОБА_13 , внаслідок чого останній зігнувся, та тримаючи за футболку ОСОБА_7 потягнув його до себе та опинився в лежачому положенні на асфальті. Надалі, ОСОБА_7 , використовуючи своє положення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, явно прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження ОСОБА_13 , незважаючи на його безпорадний стан, знаходячись зверху на ньому, оскільки в той час як ОСОБА_13 лежав на лівому боці асфальті, умисно наніс чотири удари кулаком правої руки в ділянку голови потерпілому ОСОБА_13 , внаслідок чого заподіяв травму голови у вигляді важкої відкритої черепно-мозкової травми, забою-компресії головного мозку важкого ступеня, перелому кісток склепіння і основи черепа, забійної підшкірної гематоми тім`яно-потиличної ділянки зліва, навколоорбітальної гематоми зліва та садна в лівій лобно-тім`яній ділянці, яка згідно з висновком експерта №154/2020 від 27.07.2020 відноситься до тяжкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент її спричинення.

Після цього, з метою припинення конфлікту, ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_6 , втрутилася у бійку в момент заподіяння ОСОБА_7 ударів ОСОБА_13 в голову, відштовхнувши ОСОБА_7 в сторону і таким вчинком зупинила нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_13 . Однак, ОСОБА_7 , вважаючи такі дії ОСОБА_17 неприпустимими, з хуліганських спонукань, виявляючи особливу зухвалість, штовхнув потерпілу ОСОБА_17 у груди, внаслідок чого остання впала на асфальт та відчула фізичний біль.

Внаслідок таких дій, ОСОБА_7 в групі особі з ОСОБА_8 , ОСОБА_16 та ОСОБА_6 , грубо порушив громадський порядок, а саме спокій, звичайний уклад життя та відпочинок потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_17 та свідка ОСОБА_14 , а також завдав останнім фізичної шкоди.

Таким чином, ОСОБА_7 грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), групою осіб, тим самим вчинивши дії, передбачені ч. 2 ст. 296 КК України.

ОСОБА_6 20.06.2020, у період часу з 01.00 год. до 01.03 год., перебуваючи поблизу АЗС «ОККО» ТОВ «ОККО-Рітейл», що по вул. Ходорівська, 9-в у м. Новий Розділ Львівської області, спостерігавши, як ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, наносив тілесні ушкодження ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та усвідомлюючи, той факт, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою припинення таких протиправних дій, втрутився в бійку, намагаючись її зупинити та переконати ОСОБА_7 в її недоцільності, з мотивів явної неповаги до суспільства та існуючих норм поведінки, прагнучи до самовиразу в насильстві над іншими, виявляючи особливу зухвалість, розуміючи протиправність своїх дій та їх скоєння в громадському місці, керуючись прямим умислом, групою осіб із ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наніс удари ОСОБА_14 .

Так, ОСОБА_6 лівою ногою заподіяв один удар в область сідниць ОСОБА_14 , який через декілька секунд, втративши рівновагу впав на асфальт, а ОСОБА_7 в цей момент, використовуючи те, що ОСОБА_14 знаходиться в напівзігнутому положенні, підбіг до нього та кулаками обох рук почав заподіювати тілесні ушкодження по тулубу останнього.

В цей час, ОСОБА_16 , підбігши до ОСОБА_14 , коліном правої ноги заподіяв йому один удар в область лівої ключиці, а ОСОБА_6 , перебуваючи за ОСОБА_14 , лівою ногою заподіяв йому один удар в область сідниць, після чого ОСОБА_8 кулаком правої руки наніс два удари в область голови ОСОБА_14 та почав заламувати його під внутрішню частину лівого плечового згину і здушувати.

В цей час ОСОБА_6 , продовжуючи хуліганські дії, наніс один удар лівою ногою по тілу ОСОБА_14 , який намагався відбігти з місця події в сторону.

Внаслідок таких дій, ОСОБА_6 , в групі осіб із ОСОБА_7 , ОСОБА_16 та ОСОБА_8 , грубо порушив громадський порядок, а саме спокій, звичайний уклад життя та відпочинок ОСОБА_14 , завдав останньому фізичної шкоди.

Таким чином, ОСОБА_6 грубо порушив громадський порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), групою осіб, тим самим вчинивши дії передбачені ч. 2 ст. 296 КК України.

ОСОБА_8 20.06.2020, в період часу з 01.00 год. до 01.03 год., перебуваючи поблизу АЗС «ОККО» ТОВ «ОККО-Рітейл», що по вул. Ходорівська, 9-в у м. Новий Розділ Львівсьі області, спостерігавши як ОСОБА_7 з хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, наніс тілесні ушкодження ОСОБА_13 , та усвідомлюючи той факт, що ОСОБА_14 23.11.1980, з метою припинення таких протиправних дій, втрутився в бійку, намагаючись її зупинити та переконати ОСОБА_7 в недоцільності, з мотивів явної неповаги до суспільства та існуючих норм поведінки, прагнучи до самовиразу в насильстві над іншими, виявляючи особливу зухвалість, розуміючи протиправність своїх дій та їх скоєння у громадському місці, керуючись прямим умислом, безпричинно намагався нанести один удар лівою ногою по тілу ОСОБА_14 , однак не влучав, оскільки останній, постійно відходив та намагався уникнути отримання тілесних ушкоджень від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

В подальшому, ОСОБА_7 , розуміючи, що ОСОБА_8 відвернув увагу ОСОБА_14 , керуючись прямим умислом на нанесення тілесних ушкоджень, заподіяв один удар кулаком правої руки в область голови ОСОБА_13 , після чого почав заламувати його під внутрішню частину правого плечового згину і здушувати останнього, однак ОСОБА_14 , який знаходився поруч, з метою припинення таких протиправних дій, відштовхнув ОСОБА_7 в сторону, який вважаючи такі дії ОСОБА_14 неприпустимими, з хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, почав наносити ОСОБА_14 удари кулаками обох рук в область голови та тіла заподіюючи тілесних ушкоджень, а ОСОБА_8 , з хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, безпричинно, розуміючи протиправність своїх дій, підбіг до ОСОБА_13 та кулаком лівої руки наніс йому один удар в область задньої частини голови, від якого ОСОБА_13 , відійшовши в сторону, впав на асфальтобетонне та трав`яне покриття.

В цей час, присутній на місці події ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи той факт, що ОСОБА_14 протягом всього часу бійки, намагався припинити протиправні дії ОСОБА_7 по відношенню до ОСОБА_13 , діючи умисно, з хуліганських спонукань, зокрема, виявляючи особливу зухвалість, безпричинно, розуміючи, що вони перебувають в громадському місці, групою осіб із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 нанесли удари ОСОБА_14 .

Так, ОСОБА_6 лівою ногою заподіяв один удар в область сідниць ОСОБА_14 , який через декілька секунд, втративши рівновагу впав на асфальт, а ОСОБА_7 , в цей момент, використовуючи те, що ОСОБА_14 знаходиться в напівзігнутому положенні, підбіг до нього та кулаками обох рук почав заподіювати тілесні ушкодження по тулубу останнього.

В цей час, ОСОБА_16 підбігши до ОСОБА_14 , коліном правої ноги заподіяв йому один удар в область лівої ключиці, а ОСОБА_6 , перебуваючи за ОСОБА_14 , лівою ногою заподіяв йому один удар в область сідниць, після чого ОСОБА_8 , кулаком правої руки наніс два удари в область голови ОСОБА_14 та почав заламувати його під внутрішню частину лівого плечового згину і здушувати.

В цей час ОСОБА_6 , продовжуючи, протиправність свої дій, наніс один удар лівою ногою по тілу ОСОБА_14 , який в свою чергу відбігав з місця події в сторону.

Після чого, ОСОБА_7 , побачивши ОСОБА_13 , який прибіг на допомогу ОСОБА_14 , виявляючи особливу зухвалість, з хуліганських мотивів, почав заподіювати кулаками обох рук удари в область голови потерпілого ОСОБА_13 , внаслідок чого останній зігнуся, та тримаючи за футболку ОСОБА_7 потягнув його до себе та опинився в лежачому положенні на асфальті. В подальшому, ОСОБА_7 , використовуючи своє положення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, явно прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження ОСОБА_13 , незважаючи на його безпорадний стан, знаходячись зверху на ньому, оскільки в той час як ОСОБА_13 лежав на лівому боці асфальті, умисно наніс чотири удари кулаком правої руки в ділянку голови потерпілому ОСОБА_13 , внаслідок чого заподіяв травму голови у вигляді важкої відкритої черепно-мозкової травми, забою-компресії головного мозку важкого ступеня, перелому кісток склепіння і основи черепа, забійної підшкірної гематоми тім`яно-потиличної ділянки зліва, навколоорбітальної гематоми зліва та садна в лівій лобно-тім`яній ділянці, яка згідно з висновком експерта №154/2020 від 27.07.2020 відноситься до тяжкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент її спричинення.

Після цього, з метою припинення конфлікту, ОСОБА_17 , втрутилася в бійку, в момент заподіяння ОСОБА_7 ударів ОСОБА_13 , відштовхнувши ОСОБА_7 в сторону і таким вчинком зупинила нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_13 . Однак ОСОБА_7 , вважаючи такі дії ОСОБА_17 неприпустимими, з хуліганських спонукань, виявляючи особливу зухвалість, штовхнув потерпілу ОСОБА_17 у груди, внаслідок чого остання впала на асфальт та відчула фізичний біль.

Внаслідок таких дій, ОСОБА_8 , в групі осіб із ОСОБА_7 , ОСОБА_16 та ОСОБА_6 , грубо порушив громадський порядок, а саме спокій, звичайний уклад життя та відпочинок потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_17 та свідка ОСОБА_14 , а також завдав останнім фізичної шкоди.

Таким чином, ОСОБА_8 грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), групою осіб, тим самим вчинивши дії передбачені ч. 2 ст. 296 КК України.

Заслухавши доповідача, міркування обвинуваченого ОСОБА_6 , підтримане його захисником ОСОБА_11 , про задоволення апеляційної скарги та передачу його на поруки на підставі ст. 47 КК України, думку прокурора про відмову у задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки клопотання про передачу апелянта на поруки було предметом розгляду в суді першої інстанції, міркування обвинуваченого ОСОБА_8 , захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_12 які просили залишити без задоволення апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 , вивчивши матеріали кримінального провадження, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Слухання справи в суді першої інстанції було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до ч. 2ст. 8 КПК, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Судом першої інстанції повністю враховано і п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».

У відповідності до вимогст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як вбачається з вироку, судом першої інстанції вказані вимоги закону були дотримані.

Згідно ст .65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до положеньст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно вимог ст.. 50, 65 КК Українита положень п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також з урахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку суду кримінального правопорушення за ч.2 ст. 296 КК України відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.

Що стосується призначеного ОСОБА_6 покарання, то колегія суддів дійшла наступного висновку.

ОСОБА_6 засуджений судом першої інстанції за вчинення кримінального правопорушення при обставинах, викладених у вироку. Правильність кваліфікації його дій за ч.2ст. 296 КК України є вірною та ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, та оцінці сукупності доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності.

Як убачається з вироку, при обранні обвинуваченому ОСОБА_6 виду та міри покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зіст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває; було враховано думку потерпілого ОСОБА_13 , шкода якому відшкодована в повному обсязі, а також активне сприяння встановленню істини по справ. Крім того було враховано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, яка свідчить про усвідомлення ним негативності вчинених суспільно небезпечного діяння. Обставин, які обтяжують вину обвинуваченого встановлено не було.

В суді першої інстанції було предметом розгляду усне клопотання захисника адвоката ОСОБА_11 , про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 47 КК України з передачею його на поруки релігійній громаді, однак було залишено без задоволення, оскільки стороною захисту не надано вагомих обґрунтувань для його задоволення.

Призначене ОСОБА_6 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, підстав для його пом`якшення колегія суддів не вбачає.

На думку колегії суддів таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Апеляційні доводи обвинуваченого не спростовують встановлені в суді першої інстанції фактичні обставини справи та обґрунтування щодо призначеної обвинуваченому міри покарання. Вагомих підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 ст. 47 КК України в суді апеляційної інстанції не встановлено.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства при розгляді даного кримінального провадження в суді першої інстанції, які б вплинули на правильність прийнятого судового рішення, колегією суддів не виявлено.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що оскаржуваний вирок є законним й обґрунтованим, призначене покарання відповідає особі обвинуваченого, відтак підстав для скасування чи зміни судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України,колегія суддів,

постановила :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Миколаївського районногосуду Львівськоїобластівід14липня 2021року укримінальному провадженні№ 12020140360000228щодо ОСОБА_7 , обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121, ч.2 ст. 296 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , обвинуваченихувчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2 ст. 296 КК України залишити без

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: