Постанова

від 22.11.2021 по справі 910/8251/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2021 р. Справа№ 910/8251/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Веатекс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 18.08.2021 у справі №910/8251/21 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веатекс"

про стягнення 277 598,88 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Веатекс" повернуто заявникові.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Веатекс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 у справі №910/8251/21 скасувати та повернути справу до Господарського суду міста Києва для продовження слухання.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що оскаржувана ухвала є безпідставною, необґрунтованою та винесеною в наслідок неправильного установлення обставин, які мають значення для справи, а також неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Зокрема скаржник зазначає, що надання ТОВ Веатекс доказів надсилання (з описом вкладення) учасникам справи документу про сплату судового збору, нормами ГПК України не передбачено, а їх ненадання не може бути підставою для повернення судом зустрічної позовної заяви заявнику, так як відсутність у іншого учасника справи доказів сплати судового збору заявником зустрічної позовної заяви не впливає на вирішення спору по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веатекс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 у справі №910/8251/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Шаптали Є.Ю, Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веатекс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 у справі №910/8251/21 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов лист про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого додано докази направлення Міністерству оборони України копії апеляційної скарги і доданих до неї документів з описом вкладення, докази сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю. перебував у відпустці з 20.09.2021 до 01.10.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Веатекс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 у справі №910/8251/21. Роз`яснено учасникам апеляційного провадження, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Суддя Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному з 08.11.2021 по 19.11.2021.

Суддя Яковлєв М.Л. перебував на лікарняному з 19.10.2021 по 12.11.2021.

Згідно з ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1,5,6,8,9,12,18,31,32,33,34 частини першої статті 255 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.

Відповідно до частин 5, 6, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Разом з цим, колегією суддів Північного апеляційного господарського суду не встановлено виняткових обставин, передбачених ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України для розгляду справи у загальному порядку.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веатекс" про стягнення 277 598,88 грн. штрафних санкцій (штрафу і пені) за порушення умов Договору про постачання столових приборів і тарілок одноразового використання для потреб військових частин Збройних Сил України № 286/2/20/29 від 13.05.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

05.07.2021 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Веатекс" (позивач за зустрічним позовом) надійшла зустрічна позовна заява до Міністерства оборони України (відповідач за зустрічним позовом) з вимогами:

- встановити нікчемність Договору про постачання столових приборів і тарілок одноразового використання для потреб військових частин Збройних Сил України № 286/2/20/29 від 13.05.2020, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Веатекс";

- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом стягнення з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веатекс" коштів у розмірі 44 487,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2021 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Веатекс" залишено без руху, встановлено позивачу за зустрічним позовом спосіб усунення недоліків зустрічної позовної заяви шляхом: - надання доказів на підтвердження направлення копії зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу за зустрічним позовом; - надання доказів на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі; - надання довідок від № 1704-8 від 17.04.2020, завантажених 17.04.2020 та 24.04.2020, або пояснень щодо фактично наданих в якості додатків № 1, № 6 до зустрічної позовної заяви довідок № 1704-09 від 17.04.2020.

05.08.2021 через відділ діловодства суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Веатекс" подано заяву № б/н від 05.08.2021 на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 09.07.2021 (далі - заява про усунення недоліків).

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався тим, з доданого до заяви про усунення недоліків опису вкладення у цінний лист № 0105475910229 від 05.08.2021 не вбачається направлення відповідачу за зустрічним позовом вказаної копії платіжного доручення № 117 від 04.08.2021. Жодних інших доказів на підтвердження направлення відповідачу за зустрічним позовом копії доказу сплати судового збору - до заяви про усунення недоліків не додано, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку, що визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2021 недоліки зустрічної позовної заяви позивачем усунуто не в повному обсязі.

Однак, колегія суддів, переглянувши в апеляційному порядку спір у даній справі, не погоджується з вищенаведеними висновками місцевого господарського суду, виходячи із наступного.

Частиною першою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті 174 зазначеного Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно частини четвертої статті 174 зазначеного Кодексу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання ухвали від 09.07.2021 про залишення апеляційної скарги без руху, яку відповідачем не було отримано, 05.08.2021 через відділ діловодства суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Веатекс" подано заяву № б/н від 05.08.2021 на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 09.07.2021, до якої було надано в тому числі і докази сплати судового збору, а саме: платіжне доручення №117 від 04.08.2021.

Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для повернення зустрічної позовної заяви відповідачу, оскільки допущений ним недолік щодо відсутності доказів сплати судового збору за подачу зустрічної позовної заяви був усунутий у встановлений судом строк.

При цьому надання заявником доказів надсилання (з описом вкладення) учасникам справи документу про сплату судового збору, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено, а їх не надання не може бути підставою для повернення судом зустрічної позовної заяви заявнику, так як відсутність у іншого учасника справи доказів сплати судового збору заявником зустрічної позовної заяви не впливає на вирішення спору по суті.

Аналогічну правову позицію викладено постановах Верховного Суду від 17.09.2018 зі справи №927/95/18, та від 08.10.2018 зі справи №927/626/17.

Згідно практики ЄСПЛ, який наголосив, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

За вказаних обставин, доводи викладені у апеляційній скарзі щодо незаконності оскаржуваної ухвали, ґрунтуються на нормах права, у зв`язку із чим колегія суддів дійшла до переконання про передчасність висновку суду першої інстанції щодо повернення зустрічної позовної заяви.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції - для вирішення питання про відкриття провадження за зустрічною позовною заявою.

Оскільки розгляд справи не завершено, розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 280, 281 - 284 Господарського процесуального господарського кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веатекс" - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 у справі №910/8251/21 скасувати.

Матеріали апеляційного оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 у справі №910/8251/21 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді М.Л. Яковлєв

Є.Ю. Шаптала