Постанова

від 17.08.2006 по справі 29/130а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/130а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

17.08.06 р.                                                                             Справа № 29/130а

16 год.15 хвилин, м. Донецьк, вул.Артема157, нарадча кімната        Господарський суд Донецької області у складі  головуючого судді  Гаврищук Т.Г. при секретарі судового засідання Пашко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом – Закритого акціонерного товариства “Донецька будівельна фірма” м.Донецьк

до відповідача - Державної податкової інспекції у Будьонівському районі  м. Донецька

про визнання податкового повідомлення-рішення  недійсним

за участю представників сторін

від позивача – Маджа Л.В – гол. бухгалтер (за довір.), Фінченко А.А (за довір).

від відповідача  – Дронова Л.Ю. - гол. держ.податковий інспектор (за довір.)

          Позивач, Закрите акціонерне товариство „Донецька будівельна фірма”, звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька про визнання недійсними(анулювання) актів опису майна всіх активів (як незаконного сфабриковані Полякіним С.Л.),начебто підлягаючих податковій заставі, акту №2167/24 від 27.08.2004р., актів відмови від підпису, отриманих незаконним шляхом співпрацівниками ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька в порушення ст.19 Конституції України, всіх інших ненормативних актів, скасування (визнання недійсними) податкових повідомлень-рішень та нарахованих  штрафних санкцій в сумі 83278 грн. (у т.ч. з податку на землю – 72178 грн., з урахуванням строків позовної давності) та штрафних санкцій в сумі 11100грн.(згідно податкового повідомлення-рішення від 14.09.2004р.) за начебто незаконно відчужене майно (трактор, причеп, бетонозмішувач, які знаходились в експлуатації більш 20 років та їх остаточна вартість дорівнює „0”) , скасування (визнання незаконно нарахованими) недоїмки, пені, штрафних санкцій, нарахованих з 05.07.2004р. та по теперішній час, в порушення вимог ст.ст.8,9,10 ЗУ №2181-III від 21.12.2000р., ст.19 Конституції України, як штучно створені.

           Позивачем надана заява від 06.06.2006р. про уточнення позовних вимог у якій просить визнати недійсними акт №2167/24 від 25.08.2004р., який був складений в порушення діючого законодавства, зокрема Закону №2181, про свободне розпорядження підприємством своїх запасів, тобто зворотних засобів, актів опису майна(оскільки підприємство не знаходилось у податковій заставі), а саме: №12/24 від 06.07.04р., №11/24 від 05.07.04р., №13/24 від 20.07.04р., №15/24 від 25.08.04р., а також відсутніх на підприємстві (на які робиться посилання у листі ДПІ, вих. №336/10/24 від 17.01.05р.): №6/24 від 11.02.04р., №8/24 від 17.02.04р., які були складені в порушення діючого законодавства з порушенням вимог закону №2181 (описується майно на суму не більш чим в 2 рази перевищуючу суму недоїмки), податкових повідомлень-рішень №0001432440/0/916/24/05512153/6929/10 від 14.09.04р. на суму штрафних санкцій 11100 грн. , №789/15-1/055/2153/5071/10 від 21.06.05р. на суму 35445,12 грн., №105610011011500 від 26.01.2005р., №105610011086779 від 18.03.2005р., №105610011088234 від 04.04.2005р., №10561108453 від 18.04.2005р., №105610011113602 від 25.04.2005р., №105610011083175 від 07.02.2005р., №105610011085349 від 28.02.2005р., №105610012551944 від 30.03.2005р., №105610012419906 від 24.02.2006р., №105610012125160 від 03.03.2006р., №105610012297067 від 24.01.2006р., №105610012356157 від 06.02.2006р.Крім того, позивач просить визнати недоїмку в сумі 72178 грн. згідно листа Будьонівської МДПІ №311/10/24-013 від 12.04.2006р.  штучно утвореною.

           Заявою від 26.06.2006р. позивач доповнив позовні вимоги, у якій  просить  розглянути і дати правову оцінку діям Будьонівської ДПІ по відношенню до позивача , визнати дії відповідача по відношенню до позивача  в період з липня  2004р.  по березень 2005р. такими,що суперечать Закону з витікаючими  з цього наслідками, а також анулювати всі суми недоїмки, пені, штрафних санкцій як штучно утворені.    

           Додатковою заявою від 31.07.2006р. позивач змінив позовні вимоги і просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 26.05.2005р. № 0000431540\0\789\15-1\0551\2153\5071\10 від 26.05.2005р.

                   В обгрунтування позову  позивач посилається на безпідставне застосування штрафних санкцій, оскільки відповідачем невірно визначений граничний термін сплати податку на землю. Позивач також зазначив, що відповідач не мав право самостійно змінювати призначення платежу при здійсненні ним оплати податкових зобов'язань за зовсім інші податкові періоди. Крім того, позивач зазначив, що п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не передбачає стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань згідно договору про розстрочення .

                   Відповідач  проти позову заперечує з посиланням на ті обставини, що податкове повідомлення-рішення було прийняте згідно п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за порушення позивачем граничних термінів сплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання  з земельного податку. Відповідач зазначив, що  Законами України „Про державний бюджет в Україні на 2002,2003,2004,2005рр” передбачено сплату земельного податку за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

          У судовому засіданні досліджені письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, господарський суд, встановив :

                    Позивач є юридичною особою, включений  до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за №25118145, взятий на облік як платник податку у Державній податковій інспекції у Будьонівському районі  м. Донецька.

          Податковим повідомленням-рішенням №0000431540\0\789\15-1\05512153\5071\10 від 26.05.2005р. відповідачем на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку 70890,24 грн. були застосовані штрафні санкції в розмірі 50% в сумі 35445 грн.12 коп.

         З наданого відповідачем розрахунку вбачається, що фінансові санкції були застосовані до позивача за несвоєчасну сплату самостійно узгодженої суми податкового зобов‘язання з земельного податку згідно розрахунків №2127 від 31.01.2002р. на 2002 рік, № 710 від 31.01.2003р. на 2003 рік, №244 від 30.01.2004р. на 2004 рік та згідно договору  про розстрочення №47\63 від 20.06.2001р.

          Відповідно до п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17   Закону  України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. у разі коли платник  податків  не  сплачує  узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:  при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за  останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;    при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

                 Тобто, підставою для нарахування зазначених штрафів є дві обов'язкові умови: по-перше - податкове зобов'язання повинно бути узгоджене, по-друге - строк його сплати повинен бути визначений безпосередньо цим Законом.      

                    За правилами п.1.2 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове  зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.    

                 Строки сплати узгодженого податкового зобов‘язання визначені у п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 наведеного Закону і становлять десять календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

          Підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що може, зокрема, дорівнювати календарному року. При цьому, під терміном “базовий податковий період” розуміється перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування.

           Для земельного податку таким законом є Закон України “Про плату за землю”, ст.14 якого ( в редакції, чинної у період за які нараховані штрафні санкції) встановлено, що юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

  Пунктом 2 Порядку  подання податкового розрахунку земельного податку, затв. наказом Державної податкової адміністрації України  26.10.2001 за № 434, зареєстр. в Міністерстві   юстиції України   19 листопада 2001 р.  за N 963/6154, встановлено, що розрахунок   податку   складається   на   підставі   даних державного земельного кадастру станом на 1 січня поточного року і щороку подається власниками землі та/або землекористувачами до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного    податку    рівними    частками    за   місяцями.

Згідно з п.”в” п.п.4.1.4. п.4.1 ст.4 Закону України №2181 від 21.12.2000р. податкові  декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року, подаються протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного  (податкового) року.

                  Таким чином, виходячи з вимог Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” останнім днем подачі розрахунків з земельного податку за 2002 рік є 01.03.2003р., за 2003 рік – 01.03.2004р., за 2004 рік - 01.03.2005р., а останній строк сплати податку за 2002 рік – 11.03.2003р., 2003 рік - 11.03.2004р., за 2004 рік – 11.03.2005р. відповідно.

             Порядок та строки сплати земельного податку визначені ст..17 Закону України “Про плату за землю” , за приписами якої земельний  податок сплачується рівними частками власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачами - виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до  15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками - щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.Низкою відповідних законів дія цієї норми була зупинена на 2000 - 2004 рр. (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції).

    Як було зазначено, однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є порушення платником податків граничних строків сплати, встановлених безпосередньо цим Законом. Оскільки строки сплати податку на землю встановлюються спеціальним Законом, то суд вважає, що у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків сплати земельного податку, які встановлені іншими Законами.

    Статтею 25 Закону України "Про плату за землю" передбачена відповідальність за прострочення встановлених строків сплати податку у вигляді пені.Застосування штрафних  санкцій даним Законом не передбачено.

                      Згідно до п.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

За приписами п.3 ст.9 цього Закону обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п.1 ст.4 Закону України “Про власність” власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

                Оспореним податковим повідомлення-рішенням відповідачем застосовані штрафні санкції, у тому числі при сплаті позивачем платіжними дорученнями №14 від 20.03.2003р., №28 від 14.04.2003р., №92 від 03.06.03р., №91 від 03.06.03р., №116 від 01.07.03р., №119 від 10.07.03р., №184 від 08.10.03р., №200 від 17.10.03р.  , №199 від 17.10.03р.  , №229 від 20.11.03р., №230 від 20.11.03р., №246 від 28.11.03р., №247 від 28.11.03, №265 від 09.12.03р., №4 від 16.01.04р. ,№12 від 11.02.04р. , №27 від 10.03.04р. ,№126 від 13.09.04р , №171 від 23.12.2004р., №22 від 04.03.04р.,   квитанцією №235 від 03.07.2004р. податкових зобов”язань за зовсім інші податкові періоди, податкові зобов'язання яких визначені іншими податковими деклараціями.

           З наданого розрахунку штрафних санкцій вбачається, що до позивача було застосовано також штрафні санкції  за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання згідно договору  про розстрочення №47\63 від 20.06.2001р., укладеного відповідачем на підставі п.18.1 ст.18 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.Термін сплати розстроченої суми податкового зобов'язання з земельного податку встановлений безпосередньо договором про розстрочення.

                  За приписами пункту 18.1 статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі невиконання умов договору, коли платник податків накопичує новий податковий борг або не сплачує чергову частку реструктуризованого податкового боргу протягом двох податкових періодів, наступних за податковим періодом виникнення такого нового податкового боргу або податковим періодом, за який сплачується чергова частка реструктуризованого податкового боргу, керівник податкового органу (його заступник) зобов'язаний прийняти рішення про дострокове розірвання договору про розстрочення до закінчення дії такого договору.

              Платник податків, відповідно до викладених норм, зобов'язаний сплатити невнесену суму розстроченого податкового боргу, а також відсотків, нарахованих згідно підпункту 18.1.2 п.18.1 ст.18  цього Закону на таку розстрочену суму податкового боргу. З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились несплаченими, нараховується пеня у розмірах, передбачених чинним законодавством.

              При порушенні термінів сплати розстрочених сум податкового боргу на підставі статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  нарахування штрафних санкцій не передбачено.

          З урахуванням вищевикладеного, застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 35445 грн.12 коп. згідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” суд вважає безпідставним. За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню.

           На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1,4,5 п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17, ст.18 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , ст.14,17,25 Закону України “Про плату за землю”, п.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” та ст.ст.17-20,69-72,86,94,158-163, 167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

                                                     П О С Т А Н О В И В  :

           Позов Закритого акціонерного товариства “Донецька будівельна фірма” до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька про визнання недійсним  податкового повідомлення-рішення від 26.05.2005р. №0000431540\0\789\15-1\0551\2153\5071\10  задовольнити.

                   Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька від 26.05.2005р. №0000431540\0\789\15-1\0551\2153\5071\10, яким  Закритому акціонерному товариству  “Донецька будівельна фірма” нараховані штрафні санкції в сумі 35445грн.12 коп. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку.

          Присудити Закритому акціонерному товариству “Донецька будівельна фірма” (83086, м.Донецьк, пр.Лагутенко,1, р/рахунок №26004980047420 у ВАТ „Промекономбанк”, МФО 334992, ЄДРПОУ 05512153)  з Державного бюджету України судовий збір  в розмірі 03грн.40 коп.

          Постанова суду, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подана, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

         У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.           

Суддя                                                                                              Гаврищук Т.Г.           

Постанова в повному обсязі виготовлена 21.08.2006р.

Надрук. 3 примір.

1 суду

2 сторонам