Постанова

від 24.10.2006 по справі 29/130а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/130а

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

17.10.2006 р.                                                                                       справа №29/130а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Алєєвої  І.В.

суддівАгапова  О.Л., Величко  Н.Л.,

при секретареві судового засіданняГоранська Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача:Фінченко А.А.-за дов.Маджа Л.В.-за дов.,

від відповідача:не з"явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу (зал№8)Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька

на постанову  господарського суду

Донецької області

від24.10.2006 року (виготовлена у повному обсязі 21.08.2006р.)

по справі№29/130а (суддя:Гаврищук Т.Г.)

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Донецька будівельна фірма" (м.Донецьк)

доДержавної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ЗАТ “Донецька будівельна фірма” (м.Донецьк), звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.05.2005р. №0000431540/0/789/15-1/0551/2153/5071/10 (див.заяву про уточнення позовних вимог від 31.07.2006р., див.2арк.ІІт.справи).

Постановою від 17.08.2006р. (виготовлена в повному обсязі 21.08.2006р.) у справі №29/130а господарський суд Донецької області (суддя: Гаврищук Т.Г.) позовні вимоги задовольнив, визнавши недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька від 26.05.2005р. №0000431540/0/789/15-1/0551/2153/5071/10.

Постанова місцевого господарського суду мотивована положеннями п.1.2 ст.1, п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5, п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17, п.18.1 ст.18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ, ст.14, ст.17, ст.25 Закону України “Про плату за землю”, п.1, п.3 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування”, п.1 ст.4 Закону України “Про власність”; тим, що відповідно до положень Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ останнім днем подання розрахунків з земельного податку за 2002р. є 01.03.2003р., за 2003р. –01.03.2004р., за 2004р. –01.03.2005р., а останній день сплати податку за 2002р. –11.03.2002р., за 2003р. –11.03.2004р., за 2004р. –11.03.2005р; тим, що строки сплати податку на землю встановлюються спеціальним Законом, в зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати на спірні правовідносини дію Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ в частині застосування фінансових санкцій; тим, що при порушенні термінів сплати розстрочених сум податкового боргу на підставі ст.18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ нарахування штрафних санкцій не передбачено.

Відповідач, ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька, з прийнятою постановою місцевого господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись в обгрунтування вимог про скасування з огляду на те, що оскільки плата за землю є загальнодержавним податком, то вимоги  чинного законодавства, передбачені Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ, розповсюджуються на порядок погашення зобов'язань по сплаті податку за землю.

Позивач, ТОВ  “Донецька будівельна фірма” (м.Донецьк), у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника відхилив з огляду на те, що оскільки строки сплати податку на землю встановлюються спеціальним Законом, то у органу державної податкової служби відсутні правові підстави розповсюджувати на спірні правовідносини дію Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків сплати земельного податку.

01.11.2005р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.2005р. №2953-ІV, яким п.6 та п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р., вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2006р. в порядку ст.28, ст.29 Закону України “Про судоустрій України” призначено склад судової колегії (головуючий: Алєєва І.В., судді: Агапов О.Л., Величко Н.Л.) по розгляду апеляційної скарги ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 17.08.2006р. (виготовлено в повному обсязі 21.08.2006р.) у справі №29/130а.

Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.41, ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вивчивши матеріали справи, наявні докази, заслухавши пояснення, доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:

Предметом спору є податкове повідомлення-рішення ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька від 26.05.2005р. №0000431540/0/789/15-1/0551/2153/5071/10, яким на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ за затримку на 690 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку до позивача застосовано штраф в розмірі 50% в сумі 35445,12грн. (див.3арк.ІІт.справи).

Як свідчать матеріали справи, фінансові санкції були застосовані органом державної податкової служби до позивача за несвоєчасну сплату самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку згідно розрахунків від 31.01.2002р. №2127, від 31.01.2003р. №710, від 30.01.2004р. №244 та згідно договору про розстрочення від 20.06.2001р. №47/63.

Згідно п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) податкове зобов'язання –зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

Згідно п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а)  календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б)  календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в)  календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г)  календарному року для платників податків на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно п.14 Закону України “Про плату за землю” (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

Місцевий господарський суд обгрунтовано дійшов висновку, що базовим податковим (звітним) періодом у розумінні Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ для земельного податку є рік, в зв'язку з чим граничний строк подачі декларації (розрахунку) по земельному податку, передбачений п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ –60 календарний день за останнім календарним днем звітного (податкового) року; граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку –10 календарний день, наступний за 60 календарним днем за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом. Оскільки строки сплати податку на землю встановлюються спеціальним Законом, то у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати на спірні правовідносини дію Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ в частині застосування фінансових санкцій.

Статтею 25 Закону України “Про плату за землю” передбачена відповідальність за прострочення встановлених строків сплати податку у вигляді пені, інші санкції даним Законом не передбачені.

Місцевим господарським судом враховувалась сплата позивачем податкових зобов'язань з земельного податку платіжними дорученнями: від 20.03.2003р. №14, від 14.04.2003р. №28, від 03.06.2003р. №92, від 03.06.2003р. №91, від 01.07.2003р. №116, від 10.07.2003р. №119, від 08.10.2003р. №184, від 17.10.2003р. №200, від 17.10.2003р. №199, від 20.11.2003р. №229, від 20.11.2003р. №230, від 28.11.2003р. №246, від 28.11.2003р. №247, від 09.12.2003р. №265, від 16.01.2004р. №4, від 11.02.2004р. №12, від 10.03.2004р. №27, від 13.09.2004р. №126, від 23.12.2004р. №171, від 04.03.2004р. №22.

Господарським судом першої інстанції на підставі дослідження вищезазначених платіжних доручень обгрунтовано зроблено висновок, що позивачем платіжними дорученнями сплачувались зовсім інші податкові зобов'язання інших податкових періодів.

Щодо застосування ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька штрафних санкцій за договором про розстрочення від 20.06.2001р. №47/63, то місцевий господарський суд обгрунтовано дійшов висновку, що при порушенні термінів сплати розстрочених сум податкового боргу на підставі ст.18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ нарахування штрафних санкцій не передбачено.

За результатами апеляційного провадження по справі судова колегія дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки постанова місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам, нормам чинного законодавства і з заявлених підстав не підлягає скасуванню.

Результати апеляційного провадження по справі ухвалені колегією суддів в нарадчій кімнаті відповідно до положень ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень ст.101, ст.103, ст.158, ст.159, ст.160, ст.167, ст.196, ст.198, ст.200, ст.205  Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини ухвали Донецького апеляційного господарського суду про залишення без зміни постанови господарського суду Донецької області від 17.08.2006р. (виготовлена в повному обсязі 21.08.2006р.) у справі №29/130а.

В порядку п.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України сторонам повідомлено про виготовлення повного тексту ухвали в п'ятиденний термін з моменту проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали.

Беручи до уваги викладене, керуючись  п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, ст.101, ст.103, ст.154, ст.158, ст.159, ст.160, ст.167, ст.185, ст.186, ст.195, ст.196, ст.198, ст.199, ст.200, п.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

                                                                У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 17.08.2006р. (виготовлена в повному обсязі 21.08.2006р.) у справі №29/130а –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Донецької області від 17.08.2006р. (виготовлена в повному обсязі 21.08.2006р.) у справі №29/130а –залишити без зміни.

        Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції –Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:          І.В.  Алєєва

Судді:           О.Л.  Агапов

          Н.Л.  Величко

 Надруковано:

1.          Позивачу.

2.          Відповідачу.

3.          Господарському суду Донецької обл.

                                                                                                                                      4/5 До справи.