Постанова

від 30.11.2021 по справі 460/9536/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 460/9536/20 пров. № А/857/17298/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі

колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Мельничук Б.Б.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Кононенко О.С.;

від відповідача - Дем`янюк С.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2021р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Баварія Моторе ЛТД до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними дій щодо вилучення транспортного засобу (суддя суду І інстанції: Зозуля Д.П., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 13 год. 18 хв. 26.05.2021р., м.Рівне; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 02.06.2021р.) ,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю БАВАРІЯ МОТОРС ЛТД звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Поліської митниці Держмитслужби, в якому просило суд визнати протиправними дії Поліської митниці Держмитслужби щодо вилучення вантажного автомобіля марки MAN з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та автопричепу марки SCHMITZ з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 по протоколу про порушення митних правил № 0595/20400/19.

В обґрунтування позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю БАВАРІЯ МОТОРС ЛТД зазначає, що тимчасове вилучення вантажного автомобіля марки MAN з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та автопричепу марки SCHMITZ з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 по протоколу про порушення митних правил № 0595/20400/19 в даному випадку було абсолютно неправомірним, незаконним та грубо порушує законні права та інтереси Позивача, а саме: право на вільне здійснення зовнішньоекономічної діяльності, яка не заборонена законом та гарантується Конституцією України, Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність (ст.ст. 2, 5, 7), Господарським кодексом України (ст.ст. 377-380, 384). Наявність факту вилучення вантажного автомобіля марки MAN з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та автопричепу марки SCHMITZ з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 по протоколу про порушення митних правил № 0595/20400/19, є порушенням права власності, у контексті ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини, а саме порушено принцип мирного володіння майном, оскільки транспортний засіб з причепом є майном , що становить економічну цінність , зокрема необхідний для здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Тлумачення вказаного принципу міститься у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Гайдук та інші проти України , Щокін проти України , Сірков проти України , Беєлер проти Італії . Позивач вважає такі дії Відповідача протиправними та такими, що порушують положення чинного законодавства України з питань митної справи, оскільки законні підстави для тимчасового вилучення вантажного транспортного та напівпричепу, визначені статтею 511 МК України, були відсутні. Просив позов задовольнити.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Поліської митниці Держмитслужби щодо вилучення вантажного автомобіля марки MAN з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та автопричепу марки SCHMITZ з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 згідно протоколу про порушення митних правил № 0595/20400/19 від 13.12.2019. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БАВАРІЯ МОТОРС ЛТД" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Поліської митниці Держмитслужби судові витрати на суму 2102 грн.

Рішення суду першої інстанції оскаржила Поліська митниця Держмитслужби. Вважає, що оскаржуване рішення не базується на нормах матеріального права, винесене з порушеннями норм процесуального права в частині повноти та об`єктивності оцінки доказів, доводів та наданих пояснень по суті справи та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.12.2019 року в.о. начальника управління запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Поліської митниці Держмитслужби Андрусенко Юрієм Сергійовичем складено протокол про порушення митних правил № 0595/20400/19 відносно громадянина України ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст. 483 МК України.

Як вбачається з даного протоколу, що з поданих для проведення митних формальностей документів установлено, що у вантажному відсіку транспортного засобу з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , що належить ТОВ ОСОБА_2 , а водієм якого був ОСОБА_1 , через митний кордон України переміщувались товари, відправлені на адресу українських підприємств ТОВ Баварія Моторс ЛТД та ТОВ Амаркорд Компані .

Зазначеним протоколом, на підставі статті 511 МК України було проведено тимчасове вилучення товарів та автомобіля марки MAN з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та автопричепу марки SCHMITZ з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , на яких через митний кордон України здійснювалось переміщення вилучених товарів. Будучи незгідним з таким рішенням посадової особи Поліської митниці ОСОБА_1 26.12.2019 подав скаргу на відповідні дії в порядку визначеному главою 4 МК України.

Згідно наслідків розгляду вказаної скарги встановлено, що дії в.о начальника запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Поліської митниці Держмитслужби ОСОБА_3 під час здійснення провадження у справі про порушення митних правил №0595/20400/19 були законними та відповідають вимогам МК України.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 30.04.2020 ОСОБА_1 (водія ФОП ОСОБА_2 ) визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого частиною 1 статті 483 МК України та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 597 807,04грн. з конфіскацією товару, який був безпосереднім предметом порушення митних правил.

Згідно постанови Рівненського апеляційного суду від 06.07.2020 винесеної на заяву про роз`яснення постанови від 30.04.2020 відносно ОСОБА_1 , за частиною 1 статті 483 МК України, судом встановлено, що вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією товару - безпосереднього предмету порушення митних правил. Враховуючи, що рішення про застосування стягнення у виді конфіскації транспортного засобу судом не приймалось - останній підлягає поверненню.

Відтак, на переконання позивача - ТОВ Баварія Моторс ЛТД , дії відповідача щодо тимчасового вилучення транспортного засобу - автомобіля марки MAN з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та автопричепу марки SCHMITZ з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , були протиправними.

На переконання позивача, через допущені посадовою особо Поліської митниці Держмитслужби протиправні дії щодо тимчасового вилучення транспортного засобу та автопричепу, якими здійснювалась поставка товару через митний кордон України, за відсутності для цього законних підстав, порушено право позивача на вільне здійснення зовнішньоекономічної діяльності, яка гарантується Конституцією України, Господарським кодексом України та Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність .

Вказані незаконні дії Поліської митниці Держмитслужби на переконання представника позивача є безпосереднім втручанням у зовнішньоекономічну діяльність позивача, яке обмежило нормальне здійснення діяльності підприємства, а також призведе до оплати штрафів на користь ФОП ОСОБА_2 згідно Заявки-договору № 19/10/08 на перевезення вантажів від 08 жовтня 2019 року (копія міститься в матеріалах справи). Відповідно до п. 18 даного договору замовник (ТОВ БАВАРІЯ МОТОРС ЛТД ) несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 4800 грн. за кожну добу простою транспортного засобу перед виконавцем договору.

Саме за таких обставин позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Відповідно до частини 1 статті 8 Митного кодексу України митна справа здійснюється на основі принципів: 1) виключної юрисдикції України на її митній території; 2) виключних повноважень митних органів України щодо здійснення митної справи; 3) законності та презумпції невинуватості; 4) єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; 5) спрощення законної торгівлі; 6) визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності; 7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб; 8) заохочення доброчесності; 9) гласності та прозорості; 10) відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 487 Митного кодексу України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням (частина друга статті 486 Митного кодексу України).

Частиною 1 статті 508 Митного кодексу України встановлено, що у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.

Відповідно до частини 4 частини другої статті 508 МК України до процесуальних дій належить, серед іншого, тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них.

Відтак, тимчасове вилучення як процесуальна дія у справі про порушення митних правил допускається лише щодо тих товарів, транспортних засобів, які зазначені в пункті 3 статті 461 МК України.

Такими товарами, транспортними засобами згідно з пунктом 3 статті 461 МК України є, по-перше, товари, транспортні засоби комерційного призначення - безпосередні предмети порушення митних правил, по-друге, товари, транспортні засоби із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), і, по-третє, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Частиною 2 статті 511 МК України визначено, що у разі виявлення порушень митних правил, передбачених частиною шостою статті 470, статтями 471-473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482-484 цього Кодексу, тимчасове вилучення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов`язковим.

У разі виявлення порушення митних правил, передбаченого статтею 483 МК України, тимчасове вилучення транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та відповідних реєстраційних документів допускається не у всіх випадках, а лише за умови, що такі транспортні засоби підлягають конфіскації.

Згідно частини 1 статті 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Загальні правила щодо конфіскації як виду адміністративних стягнень за порушення митних правил встановлені статтею 465 МК України.

Частиною 1 цієї статті передбачено, що конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави.

Як зазначається в пункті 3 статті 461 МК України, за порушення митних правил може бути застосована конфіскація: 1) транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил; 2) транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону); 3) транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Виходячи із змісту статей 461, 465, 508 і 511 МК України, застосування митним органом тимчасового вилучення транспортного засобу допускається лише за наявності однієї з умов, визначених у пункті 3 статті 461 МК України.

Конфіскація, як вид адміністративного стягнення за порушення митних правил, може бути застосована щодо транспортного засобу, який був безпосереднім предметом порушення митних правил, або був облаштований спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, або використовувався для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Даний висновок підтверджується і Наказом Міністерства фінансів України Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил № 652 від 31.05.2012, яким затверджено, серед іншого, форму протоколу про порушення митних правил.

Згідно Протоколу про порушення митних правил № 0595/20400/19 від 13.12.2019 підставою для тимчасового вилучення вантажного автомобіля марки MAN з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та автопричепу марки SCHMITZ з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 є вчинення громадянином ОСОБА_1 порушення митних правил, передбаченого ст. 483 МК України та у зв`язку з цим, посилаючись на ст. 511 МК України вилучено в якості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування органу доходів і зборів.

Склад відповідного адміністративного правопорушення охоплює переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. (частина 1 статті 483 МК України)

Таким чином, апеляційний суд вважає, що вантажний автомобіль марки MAN з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та автопричепу марки SCHMITZ з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , в`їхав на митну територію України через пункт пропуску Краківець Львівської митниці ДФС 26.10.2019 (про що зазначено в самому протоколі про порушення митних правил та підтверджується товаросупровідними документами), а також наявність в ньому змін в конструктивні особливості транспортного засобу не встановлено (про що зазначено і у відзиві на позовну заяву).

Також встановлено відсутність інших обставин, передбачених пунктом 3 статті 461 МК України, з якими статті 508 і 511 МК України пов`язують можливість застосування митним органом тимчасового вилучення транспортного засобу.

Тимчасове вилучення вантажного автомобіля марки MAN з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та автопричепу марки SCHMITZ з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , у цьому конкретному випадку було безпідставним і таким, що порушує права та інтереси Позивача зокрема право на вільне здійснення господарської, зовнішньоекономічної діяльності, яка не заборонена законом та гарантується Конституцією України, Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність (ст.ст. 2, 5, 7), Господарським кодексом України (ст.ст. 377-380, 384), а також порушення права власності, у контексті ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини, а саме порушено принцип мирного володіння майном.

Оскільки вантажний автомобіль марки MAN з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та автопричепу марки SCHMITZ з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 не був безпосереднім предметом порушення митних правил, вимога статті 483 МК України щодо конфіскації на нього не поширювалась, відтак він не підлягав обов`язковому тимчасовому вилученню. Не було підстав і для його тимчасового вилучення з підстав, передбачених статтею 511МК. Вилучення товарів, транспортних засобів згідно з цією нормою є заходом забезпечення виконання постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил, зокрема про конфіскацію, та забезпечення відшкодування витрат митниці, пов`язаних із зберіганням товарів, транспортних засобів, щодо яких прийняте рішення про конфіскацію.

Аналогічна позиція відображена у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №420/5196/18.

Наявність факту вилучення вантажного автомобіля марки MAN з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та автопричепу марки SCHMITZ з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 по протоколу про порушення митних правил № 0595/20400/19, є порушенням права власності, у контексті ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини, а саме порушено принцип мирного володіння майном, оскільки транспортний засіб з причепом є майном , що становить економічну цінність , зокрема необхідний для здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Тлумачення вказаного принципу міститься у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Гайдук та інші проти України , Щокін проти України , Сірков проти України , Беєлер проти Італії .

Вилучення вантажного автомобіля марки MAN з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та автопричепу марки SCHMITZ з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 по протоколу про порушення митних правил № 0595/20400/19, має наслідком порушення права власності особи на належне йому майно, що полягає в позбавленні майна особи без належних правових підстав.

Право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі відповідно Перший протокол; Конвенція). Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення в Україні закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).

Право власності (на мирне володіння майном) не є абсолютним.

За своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави, може бути обмежено, а держава вправі вживати певних заходів втручання в право власності, у тому числі й позбавляти громадян власності.

При цьому в таких діях держава повинна дотримуватися усталених принципів правомірного втручання, зокрема тих, що напрацьовані ЄСПЛ, через рішення якого відбувається розуміння змісту норм Конвенції, Першого протоколу, їх практичне застосування.

Конвенція в ст. 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об`єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність. На відміну від традиційного розуміння інституту права власності, характерного для України, як і в цілому для держав континентальної системи права, ЄСПЛ тлумачить поняття майно (possessions) набагато ширше й у контексті ст. 1 Першого протоколу під майном розуміє не тільки наявне майно (existing possessions), але й цілу низку інтересів економічного характеру (активи (assets)).До таких інтересів економічного характеру можна віднести і необхідність оплатити штраф за простій транспортного засобу.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be а reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Таким чином, у контексті спірних правовідносин та обставин цієї справи при обранні способу відновлення порушеного права позивача суд ставить у залежність принцип верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Дії Поліської митниці Держмитслужби щодо тимчасового вилучення вантажного автомобіля марки MAN з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та автопричепу марки SCHMITZ з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 по протоколу про порушення митних правил № 0595/20400/19 слід визнати протиправними.

Відповідач не довів правомірність своїх дій щодо тимчасового вилучення вантажного автомобіля марки MAN з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та автопричепу марки SCHMITZ з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 по протоколу про порушення митних правил № 0595/20400/19 з урахуванням вимог, встановлених статтею 77 КАС України.

Апеляційний суд встановив, що додатково факт нанесення шкоди саме правам та інтересам ТОВ БАВАРІЯ МОТОРС ЛТД підтверджується наступним: даний позов подається саме ТОВ БАВАРІЯ МОТОРС ЛТД для доведення факту того, що восьмимісячний простій вантажного автомобіля марки MAN та автопричепу марки SCHMITZ відбувся не з вини позивача, а з вини відповідача - Поліської митниці Держмитслужби. Даний факт має значення для врегулювання господарських відносин між ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ) та ТОВ БАВАРІЯ МОТОРС ЛТД (щодо можливої компенсації за вимушений простій транспортного засобу та оплати штрафів). Дане перевезення товарів здійснювалось на підставі Заявки-договору № 19/10/08 на перевезення вантажів від 08 жовтня 2019 року (копія міститься в матеріалах справи). Відповідно до п. 18 даного договору замовник (ТОВ БАВАРІЯ МОТОРС ЛТД ) несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 4800 грн. за кожну добу простою транспортного засобу перед виконавцем договору. Тобто незаконними діями Поліської митниці Держмитслужби завдано матеріальних збитків саме ТОВ БАВАРІЯ МОТОРС ЛТД .

На виконання вимог даного договору, 08 листопада 2021 року ТОВ БАВАРІЯ МОТОРС ЛТД оплатила штраф за простій вантажного автомобіля марки MAN з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та автопричепу марки SCHMITZ з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 в сумі 288 000,00 грн. Копії відповідних платіжних доручень були надані позивачем. Отже, реальні матеріальні збитки за простій вантажного автомобіля марки MAN з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та автопричепу марки SCHMITZ з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , несе саме ТОВ БАВАРІЯ МОТОРС ЛТД .

Також апеляційний суд звертає увагу, що Центральним апаратом Державного бюро розслідувань порушено кримінальне провадження № 62021000000000972 від 18.11.2021 щодо службових осіб Поліської митниці Держмитслужби, які діючи умисно, в порушення ст. 461, 483, 511 Митного кодексу України, явно виходячи за межі наданих повноважень, у період з грудня 2019 року по липень 2020 року протиправно здійснили тимчасове вилучення та безпідставно утримували автомобіль ФОП ОСОБА_2 марки MAN з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та автопричепу марки SCHMITZ з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , внаслідок чого товариству з обмеженою відповідальністю БАВАРІЯ МОТОРС ЛТД спричинено матеріальну шкоду у вигляді сплати штрафу в розмірі 4800 грн. за кожну добу простою транспортного засобу, а загалом на загальну суму 1 046 400 грн. Відповідно до відомостей, занесених в ЄРДР, саме ТОВ БАВАРІЯ МОТОРС ЛТД є потерпілою стороною.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 року у справі №460/9536/20 без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Поліську митницю Держмитслужби.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький С. М. Кузьмич Дата складання повного тексту судового рішення: 03.12.2021р.