Єдиний унікальний номер: 379/661/21
Провадження № 2/379/509/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2021 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінкіна В.І.,
за участю секретаря судового засідання Мовчан М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Таращі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Ріжки до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного сільськогосподарського підприємства Жовтень про визнання договору оренди землі недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача 22.07.2021 звернувся із даним позовом та прохав суд визнати:
недійсним договір оренди землі № 29-П укладений 09.12.2020 між Приватним сільськогосподарським підприємством Жовтень та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , право оренди якого зареєстровано 18.12.2020 на земельну ділянку площею 3,1751 га ,кадастровий номер 3224485200:03:007:0007;
укладеною додаткову угоду про поновлення терміну дії Договору оренди земельної ділянки від 24.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Ріжки та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в редакції, зазначеній у позовній заяві; право оренди зареєстровано 23.02.2015 на земельну ділянку площею 3,1751 га., кадастровий номер 3224485200:03:007:0007.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24.06.2014 між позивачем ТОВ Агрофірма Ріжки та власниками земельної ділянки ОСОБА_2 і ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, кадастровий номер земельної ділянки 3224485200:03:007:0007, площею 3,1751 га, яка знаходиться на території Ріжківської сільської ради Таращанського району Київської області. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 23.02.2015 на строк 5 років, з правом пролонгації. Тобто договір оренди землі між позивачем ТОВ Агрофірма Ріжки та відповідачами (власниками землі) діє до 24.02.2020. Крім того, пунктом 6 договору оренди землі, передбачено, що орендар після закінчення строку дії договору, має переважне право на поновлення дії договору на новий строк. В цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку договору письмово повідомити Орендодавця про свій намір продовжити дію договору. 06.12.2019 ТОВ Агрофірма Ріжки надіслав на адресу орендодавців лист-повідомлення про намір поновити договір оренди землі з проектом додаткової угоди до договору оренди землі про поновлення, що підтверджується поштовою квитанцією з описом вкладення про відправлення документів з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Крім цього, пунктом 39 договору оренди землі передбачено, що після закінчення договору оренди землі та за відсутності письмових заперечень Орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Позивач ТОВ Агрофірма Ріжки продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору та виконувати свої обов`язки по договору: сплачував орендну плату та податок за землю до теперішнього часу. Власники землі не заперечують щодо продовження використання позивачем земельної ділянки. Отримали орендну плату за повний 2020 рік в листопаді - грудні 2020 року. З часом позивачу ТОВ Агрофірма Ріжки стало відомо, що відповідачі уклали договір оренди землі стосовно спірної земельної ділянки з іншим Орендарем - Приватним сільськогосподарським підприємством Жовтень . Позивач має переважне право перед іншими особами на поновлення договору оренди земельної ділянки. Позивач користується земельною ділянкою, що підтверджується нарахуванням і сплатою орендної плати за землю за 2020 рік, оплатою податку на земельну ділянку за 2020 рік, внесенням добрив, засобів захисту рослин, збиранням врожаю, проведенням робіт по обробітку земельної ділянки.
Представником відповідачів ПСП Жовтень та ОСОБА_2 - адвокатом Горбуненком В.С. 14.09.2021 року подано відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Останній стверджує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримано лист повідомлення про намір поновити договір оренди землі з проектом додаткової угоди від Позивача. В межах місячного строку з моменту отримання листа ОСОБА_1 надіслано заперечення та відмова від підписання додаткової угоди. ОСОБА_3 - представником ОСОБА_2 також надано відповідь позивачу, в якій чітко зазначено про повернення земельної ділянки після закінчення строку дії договору та збору урожаю за 2020 рік, що і відбулося. Крім того, за користування земельною ділянкою у 2021 році, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали від відповідача орендну плату, що підтверджує факт використання даної земельної ділянки ПСП Жовтень . На момент підписання договору відповідачами усі істотні умови були узгоджені, волевиявлення сторін було вільним, що підтверджується підписами на договорі оренди землі. (а.с.80-94).
Представником позивача 27.09.2021 подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що орендодавець жодним чином не повідомив позивача про бажання припинити договірні відносини через невигідну пропозицію останнього щодо розміру орендної плати чи не вигідну пропозицію щодо строку дії договору, лише було попередньо заявлене бажання обробляти земельну ділянку самостійно. Хоча в період з 23.02.2020 по 09.12.2020 орендодавці не вчинили жодних активних дій щодо використання земельної ділянки самостійно. Орендодавці отримали орендну плату 20.11.2020 та 17.12.2020 за 2020 рік та жодних зауважень та пропозицій не висловлювали, та приховали факт, що мають намір підписати договір з іншим орендарем. В подальшому позивач продовжував вести обробіток землі згідно запланованих польових робіт на 2020-2021 рік: вносив добрива, провів дискування землі, посіяв озиму пшеницю. Також було засіяно соєю. (а.с. 102-109).
Представник позивача адвокат Мельник О.В. у судовому засіданні, в режимі відеоконференції, позовну заяву підтримала в повному обсязі з підстав наведених у ній та прохала позов задовольнити. Зазначила, що 31.12.2019 орендодавці повідомили позивача листом про те, що не бажають укладати договір, оскільки мають намір обробляти ділянку самостійно. Позивач у 2020 році продовжував виконувати свої обов`язки за договором, сплачував орендну плату, вносив податки за землю. Претензій у ОСОБА_2 нема . Орендодавці не вчинили дій для самостійної обробки землі. Не доведено, щ позивач запропонував меншу орендну плату. Орендодавці приховали, що бажають укласти договір з іншим орендарем. У додатковій угоді не було зазначено чітко орендну плату, тобто пропонували продовжити договір на тих самих умовах, або узгодити інші умови. Позивач пропонував продовжити договір на той самий строк - 5 років. Позивач на даний час обробляє земельну ділянку. В 2021 ще не сплачена орендна плата, бо рік ще не закінчився.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Представник відповідачів ПСП Жовтень та ОСОБА_2 - адвокат Горбуненко В.С. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та прохав відмовити в повному обсязі. Зазначив, що позивач направив орендодавцям пропозицію з додатковою угодою про продовження договору на тих самих умовах, тобто орендна плата у сумі три тисячі гривень. Орендодавці повідомили позивача про заперечення продовжувати договір оренди. Орендодавець не зобов`язаний повідомляти причини відмови. В 2021 році орендодавці отримали орендну плату від ПСП Жовтень по 7969,5 грн. Відсутні докази, що ОСОБА_2 отримала орендну плату від позивача у 2020 році. Коли позивач отримав відмову орендодавців від продовження договору оренди, він написав листа орендодавцям, що прохає не забирати земельну ділянку до збору врожаю. ОСОБА_2 хотіла сама обробляти землю, але оскільки ПСП Жовтень запропонував велику орендну плату, вона погодилась передати землю в оренду ПСП Жовтень . В натурі земельна ділянка ОСОБА_2 не виносилась. І ПСП Жовтень і ТОВ Агрофірма Ріжки обробляють землю єдиними масивами. Керівник ТОВ Агрофірма Ріжки особисто передав ПСП Жовтень 6 га землі в рахунок, у томі числі, земельної ділянки ОСОБА_2 . Тобто позивач визнав договір оренди з ПСП Жовтень і передав відповідну площу землі у користування ПСП Жовтень . Оренду плату отримували у 2020 у позивача, оскільки позивач користувався земельною ділянкою та зібрав врожай останній раз.
Заслухавши пояснення представників, з`ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши наявні у справі письмові докази, вважає, що підстав для задоволення позову немає.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 1224, виданий 14.08.2013, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 4982485, є власником однієї другої частини земельної ділянки, кадастровий номер 3224485200:03:007:0007, яка розташована на території Ріжківської сільської ради Таращанського району (а.с.17); відповідачка ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 1222, виданий 14.08.2013, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 4982485, є власником однієї другої частини земельної ділянки, кадастровий номер 3224485200:03:007:0007, яка розташована на території Ріжківської сільської ради Таращанського району (а.с.18).
24.06.2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , щодо зазначеної вище земельної ділянки, уклали договір оренди земельної ділянки з ТОВ Агрофірма Ріжки строком на 5 років, з переважним правом орендаря поновлення його на новий строк (а.с.10-13).
Право оренди було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 34032316 від 23.02.2015 року (а.с.15).
Згідно статті 210 ЦК України, правочин, який підлягає державній реєстрації є вчиненим з моменту такої реєстрації.
Таким чином, право оренди, згідно умов договору, враховуючи державну реєстрацію, виникло з 23.02.2015 та тривало до 23.02.2020 року.
Відповідно до п. 6 даного договору після закінчення строку його орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а.с. 10).
19.12.2021 ТОВ Агрофірма Ріжки поштовим зв`язком направлено власникам земельної ділянки лист-повідомлення про намір поновити договір оренди землі разом із проектом додаткової угоди до договору оренди землі від 24.06.2014 (а.с. 19-22).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , як законний представник неповнолітнього орендодавця ОСОБА_2 направляла позивачу заяву від 19.12.2019, в якій заявила, що після закінчення дії договору орендодавець має намір самостійно обробляти дану земельну ділянку, а тому після закінчення терміну дії договору прохала повернути належну ОСОБА_2 земельну ділянку (а.с.84).
Також, ОСОБА_1 направляла позивачу заперечення на лист-повідомлення та відмову від підписання додаткової угоди від 31.12.2019 (а.с. 85).
Згідно листа ТОВ Агрофірма Ріжки від 14.01.2020 направленого відповідачам вбачається, що позивач 14.01.2021 отримав від власників земельної ділянки відмову у підписанні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 24.06.2014, кадастровий номер земельної ділянки 3224485200:03:007:0007(а.с.86).
Відповідно до абзацу 2 пункту 37 даного договору передбачено, що у разі закінчення дії договору до закінчення польових робіт, термін оренди земельної ділянки продовжується до повного завершення збирання врожаю (а.с. 13).
Станом на 25.02.2020 земельна ділянка площею 3,1751 га, кадастровий номер 3224485200:03:007:0007, була оброблена та засіяна орендарем ТОВ Агрофірма Ріжки сільськогосподарськими культурами - озима пшениця, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 25.02.2020 (а.с. 33).
Позивач зазначив в листі від 14.01.2020, що в період дії договору, а саме: в серпні 2019 року, ТОВ Агрофірма Ріжки проведено комплекс заходів з посіву озимих сільськогосподарських культур на земельній ділянці користування якої є предметом укладення договору. Завчасно неможливо передбачити дату збору врожаю, зобов`язуємось додатково повідомити не пізніше ніж за 1 місяць до завершення вказаних робіт. Земельна ділянка буде повернута згідно акту приймання-передачі по закінченню збирання врожаю (а.с. 86).
Згідно акту обстеження земельної ділянки від 25.05.2021 (а.с. 34), станом на 25.05.2021 земельна ділянка площею 3,1751 га, кадастровий номер 3224485200:03:007:0007, оброблена та засіяна орендарем сільськогосподарськими культурами - соя, що суперечить взятим на себе зобов`язанням ТОВ Агрофірма Ріжки повернути земельну ділянку власникам після збирання врожаю (зворотна частина а.с. 86) та абзацу 2 пункту 37 договору оренди землі від 24.06.2014 (а.с.13).
За 2020 рік власники земельних ділянок в якості орендної плати отримала по 6000 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6080 від 20.11.2020 (а.с.30) та видатковим касовим ордером від 17.12.2020 (а.с. 31).
До місцевого бюджету Ріжківської сільської ради Таращанського району Київської області ТОВ Агрофірма Ріжки сплачено єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників на 2020 рік, в тому числі на земельну ділянку кадастровий номер 3224485200:03:007:0007 (а.с. 32).
09.12.2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали новий договір оренди землі № 29П із приватним сільськогосподарським підприємством Жовтень (а.с.23-26), який було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.12.2020 року за № 39793399, на строк 7 років, який діє до 09.12.2027 року, з автоматичним продовженням дії договору (а.с. 27-28).
За користування земельною ділянкою у 2021 році орендодавці отримали від ПСП Жовтень , як орендаря за новим договором, орендну плату у сумі 7979,5 кожний, що підтверджують видаткові касові ордери від 07.07.2021(а.с.90)
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Згідно зі статтями 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 зроблено висновок, що недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим .
У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з позовом, представник ТОВ Агрофірма Ріжки посилався на те, що оспорюваний договір укладено з порушенням його переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке належить позивачу відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі , як орендарю, який належно виконував обов`язки за умовами договору.
Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, і 1, 17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору оренди недійсним відповідно до закону.
Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.
За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони також регулюються актами земельного законодавства, Законом України Про оренду землі .
Зібрані по справі докази безспірно свідчать про факт укладення орендодавцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оспорюваного позивачем договору оренди від 09.12.2020 року після закінчення 23.02.2020 дії укладеного ним договору оренди земельної ділянки від 24.06.2014.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев`ята ).
Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124).
Проте саме Законом України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
Як зазначено в Окремій думці суддів К. М. Пількова, Т. О. Анцупової, В. М. Сімоненко до постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, ухвалюючи постанову в цій справі, Велика Палата підтримала підхід до застосування положень статті 33 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05.12.2019 № 340-IX (далі - Закон), за якого підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах першій-п`ятій і частині шостій статті 33 Закону, не розмежовуються , а для поновлення договору оренди землі в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, є необхідним надіслання орендарем повідомлення орендодавцю про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі разом з проєктом додаткової угоди.
Для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення (постанова Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 917/410/18).
Позивач ТОВ Агрофірма Ріжки повідомив орендодавців про намір продовжити договір оренди 19.12.2019, тобто у строк не пізніше ніж за два місяці до спливу строку договору оренди землі (а.с 22). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додав проєкт додаткової угоди (а.с. 22).
Лист-повідомлення про наявність заперечень у орендодавців щодо поновлення договору оренди землі направлено орендарю (а.с.84,85) в місячний термін (частина п`ята статті 33 Закону), а позивач отримав дані заперечення 14.01.2021 від власників земельної ділянки та повідомив, що земельну ділянку поверне після збору врожаю (а.с. 86).
Відповідно до постанов Верховного Суду № 272/440/18 від 28.09.2020 та № 693/42/18 від 04.12.2019 закон зобов`язує орендодавця повідомити орендаря про бажання чи небажання продовжувати договір, а не вказувати причини такого.
Отже, орендодавці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили позивача про не бажання продовжувати договір оренди землі на новий строк, і таким чином переважне право позивача на поновлення договору оренди на новий строк припинилося.
Відповідно до п. 38.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року, справа № № 903/1030/19 поновлення договору оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону є спеціальним правилом і застосовується коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, що у подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися з вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець зі свого боку в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися з вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише в разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині восьмій статті 33 Закону України Про оренду землі .
Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України).
Відповідно до частини першої, другої статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Тому користування ТОВ Агрофірма Ріжки земельною ділянкою після закінчення строку дії договору про оренду даної земельної ділянки та сплачена орендна плата за 2020 рік не свідчить про поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , не є автоматичною пролонгацією орендних правовідносин.
Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).
Оскільки, орендодавці в місячний строк надали відповідь на пропозицію щодо поновлення договору оренди, тобто відмовили - то переважне право орендаря не порушено.
Згідно постанови Верховного Суду від 28 вересня 2020 у справі 272/440/18 переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.
Отже, відсутні підстави для застосування частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки до закінчення строку дії договору оренди орендодавці повідомили орендаря про відсутність наміру продовжувати вказаний договір оренди.
Оскільки, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі 903/1030/19 підстави для поновлення договору оренди землі, передбачені у ч. 1-5 та ч. 6 Закону України Про оренду землі не розмежовуються та наявність обґрунтованих заперечень зі сторони орендодавців стосовно поновлення договору з орендарем дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке може підлягати захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено, а отже заявлений позов про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди - задоволенню не підлягає в повному обсязі.
Керуючись статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, статтями 16, 203, 215, 626, 627, 770,777, 792 ЦК України, ЗК України, Законом України Про оренду землі суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Ріжки до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного сільськогосподарського підприємства Жовтень про визнання договору оренди землі недійсним - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 25.11.2021.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Сторони справи:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Ріжки , ЄДРПОУ 36178555, місцезнаходження: вул. Нагірна, буд. 1, с. Ріжки Білоцерківського району Київської області;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач: приватне сільськогосподарське підприємство Жовтень , ЄДРПОУ 39409102, місцезнаходження: вул. Свободи, буд. 1-А, с. Ківшовата Білоцерківського району Київської області.
Головуючий:В. І. Зінкін
Суд | Таращанський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2021 |
Оприлюднено | 06.12.2021 |
Номер документу | 101618059 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Таращанський районний суд Київської області
Зінкін В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні