Рішення

від 30.11.2021 по справі 621/1988/21

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/1988/21

2/621/905/21

РІШЕННЯ

іменем України

30 листопада 2021 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

судді - Бібіка О.В.

за участю секретаря судового засідання - Попіка С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до територіальної громади Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з наступними вимогами: визнати за нею у порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку, площею 7,3583 га, угіддя рілля, розташовану на території Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (колишньої Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області) за межами населених пунктів після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування зазначила, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 діда ОСОБА_3 залишилась спадщина, а саме, право на земельну частку (пай), право на яку отримав ОСОБА_3 в результаті розподілу земель ДП Діброва . ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_4 , від якого народилася мати позивачки ОСОБА_5 , яка 01.02.1957 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . На день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований і постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 мати позивачки ОСОБА_2 успадкувала нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0,25 га, та земельну ділянку, площею 0,12 га, про що 02.06.2004 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Успадковане майно ОСОБА_2 10.08.2005 року продала на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Трубніковою В.В.

Батько позивачки ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Після його смерті спадкове майно, яке складається з земельної ділянки та житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , успадкувала мати позивачки ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, що видане 16.01.2001.

Мати позивачки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті спадщину прийняла позивачка, оскільки фактчино з 20.10.2009 року по день смерті матері була зареєстрована разом з нею за однією адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 в результаті розподілу ДП Діброва належала земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 7,3583 га, угіддя рілля.

Таким чином, право ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 7,3583 га, угіддя рілля, виникло у нього за життя і є майновим правом, яке не припинилось внаслідок його смерті, та входить до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 і яку прийняла позивач відповідно до закону, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Так як до складу спадщини входить майнове право на земельну частку (пай), яке було також успадковане позивачкою, але враховуючи, що на день смерті діда ОСОБА_3 та матері ОСОБА_2 не було одержано державний акт на земельну частку (пай), одержати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку в нотаріальній конторі немає можливості, через що змушена звернутись до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 07.07.2021 відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання.

09.08.2021 до суду надійшов відзив представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Шавлак В., в якому просила у задоволенні позову відмовити, виходячи з того, що 03.07.2000 Дослідне господарство "Діброва" отримало державний акт на право постійного користування землею (а не на право колективної власності) серії І-ХР № 001261, відповідно до якого було надано у постійне користування для ведення господарської діяльності 4054,29 га землі. Посилання позивача на норми ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв)" є безпідставним, оскільки цей закон визначає організаційні та правові засади виділення власником земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподаоським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності. Позивач не має права на земельну частку (пай) із земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка не підтверджена жодними правовстановлюючими документами (сертифікатами, списком осіб, доданих до державного акту на право колективної власності на землю, тощо), оскільки така можливість не передбачена чинним законодавством. Успадкування права на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру привтаизації (в порядку ст. ст. 25, 118 ЗК України), прямо суперечить вимогам ЗК України, ЦК України. Щодо твердження позивача про те, що вона вступила у спадок після смерті матері, а мати успадкувала право на земельну частку (пай) після ОСОБА_3 сама по собі реєстрація місця проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може свідчити відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України про прийняття спадщинпи. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину, право на земельну частку (пай) не входило до спадкового майна, успадкованого ОСОБА_7 . Крім того, зазначає, що лист приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Лещенко Л.В. з приводу можливості отримання свідоцтва про право на спадщину має лише інформаційний, рекомендаційнийі роз`яснювальний характер, та не є передбаченою законодавством постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Крім того, у зв`язку з набранням чинності ЗУ 1423-ІХ, до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не належить розпорядження землями державної власності, розташованими за межами населених пунктів у межах територіальних громад.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 18 жовтня 2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача ОСОБА_8 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відстуності позивачки, без фіксування судового процесу технічними засобами, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача ОСОБА_9 надала заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області просив розгляд справи проводити за відсутності представника.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 82 ЦПК України передбачає, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , її батьками були ОСОБА_6 , ОСОБА_10 . Після реєстрації шлюбу з ОСОБА_11 позивач змінила прізвище " ОСОБА_12 " на " ОСОБА_13 ". 14.02.2014 шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_1 розірвано, після розірвання шлюбу позивач залишила прізвище " ОСОБА_13 " (а.с. 8, 15, 16, 17)

Мати позивачки ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , її батьками були ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 9)

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 10)

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 11)

01.02.1957 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище " ОСОБА_14 " на " ОСОБА_12 ", що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 (а.с. 12)

З довідки № 535 від 21.11.2019, виданої Тимченківським сільським головою, вбачається, що ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 був зареєстрований і постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_3 за вказаною адресою більше ніхто не був зареєстрований і не проживав, у тому числі, малолітні та неповнлітні діти (а.с. 18)

За життя ОСОБА_3 належала земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 7,3583 га, угіддя рілля із земель ДП "Діброва", державний акт на право власності на земельну ділянку не виготовлявся, земельною ділянкою на даний час користується ФГ "Ревік" на умовах оренди (а.с. 25)

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до вимог ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Пунктом 1.2, п.4,12, п.4,14, п.4,15, п.4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого Наказом МЮУ 22.02.2012 року за №296/5, встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що підтверджують право власності на майно, що належить спадкодавцю.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Згідно з пунктом г частини першоїстатті 81 Земельного кодексу України(далі -ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Пунктом а частини третьоїстатті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.

Зі свідоцтва про право на спадщину за законом серії АВО № 972825, посвідченого державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 1-76, вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 спадщину у виді житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 , яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконкомом Тимченківської сільської ради 21.12.1995, зареєстрованого в Зміївському МДП технічної інвентаризації 22.12.1995 року за № 2-143та земельної ділянки, площею 0,25 га, що знаходиться в селі Тимченки Чугуївського району Харківської області, наданої для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка належала померлому на підставі рішення виконкому Тимченківської сільської ради № 9 від 26.02.1996 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність", прийняла його донька ОСОБА_2 (а.с. 23, 24)

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори Чернолясовою Т.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1-1292, спідщину після померлого ОСОБА_3 є його донька ОСОБА_2 , яка прийянла спадщину у виді земельної ділянки площею 0,2500 га, що знаходиться в сю АДРЕСА_1 , наданої для обслуговування житлового буцдинку і господарських будівлеь, яка належала померлому на підставі Державного акту на право привавтної власності на землю серії І-ХР № 091082, виданого Тимченківською сільською радою 27.08.2002, зареєстрованого в книзі записів державних актів за № 7856; земельної ділянки, площею 0,12 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , наданої для ведення особистого селлянського господарства, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ХР № 091083, виданогго Тимченківською сільською радою 27.08.2002, зареєстрованого в книзі записів державних атків за № 7855; грошових вкладів з відсотками, та всіма компенсаціями, якщо такі є, що знаходяться в державній ощадній касі № 2838/15 міста Змієва по рахунку № 9155/1.1398, державній ощадній касі № 2828/035 села Тимченки Чугуївського району Харківської області по рахункам 2231, НОМЕР_5 , що належать померлому на підставі ощадних книжок, виданих цими ж ощадними касами на його ім`я (а.с. 19, 20)

З висновку оцінювача про ринкову вартість земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 7,3583 га ріллі, розташованої за межами населених пунктів Зміївської міської ради (колишня Тимченківська сільська рада, землі реформованого ДП "Діброва") Чугуївського району Харківської області, вбачається, що ринкова вартість складає 206032,40 грн (а.с. 27)

З листа начальника відділу у Зміївському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 12.07.2021 за вих. № 210/111-21 вбачається, що земельна ділянка (пай) № НОМЕР_1 колишнього ДП "Діброва", яка знаходиться на території Тимченківської сільської ради, угіддя - рілля, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, має кадастовий номер 6321786200:01:000:0082. На земельну ділянку укладено договіор оренди земельної ділянки між Зміївською РДА та СФГ "Ревік" 30.09.2016, терміном на 49 років (а.с. 85)

Згідно з ч.ч. 2, 3, 5 ст. 1268 ЦК України, не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 7,3583 га, угіддя рілля, виникло у нього за життя і є майновим правом, яке не припинилось внаслідок його смерті, та входить до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 і яку ОСОБА_1 прийняла відповідно до закону, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Оскільки на день смерті діді ОСОБА_3 та матері ОСОБА_2 не було одержано державний акт на земельну частку (пай), одержати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку в нотаріальній конторі неможливо.

З листа приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Лещенко Л.В. від 01.07.2021 за вих. № 220/01-16 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с. 26)

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-ІУ основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За змістом ст. 25 Закону України Про сільськогосподарську кооперацію та ст. З Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва право на земельну частку (пай) та право на земельну ділянку, яка виділена в натурі (на місцевості), можуть бути об`єктом спадкування.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта на право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Таким чином, право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай). Це право є непорушним та підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

Оскільки, право ОСОБА_3 на земельну частку (пай) виникло у нього за життя, воно є майновим правом, яке не припинилось внаслідок його смерті, та входить до складу спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК України спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ст. 548 ЦК України для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 549 ЦК України визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Із наданих позивачем доказів вбачається, що до складу спадщини входить майнове право на земельну частку (пай), яке було також успадковане позивачкою, але враховуючи, що на день смерті діда ОСОБА_3 та матері ОСОБА_2 не було одержано державний акт на земельну частку (пай), одержати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку в нотаріальній конторі немає можливості.

За наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 49, 81, 89, 258, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до територіальної громади Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (місце знаходження: м. Зміїв Чугуївського району Харківської області), Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (місце знаходження:61145, м. Харків, вул. Космічна, 21 ) про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , право власності на земельну ділянку, площею 7,3583 га, угідді рілля, розташовану на території Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (колишня Тимченківська сільська рада Зміївського району Харківської області) за межами населених пунктів, у порядку спадування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_12 матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Повний текст рішення складено 06 грудня 2021 року.

Суддя: